Ястржембський відреагував блискавично, заявивши у прямому ефірі телекомпанії НТВ (програма "Свобода слова") , що це не помилка і не описка, а ставлення до Росії.

Цікаво, що незадовго до згаданого інциденту світові ЗМІ активно обговорювали американські події: знепритомнення Дж. Буша під час трансляції матчу з американського футболу. У зв'язку з цим журналісти подали чимало версій того, що сталося, - від констатування факту, що президент подавився сухариком (бубликом, кренделиком, крекером) до розмірів синців та подряпин, а "Комсомольская правда" взагалі опублікувала припущення, що насправді січневі події - результат виховного моменту Буша-старшого. Японська кондитерська компанія "Едзакі Гліко", зі свого боку, заявила про те, що протягом тривалого часу випускає кренделики, якими нібито подавився Буш, але нічого подібного чомусь досі ні з ким не траплялося.

І хоч ніяких спростувань з Білого дому світова спільнота не почула, оточення 43-го президента США, обрання якого на цей пост, до речі, пояснювалося арифметичними помилками під час підрахунку голосів, перебуває у стані постійної бойової готовності, щоби в будь-яку хвилину пояснити народові, що ж саме хотів сказати їхній президент, який не завжди говорить те, що має на увазі, і має на увазі зовсім не те, про що говорить.

У конгресі, наприклад, президент упевнено заявив, що "освіта не є головним завданням уряду", хоча, звичайно, мав на увазі прямо протилежне. Виступаючи у Небрасці, переплутав словосполучення deatch tax і deatch penalty, тобто замість "податок на спадщину" вжив "смертна кара". Слухачі, звісно, не могли збагнути думку президента: "Ті, хто працював у сільськогосподарському секторі, розуміють несправедливість смертної кари".

Під час виборної кампанії ішли поголоски, що, незважаючи на те, що внук Прескота Буша, сенатора від штату Коннектикут, і старший син голови республіканського національного комітету Джорджа Буша-старшого мав можливість відвідувати такі найпрестижніші навчальні заклади Нової Англії, як Phillips Academy в Андовері, Йєльський університет і бізнес-школу в Гарварді, у ході дебатів він не зміг назвати лідерів Чечні, Пакистану, Індії, плутав Словенію з Словакією. Греків перейменував у "греціян", а на запитання журналістів відмовився відповідати "мексиканською" мовою. Заява Буша про те, що "зовнішньою політикою будуть займатися зовнішні політики" викликала подив не тільки противників, а й прихильників зовнішньополітичного курсу США.

Азіатське турне американського президента розпочалося черговим конфузом. Під час перебування в Японії Джордж Буш заявив журналістам, що обговорював з прем'єр-міністром Коідзумі проблему девальвації ( девальвація - зниження курсу національної чи міжнародної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн. - Авт.), переплутавши її з дефляцією (дефляція - вилучення надлишкової маси грошей, випущених в обіг у період інфляції. - Авт.). На таку заяву валютний ринок відреагував миттєво черговим зниженням курсу ієни до американського долара. Ситуація стабілізувалася тільки після роз'яснень представників Білого дому про те, що президент насправді хотів сказати.

Минулого місяця китайське керівництво зажадало роз'яснень від США після того, як Дж. Буш у доповіді вжив словосполучення "республіка Тайвань", мимоволі визнавши незалежність цієї адміністративної одиниці КНР.

З легкої руки американського журналіста Джейкоба Вайсберга ляпсуси американського президента дістали назву "бушизмів". Проте було б нечесно лінгвістичні лаври віддавати тільки останньому президентові США. Президент Рональд Рейган, наприклад, запам'ятався сучасникам тим, що незмінно плутав Індію з Індонезією. Подейкують також, що коли президентові США Джексону принесли на підпис документ, він після ознайомлення з ним сказав: "All correct!" , тобто "усе гаразд" або "все правильно". При цьому написав резолюцію у скороченому вигляді. Однак Джексон, який любив передавати на письмі англійські слова так, як чув їх, написав не ті літери, яких вимагали орфографічні норми (А.C.), а ті, які відповідали вимові слів: О.К. Оскільки остання літера в англійському алфавіті звучить як "кей", резолюцію було прочитано: okay ( оу кей). Так помилка Президента сприяла появі нового, нині досить популярного не тільки в Америці, а й в Україні слова, яке не потребує перекладу.

P.S. При підготовці матеріалу було використано публікації Кореспондент.net, Liga Online, Mignews, Reuters.