День перемоги — 9 травня — вважають важливим чи улюбленим святом лише 13% українців. За останні два роки кількість його прихильників упала вдвічі, а за останнє десятиліття — більш ніж учетверо. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Ставлення до Дня перемоги 9 травня, за словами соціологів, за останні роки зазнало «драматичних змін». У 2010 його одним з найбільш важливих свят вважали 58% населення — за популярністю День перемоги поступався лише Новому року, Різдву і Великодню.
До 2021 року, за даними соціологів, його популярність упала вдвічі, і вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом. У 2023-му День перемоги вважають важливим лише 13% опитаних — менше прихильників тільки у Дня праці (5%).
«Вочевидь це пов’язано з війною, з тим, що День перемоги дуже активно святкується у Росії як мілітаристське агресивне свято», — вважають соціологи.
За даними дослідження, найбільш популярними святами серед українців є два головні свята християнського релігійного циклу — Великдень та Різдво — 70% та 69% опитаних вказали їх важливими відповідно.
Крім того, більшість українців відзначають День Незалежності (63%), День захисників і захисниць України (54%) та Новий рік (52%). Соціологи зауважують, що Новий рік, який всі попередні роки ділив перше місце з Різдвом Христовим і Пасхою, зараз опинився лише на п'ятому місці.
День Конституції, Міжнародний жіночий день та Трійцю відзначили 29%, 25%, 22% опитаних відповідно.
Дослідження провели 14–22 лютого 2023 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки. Опитано 2002 дорослих респонденти, що мешкають у всіх регіонах України, крім тих, які не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року. Статистична похибка не повинна перевищувати 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.
Соціологи зазначили: хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тож неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів.
Читайте також
