З 10 серпня 2023 року сайт з пошуку роботи Work.ua припиняє надавати послуги компаніям та брендам, які не пішли з Росії, і розриває з ними всі контакти. Про це йдеться в офіційній заяві компанії.
«Сьогодні ми розриваємо контракти на суму понад п’ять мільйонів гривень на рік. Повертаємо ці гроші їхнім власникам і в жодній мірі не хочемо більше бути причетними до діяльності цих компаній в Україні та світі», — наголосили у Work.ua.
СЕО Work.ua Артур Міхно в дописі у фейсбуці зауважив щодо цього: «В українців є дві найхарактерніші риси — терплячість і сміливість. Ми довго проявляли терплячість. Спочатку вірили, що всі вони скоро теж вийдуть з Росії. Потім, що європейські офіси просто не зрозуміли, й наші топменеджери таки зможуть переконати, показати їм Бучу, показати Маріуполь, показати знищені будинки та смерті, що несе співпраця цих компаній з ворогом на нашу землю. Але ні. Не змогли. Вибір цих компаній — бути з нашим ворогом. То нехай будуть».
За словами Міхна, на гроші цих компаній Росія будує ракети, що летять нищити українські міста і вбивати людей.
У Work.ua також закликали інші бізнеси та людей наслідувати їхній приклад і відмовитись від будь-якої співпраці з Pepsico, Yves Roche, Leroy Merlin, Raiffeisen Bank, Metro, LC Waikiki, Nestle, Auchan, Mondelez, P&G та іншими компаніями та брендами з санкційного списку.
Цей список базується на даних сайту НАЗК «Війна і санкції» та їхнього списку «Міжнародні спонсори війни», а також проєкту Leave Russia від Київської школи економіки.
«Запам’ятайте ці бренди та викресліть їх зі свого життя. Поясніть, чому це важливо, своїм друзям, рідним, колегам. Закличте у ваших соцмережах призупинити будь-яку співпрацю з цими компаніями. Це лише перший крок. Якщо у вас є перевірені дані щодо компаній, які ви бачили на Work.ua, та їхньої роботи в росії — пересилайте ці дані нам. Будемо робити наступні санкційні списки й призупиняти співпрацю з цими компаніями. Перевірте також за цими списками своїх партнерів і компанії», — йдеться у заяві Work.ua.
Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що у Київській школі економіки створили сканер штрихкодів, який визначає товари компаній, що досі не вийшли з російського ринку. Для сканера застосували чатбот на основі штучного інтелекту ChatGPT. Він допомагає перевіряти товари та визначати, котрі із них вироблені однією з понад 7500 компаній, що досі працюють на ринку ворожої держави.
Також ми писали про те, що Рада Європейського Союзу 28 липня запровадила санкції проти семи росіян і п’яти компаній, причетних до поширення дезінформації про російське вторгнення в Україну.
