У складі Консорціуму, що здійснює проект „Національний екзит-пол’2004”, відбулися зміни.

Під час другого туру виборів Президента України опитування в рамках проекту проведуть дві соціологічні організації — Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Координуватиме виконання проекту Фонд „Демократичні ініціативи”, виконання самого екзит-полу — Київський міжнародний інститут соціології.

Про це йдеться у заяві Консорціуму з проведення Національного екзит-полу’2004, підписаній генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології Володимиром Паніотто, директором соціологічної служби Центру Разумкова Андрієм Бичечком та директором Фонду „Демократичні ініціативи” Ільком Кучерівим.

Як вказано у заяві, екзит-пол здійснюватиметься за методикою таємного анкетування, коли інтерв’юєр не бачить відповіді опитуваного. Цей метод широко застосовується й добре відпрацьований у світовій соціологічній практиці, вказують члени Консорціуму, а доцільність його застосування в українських реаліях було доведено дослідженнями різних центрів протягом виборчої кампанії та опитуванням екзит-пол під час першого туру виборів Президента України.

Як пояснюється у заяві Консорціуму, зміни у складі спричинені непрозорими й досі непоясненими діями під час першого туру двох інших, тепер уже колишніх його учасників — центрів „Соціс” і „Соціальний моніторинг”.

„Фонд „Демократичні ініціативи” як координатор проекту хотів би наголосити, що 31 жовтня мимоволі став учасником дезінформування громадськості щодо підсумкових результатів опитування, - йдеться у заяві. - Кінцеві результати, нібито отримані центрами „Соціс” і „Соціальний моніторинг”, були, порівняно з попередніми, різко змінені на користь одного з кандидатів шляхом застосування „коефіцієнту зважування”, про який, всупереч всім попереднім домовленостям, не було повідомлено ані колег-членів Консорціуму, ані організаторів проекту. Ця помилка була виправлена тільки через 4 дні, крім того й досі ми не маємо масиву даних „Соціального моніторингу” Ольги Балакірєвої. Переконливих пояснень чому був застосований неузгоджений членами Консорціуму коефіцієнт зважування і дані, які були використані для його розрахунку, ми й досі не отримали.

Ми переконані, що належну оцінку діям „Соцісу” та „Соціального моніторингу” буде надано і українським, і міжнародним соціологічним співтовариством. Фонд „Демократичні ініціативи” всіляко сприятиме формуванню такої об’єктивної оцінки”.

Водночас Фонд „Демократичні ініціативи” заявив, що відкидає як безпідставні твердження про нібито тиск на членів Консорціуму з метою отримання „потрібного результату” опитування. Ані з боку Фонду, ані з боку донорів проекту нічого подібного не було.

„Заяви й дії керівника „Соціального моніторингу” Ольги Балакірєвої підштовхують нас до думки про заздалегідь сплановану акцію з метою дискредитації проекту „Національний екзит-пол’2004” і про замовний характер самих звинувачень у „замовності” результатів екзит-полу”, - йдеться у заяві.

Нині Фонд розглядає можливість звернення до судових інстанцій з позовом щодо цих, абсолютно бездоказових звинувачень Ольги Балакірєвої.

Фонд „Демократичні ініціативи” заявив, що проти опитування екзит-пол в Україні розгорнуто справжню підривну кампанію. Фонд „Демократичні ініціативи” звернувся до громадськості, засобів масової інформації з проханням „якомога прискіпливіше ставитися і до виконавців,і до організаторів опитувань, чітко відрізняючи екзит-пол від „екзит-полів”. Зі свого боку, Консорціум у складі Фонду „Демократичні ініціативи”, Київського міжнародного інституту соціології та Українського центру економічних і політичних посліджень ім. Олександра Разумкова ще раз наголосив на своїй „відкритості, прозорості й роботі у повній відповідності до етичних норм міжнародних соціологічних організацій, таких як WAPOR, ESOMAR, і Соціологічної асоціації України”.

Свою позицію в інтерв’ю „Телекритиці” висловила й директор центру „Соціальний моніторинг” Ольга Балакірєва. Вона заявила, що відкидає усі звинувачення „Демініціатив” і висунула зустрічні претензії. „Тут є певні звинувачення щодо якихось спланованих дій, дискредитації... Я їх відкидаю і не бачу підстав для них, - сказала вона в інтерв’ю „ТК”. - Навпаки сама ця ідея попереднього розподілу кампаній на 2+2, ініціатором якого став Центр Разумкова, підтриманий „Демініціативами”, цей крок більше був спрямований на розкол і, скажімо так, на дискредитацію самого дослідження, ніж ті дії, проти яких я протестувала”.

