detector.media
Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
23.01.2023 10:00
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 14 січня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 14 січня 2023 року
Серйозні порушення стандартів та помилки в ефірних блоках «Ми — Україна», «1+1», Суспільного і «Ради».

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нещодавно ми підбили підсумки моніторингу за жовтень — грудень 2023 року — перша і друга частини.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут.

Ефірні блоки телеканалів ICTV / СТБ й «Інтер» виходили поза межами цієї доби.

Телеканал «Ми — Україна» (0:00–6:00)

Зміст ефіру

Структура блоку каналу була такою ж, як зазвичай. Раз на дві години були новини (опівночі 30-хвилинні, а о 2-й і 4-й годині ночі — по 15 хвилин). Решту часу займали гостьові студії. Новини вела Віра Свердлик, гостьові студії по черзі пари ведучих Юлія Галушка з Костянтином Лінчевським і Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм. У блоці були такі сюжети:

Прямих ввімкнень не було. Гостями блоку були:

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації. Інформацій, взятих і поданих із посиланнями на джерела в інтернеті, було лише три (посилання на телеграм Міноборони і на «Бєларускі гаюн»). Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань (23). Посилалися як на установи («в Генштабі зазначили», «завісу таємниці привідкрили в «Укроборонпромі», «підрахували в обласній військовій адміністрації» тощо), так і «комплексно» («повідомляють у “Енергоатомі”, посилаючись на дані місцевих жителів»). Одного разу ведучий недостовірно наводив соціологічні дані: «Останні опитування показують, що після приходу пана Сунака до влади, консерватори отримують в середньому 27 відсотків голосів, а лейбористи 48». Не уточнивши навіть, хто проводив ці опитування.

Двічі були абстрактні псевдопосилання («попередньо, росіяни гатили по мирному селищу з «градів» і «стало відомо»). Ще у семи випадках наводили фактичну, зокрема статистичну, інформацію без посилань на джерела взагалі.

Ще в 16 випадках були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки («як зазначають у Генштабі», «про це вже говорять економісти», «багато хто з експертів говорив», «волонтери жартують», «оборонці певні» тощо). В одному випадку взагалі була абсурдна ситуація, бо ведуча в підводці казала: «В Україні очікується суттєве здорожчання харчів. Про це вже говорять економісти». А в самому сюжеті авторка з посиланням на тих же узагальнених «експертів-економістів» казала, що різких стрибків цін на харчі не буде.

Стандарт точності інформації. Із 31 порушення стандарту 27 були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Бо, схоже, на каналі є правило будь-який текст обов’язково «перекривати» будь-якою картинкою. Це призводить до того, що ведуча говорить про президента Зеленського, а показують зрадника Медведчука, або ж кажуть про Гутерріша — показують Кислицю. Кажуть про депортованих до Росії дітей — показують якихось дорослих у військовій формі. Повідомлення про можливості українського імпорту електроенергії до Європи «перекривали» відео... свічок із котом.

Решта 4 порушення були запрограмованими на невдачу спробами «ілюструвати» розмови з гостями. Відтак гість розповідає про патрони — показують танки, гість каже про американського генерала Петреуса — показують Блінкена і Кулебу тощо.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Загалом було 78 порушень стандарту. З них 60 — це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Це були і суто емоційні оцінки, приклади: «І достатньо категорично висловився з приводу всіх депутатів від "ОПЗЖ" секретар РНБО Олексій Данілов». «На щастя, обійшлося без постраждалих». «Без двох кінцівок, але з незламною вірою у майбутнє».

І були псевдоекспертні оцінки журналістів з різних приводів. Наприклад про танки: «"Леопард-2" мають високу надійність, живучість та відмінну вогневу міць. До того ж ця машина з міцною бронею, доволі швидка та маневрена». Або про ціни на харчі: «Та що буде з цінами далі, адже відключення світла на заводах, птахофабриках та робота підприємств на генераторах можуть потягнути додаткові десь 15 відсотків наших гаманців». Або про вплив західних санкцій на Росію: «Очікувано вплинули на Росію заходи з запровадження стелі на ціну на нафту. Але це не межа. Втрачена вигода зросте ще до 280 мільйонів доларів на день». Зрозуміло, що журналісти без авторизації переказують думки експертів, із якими спілкувалися в процесі зйомок. Замість надати їм слово або принаймні на них послатися при переказі.

