На початку цього року до компанії «1+1» повернулась Ольга Захарова, яка очолила новостворений департамент зі стратегічного маркетингу. Ольга працювала у команді тих, хто створював бренд «Плюсів» іще наприкінці 90-х років. І до 2008 року була креативною директоркою компанії. Потім сім років пропрацювала директоркою зі стратегічного маркетингу в «Медіа Групі Україна», звідки пішла навесні 2018-го.
Тепер у її підпорядкуванні — корпоративні комунікації, управління координації контентної стратегії, управління досліджень і маркетингові та піар-функції всіх підрозділів «1+1 media». «Детектор медіа» надіслав Ользі кілька запитань про повернення до компанії, війну, зміни інтересів глядачів і роботу з брендом «1+1». Публікуємо її відповіді.
— Ольго, чому ви вирішили повернутись і чому «1+1» знову вас зацікавив як творчий проєкт?
— «1+1 media» сьогодні — це велика та впливова українська медіагрупа, яка будує міжнародний бізнес: 8 телеканалів, платформа кіно та телебачення, компанії з виробництва контенту, екосистема цифрових майданчиків для просування і дистрибуції контенту, кілька партнерських проєктів. Тож ідеться про моє повернення в індустрію загалом. На медіа зараз — величезна відповідальність: інформування і комунікація із суспільством, підтримка, ефективна протидія російській пропаганді. Я відчуваю, що в такий час маю бути саме тут. І ще в мене є кілька особистих творчих ідей, які я хочу втілити разом із командою «1+1 media».
— Які головні виклики стоять перед каналами зараз?
— Щоденна робота телевізійників під час війни сама по собі стала величезним викликом. Безпека журналістів, репортерів, усіх працівників, які організовують щоденне телевізійне мовлення та створюють контент, — це найбільший виклик для «1+1 media». Також ми маємо бути максимально гнучкими та швидко приймати рішення в умовах невизначеності. Попри зростання популярності соцмереж, месенджерів, ютуба, національні телеканали залишаються важливими в інформуванні про події на фронті, готують новини для марафону, збирають експертні коментарі. Усі телеканали мали навчитися швидко адаптуватися до змін, надавати перевірену інформацію.
Як ми знаємо з досліджень, у 2022 році зросла довіра до національного телебачення (телемарафону «Єдині новини». — «ДМ») як джерела перевіреної та достовірної інформації. А це означає, що телеканали з цим викликом впоралися, зокрема створивши спільний новинний марафон. Ще один виклик — створення актуального неновинного контенту. Зараз весь світ із надією дивиться на Україну, ми опинилися в центрі уваги — і від українських митців, представників медіа чекають рефлексій, нових історій і нових героїв. Ми з вами — і учасники, і свідки цих історичних подій, то чому про нас повинен розповідати хтось інший, а не ми самі?
Читайте також:
На річницю початку війни група «1+1 media» представила кілька прем’єр. Це перший український воєнно-драматичний серіал телеканалу «2+2» «Я — Надія». В основі його сюжету — не вигадані події, а реальність, у якій ми живемо вже рік. Він, а також прем’єра авторського документального фільму Дмитра Комарова «Рік» мали успіх, викликали обговорення. Над створенням документального контенту працюють команди «ТСН» і Акіма Галімова. З художнім, ігровим контентом все набагато складніше. Багато чоловіків — операторів, акторів, режисерів — на фронті, жінки з дітьми виїхали. Постійні тривоги, вимкнення світла — все це не на користь виробництву контенту. Можна сказати, що індустрія зруйнована. Я думаю, його не вистачатиме всім медіагрупам найближчі два, а то і три роки.
— Які тренди в медіа прискорила війна? Чи збігаються вони в Україні зі світовим контекстом?
— Війна їх справді прискорила. Це стосується змін у споживанні контенту, збільшення популярності онлайн-медіа. Глядач прагне самостійно обирати час для перегляду — тоді, коли йому зручно, коли є світло і зв’язок. Війна, переміщення людей, руйнування, численні обстріли вплинули на перехід українців на типи прийому телеканалів, що не прив’язані до місцеперебування, — зріс ефірний компонент і IPTV/ОТТ. А використання кабельного типу прийому ТБ, найбільш архаїчного, суттєво зменшилось. Також бачимо зростання популярності мобільних додатків новин і каналів у месенджерах, розвиток спільнот, які поширюють оперативну інформацію. Через це більшої ваги набувають критичне мислення, інформаційна гігієна, протидія фейкам, дезінформації, пропаганді. Під час війни це стало питанням національної безпеки.