Крім того, Ольга Балакірєва повідомила, що вже надіслала масив даних на адресу колег.

Вона також заявила знову, що вийшла з Консорціуму на знак протесту:

- Це був мій протест. Перше, проти того, щоб соціологічні результати використовувалися в якості політичної технології і це був мій протест проти тиску і заборони працювати за тією методологією, яку я як науковець вважаю більш адекватною. Друге, проти тиску щодо використання тієї методології, яка на мою думку є менш апробованою і не досить адекватною у цій ситуації. У мене є певна гіпотеза, яка безперечно потребує перевірки так само як і гіпотеза моїх колег щодо використання цієї методики. Це рішення, що одні використовують одну методологію, інші – іншу, має право існувати і тому ми на це й погодилися, але я не вважаю можливим, щоб на мене як професіонала тиснули і замовляли мені певну технологію. Тим паче, що наш попередній договір цього не передбачав і ми цього не обговорювали. Ми три місяці готувались до стандартизованої технології – індивідуального опитування „обличчям до обличчя”. Воно також є анонімним. Ми не запитуємо у людей персоніфікованої інформації. А зараз деякі ЗМІ кажуть, що буцімто „в ящички” – це анонімне опитування, а наше - традиційне. Обидва методи анонімні. Що стосується „ящичків”, то моя гіпотеза полягає в тому, що відбувається певний самовідібір. Тобто ця методика провокує найбільш політично налаштованих виборців до того, щоб взяти участь в опитуванні. Традиційний метод передбачає, що інтерв’юер за певною технологією відбирає людей, які йдуть йому назустріч, і починає розмову, а тоді вже людина має можливість відмовитися, або взяти участь в опитуванні. Коли ж стоїть інтерв’юер з ящичком, тоді певна людина, побачивши ящичок, йде на контакт, ініціативна, а інша - просто його обминає. Ця моя гіпотеза може бути дискусійною, потребує певної перевірки, але ситуація така, яка є. Потім та технологія, яка була запропонована в день першого туру, насправді навіть не була опитуванням. Я сьогодні почула на круглому столі, що ці кампанії, які залишилися в Консорціумі, змінили методологію. До речі, я це їм пропонувала ще напередодні першого туру і навіть від КМІСу отримала запевнення, що вони так і будуть робити. Але там ще був брак часу, бо за три дні змінити методологію і повністю змінити всі інструменти – складна річ. Тому виникає питання, наскільки вона була використана коректно. Зараз же вони мають намір, щоб це була не лише відповідь, за кого проголосував опитуваний. А й відповіді щодо інших даних, які вже важливі для наукового аналізу безпосередньо електоральної поведінки. Під час голосування у другому турі будуть інші запитання. На першому етапі (тих 25 тисяч опитаних в ящичок) ця можливість втрачена. Тобто, на мою думку, це – збір даних, які в результаті не підлягатимуть соціологічному аналізу.


- Ви заявляли про тиск на вас, в чому він виражався?


- У двох речах. По-перше, це був тиск від донорів і „Демініціатив” вже після дня виборів щодо того, щоб терміново провести прес-конференцію і оприлюднити уточнений результат, який таким ще не був на той час. Скажімо, висновок, який пропонувалося терміново оприлюднити – саме щодо переважної перемоги одного з кандидатів - пана Ющенка. Хоча наші результати, враховуючи статистичну похибку, требу було інтерпретувати, як я і намагалася це зробити, як результат, який, скоріше, показує певні рівні можливості. Можлива перевага як одного кандидата, так і іншого. Оскільки враховуючи похибки, ми отримали суперечливі результати, що свідчать про рівні можливості і треба було далі аналізувати, чому так відбулося, які є відхилення у вибірковій сукупності, як впливає той відсоток відмов, який ми маємо і готуватися до другого туру. І по-друге, друга форма прояву цього тиску – це був саме тиск щодо застосування на другому турі виборів єдиної методології. Знову ж таки, я не вважаю, що замовник має право замовляти методологію всередині проекту, якщо ми цього не обговорювали. Але це було заявлено в ультимативній формі. Таким же ультимативним був виступ пана Бистрицького щодо того, що всі будуть працювати єдиним методом. На мої слова, що це тиск, він відповів, що це їхня вимога. Але вибачте, це не було передбачено нашим контрактом. Якби це було обумовлено контрактом, то, можливо, я або не приєднувалась би до цього консорціуму, або б ми заздалегідь відстоювали наукові методі збору інформації і міркували б, чи брати участь просто у паралельному підрахунку голосів, а не у науковому дослідженні.

