Минулого тижня на каналі «1+1 Україна» відбулася прем’єра токшоу «Говорить вся країна» з ведучим Олексієм Сухановим. Назва проєкту, його формат та, звісно, сам ведучий гучно натякають, що «Говорить вся країна» на «Плюсах» — це те саме токшоу «Говорить Україна», що багато років виходило на каналі «Україна». Щоправда, офіційно канал ніяк не згадує попередника, наче його й не було. У пресрелізах та анонсах шоу називають новим — і крапка. З іншого боку, виходячи з коментарів у ютубі під відео програми, глядачі взагалі не помітили, що назва токшоу та канал змінилися. Усі вітають шоу з поверненням, а не з народженням. Оскільки істина десь посередині, то будемо вважати, що це саме реінкарнація.
Принаймні такі висновки можна зробити після перегляду перших чотирьох епізодів, що виходили з понеділка, 27 лютого, по четвер, 2 березня о 19.30 із повтором наступного дня о 16.05. Надалі планується саме такий графік виходу програми — щотижня з понеділка по четвер. Кожна серія триває близько години.
Соціальне токшоу «Говорить Україна» стартувало на каналі «Україна» у 2012 році. Його незмінним ведучим став росіянин Олексій Суханов, який згодом переїхав до України й отримав українське громадянство. Проєкт, попри непоодинокі гучні скандали («Детектор медіа» писав про це тут, тут або, наприклад, тут), протримався майже 10 років, але з початком великої війни був заморожений через те, що канал «Україна» долучився до загальнонаціонального марафону. Відновлення токшоу відбулося 8 липня 2022 року на каналі «Індиго TV», що, як і «Україна», входив до медіахолдингу Ріната Ахметова «Медіа Група Україна». Канал встиг показати лише один випуск, тому що 11 липня власник раптово вийшов із медійного бізнесу, і всі канали, друковані та онлайн-медіа МГУ припинили роботу.
А наприкінці 2022 року канал «1+1» повідомив про запуск у новому році токшоу «Говорить вся країна» з телеведучим Олексієм Сухановим. Продюсером став Акім Галімов.
«Місія токшоу — віднайти правду та встановити справедливість у найскладніших життєвих ситуаціях, навіть в умовах воєнного часу», — зазначила пресслужба каналу.
У перших чотирьох епізодах команда проєкту послідовно та сумлінно дотримувалася зазначеного правила — і в цьому, здається, полягає головна відмінність між «попередником» та «наступником». Якщо у «Говорить Україна» Суханов дозволяв собі відверто та необґрунтовано ставати на бік однієї зі сторін («Детектор медіа» про це розповідав тут), то в «Говорить вся країна» він до останнього зберігає нейтралітет. Лише коли провина героя «доведена», а всі «приголомшливі факти» розказані та показані, ведучий дозволяє собі комусь дорікнути через брехню або звинуватити у скоєнні злочину.
Загалом з учасниками токшоу ведучий розмовляє голосом лікаря з психіатричного стаціонару, до якого привезли пацієнта з гострою манією переслідування чи якимось іншими нав’язливими ідеями. Суханов ставить питання вкрадливим та співчутливим голосом і тривалий час — поки за сценарієм триває інтрига, і хто правий, а хто винуватий, начебто невідомо, — не коментує та не надає оцінку відповідям. Зберігає спокій, поки герої ридають, репетують і лаються.
Є у нового шоу й інші незначні відмінності. «Говорить Україна» мало слоган «Про це говорить вся Україна, і ми не змогли мовчати», а слоган «Говорить вся країна» — «Ти не один, з тобою говорить вся країна». Звісно, повторити дослівно старий слоган на «Плюсах» не могли, і додали до «нового» свій власний — «Ти не один». Але тепер герой начебто не жертва пліток чи фігурант гучного скандалу, а самотня людина, що потребує допомоги.