Інтерактивна взаємодія з контентом — це ще один тренд. Глядач отримує можливість спостерігати, коментувати й відстежувати події практично в реальному часі. Це перша війна в історії людства, події якої щоденно залишають цифровий слід, зафільмовуються та зберігаються.
Традиційні медіа трансформуються, лідери галузі ще до війни перейшли від каналу лінійного мовлення до створення екосистеми дистрибуції свого контенту так, як зручно глядачеві. Коли йдеться про телебачення, більшість усе ще сприймає його лінійно. Вважаю це помилкою. Лінійне телебачення все ще існує — для тих, хто не має вибору або не хоче його робити самостійно, свідомо собі його обмежує, власноруч обираючи з програм, які зараз в ефірі. Але частка відео, яке глядач дивиться або слухає тоді, коли йому зручно, зростає. Телеекран уже давно не єдиний для споживання контенту, а для молоді — і не основний.
Ще один тренд — використання блокчейну. Успішна монетизація контенту можлива, коли захищені права тих, хто його створив. Піратство шкодить медіа, гальмує їхній розвиток. І тут важливо працювати з глядачами, користувачами. Відповідальних стає більше, люди починають розуміти вартість контенту, новин. Якісний продукт не може бути безплатним.
Ще один безперечний тренд — штучний інтелект. Його впровадження вимагатиме перегляду законів, принципів і правил у медіа.
— Як, на вашу думку, змінилися глядачі за час війни?
— Минулий рік був важким, але він повернув нас до самих себе, змусив відповісти на особисті та важливі питання: хто я, хто та що для мене важливе, а що точно випадкове та зайве в житті, на що не варто гаяти часу. Кризи, війна, небезпека, невизначеність впливають на масові комунікації, медіа, соціальні мережі, соціальні зв’язки. Люди втрачають можливість контролювати і планувати своє життя. Саме тому зростає попит на новини, збільшується час, який люди витрачають, дивлячись новини про війну. Але також з'явився попит на проєкти та програми, які підтримують і дають надію, з’явився попит на експертів і коментаторів, які можуть пояснити, що відбувається. Телеглядачі цікавляться програмами, які демонструють національну свідомість і патріотизм.
Ми всі страшенно хочемо перемоги. Ми знаємо, що Україна переможе, чекаємо на це з нетерпінням — але це чекання виснажує. Війна — величезне емоційне навантаження, зокрема й у виробництві контенту, і в споживанні глядачів. Вплив на психологічне здоров’я — це ще одна зміна, яку неможливо не враховувати. Ми співпрацюємо в цьому напрямку з багатьма партнерами. Наприклад, у березні відбудеться прем’єра освітнього дитячого анімаційного серіалу з героями Sesame Street’s. Елмо, Коржик і їхні друзі заговорили українською завдяки партнерству Sesame Workshop із групою «1+1 media», каналу «ПлюсПлюс» і «Київстар ТБ». Цей серіал було спеціально створено, щоб допомогти дітям і батькам упоратися з кризовими ситуаціями та стресом. Проєкт реалізується у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Ми ретельно вивчаємо, які жанри доречні, тестуємо наш контент. У людей природно виникає бажання перемкнутися, тому гумористичні та розважальні програми, як ми бачимо, глядач теж не ігнорує. Мені здається, що найпопулярніший контент після новин і інформаційних програм — це детективи. Думаю, це через те, що в кожному епізоді зло буде покаране, а правда переможе.
— Яких змін потребує сам контент? Як змінилися виробничі пріоритети? Чого очікує глядач і як його не втратити лінійним каналам?
— На мою думку, в основі будь-якого контенту — інформаційного повідомлення, фільму, шоу, програми, серіалу, інтерв’ю тощо — має бути цінність для користувача. Сучасна аудиторія дуже різноманітна та вимоглива. Отже, контент повинен відповідати її потребам та очікуванням. І тій реальності, яка є для неї актуальною.
Перша зміна сталася через COVID-19. Це відбулося швидко та радикально: віддалена робота стала новою реальністю, з’явилися зум-інтерв’ю, включення гостей у студії за допомогою відеозв’язку, шоу, записані на домашній кухні. Змінилися стандарти й вимоги до зображення, яке стало не таким важливим, як ексклюзивний матеріал, герой і зміст.
Друга зміна — це війна. Глядач намагається планувати хоч якось своє життя і насамперед очікує на правдиві новини, актуальні історії. Новини — це пріоритет.
На мою думку, лінійні канали найближчим часом будуть втрачати глядача. Це світовий тренд. І майбутнє лінійного телебачення буде дещо інакшим, ніж ми звикли бачити його. Для телеканалів з’явилися нові можливості дистрибуції контенту, вони навчилися співпрацювати зі стримінговими сервісами й онлайн-платформами, створювати змішаний контент, додавати унікальні опції під час прямих трансляцій. Наступний крок — застосування технологічних інновацій, таких як штучний інтелект, віртуальна реальність, інтернет речей. Усе це дозволить створювати інтерактивний контент і персоналізовані враження. Глобалізація і розвиток таких медіаформатів як подкасти, відеоблоги, комп’ютерні ігри може спонукати телеканали адаптуватися до споживачів. Лінійні канали будуть доганяти свого глядача, бо навіть сьогодні інноваційні зміни у споживанні контенту відбуваються значно швидше, ніж на це реагують лінійні канали.
— Ольго, ви творчиня брендів. Якої зміни зараз потребує бренд «1+1»? Чи можливе перезавантаження в умовах війни, чи чекати на це після перемоги?
— Перезавантаження «1+1» уже відбулося з появою Єдиного марафону. Сьогодні охочі дивитися «1+1» мають переглядати на різних майданчиках той контент, який до війни звикли дивитися на одному. Лише частина його залишилася на ТБ, частину можна побачити тільки в диджиталі — на сайті, в YouTube. Тож для бренду «1+1» ситуація доволі складна. Завдання, яке стоїть перед функцією стратегічного маркетингу «1+1 media», — провести аудит брендів групи, уточнити їхнє позиціювання, ролі, розробити стратегію розвитку брендів каналів, побудувати систему управління брендами, яка дозволить медіагрупі як бізнесу працювати й розвиватися ефективніше. Я вірю, що група має потенціал, значно більший за локальний. Для того, щоб почати його реалізовувати, не обов’язково чекати.
— Розкажіть про команду, з якою ви разом працюватимете.
— Я працюю з командою групи «1+1 media» та з маркетинговими командами каналів. Частина людей працює віддалено, частина — в офісі. Усі люди дуже творчі, амбітні, професійні та вмотивовані. Це зрілі, досвідчені команди. При цьому люди відкриті до нових ідей. Це видно під час обговорень і зустрічей. Мені їм, а їм мені не треба довго пояснювати, ми розуміємо одне одного.
— У вас досить широкі повноваження і багато різнопланових завдань. Які з них для вас зараз найцікавіші та які КРІ ви ставите для себе на найближчий рік?
— Я думаю, КРІ для кожного з нас, незалежно від того, в якій індустрії ми працюємо, — це перемога України. Тож моє особисте завдання — максимізувати свій особистий внесок у неї. А робочі цілі враховують багато завдань і викликів, які пов’язані зі швидкозмінним українським медійним ландшафтом. Це і цифрова трансформація, і аналітика аудиторії, і кросплатформенні промостратегії, і допомога у створенні якісного контенту, який відповідає вимогам глядацьких аудиторій тощо.
Я дуже хочу, щоби творча команда «1+1 media» скористалась унікальним шансом і створила такий контент, який залишиться в пам’яті глядача та в історії українського телебачення.
— Ольго, чи продовжуватимете ви власні проєкти паралельно з роботою на «1+1»?
— Так, я узгодила з керівництвом «1+1 media» можливість займатися тим, що мені цікаво як творчій людині. У моїх планах цього року видати разом із видавництвом «Книголав» дитячу книжку за мотивами анімаційного фільму «Украдений місяць. Кум», прем’єра якого відбулася торік, та долучитися до дослідження творчої спадщини 1920–30 років, бо цей період усе ще є суцільною білою плямою через ідеологічну цензуру радянської доби. У моїх планах — реалізувати спільно з Ганною Шерман і видавництвом «Антиквар» мультимедійний проєкт, про який я охоче розповім трохи згодом.
Фото надано пресслужбою «1+1 media»
