Комісія з журналістської етики сьогодні, 20 квітня, опублікувала на своєму сайті заяву щодо використання механізмів журналістського саморегулювання для вирішення особистих конфліктів.
У своїй заяві члени Комісії зокрема наголошують, мета їхньої роботи і загалом саморегулювання є «не покарання журналістів, а підвищення рівня дотримання етичних стандартів в українських медіа».
Також у заяві йдеться про те, що у окремих випадках, «коли Комісія має підстави вважати, що її висновки будуть у подальшому використані з метою покарати журналіста чи медіа, вона залишає за собою право відмовляти у розгляді скарги».
У тексті заяви членів КЖЕ згадана ситуація, яка нещодавно потрапляла у поле зору Комісії. 1 лютого 2022 на «Українській правді» вийшов блог журналістки та громадської активістки Ірини Федорів «Нардеп-мародер Горобець вирішив судитися з Офісом президента?». У матеріалі йшлося про зв’язок цього нардепа з колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком, який конфліктує з Федорів протягом щонайменше останньої декади. Представники Горобця звернулися до КЖЕ з проханням відреагувати на порушення журналістської етики в цьому блозі Федорів. В результаті Комісія дійшла висновку про наявність у блозі порушень Кодексу етики українського журналіста і винесла дружнє попередження Федорів та «Українській правді».
Водночас, Комісія дізналась, що проти Ірини Федорів та онлайн-видання «Українська правда» було подано позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Підозра, що рішення КЖЕ може бути використане для відкриття юридичного провадження, спонукала Комісію виступити із заявою, повний текст якої ми наводимо нижче.
Комісія з журналістської етики, як орган медійного саморегулювання, що діє в Україні, досить часто стикається зі скаргами, зміст яких є досить подібним до позовів про захист честі, гідності та ділової репутації.
Заявники просять встановити, що інформація, поширена щодо них у медіа, є недостовірною, використовуючи майданчик, що надається Комісією, не для оцінки матеріалів на предмет відповідності Кодексу етики українського журналіста, а для отримання своєрідного експертного висновку зі сторони незалежних фахівців.
У подальшому такі висновки скаржники можуть використовувати як доказову базу у судових провадженнях у дифамаційних справах попри рішучі протести з боку самої Комісії з журналістської етики, яка є органом саморегулювання і наголошує, що будь-яке використання її рішень у судових розглядах та будь-яких інших відносинах, де залучені державні органи або механізми регулювання, є таким, що протирічить суті саморегулювання як процедури.
У нещодавній практиці Комісія зіткнулася з ситуацією, коли представники народного депутата України Олександра Горобця звернулися до органу саморегулювання з проханням відреагувати на порушення журналістської етики в одному з блогів журналістки та громадської активістки Ірини Федорів. У матеріалі згадувалося про зв’язок цього нардепа з колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком, який конфліктує з Іриною Федорів протягом щонайменше останньої декади. Після отримання висновку Комісії, у якому члени органу дійшли висновку про наявність порушень Кодексу в матеріалі, вже сам Володимир Карплюк звернувся з проханням встановити порушення стандартів етики у іншому матеріалі тієї ж журналістки.
Водночас, Комісія дізналась, що проти Ірини Федорів та онлайн-видання «Українська правда», у якому було розміщено її блог та щодо якого Комісія встановила наявність порушень кодексу етики, було подано позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
Комісія розуміє, що її рішення могло бути використане для відкриття юридичного провадження і тому вважає за потрібне надати роз’яснення щодо відмінностей між саморегулюванням та регулюванням, а відтак і щодо ролі КЖЕ у подібних ситуаціях.
Фото: скриншот