Історики Тімоті Снайдер, Сергій Плохій, Ярослав Грицак і ще десятки науковців запускають проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива». Презентація проєкту відбулась напередодні в Києві.
Як ідеться на сайті проєкту, його мета — протягом трьох років дослідити глибинну історію земель сучасної України і народів, які їх населяли. Дослідники опрацьовуватимуть 70 тем — від передісторії українських земель до сьогодення.
Зокрема, вивчатимуть походження людських поселень, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європу епохи вікінгів, Візантію та Київ, ренесанс та реформацію, а також сучасні питання націєтворення та імперії. Ініціатива непрямо шукатиме відповіді на засадничі запитання, як-от: «Хто ми?», «Як уможливилась нація?».
Над проєктом працюватимуть близько 50 українських і 40 міжнародних науковців. Більшість учасників — історики, але також залучать фахівців із природничої історії, зоології, палеонтології та археології.
Проєктом керуватиме незалежна рада директорів, до якої ввійдуть, зокрема, історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер, політик і дипломат Карл Більдт, митрополит Української католицької архиєпархії Філадельфії, президент Українського католицького університету Борис Ґудзяк, журналістка та есеїстка, лавреатка Пуліцерівської премії Енн Епплбаум, юрист та автор книг-бестселерів Філіп Сендс, поет Сергій Жадан.
Також до складу директорів увійшли ведучий CNN та журналіст The Washington Post Фарід Закарія, українські журналістки — співзасновниця Public Interest Journalism Lab та ГО «Громадське» Наталія Гуменюк і головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова.
Ініціатором та автором ідеї проєкту є бізнесмен Віктор Пінчук.
Дослідженнями проєкту керуватиме незалежна Міжнародна академічна консультативна рада, до складу якої входять, зокрема, Тімоті Снайдер, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, директор Українського наукового інституту Гарварду Сергій Плохій, директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Також до консультативної ради ввійшли Тімоті Ґартон Еш з Оксфордського університету, Ювал Ной Харарі з Єврейського університету в Єрусалимі, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії Оля Гнатюк, Кетрін Янґер з Інституту гуманітарних досліджень у Відні, Марсі Шор з Єльського університету, Ірина Склокіна з Центру міської історії у Львові та інші.
«Цей проєкт в жодному разі не є відповіддю на російську пропаганду. Не треба плутати історію з контрпропагандою. Контрпропаганда допомагає краще протистояти пропаганді й відділяти її від правди. Якби це була відповідь Росії, вона була б зла, агресивна, а імпульс цього проєкту креативний», — розповів у коментарі «Бабелю» історик Тімоті Снайдер.
«Прагнучи взяти участь в інтелектуальній та культурній відбудові України, колеги також прагнуть відновлення гуманітарних наук, постановки великих запитань і серйозного пошуку відповідей.
Оскільки вторгнення в Україну є складовою більшої кризи у світі, дослідження глибокого минулого України здатне породити ширші концепції майбутнього», — йдеться у маніфесті проєкту, оприлюдненому на «Українській правді».
Проєкт має на меті поєднати написання національної історії з підходами постколоніальної та всесвітньої, міжнародної історії. Його учасники шукатимуть нового емпіричного й концептуального розуміння, використовуючи новаторський підхід у різних дисциплінах та застосовуючи нові технології. «Ця нова модель, хоча її предметом є Україна, має бути застосовна до будь-якого іншого суспільства», — пишуть автори маніфесту.
«Європейська історія перебуває в кризі та потребує серйозного перегляду. … Новий початок може відбутись в Україні, де традиційні теми європейської історії глибоко значущі та зазнають негайного перетворення. Коли до України застосовують усталені схеми, вони дають незнані доти результати, освіжаючи європейську історію в цілому. Україна надає змогу подолати традиційні інтелектуальні розлами і знайти новий синтез.
Україна перетворилась на центр битви за правду як жертва російського вторгнення, що його виправдовують брехнею та міфами. З цієї та інших причин Україна — слушне місце, щоби встановити правдиве минуле. … Встановлення в 21-му столітті правди про українське минуле може бути передумовою виживання людства у столітті 22-му.
Питання цієї війни — чи на полі бою має тріумфувати тоталітарна безкарність, а чи є шанс у плюралізму й самопізнання. Це, можливо, питання цілого століття. Це, звісно, запитання для цілого світу. Це постколоніальна мить для всіх», — пишуть творці проєкту.
Проєкт реєструється та буде регулюватися як благодійна організація Комісією з питань благодійності Англії та Уельсу.
Більше інформації про ініціативу можна знайти на сайті проєкту.
Читайте також:
Фото: презентація проєкту / «Бабель»
