Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що закон «Про медіа», який набув чинності 31 березня, посилить позиції української мови у медіасфері.
«Закон "Про медіа" — це свого роду кодекс, медійна Конституція, адже він замінить цілу низку законів, які регулювали діяльність преси, радіо, телебачення та інших засобів масової інформації. До слова, у Законі переважно вживається новий для України термін "медіа", а згадка про засіб масової інформації у ньому залишилася винятково заради норм, які містяться в деяких підзаконних нормативно-правових актах», — написав Кремінь у фейсбуці.
Кремінь зазначив, що у процесі гармонізації закону «Про медіа» із законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» фактично всі зауваження Секретаріату уповноваженого були враховані.
«Мовні норми, які в остаточній редакції документа посилюють позиції держави в медійній сфері та захищають права громадян на отримання інформації й послуг державною мовою, переважно містяться в статті 40 Закону. Законом також запроваджується нова система стягнень. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення притягатиме до відповідальності за три види порушень: незначні, значні та грубі. Для кожного типу медіа є окремий перелік порушень, розподілених залежно від ступеню суспільної небезпеки, та відповідні штрафи», — повідомив Кремінь.
Зокрема, закон «Про медіа» містить норми про відповідальність за приниження і зневажання державної мови.
«Стаття 110 закону відносить поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову, до значних порушень, за вчинення якого медіа загрожуватиме покарання від штрафу до скасування ліцензії чи реєстрації у разі його повторення. Звісно, окремі нововведення набиратимуть чинності не одразу, однак загалом – це вагомий крок в захисті українськомовного інформаційного простору. В умовах повномасштабної війни Росії проти України, державна мова стала однією з ключових ліній оборони...», — повідомив Кремінь.
31 березня 2023 року набув чинності Закон України «Про медіа», який є однією з вимог для вступу України до ЄС.
Закон суттєво розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, регулятор реєструватиме онлайн-видання та друковані медіа.
Також новий закон запроваджує на українському медійному ринку новий тип відносин між медіа та державними органами – співрегулювання. Метою співрегулювання є забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа в розробленні й визначенні вимог до змісту інформації та недопущення цензури і зловживання свободою слова.
Фото: Уповноважений із захисту державної мови/Facebook