- Але ж „Демініціативи” наполягають на тому, що цей метод є також науковим і широко застосовуваним.

- А вони не приводять вам аргументи? Неправда, що цей метод широко застосовується. Він застосовується на окремих територіях: у США - на рівні окремих штатів, під час локальних виборів, де наприклад, один з кандидатів має дуже малий рівень підтримки (для виміру рівня підтримки). На національному рівні ж він не застосовувався у жодній країні. Я не всі матеріали прочитала, оскільки вони були англійською мовою, а це потребує часу. Але зміна методології відбулася за тиждень до першого туру і зовсім інші речі зараз є більш важливими. А взагалі, коли вони вважали, що цей метод є більш об’єктивним, чому про це не треба було говорити ще в липні? До речі, міжнародні експерти, які приїжджали у якості зовнішніх експертів із Польщі, Росії не мають одностайної думки щодо цього методу. Поляки сказали, що не знайомі із цим методом, росіяни висловилися проти, українські експерти теж розійшлися у думках. Скоріше вони говорили про можливість проведення такого опитування лише як експерименту, а не як остаточно вирішеного методу, що є всесвітньо визнаним. До речі, в окремих публікаціях цей метод називають більш ефективним. Якщо з точки зору того, що один із кандидатів, який є опозиційним, набрав більшу кількість голосів, то, з цієї точки зору, так, він дійсно є більш ефективним. Якщо з точки зору порівняння з даними ЦВК, а ми сьогодні вже маємо таку можливість, або навіть з даними паралельного підрахунку голосів Комітету виборців, а вони на мою думку не є заангажованою структурою, то більш ефективним виявився традиційний метод. Розбіжність між даними склалася значно менша.

- Але все одно розбіжність разюча між даними усіх exit poll-ів та даними ЦВК. Як ви це поясните?


- У „Соціса” і „Соціального моніторингу” різниця у межах похибки. У КМІСа і у Центра Разумкова, що проводили опитування таємним голосуванням вона разюча. Мені здається, що тут результат підтверджує скоріше мою гіпотезу про те, що тут відбувається самовідбір і певне провокування активності специфічної частини електорату.


- Ще одне звинувачення на вашу адресу стосується „коефіцієнта зважування”. Як йдеться у заяві, кінцеві результати, нібито отримані центрами „Соціс” і „Соціальний моніторинг”, були, порівняно з попередніми, різко змінені на користь одного з кандидатів шляхом застосування „коефіцієнту зважування”, про який, всупереч всім попереднім домовленостям, не було повідомлено ані колег-членів Консорціуму, ані організаторів проекту. Чому так сталося?


- Я можу сказати, що попередніх домовленостей про „коефіцієнти зважування” у нас, на жаль, не було. Тобто була ідея, що масиви треба зважити, але „коефіцієнти зважування” жодного разу не обговорювалися. Не обгрунтовувалися, на жаль. Коли в день виборів ми зустрілися, і КМІС запропонував свої певні „коефіцієнти зважування”, які ніхто не погоджував і не обговорював, ми знову ж таким не погодилися. Крім того, у нас були різні методики. Тоді було прийнято таке скоропальне рішення, що дві кампанії використовують свої коефіцієнти, дві інші компанії – свої. За одні відповідає КМІС, за інші – Чурилов. Чому так трапилося? Я до кінця з цим не розбиралася і не бачу зараз сенсу розбиратися, бо треба готуватися до другого туру. Ми проведемо ще дискусію щодо коефіцієнтів, які можуть бути, які не можуть бути. Як їх треба рахувати, як враховувати попередні результати, попередню поведінку і таке інше, - це професійна методологічна розмова на майбутнє. Зараз на це немає часу.


- Але в кінцевому результаті це матиме вирішальне значення.


- Ми зараз приходимо до висновку, що коли, по-перше, і робити якесь зважування до вибірки, коли, наприклад, вибірка свідомо певною мірою перекошується, чи не так реалізується, - про це домовляються заздалегідь, а не в день проведення виборів. Про структуру вибірки, про коефіцієнти, про те, чи взагалі потрібні вони, чи не потрібні ми зараз з колегами розмовляємо. Для цього у нас є наступний тиждень. Але це питання пошукове і дискусійне. Зараз я не можу вам сказати, чи потрібно зважувати масиви в день виборів і чи будемо ми це робити.

Інф. "Детектор медіа"