Абсолютна більшість респонденток, а їх на момент цієї публікації було вже під дві сотні, відповіли, що хотіли би, але: 

а) заважає відповідальність за дітей;

б) стримує відсутність навичок та фізичної підготовки;

в) лякають порядки в армії та сексизм;

г) не дозволяють обставини, тому що вдома немічні батьки;

ґ) немає на кого лишити собак та котів.

Багато хто не тільки думає, а вже й сходили до ТЦК, де їх розвернули з порога і прямо сказали, що їм немає чого там робити.

Втім, знайшлися й наполегливіші жінки. Частина коментаторок уже служить.

Аналізуючи список тих, хто відгукнувся на запит, можна дійти висновку, що армія явно не дораховується підрозділу, який би складався з представниць українського медіапростору. Гіпотетичного, але вмотивованого.

Редакторка LB.ua Ірина Андрейців і хотіла би, але за умови part-time і щоб можна було відпроситися дитину із садочка забирати. Власне, її коментар викликав жваву дискусію, чи можливо це навіть в утопічній теорії. Втім, для Ірини це не вперше, вона вже мала подібну дискусію під власним постом, де висловила ті самі думки.

Співачка Саша Кольцова («Крихітка») теж у роздумах, але побоюється сексизму і статуту. Та й поки що вважає, що від неї користі більше в тилу. З чим ми цілком згодні. Співай, Крихітко, співай!

Журналістка та медіаекспертка Ольга Юркова також відчуває, що на своєму робочому місці ефективніша. Хоча не проти воювати, але тільки якщо будуть чіткі короткотермінові строки — пів року або рік.

На такий самий термін погодилась би й ведуча «Еспресо» Христина Яцків.

Головна редакторка hromadske.ua Христина Коціра, як і більшість, пише, що зупиняють діти. Хоча вони ж і мотивують. Її лякає те, що з армії не можна, в разі чого, звільнитись.

Навіть редакторка «Детектора медіа» Лєна Чиченіна ходить качатися в зал, щоб мати гідну фізичну підготовку для Збройних сил. Оскільки Лєна — артоглядачка, то, напевно, мітить в артпідрозділ. Але ми в редакції, зі свого боку, не готові втрачати наш авангард гострого слова.

Лише кілька коментаторок наважилися вклинитись у загальний хор ентузіазму і заявити про те, що не думають, бояться, а подекуди й радіють, що на жінок не покладений такий обов’язок.

Звісно, не обійшлося й без чоловіків у коментарях та їхніх шпильок у бік феміністок. Куди без цього в такій темі? Один з коментаторів, у профілі якого, втім, власних дописів немає, лише перепости, докоряє жінкам, що вони «балувані»:

«Армія не чоловік якому можеш без наслідків свій характер показувати. Звикли до того і бояться, що в армії так не можна. Балувані у нас жінки. Занадто вільні, а феміністки ще й за щось борються.))”

Проте таких коментарів під цим дописом небагато.