Академія Української Преси склало резюме, в якому підбило основні результати моніторингових досліджень виборчої кампанії в українських мас-медіа. Дослідження здійснені на основі моніторингу Моніторинг телевізійних новин на провідних каналах – жовтень 2003 – листопад 2004; моніторинг виборчої кампанії у пресі – квітень 2004 – листопад 2004; політична реклама на провідних телеканалах – липень 2004 – листопад 2004. Здійснюються за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, місії ОБСЄ в Україні, посольства США в Україні. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.

Контент-аналіз (аналіз змісту) повідомлень в електронних та друкованих засобах масової інформації дозволяє зробити основний висновок,- зазначено в резюме:

У період передвиборної кампанії мас-медіа не виконували виключно інформаційну функцію та не займали нейтральної, посередницької, позиції між претендентами на вищу державну посаду, з одного боку, та громадянами (виборцями) – з іншого. Навпаки, вони активно здійснювали селекцію кандидатів на посаду президента, обмежуючи одних чи просуваючи інших претендентів, а також не надаючи громадянам збалансованої інформації для формування ними власної позиції.

Підставами для такого висновку є такі емпірично обґрунтовані констатації, що містяться у щомісячних звітах Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України й оприлюднювалися на прес-конференціях:

•По-перше, тема виборів фактично до серпня залишається на периферії уваги як електронних, так і друкованих ЗМІ (поза конкуренцією залишалася увага до діяльності президента України – до 20% всіх повідомлень про Україну). Тільки у серпні вибори стають основною темою внутрішньополітичних новин (13-15% новинного потоку). В листопаді 2/3 усіх новин про Україну прямо чи опосередковано стосуються президентських виборів.

•По-друге, навіть у розпал передвиборчої кампанії новини подаються з однієї політичної перспективи, тобто у висвітленні перебігу виборчої кампанії превалює одна, офіційна точка зору. Протягом липня-жовтня у 90% усіх повідомлень про Україну політичні події представляються як безальтернативні й не моделюють ситуацію вибору (в листопаді цей показник становив 86 %). Частка політичних новин в Україні, які подавалися з однієї політичної перспективи, варіюється в середньому за період кампанії від 92-94% на каналах УТ-1, ТРК Україна до 78% на СТБ. Найсбалансованіший погляд на політичні події намагається подавати 5-й канал (62% однобічних політичних новин в середньому за період кампанії, 66% - у листопаді). Контекст обговорення подій чотири місяці передвиборчої кампанії залишається переважно позитивним та нейтральним (63% у листопаді).

•По-третє, порушується також журналістський стандарт обов'язкового посилання на джерело інформації в новинах. У липні-вересні в кожному шостому (16-18%), а жовтні-листопаді кожному десятому (9-11 %) повідомленні про Україну джерело інформації не зазначено.

•По-четверте, електронні та друковані засоби масової інформації весь період спостереження (за винятком двох останніх місяців) суттєво зміщують увагу в бік одного кандидата - В.Януковича. У повідомленнях у серпні та вересні він згадується удвічі частіше за В.Ющенка (20-23% повідомлень проти 10-11% повідомлень), а останній – у двічі частіше за О.Мороза та П.Симоненка (4-5% та 4%). У листопаді політичні персони згадуються в новинах частіше за політичні інституції, і це сталося вперше за рік спостережень. Як і у жовтні увага до учасників другого туру президентських виборів майже рівна: В.Янукович згадується у 41% повідомлень про Україну, В. Ющенко – у 38%. Водночас інші політичні персони висловлювалися на підтримку В.Януковича у 52% повідомлень, а на підтримку В.Ющенко тільки у 38%. Крім того, головним власником “бонусу влади” в увазі новин безроздільно стає прем‘єр-міністр.

•По-п‘яте, всю передвиборчу кампанію лідером за кількістю негативних та іронічних оцінок у ЗМІ залишаються блок “Наша Україна” та його лідер В.Ющенко. У листопаді кожна четверта оцінка В.Ющенка – негативна чи іронічна, у В.Януковича – кожна восьма. Тобто за рівнем негативно-іронічного представлення В.Ющенко вдвічі випереджує В.Януковича.

•По-шосте, дисбаланс в представленні основних кандидатів посилюється розподілом синхрону на телебаченні та цитуванням у пресі, тобто за доступом до можливості безпосередньо висловити свої погляди у прямій мові. Тут безперечна перевага надається В.Януковичу. Якщо у перший тиждень жовтня синхрон В. Януковича в новинних програмах втричі більший за синхрон В. Ющенка (1514 сек vs. 445 сек), то в перший тиждень листопада – у чотири рази більший (1884 сек vs. 447 сек). На каналі Інтер синхрон В.Ющенка менше у шість разів синхрону В.Януковича, а на ТРК Україна – у 19 разів.

•По-сьоме, анти-реклама на телебаченні спрямована також на фаворитів президентської кампанії, хоча в цілому частка анти-реклами В.Ющенка утричі більша за анти-рекламу В.Януковича (12% vs. 4% у рекламному потоці протягом усієї рекламної кампанії).

"Детектор медіа",за інф.АУП