Пропаганда є таким самим воєнним злочином, як ракетні удари по житлових будинках або кібератаки на критичну інфраструктуру, наголосив представник Департаменту інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко. Українцям потрібно підвищувати розуміння за кордоном про те, хто на боці поганців, а хто — на боці добрих людей.
«З 2022 року було викрито і задокументовано близько 1200 інтернет-пропагандистів — вони закликали до геноциду і пропагували війну. Для суду, як українського, так і міжнародного, дуже важлива законно проведена лінгвістична експертиза — і ми це робимо», — каже Олександр Мельниченко.
Читайте також:
Захід, однак, має недостатнє розуміння того, що в сучасній Росії немає журналістів у класичному розумінні, каже керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.
Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
«У Росії є працівники інформаційних військово-політичних підрозділів, які займаються інформаційним забезпеченням бойових дій, зокрема, висвітлюють війну та ситуацію в самій Росії. Ці люди є такими ж учасниками бойових дій, як ті, що натискають на гашетку танків чи запускають ракети», — наголосив він.
Читайте також:
Під час свого виступу Бен Хіп, який очолює проєкт Ukraine StratCom Partnership Центру передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій НАТО, зазначив, що в багатьох країнах Європи все ще виникає проблема з розумінням, як забезпечити рівновагу між свободою слова та боротьбою з мовою ворожнечі в мережі.
Бен Хіп, керівник проєкту Ukraine StratCom Partnership Центру передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій НАТО
«У цьому контексті виникає проблема того, що сучасне законодавство відстає від швидкого розвитку цифрових технологій, що робить боротьбу з поширенням фейкової інформації в мережі значно важчою», — каже він.
Читайте також:
Громадські організації, зокрема «Детектор медіа», не лише спростовують фейки, а й документують злочини пропагандистів для того, щоби притягти їх не лише до моральної, а й кримінальної відповідальності. Однак викликом є юридична складова цього питання, й чимало залежить від якості роботи українських органів слідства, наголосив Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа».
Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа»
Говорячи про перспективи притягнення пропагандистів до відповідальності, він звернув увагу на такі можливості (див. детальніше у звіті Digital Secury Lab):
Євген Федченко, керівник проєкту StopFake
Російських інформаційних злочинців обов’язково потрібно притягнути до відповідальності, вважає керівник проєкту StopFake Євген Федченко. Але досягти цього буде важко через те, що багато країн усе ще вважають це політично недоцільним. Міжнародного консенсусу щодо цього немає і найближчим часом не буде, особливо якщо це рішення прийматимуть на рівні таких міжнародних організацій як ООН. Він звернув увагу на те, що важливу роль у прийнятті такого рішення відіграватимуть країни Глобального Півдня, однак і в самій Європі потрібного консенсусу ще немає. Над його досягненням потрібно багато працювати.
«Усе, що ми хочемо, — це справедливого покарання, яке необхідне, щоб ці злочини ніколи не повторювалися в майбутньому», — каже виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона погодилася з тим, що міжнародного консенсусу в цьому питанні ще не досягнуто: у країн є власні політичні виклики та власна політична доцільність. Тому необхідно не лише збирати якісні докази для майбутніх судів, а і якісно комунікувати, чому це все надзвичайно важливо, резюмувала вона.
Читайте також:
Усі фото: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
