Україні загрожує демографічна криза, яка напряму вплине на медіабізнес. Про це під час National Media Talk 19 вересня розказав Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру.

«Кількісні вимірювання (рейтинги, охоплення) в Україні закінчились. Втрату людей ми будемо переживати чим далі, тим більше. Ось ринок України став менший за польський кількісно, ось як шагренева шкіра зменшується охоплення традиційними засобами комунікації. Вимушена цифровізація спонукає інакше дивитись на аудиторії. Кількісну логіку, де більше — це краще, ми не зможемо підтримувати», — сказав він.

Євген Глібовицький

На думку Глібовицького, майбутнє медіасфери визначатиме демографія, і після війни ситуація виглядатиме катастрофічно. Він згадав, що за прогнозом цього року народиться лише 180 тисяч немовлят. А це створює загрозу для нашої держави. За словами Євгена, прогнозоване зменшення населення України до кінця століття до 15 млн призведе до того, що цього населення буде недостатньо для забезпечення державності в кордонах 1991 року.

«Населення України перетворюється на шагреневу шкіру (шагренева шкіра — фразеологізм з однойменного роману Оноре де Бальзака, він означає те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися, зменшуватися. — “ДМ”)», — сказав Євген Глібовицький

Він вважає, що коли бізнеси повною мірою усвідомлять цю тенденцію, то почнуть виводити інвестиції з України, і це призведе до зменшення сервісів та рекламодавців. «Після війни ми можемо опинитись на ринку, де небагато послуг, вони дорогі і невисокої якості», — додав Євген.

Щоб цьому зарадити, потрібно або підвищувати народжуваність, або дбати про населення, щоб зменшити смертність, або звертатись  до міграції.

Розуміння цих процесів та вплив на них, на думку Глібовицького, залежить від медіа.

Також він у своєму виступі виокремив ще кілька тенденцій, які є ключовими для медіа та індустрії:

• Українська освіта відстає від наявних викликів, внаслідок цього випускники не вміють управляти своїм талантом як бізнесом.
• Виклики цифровізації, штучного інтелекту та інших новацій породжують потребу у вироблені чітких етичних стандартів.
• Бізнес, громадський сектор, церква та інші інституції говорять різними мовами, і саме медіа мають будувати горизонтальні відносини між різними інституціями.
• Відсутність  української концепції звершення війни призводить до того, що західний світ сприймає Україну як державу, яка колись з’явилась і так само може зникнути, а Росію — як вічну країну.
• Брак критичного осмислення інформації не дає суспільству розуміти ті процеси, які відбуваються в державі.
• Українці мають низьку довіру до інституцій. Аванс довіри, який суспільство надало на початку великої війни, влада сприйняла як оцінку своєї попередньої діяльності.  І тепер українці мають і війну, і обмежену довіру до владної адміністрації.
• Українцям слід позбутись комплексу неповноцінності, адже зараз Україна створює моделі для світу.

Нагадаємо, National Media Talk (NMT) 2024 — конференція медійників з усієї країни, які вестимуть дискусії про свободу слова, трансформації на медіаринку та виклики в умовах війни.  Організатори заходу Internews, USAID,  Національна асоціація медіа.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»