У вітчизняному інформаційному законодавстві експерти виявили надто багато проблем
На сьогоднішньому "круглому столі" "Перспективи розвитку законодавства в інформаційній сфері", організованому Громадською радою з питань свободи слова та інформації, Інститутом медіа права та Українською Асоціацією Видавців, обговорювалися проблеми розвитку вітчизняного інформаційного законодавства. Проблем виявилося стільки, що за весь час обговорення експерти ледь встигли окреслити їх перелік.
Ключовими питаннями було роздержавлення ЗМІ, закони про рекламу і захист суспільної моралі та мовне питання.
Оскільки Україна має велику кількість законів, що регулюють діяльність інформаційної сфери, то учасники "круглого столу" навіть засумнівалися в їх доцільності. Наприклад, медіа юрист Тарас Шевченко наголосив на непотрібності існування закону про державну підтримку ЗМІ та закону про висвітлення діяльності, бо вони у більшості своїх норм "суперечать стандартам свободи слова та вільного доступу до інформації".
В існуючому законодавстві було знайдено і багато суперечностей. Зокрема, у функціонуванні двох органів, які мають практично одну назву, - Національна рада з питань телебачення та радіомовлення та Державний комітет телебачення та радіомовлення.
Отже, під час обговорення постали питання: чи варто вдосконалювати галузеві закони, чи створювати новий, і, взагалі, чи потрібно розробляти Кодекс законів про ЗМІ?
На думку експертів, інформаційне законодавство полягає в оновленні, через появу новітніх засобів масової комунікації. Також важливою проблемою є неузгодженість понять існуючого законодавства та визначення термінів.
На основі цього "круглого столу" організатори пообіцяли випустити документ з переліком усіх зазначених питань та пропозицій.