«Я вважаю, що це не розважальний формат, це практичний формат. Спостерігаючи за новою історією, глядач повинен навчатися запобігати подібним розворотам долі у своєму житті. Ми маємо його підтримати», — поділився думками про проєкт Олексій Суханов в ефірі ранкового шоу «Сніданок з 1+1».
І справді, ведучий та експерти дають величезну кількість порад — від елементарного зауваження, що дітей не можна кидати за будь-якої ситуації, до переліку конкретних організацій, які допомагають людям у складних обставинах. Паралельно автори шоу закликають глядачів та учасників програми діяти, а не спостерігати.
«Бачите ознаки злочину в інтернеті під час стриму — викликайте поліцію. Стали свідком того, що батьки поводяться з дитиною неналежним станом, — зверніться до соцслужб. Служби не реагують — зверніться ще раз. Не мовчіть», — на різні лади повторюють ведучий та експерти.
Звісно, що Суханов і його команда працюють капітаном Очевидність. Але виходячи з інтелектуального рівня та світогляду деяких героїв «Говорить вся країна», цього навіть замало. Їм потрібно якесь повчальне татуювання, і бажано не на лобі, бо в дзеркало вони, мабуть, не дивляться. Тому поради, які звучать у студії, здається, переважно адресовані глядачам. По-перше, люди у стресовому стані реагують належним чином лише тоді, коли правильна послідовність дій закладена у підсвідомості. По-друге, в нашому суспільстві люди часто користуються правилом «це не моя справа» або «а що тут незвичайного?», адже зростали в середовищі, де заведено толерувати насильство над дітьми чи жінками. Для них, очевидно, є новиною те, що це злочин.
Якщо порівнювати оформлення студій обох токшоу, то принципових розбіжностей немає. Якщо не вважати такими колір диванів, які з синіх перетворилися на червоні. «Говорить вся країна» навіть має світлову карту України на стіні, як було в «Говорить Україна». І події відбуваються за схожим сценарієм: спочатку за допомогою короткого ролика глядачам розповідають про героя та його проблеми, далі він з’являється в студії та спілкується з ведучим, потім долучаються його «опоненти» та/або хтось із групи підтримки, а експерти час від часу висловлюють свою думку. Серед експертів нового шоу можна побачити добре знайомі обличчя, наприклад, адвоката Олександра Мозолевського, який був завсідником попереднього шоу. Новий проєкт, як і токшоу каналу «Україна», охоче використовує поліграф і тест ДНК для отримання «доказів».
Глядацький зал у «Говорить вся країна» також присутній, але він майже не залучений до процесу: глядачів у студії з їхніми емоціями зрідка показують крупним планом в особливо напружені моменти. І ось тут, як то кажуть, «незручно вийшло», адже в трьох прем’єрних епізодах монтажери використали один і той самий запис глядацького залу.
Були й інші монтажні ляпи: одну експертку забули протитрувати, українські субтитри під час монологу російськомовного героя є лише в другому епізоді, ілюстративне відео до розповіді про життя героя вкрай скупе, тому багаторазове повторення одного й того ж кадру, де героїня випуску, наприклад, іде дорогою чи цілує коханого, швидко набридає та починає дратувати.
Усе це, може, і незначні помилки, їх можна виправдати незлагодженою роботою нової команди, яка робить токшоу. Але є у «нового» шоу і більш суттєвий недолік: майже все, що відбувається у студії, про що розповідають герої, наче не стосується сучасної України. У героїв токшоу просто немає війни. Наче на життя героїв не впливають ані тривоги, ані вибухи, ані загроза окупації, а їхні односельці не йдуть на фронт.
Перший епізод мав назву «Хто батько сьомої доньки: я чи мій брат?». Головний герой з Рівненщини на ім’я Тадей Кулик звернувся до токшоу з проблемою: жінка кинула його з сімома дітьми та пішла жити до його молодшого брата. Дітей забрали соцслужби, адже Тадей почав пити. Дружина Валентина, яка пізніше з’явилася в студії, своєю чергою звинуватила чоловіка в побиттях і сексуальному насильстві, заперечивши зраду. Згодом з’ясувалося, що Валентина сама знущалася з дітей, а молодшу доньку справді народила від брата чоловіка. Встановити це допоміг тест ДНК, який звісно, зробили заздалегідь і показали «неочікуваний результат» у потрібний момент.
