detector.media
31.10.2023 17:20
Комісія з журналістської етики дала рекомендації, як висвітлювати життя українців на окупованих територіях
Комісія з журналістської етики дала рекомендації, як висвітлювати життя українців на окупованих територіях
КЖЕ: Матеріалам на цю тему бракує повноти, точності і неупередженості, адже інформацію доводиться збирати без особистої присутності. Поверхова подача, непідтверджена інформація, маніпулятивні заголовки, мова ворожнечі — це лише неповний перелік порушень у цій тематиці.

Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення життя українців на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомляється на сайті КЖЕ.

Комісія вважає, що часто матеріалам на цю тему бракує повноти, точності й неупередженості, адже здебільшого всю інформацію журналістам доводиться збирати без особистої присутності, з використанням різних джерел. Перевірити її важко і часом неможливо.

«Поверхова подача теми, використання непідтвердженої інформації та соціальних мереж без перевірки, маніпулятивні заголовки, мова ворожнечі — це лише неповний перелік порушень Кодексу етики українського журналіста, яких припускаються медійники», — зазначає КЖЕ. 

Проте, зазначає Комісія, висвітлення цієї тематики має велике значення на тлі того, що Росія прагне створити викривлену пропагандистську картину для всього світу. Крім того, українцям в окупації важливо бути залученими до загального інформаційного простору і отримувати новини про своє життя з українських медіа, пише КЖЕ. 

Комісія розробила рекомендації щодо висвітлення життя українців на тимчасово окупованих територіях та наводить їх перелік:

1. Одна з поширених помилок у висвітленні теми — знеособлення всіх мешканців окупованих територій. Цим людям рідко надають слово (навіть на умовах анонімності), натомість про ситуацію загалом говорять посадовці, політики або військові. Шукайте можливість запитувати про потреби і про життя українців в окупації у них самих. Включайте думку таких людей до своїх матеріалів. Неприйнятно, коли в матеріалі, де обговорюється план дій після деокупації, немає точки зору тих, хто мешкає на окупованих територіях.

2. Журналістам варто бути наполегливими у пошуку власних джерел. Водночас потрібно передбачати заходи безпеки, насамперед цифрової, адже для людини в окупації спілкування з українськими журналістами або передача інформації для українського медіа становить великий ризик. Співрозмовник або співрозмовниця можуть не володіти навичками цифрової безпеки, тому ваш обов’язок — подбати про безпеку і навчити людину, яка є вашим джерелом.

3. Не розкривайте імена людей в окупації, навіть якщо вони дають згоду на оприлюднення, не передавайте контакти цих людей колегам, які не працюють над конкретним матеріалом, не включайте ваші джерела до загальних баз даних, до списків розсилки або редакційних чатів. Цінуйте довіру і будьте вдячні людині, яка ділиться з вами інформацією.

4. Навіть якщо ви вважаєте, що ваші джерела на окупованих територіях є надійними, не забувайте про контекст, у якому перебувають ці люди: зокрема про складні стресові умови та постійний тиск,  про значний вплив російської пропаганди та дезінформації. За можливості, спробуйте підтвердити отриману інформацію з інших джерел. 

5. Піддавайте сумнівам контент анонімних каналів і сайтів, які часто поширюють фото та відео з окупованих територій. Спробуйте перевірити інформацію через власні джерела, перевірте фото та відео з погляду достовірності. Повідомте аудиторії про ті кроки, до яких ви вдалися для перевірки.  

6. Будьте критичними до будь-якої інформації, яку поширює російська пропаганда, адже її завдання — намалювати потрібну «картинку» начебто масової «підтримки» дій агресора на окупованих територіях. Водночас контент російських ресурсів може бути використаний, зокрема, для підтвердження російських воєнних злочинів, для ідентифікації тих, хто працює на окупаційний режим тощо.

7. Уникайте узагальнень, які дискримінують велику групу українців (на зразок «всі нормальні виїхали, залишилися тільки любителі «русского міра», «вони винні в тому, що опинилися в окупації»). Варто розрізняти тих, хто працює на окупаційний режим і зміцнює його, і тих, хто є заручниками окупантів. І до одних, і до інших необхідно підходити неупереджено: наприклад, не називати колаборантами і зрадниками всіх, хто отримав російський паспорт, адже Росія проводить примусову паспортизацію на окупованих територіях. 

8. Поняття «колабораціонізм» і «колаборант» в українських медіа використовуються як у юридичній площині (такий, що підпадає під дію закону про колабораціонізм), так і в побутовому значенні (коли йдеться про погляди, а не про дії людини). Комісія рекомендує журналістам уникати вживання слова «колаборант» у побутовому значенні — замість цього говорити про вчинки або висловлювання конкретної людини. Щодо колабораціонізму як злочину, то медіа, крім ретрансляції офіційних повідомлень правоохоронних органів, варто давати роз’яснення, хто є колаборантом і в яких випадках може настати відповідальність. 

9. У суспільстві існує великий запит на інформацію не лише про сьогоднішнє життя, а й про майбутнє після відновлення територіальної цілісності України. Розширюйте коло тем, пов’язаних із життям людей в окупації, давайте їм довідкову практичну інформацію і відповідайте на запитання, які їх хвилюють.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY