Систему державного іномовлення України складають Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» та державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», яке займається телемовленням.
1 жовтня 2015 року розпочав супутникове мовлення український державний телеканал іномовлення UATV – це цілодобовий телеканал іномовлення, який адресований широкій іноземній аудиторії. Станом на 2022 рік телеканал UATV було трансформовано в два телемовника: телеканал FREEДОМ (старт проєкту 10 березня 2022 року) - супутниковий телеканал та присутній в соціальних мережах, що транслюється російською мовою на закордонну російськомовну аудиторію а також телеканал ДОМ (розпочав мовлення 1 березня 2020р.) - супутниковий телеканал, присутній в соціальних мережах, що мовить українською на аудиторію тимчасово окупованих територій України. Також в структурі вітчизняного іномовлення працюють два комунікаційні канали на сервісі ютуб та соціальній мережі Facebook: UATV ENGLISH та UATV ARABIC для англомовної і арабомовної аудиторій світу. Цифрові платформи вітчизняного іномовлення відповідно до офіційної інформації значно збільшили охоплення закордонних аудиторій в першу чергу в Європі та США.
Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» – єдине державне інформагентство України новини якого виходять українською, російською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською мовами. Кореспонденти агентства працюють в 10 країнах світу: США, Канаді, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Польщі, Латвії, Туреччині.
Як бачимо українське державне іномовлення не продукує контенту китайською мовою і, наскільки можна зрозуміти, не має кореспондентської присутності в Китаї. Відповідно ми маємо негативні наслідки такої ситуації в медіапросторі цієї країни.
Керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта під час брифінгу в Media Center Ukraine заявив, що позиції української держави практично немає в китайських медіа. "Ми спостерігаємо досить тривалий час, яким чином українська влада намагається комунікувати з Китаєм. Українського голосу в китайських медіа фактично не існує. ", — розповів він. Експерт зазначив, що здебільшого Україна в китайських медіа розглядається виключно як зона впливу РФ, яка тимчасово опинилася під контролем США, і де "Росія лише захищає свої інтереси".
Про брак державної інформаційної стратегії України в Китаї йшлося і у виступах експертів під час круглого столу Української платформи з сучасного Китаю «Як китайськомовні медіа висвітлюють війну в Україні». Зокрема Євгенія Гобова зазначила, що відсутність людяності у китайських репортажах щодо України викликана….відсутністю достатнього розуміння України в Китаї. Китайські експерти по Україні не володіють українською мовою та розглядають Україну як частину колишнього СРСР, а не як самостійну країну, ігнорують ті соціальні та політичні зміни, що відбулися за останні десятиліття. Журналісти в свою чергу спираються на їх неточні та нерелевантні коментарі щодо поточної ситуації. Експерт Олексій Коваль підкреслив, що китайський медіаринок «насичений» російськими джерелами інформації, які поширюють пропаганду, завдяки величезним і багаторічним капіталовкладенням з боку росії. Крім того, відносини України з Китаєм були на низькому рівні до початку вторгнення, відповідно і робота китайських репортерів в Україні була обмеженою. На його думку, Україна і українське бачення в Китаї не репрезентоване і українці мають знаходити свої способи комунікації з Китаєм. У висновках за результатами роботи круглого столу «Як китайськомовні медіа висвітлюють війну в Україні» були зазначено зокрема наступне: «Китайські експерти з України в основному володіють російською мовою, а не українською, формувались як фахівці в часи сильного проросійського лобі в Україні. Бракує державної інформаційної стратегії України в Китаї (у висвітленні війни зокрема), відсутні представницькі офіси українських інформагенцій, на відміну від російських. Необхідно вжити термінових заходів щодо налагодження інформаційної політики в Піднебесній та тісного співробітництва з новою генерацією китайських експертів з України, які розглядатимуть Україну як частину Європейського простору поза зони впливу росії…».
Це завдання стосується в першу чергу системи державного іномовлення України. Адже саме іномовлення має всебічно інформувати закордонні аудиторій про перебіг війни та її вплив на ситуацію в Україні, в контексті захисту і просування національних інтересів України у світовому інформаційному просторі.
Фото: Daniel Thornton/Flickr