Можна було б запідозрити, що в епізоді використаний якийсь застарілий матеріал, але героїня якось мимохіть використала слово «війна» для позначення часу, коли відбувалися події — чи то напередодні вторгнення, чи то відразу після. А з біографії героя відомо, що він працював далекобійником із 2019 до 2022 року, тобто йдеться все ж про сучасність.
Також ігнорували війну в третьому та четвертому випусках токшоу, але там це можна пояснити заявленими темами. Третій випуск під назвою «Діти для втіхи пастора: що покаже детектор» — це класичний шок-контент, який завершився викликом поліції прямо до студії через виявлені факти співучасті героїні у зґвалтуванні дитини, а четвертий — під назвою «Чоловік на мільйон: що приховує дружина-рибка» — класична соціалка, де обговорювалися проблеми подружжя із серйозними вадами здоров’я та шляхи допомоги їм. У героїв, що борються за життя через хворобу, — своя війна, а ґвалтування дитини із дозволу матері — це подія чи не жахливіша за напад росіян.
Лише під час другого епізоду під назвою «Інтим у прямому ефірі — найскандальніша вечірка року» історія хоч якимось боком торкнулася взагалі-то найважливішої для країни теми. Токшоу розбирало відому історію, що трапилася у Києві цього року: компанія хлопців влаштовувала вечірки та робила для соцмереж стрими з оголеними дівчатами, що втрачали свідомість від алкоголю. Зараз двоє організаторів вечірок перебувають під слідством, тому в студії їх не було. Обговорювали не їхню провину, хоча мати одного з підозрюваних наполягала, що синок не мав дурних намірів, а інші складові історії — навіщо організатор вечірок взагалі це робив, як повинно реагувати суспільство тощо. Не обійшлося без намагання перекласти, хоча б частково, провину на жертву: в студії обговорювали, чи несуть відповідальність і дівчата, що погоджувалися на участь «у сумнівних заходах». На щастя, відповідну думку однієї з героїнь більш ніхто не підтримав.
Велику огиду учасників програми викликало те, що стрими робили під приводом збирання грошей «на дрони для ЗСУ». «Маніпуляція армією, що він 70 тисяч зібрав таким паскудним методом, і ці гроші так нікуди й не дійшли — це жахливо. Так не може бути», — обурилася волонтерка Алла Мартинюк. Взагалі, під будь-яким приводом труїти жінок заради знущання з них — це те, чого не має бути.
Цей випуск токшоу виявився найсильнішим з усіх наявних чотирьох за актуальністю теми, кількістю обговорюваних проблем і навіть корисних порад експертів. Варто було б почати сезон саме з нього, щоб задати правильний напрямок. Натомість автори почали з вічної історії про дружину-зрадницю.
Насправді й у попередні роки автори «Говорить Україна» ігнорували війну — на токшоу не обговорювали життя переселенців, сімей загиблих на Донбасі військових чи проблеми сірої зони. Замість цього в студії були багатодітні матері із залежністю, чи зрадники-чоловіки, чи ті, що не сплачують аліменти. Лише останній випуск токшоу на каналі «Індиго» був присвячений жертвам російського обстрілу в Ірпені.
Але тепер ігнорування війни стає ще більш видимим і ще більш неприємним. Якщо творці «Говорить вся країна» вирішили, що народ «втомився від війни» і йому «хоч на годину потрібно відволіктися», то саме цей результат невдовзі й отримаємо. І, врешті решт, якщо і відволікатися — то чому саме на жахи про насильство над дітьми? Може, потрібно було б показати якісь важливі історії про тих, хто попри складні часи, живе і розвиває країну?
Питання риторичне, оскільки позитивними героями, як упевнені продюсери багатьох каналів, рейтингу не зробиш.