Не авторизованих суб’єктивних думок ведучі гостьових студій висловлювали не надто багато, я нарахував лише 9 випадків. Ще у 8 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення. Як наприклад, про відмкнення електрики: «Насправді всі українці вже втягнулися». Або в сюжеті про ціни на харчі: «Українці ще не встигли оговтатися від святкових витрат, як знову спустошують гаманці в супермаркетах». І аж один синхрон покупця, що «ціни підскочили», ніби «на підтвердження» цієї думки авторки сюжету. Або ще більш сміливий висновок: «За моїми опитуваннями, українці нині відчутно зменшили витрати. За один похід в магазин залишають щонайменше 300 гривень». Тут не рятують навіть ці дивні слова «за моїми опитуваннями». Бо журналіст неспроможний провести достовірне соціологічне дослідження. І не справа це журналістів, якщо чесно.

Стандарт повноти інформації. Тут порушення були пов’язані з двома позиціями. У 7 випадках це була неповнота в представленні гостей ефіру, коли просто обмежувалися визначеннями «військовий (в сенсі — воєнний) експерт» або ж «експерта з енергетичних питань». У представленні експерта Сергія Грабського обидва ведучих казали, що той є «полковником», але забували додати, що він полковник запасу. А від цього залежить статус гостя (експерт чи учасник подій).

І у 6 випадках не позначали архівне відео у бекграундах — ні датами, ні хоча би титром «архів».

Стандарт балансу думок. В одному випадку експерт Ігор Петренко в гостьовій студії принагідно згадував у негативному контексті народного депутата від «ЄС» Олексія Гончаренка, який до 2013 року був «регіоналом». Зокрема дослівно: «Я думаю, ви пам’ятаєте, я чудово пам’ятаю, як він ходив по Одесі і казав, що “тут будєт рускій язик”, що не треба нам українського і дуже ратував за (нерозбірливо). Це дуже добре, що він поміняв свою думку, це однозначно молодець, але тоді він в чиїх інтересах працював? І чи не варто тоді говорити про рівень відповідальності і за таку поведінку?». Ведучі в цьому фрагменті розмови жодним чином не забезпечили балансу думок.

Стандарт доступності подачі інформації порушили сім разів. Наприклад, наводили двічі таку цитату Шмигаля: « За його словами, Україна буде готуватися до безпосередніх переговорів щодо вступу до ЄС паралельно з оцінкою відповідності прийняттям та впровадженням європейського законодавства». В чому сенс цитування того, що зрозуміти на слух неможливо, бо ж сформульовано було прем’єром на класичному «канцеляриті». Або ж гість Петренко казав: «можна спробувати ad hoc зробити». Термін, який слід було ведучим розшифрувати для глядачів або ж уточнити цю розшифровку в самого гостя.

Інфографіка ворожих втрат була невдала і складна для сприйняття. Дрібні шрифти, багато різноманітних чисел на слайді. 8 різних позицій і в кожній вказано і число загальних втрат, і число втрат за добу, з дужками і зайвими словами, як-от скорочене «од.» (одиниць). Іконки такі, що треба замислюватися, що деякі з них означають. При цьому начитка за кадром не збігалася з даними на екрані, зокрема говорилось про втрати танків, а цих даних на картинці нема.

Інші зауваження

Сюжет Вікторії Дмитренко наполовину складався з розповіді, як авторка закуповувалася на базарі на 300 гривень. Це неформат для новин. Журналіст у новинах жодним чином не може бути учасником подій, він повинен залишатися спостерігачем за подіями. Якщо вже так кортіло втілити в сюжеті цей «експеримент», то слід було спостерігати за реальним покупцем, а не купувати самій. Тим більше, що в самому ж сюжеті журналістка казала, що багато що їй давали задарма (просто тому, що вона журналістка, а це знімає оператор), тож гріш ціна результатам цього «експерименту».

