У п'ятницю, 16 червня, у Харкові на 72-му році життя помер фоторепортер, один з авторів перших світлин енергоблока Чорнобильської АЕС після аварії у 1986 році Юрій Ворошилов. Про це написав «Укрінформ» із посиланням на повідомлення близьких фотографа у фейсбуці.
«Важка новина, велика втрата, не можу повірити. Не стало Юрка, Юрія Ворошилова — Людини з великої букви, талановитого репортера, повного творчих ідей, патріота України, сміливого, веселого, доброзичливого хлопця, мого старого товариша. Дорогий Юрко, знай в моїй пам'яті, як і в пам'яті всіх тих, хто тебе знав, ти назавжди!» — написав архітектор-реставратор Володимир Новгородов.
Як зауважила співробітниця Харківського літературного музею, волонтерка Ольга Різниченко, Юрій Ворошилов фотографував Харків і Слобожанщину протягом п'ятдесяти років.
«Сьогодні о 9:00 помер у клініці під Берліном Юрко Ворошилов, легендарний харківський фоторепортер. Історія Харкова і Слобожанщини у фото за півстоліття — його рук діло. Він любив знімати місто з дахів і з повітря, лежачи на землі чи залізши на вишку», — написала Різниченко.
Впродовж останніх років Ворошилов боровся з онкологічним захворюванням. За цей час він переніс операцію та кілька курсів хімієтерапії, а також мав пневмонію, спричинену коронавірусом. Попри це фотограф продовжував працювати та їздив у зону бойових дій.
Відомо, що в червні 1986 року Юрій Ворошилов фотографував із кабіни військового вертольота 4-й енергоблок ЧАЕС. Згодом він організував мобільну виставку, розповідаючи всьому регіону про подвиг чорнобильців.
В об'єктиві Юрія Ворошилова також були події кінця 80-х — початку 90-х років Харкова, здобуття Україною незалежності, Помаранчева революція, Революція Гідності тощо.
Він є автором трьох масштабних фотопроєктів: «Грузинський легіон» — про добровольців з Грузії, які стали на захист України від російських окупантів; «Савур-Могила» з фотографіями, зробленими у Попасній, Щасті, на Світлодарській дузі, а також «Неоголошена війна», у якому зібрані світлини учасників перших, найтяжчих боїв на Донбасі.
Фото: фейсбук Ольги Нотик
