Вівторок, 16 квітня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Нещодавно гендиректор Nike Джон Донахо дав інтерв'ю телеканалу CNBC, в якому його запитали, як він ставиться до критики його компанії через те, що останніми роками Nike не така інноваційна, як колись, і поступається конкурентам на кшталт Hoka.  І це так. В Англії (принаймні в околицях Лондона) бігунів дуже багато, і останній рік я спостерігаю, як вони «перевзуваються» з Nike у Hoka. Донахо відповів, що за останні 50 років Nike зробили для розвитку бігу більше, ніж будь-який інший бренд у світі, але інновацій не вистачає. І знаєте, кого він у цьому звинуватив? Роботу на ремоуті, тобто дистанційку, і додав: «озираючись назад, ми бачимо, що дуже важко розробити революційне взуття через Zoom».

І в цьому щось є: нещодавнє дослідження показало, що вчені, які працювали в команді віддалено, з меншою імовірністю генерували новаторські ідеї, ніж їхні колеги, які працювали офлайн. Якщо ви закидатимете мені, що до подібних досліджень потрібно ставитися критично, я погоджуся з вами, але інших досліджень наразі я не знайшла. Тому ділюся тим, що маю, і видихаю, бо креативність моїх колег з «ДМ» не потребує суто офлайну: вони пишуть свої експертні тексти хоч в офісі, хоч вдома і навіть у дорозі.

Телеграм — улюбленець російської влади. Досі сумніваєтесь у цьому твердженні? Хоч телеграм є безплатною платформою, в його розвиток було інвестовано понад мільярд доларів із банків, що фінансуються саме з федерального резерву Росії. «Виникає питання, чому вони туди інвестують, якщо це не фінансова історія? Якщо на ньому не заробляють? Виходить, що це стратегічно важлива платформа», — каже СЕО Cyber Unit Technologies та експерт із кібербезпеки Єгор Аушев. Про співпрацю з телеграмом кажуть і самі російські чиновники. Нещодавно прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков повідомив, що на відміну від соцмереж Meta, у Кремля немає планів блокувати телеграм. Чому? Ірина Семенюта і Гала Скляревська проаналізували й пояснюють у своєму матеріалі «Телеграм-залежність: як юридично й технічно приборкати російський месенджер», що може зробити держава, щоби впокорити найпопулярніший в Україні месенджер. Мої колеги поспілкувалися з медійниками, юристами, економістами та чиновниками про те, як знизити популярність телеграму серед українців і запобігти появі його «аналогів». Тож прочитайте, що пропонують законодавці, регулятор і правозахисники, щоби зменшити телеграм-залежність. 

Артур Колдомасов тимчасом розібрався і пише про методи й засоби, які використала Росія, щоб створити мережу телеграм-каналів у Молдові, Придністров’ї та Гагаузії для поширення російської пропаганди. Артур разом з колегами проаналізували повідомлення 16 анонімних телеграм-каналів, опубліковані в березні 2024 року, і виявили головні політичні тенденції та інструменти, за допомогою яких російські пропагандисти поширюють низку дезінформаційних повідомлень через ці соцмережі.

Ведучих подкасту «Медіуми» Наталю Соколенко та Вадима Міського, які  поговорили в новому випуску з Анастасією Руденко, шефредакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». Це мережа, якій вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій та експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України і навіть залучити до підтримки джерела інформації з якісним контентом західних партнерів.

Медіарух вимагає усунути Наталю Гуменюк з керівництва комунікаційним напрямком ОК «Південь». Медійники вважають, що військовопосадовиця перешкоджає висвітлюванню воєнних злочинів Російської Федерації в зоні її відповідальності. «Детектор медіа» підписав і публікує заяву повністю.

«Мені самій ніяково від того, що відбулось в ефірі», — Ганна Маляр перепросила за свою поведінку на шоу «Новий відлік». Юристка опублікувала допис у себе на фейсбуці. Лєна Чиченіна розібрала ситуацію, яка сталася в програмі, де обговорювали закон про мобілізацію, а точніше, відсутність у ньому норми про демобілізацію, і де Ганна Маляр довела до сліз депутатку від «Голосу» Інну Совсун, чоловік якої служить.

Лєна Чиченіна пише, що Ганна Маляр перепрошує, але перед цим робить величезну прелюдію: ще раз пояснює свою позицію про те, що демобілізація нині — не найкраща ідея, бо так ми послабимо армію.

Нам усім зараз дуже бракує довіри. Ми довіряємо військовим, а одне одному, державі? А коли ми перепрошуємо, обстоюючи свою позицію, — чи буде до нас більше довіри? І чи справді після цього ми знову не повторимо те, за що нам ніяково?  А якщо нам ніяково, чи означає це, що зроблена робота над помилками? Бо якщо ми перепрошуємо, отже, ми помились? Лєна Чиченіна і редакція «Антоніни» знайшли відповіді на ці запитання. Навіть більше, підняли питання, чому в ефіри постійно тягнуть зашкварних людей? У тексті  йдеться не лише про зашкварних, але й про нормальних та не надто компетентних. Навіть про тих, хто просто лунає щодня з кожної праски.

«Наші розслідування — це маленький крок до встановлення справедливості», — вважає шефредакторка редакції розслідувань Суспільного Інна Білецька, з якою поспілкувалася наша Оксана Наумова. Говорили про перші розслідування, найскладніше в дослідженні воєнних злочинів і те, що є найбільшою нагородою в роботі. Якщо шукаєте відповіді на запитання, що таке «журналістика ногами», як працює журналістика джерел і чому розслідувальна журналістика в Україні одна з найкращих у світі, — вони тут.

«Мені саме такого Фелікса і хотілося ввести в фільм», — написав кінокритик Дмитро Десятерик, закінчуючи свій текст для «Детектора медіа» про повнометражну стрічку-дебют Ірини Цілик «Я і Фелікс». Це не тільки ще одна історія про дев’яності, але й портрет цілої генерації, покоління, яке не втрачене. Якби в мене запитали, чиї рецензії на фільми почитати, я радила би саме огляди Дмитра Десятерика, ось тут — стрічка про 1990-ті та про героїв нашого часу, які росли самі по собі й виросли кращими за своїх учителів.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Getty Images