Було цікаве і якісне рішення — бекґраундовий сюжет про початок 2023 року для України зробили ноу коментс: відео з інтершумами й синхрони людей про ворожі обстріли по різних містах країни. Як я й казав — це набагато сильніше, ніж будь-які журналістські емоційні гіперболи та епітети в закадрових текстах.

Двічі забули про фемінітиви: «Ганна Лачихіна, партнер міжнародної комунікаційної агенції «Good politiks» (ведучий Богдан Машай, цікаво, що згодом у титрі було «партнерка»). «Розповіла Надзвичайний та повноважний посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен» (ведуча Віра Свердлик).

Елементи політичного піару. Повідомлення було таке: «Україна сподівається пройти весь шлях вступу в Європейський Союз менше ніж за два роки. Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив на засіданні Кабміну. За його словами, Україна буде готуватися до безпосередніх переговорів щодо вступу до ЄС паралельно з оцінкою відповідності прийняттям та впровадженням європейського законодавства». І далі синхрон Шмигаля, що «буде сформована переговорна позиція України», «будуть сформовані команди переговорників» і «це стане підставою для відкриття офіційних перемовин». Тут сяк-так може вважатися новиною — лише прогноз прем’єра про два роки. Все інше, що (колись там) «буде» зроблено, новиною не є. От коли «сформують» це все, тоді це буде бодай якоюсь новиною. А так — це чистий «паркетний» піар Шмигаля. (Характерно, що перебивкою в синхроні були члени уряду, які мирно куняли на засіданні, крім Дениса Малюськи хіба що.) Було в ефірі в такому вигляді двічі в новинах і раз у гостьовій студії.

Ще було повідомлення про черговий допис у мережі радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка з приводу кадрових перестановок ворога. І повідомлення про черговий допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака про бої за Соледар. Нічого принципово нового, просто оцінки.

Резюме

Новинної складової майже взагалі не було. Один репортажний сюжет (із 11 сюжетів загалом), жодного прямого ввімкнення, жодного гостя-ньюзмейкера. Із сюжетів я би відзначив як найкращі репортаж про обстріли Херсона та про життя прифронтового міста й нарис про бійця, який, втративши ноги, став волонтером. У гостьових студіях телеканалу побувало 14 гостей, із них 11 були експертами, а ще одна речниця, один радник і один учасник подій.

Порушень стандартів у блоці каналу було загалом 183 (це більш як по 30 порушень на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (78 разів), і це були переважно оцінки й висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 53 рази, найбільше це були розмиті псевдопосилання й узагальнені пссевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 31 раз, переважно некоректним використанням картинки, її невідповідності тексту.

У блоці каналу було 5 проявів політичного піару: тричі показували «паркетне» повідомлення про прем’єра Дениса Шмигаля. Також цитували дописи в мережі керівника Офісу президента Андрія Єрмака і його радника Михайла Подоляка. Гостем студії «Ми — Україна» вже традиційно був формальний власник каналу Ігор Петренко, про зв’язок якого з каналом журналісти не оголошували (а мали б). Російських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці каналу не було.

Суспільне (6:00–12:00)

Зміст ефіру

З 6-ї до 9-ї ранку були 15–20-хвилинні випуски новин. Потім новин не було взагалі. Очевидно, це копіюється ефірна сітка ранку мирних часів. Це погане рішення для новинного каналу. Тим більше, що саме після 9-ї ранку цього дня почали відбуватися події (ракетні атаки по Києву і по Україні). Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії — спочатку Андрій Діхтяренко, згодом Євгеній Агарков. У блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями блоку були:

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушували найбільше — загалом 45 разів. У 20 випадках це були посилання на сторінки в соцмережах і на телеграм-канали, зокрема в чотирьох випусках новин було навіть таке посилання ведучого: «Пропагандистські телеграм-канали почали поширювати відео, де містом пересуваються російські бойовики». В інформації про вибухи в Бердянську показували відео з анонімного телеграм-каналу «Бердянськ сьогодні». Були й узагальнені посилання на інтернет: «Судячи з тих фотографій, які опубліковані в інтернеті, вона сильно постраждала». І «у місцевих пабліках була інформація, що у людей почалися перебої зі світлом та водою». І ще таке: «У міських чатах люди писали про те, що в цей час почалися перебої зі світлом та водою».

