Показ фільму «Суперсила» Шона Пена на Берлінському кінофестивалі відбувався у величезному залі. Verti Music Hall, що за розміром як наш «Палац України» чи навіть більший. Усі місця були продані. На показ прийшли представники німецької міської влади та посол України в Німеччині Олексій Макєєв. 

Сам фільм «Суперсила» — це розповідь Шона Пена: його подорож в Україну. Зйомки починаються ще 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення. Але, звісно, далі йдуть кадри, як Шон Пенн 24 лютого зустрічає повномасштабну війну в Києві. Як намагається побачитися з Зеленським, як йому це вдається, про його захват нашим президентом. 

Загалом уся історія, яка розповідається у стріці, відома для українців. Там є порівняння Зеленського з іншими президентами Україні. Екскурс у те, як почалася сучасна боротьба України за незалежність, починаючи з Євромайдану. 

Коли дивишся ці кадри як українка, відчуваєш подив і захоплення через те, скільки всього вже зроблено. Як багато українці виборюють цю свободу і як важко, з якою кров’ю вона дається. 

Зрозуміло, іноземці так не знають нашу сучасну історію. Та навіть Шон Пен каже, що до його зацікавлення Зеленським і можливістю війни він насправді багато не знав про Євромайдан. Тому мені здається, що для іноземців багато речей тут якраз пояснюють і для них це цікаво. Вони можуть краще зрозуміти наш контекст. 

Також, як на мене, стрічка добре передає їм ось це захоплення Шона Пена українцями. Що вони виборюють свободу. Що це вільна нація. Що це дуже сміливі люди. Він через весь фільм передає цю емоцію.

Сам Шон Пенн дуже емоційний у кадрі. Він зустрічається з різними активістами, правозахисниками, бізнесменами, політиками, звісно ж, Зеленським. Мені здається, дуже важливо, що це саме погляд іноземця на українську дійсність. Так цій історії віриться більше. 

У картині є багато моментів, наприклад, про Євромайдан, чи про те, звідки походить Зеленський, які викликали в залі подив, сміх, якісь інші яскраві реакції. Чесно кажучи, за цим цікаво було спостерігати, адже не для це вже звична дійність. А для іноземців це було щось нове.

Узагалі фільм дуже добре передає атмосферу. Нагнітання ситуації перед повномасштабним вторгенням. Перші кадри, коли почалася повномасштабна війна. Є зйомки прямо ночі 24 лютого. З усієї тривогою і моторошністю того, коли починають на місто кидати бомби. 

Шон Пенн використовує багато кадрів з українських телеканалів або з соціальних мереж того ж Зеленського. Зокрема, знамените відео «Ми тут». На цьому моменті в залі була тиша, а потім оплески. Було видно, як глядачі захоплюються президентом і всіма тими, хто при владі, та й загалом усіма українцями.

«Суперсила» вийшла цікавою: багато інтерв’ю, багато різних поглядів. Помітно бажання автора розібратися в ситуації: як, чому і для чого нам усе це треба. Як українці можуть бути прикладом для інших. Цей фільм пропитаний меседжем: кожен українець виборює свободу для всіх нас. 

Щодо самої назви — «Суперсила» — то це відсилка до «Слуги народу». У кінці фільму є кадри з серіалу, де син питає Зеленського, мовляв, якщо ти будеш президентом, то чи впораєшся, чи будеш боротися? І Зеленський відповідає: Так, адже в мене є суперсила й це — ти. Як на мене, це дуже сильний та надихаючий меседж. 

Після фільму була дискусія, на якій Шон Пенн знову висловив своє захоплення українцями. Він пояснював, що йому цікаво було розібратися й хотілося хоча б якось донести цю історію світові. Його голос часто тремтів.