Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) оштрафувала волинську друковану газету “Вісник+К” на суму 2,13 мільйона гривень. Іншим медіа, щоб не перевіряти власний бюджет на міцність, варто пам’ятати, якою має бути реклама грального бізнесу згідно з нормами закону.
Загалом рекламою азартних ігор (гемблінгу або грального бізнесу) у медіа вважається інформація, поширена за грошову чи іншу винагороду в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо:
Питання розміщення такої реклами в медіа врегульовано в Законі України “Про рекламу”. Поряд із загальними правилами реклами, передбаченими в статтях 8 та 9 цього закону (наприклад, вимога відокремлювати рекламу від іншої інформації та маркувати словом “реклама”), існують особливості реклами саме гемблінгу.
Наразі діють такі основні заборони та вимоги щодо реклами азартних ігор, організаторів азартних ігор, викладені в статті 22-1 Закону “Про рекламу”:
1. Реклама гемблінгу забороняється в таких видах медіа:
2. Щодо вмісту та аудиторії реклами гемблінгу діють такі заборони:
3. Що стосується маркування реклами гемблінгу, то закон вимагає супроводжувати кожну таку рекламу текстовим або звуковим попередженням з такими обов’язковими атрибутами:
1) має прозвучати не менш ніж один раз за рекламний ролик;
2) якщо ролик триває понад одну хвилину, то попередження має звучати один раз на одну хвилину ролика;
3) озвучення має відбуватися на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд рекламного ролика.
4. Крім того, варто пам’ятати:
На практиці реклама гемблінгу досить часто є непрямою (спонсорство, продакт-плейсмент) або прихованою.
Продакт-плейсмент (розміщення товару) в контексті гемблінгу – прямо заборонений законом.
Спонсорство організаторами азартних ігор у сфері медіа дозволяється, за винятком програм аудіовізуальних та аудіальних медіа, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб до 21 року (крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань).
За своєю суттю спонсорство передбачає підтримку медіа або певного виду його діяльності з метою популяризації власного імені, бренду. У спонсорському матеріалі допускається лише зазначення імені спонсора, його бренду. Якщо ж наявна інша рекламна інформація щодо спонсора та його продукту, їхнього “просування”, то спонсорством це не вважається. У такому разі це є звичайною рекламою, яка підпадає під загальні правила маркування.
Що стосується реклами гемблінгу у формі спонсорства, то тут діють усі вищезазначені вимоги до реклами гемблінгу (з певними особливостями маркування), а також ті, які передбачено в статті 5 Закону “Про рекламу”. Зокрема, в цій статті забороняється вплив спонсора на зміст матеріалів, випуск яких він підтримує.
Особливістю маркування є те, що вимагається лише вказівка про спонсора на початку, під час та/або наприкінці спонсорського матеріалу.
Прихована реклама. Такою рекламою є будь-яка інформація про конкретний об’єкт (азартну гру бренд, організатора азартних ігор тощо), якщо ця інформація слугує рекламним цілям та вводить в оману споживачів щодо справжньої мети матеріалів та програм, у яких ця інформація присутня. Більшої конкретики, на жаль, у законі немає. Однак обов'язковими ознаками такої реклами є відсутність маркування та рекламний характер / зміст матеріалу або програми.
Прихована реклама, зокрема гемблінгу, забороняється взагалі. Інколи межі між цими різновидами є надто умовними, щоб стверджувати, що порушення вимог закону не відбулось.
У деяких випадках недотримання вимог закону щодо спонсорської реклами призводить до того, що рекламу можна вважати прихованою. Прикладом твердження є спецпроєкт Gazeta.ua “Як працює ринок азартних ігор в Україні та як на нього вплинула війна”, випущений за підтримки ТОВ “СПЕЙСИКС” (Сosmolot.ua). Формально матеріал промарковано як спонсорський, він навіть містить попередження згідно з вимогами до реклами гемблінгу. Однак у змісті матеріалу наявна інформація, яку можна вважати рекламою діяльності бренду Сosmolot, а саме: акцентовано на першості бренду в питанні отримання ліцензії та фінансовій допомозі ЗСУ, а також один із двох наявних коментарів узято в представника бренду, хоча матеріал стосується всієї сфери гемблінгу.
