Як написала місцева газета “Дау ту” (Інвестиція), супутникове телебачення тепер дозволено дивитися тільки тим в”єтнамцям, котрі є вищими партійними і урядовими особами, віце-прем”єрами і міністрами, губернаторами провінцій, мерами і віце-мерами міст, а також керівниками масс-медіа. Встановлювати і експлуатувати супутникове телевізійне обладнання у В”єтнамі дозволено також представництвам іноземних фірм, в тому числі агенціям новин, а також готелям, що приймають іноземних туристів. Ті ж, хто хоче імпортувати супутникову тарілку і приймач, повинні будуть дістати дозвіл Міністерства торгівлі.

До такого повороту подій призвело різке збільшення кількості супутникових приймачів у населення. В офіційній пресі останнім часом з”явилося кілька статей, де чітко зазначалося, що “деякі іноземні телеканали – погані”. Також у статтях пролунала думка, що уряд В”єтнаму звинувачує іноземні телеканали у навмисному бомбардуванні В”єтнаму негативістськими репортажами про випадки порушення прав людини. Пересічні в”єтнамці, які не мають коштів придбати супутникове обладнання, в останні роки задовольнялися переглядом державного телесервісу під кодовою назвою MMDS, який розповсюджує кілька іноземних телеканалів – “Сі-Ен-Ен”, “Ем-Ті-Ві”, “Діскавері” і “Стар Мувіз”.

Урядова постанова насправді оновлює, але у більш жорсткому вигляді, й так наявну у В”єтнамі ідеологічну заборону на супутникове телебачення, яку останнім часом почали ігнорувати жителі Хошиміна (колишній Сайгон). Донедавна супутникове обладнання можна було навіть вільно купити у деяких магазинах столиці.

Як відомо, у В”єтнамі всі телевізійні станції належать державі, а усі газети друкуються урядом або установами, підконтрольними партії. Іншими словами, в”єтнамські масс-медіа повністю являють собою рупор комуністичного режиму. Під час святкування у червні Дня революційної преси Компартія виступила із гаслом, що вона й надалі контролюватиме національні масс-медіа. Газета Компартії “Нган дан” (Люди) зазначила, що Компарія ніколи не допустить появи будь-яких приватних газет чи журналів, оскільки без партійного і державного контролю масс-медіа “не зможуть бути для людей і представляти людей”. Газета також звинуватила західну пресу у вихвалянні багатіїв.

Наприклад, деякі в”єтнаміські газети зіграли помітну роль в останньому антикорупційному скандалі, пов”язаному з деякими високопосадовцями і поліцейськими, які прикривали діяльність потужного кримінального угоруповання Тронг Ван Кама. Принаймні 93 людини, серед яких 7 офіцерів поліції, 2 прокурори і журналіст, були заарештовані за звинуваченням у корупційних діяннях. Але в останній тиждень червня головні ідеологи Компартії В”єтнаму наказали газетам обмежити висвітлення цього скандалу, пояснюючи це тим, що статті викривають державні секрети і негативно позначаються на державній політиці.