Скриншот ІМІ з gazeta.ua
Інколи трапляється поєднання як матеріалу з непрямою / прихованою рекламою, так і банера-реклами, що виводяться на одній сторінці медіа. Текст видання LIGA.net “FAVBET та збірна України з хокею: Перші досягнення партнерства” за своїм змістом створює позитивний імідж бренду азартних ігор FAVBET шляхом опису діяльності бренду з підтримки спорту в Україні, однак не містить ні маркування реклами в тексті матеріалу, ні навіть посилання на спонсорство з боку організації. Водночас на сторінці міститься належно промаркована окрема реклама цього ж бренду.
Скриншот ІМІ з LIGA.net
Тим часом в онлайн-медіа є й інші випадки, що заслуговують на увагу. Так, наприклад, інтернет-видання “День за днем” у тексті з іронічною назвою “КРАІЛ нагадала про основні заборони в рекламі азартних ігор” розмістило два гіперпосилання на конкретні азартні ігри (слоти) в онлайн-виданні “Gazeta Casino”.
Скриншот ІМІ з “День за днем”
Одразу на цьому сайті можна обрати онлайн-казино, що безпосередньо організовує проведення ігор.
Скриншот ІМІ з Gazeta Casino
Вочевидь, гемблінг рекламується в спосіб, що не відповідає вимогам статті 22-1 Закону “Про рекламу”. Реклама є прихованою, адже відсутнє відповідне маркування. Крім того, рекламодавцем, ймовірно, не є безпосередньо власник бренду організатора азартних ігор.
Закон “Про рекламу” містить норму про те, що рекламодавці (організатори азартних ігор) є відповідальними за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та замовлення розповсюдження реклами (зокрема, користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлених законом вимог щодо її змісту. А розповсюджувачі реклами (медіа) – за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення такої реклами.
Водночас законодавство чітко не розмежовує, які саме порушення стосуються змісту реклами, а які – порядку її розповсюдження та розміщення. Вочевидь, усе залежатиме від того, як тлумачить закон орган контролю за додержанням законодавства у сфері реклами азартних ігор, тобто КРАІЛ.
Ба більше, у своєму рішенні від 29.02.2024 № 115 КРАІЛ застосувала штраф у розмірі 2,13 млн грн до приватного підприємства “Всеукраїнська газета “Вісник+К” за розповсюдження цим медіа реклами азартних ігор, що проводяться без наявності ліцензії в організатора на таку діяльність. Отже, на медіа покладається непрямий обов’язок перевіряти наявність ліцензії в рекламодавця. Цілком можливо, що медіа потрібно буде попередньо перевіряти замовлену в них рекламу гемблінгу на відповідність і іншим вимогам закону, а не тільки самим дотримуватися правил маркування такої реклами під час її розміщення.
І все ж приховування реклами або порушення вимог до реклами гемблінгу через недотримання будь-якої з цих вимог дає всі правові підстави КРАІЛ застосувати фінансові санкції до медіа-порушника.
Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей показала свою готовність штрафувати медіа за порушення вимог закону щодо реклами гемблінгу. Звісно, здебільшого можна погодитися, що обсяг відповідальності є надмірним, оскільки основною метою штрафу є покарання для виправлення, а не банкрутство медіа. Наразі стався лише один випадок притягнення до відповідальності, але, вочевидь, механізм працюватиме далі, а кількість прецедентів збільшуватиметься. Тому Інститут масової інформації рекомендує медіа: дотримуватися вищевказаних вимог, ретельно маркувати непряму рекламу гемблінгу та бути чесними зі своєю аудиторією.
Володимир Зеленчук