В 21 випадку журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На структури чи установи («як повідомили зранку у Генштабі», «від Київської міської військової адміністрації надійшла інформація»). Ще більш розмиті («медики розповідають», «за словами лікарів», «про це «Суспільному» повідомили місцеві жителі»). Одного разу посилалися абстрактно на «деякі західні видання пишуть». У сюжеті Андрій Стасюк говорив: «Ми намагалися отримати позицію нардепів від колишньої "ОПЗЖ". Проте представники партії коментувати це відмовились». Це дуже добре і правильно, що автор сюжету подбав про баланс думок, але в подібних випадках слід обов’язково персоналізувати, хто конкретно відмовився. Бо суто теоретично може бути таке: журналіст міг звернутися до одних нардепів і вони відмовилися. А інші, до яких він не звертався, могли і прокоментувати. А так вони потрапили в узагальнену множину «тих, хто відмовився».

Двічі були абстрактні посилання («є інформація, що цілили по критичній інфраструктурі», «попередньо влучили ракетами С-300»). Ще в одному випадку фактичну інформацію в прямому ввімкненні подавали без будь-яких посилань. І одного разу було узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «Ми поспілкувалися з львів’янами, з жителями Львова. Вони розповідають, що таки відвідують магазини секондхенду».

Стандарт точності інформації. Цього разу порушень стандарту було небагато — загалом лише 5. Була невдала спроба «ілюструвати» пряме ввімкнення кореспондента про ситуацію в Соледарі. Він розповідав про дії волонтерів і неможливість евакуації з міста, а показували зйомки бойових дій із дрона. Тричі «ілюстрували» розмови з гостями невідповідною картинкою. Розмову з експертом Павлом Лакійчуком «ілюстрували» невідповідним відео та абсолютно незрозумілою мапою (якийсь фрагмент, ні до чого не прив’язаний, і настільки дрібні шрифти назв населених пунктів, що на екрані їх прочитати неможливо), ще й динамічною при цьому. І цією ж мапою «ілюстрували» розмову з військовим Єгором Фірсовим. А ще дивно, але розмову з експертом Іваном Усом про проблеми російської економіки майже весь час «ілюструвала» мапа повітряних тривог в Україні.

Стандарт відокремлення фактів від думок. 17 порушень стандарту, що було менше, ніж в останніх тижнях 2022 року. З них 13 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Це були переважно емоційні оцінки. Але траплялися й висновки, як у прямому ввімкненні Максима Бондарєва: «У Бахмуті все ще працюють журналісти, на мій погляд, це такий показник того, що в місті більш-менш спокійно». Або в прямому ввімкненні Валентини Гурової: «Характер (обстрілів) не змінюється. Це переважно касетні снаряди, це РСЗО і це мінометні обстріли, ну тому що дозволяє дистанція між Кінбурнською косою і власне Очаківською громадою».

Не авторизованих суб’єктивних думок ведучі гостьових студій майже не робили. Але був ось такий фрагмент. Ведучий Андрій Діхтяренко в підводці до записаного інтерв’ю казав: «Черкаський реабілітолог Юрій Зайцев займається відновленням здоров’я поранених. Працює в режимі 24/7». І так само казала в цьому інтерв’ю ведуча Вікторія Хамаза: «Від початку повномасштабної війни черкаський реабілітолог Юрій Зайцев займається відновленням поранених. Працює у режимі 24/7». Як ви розумієте, це було явне перебільшення лише заради красномовства. Виходить, що цей лікар узагалі не спить?

Безпідставне узагальнення було одне, у прямому ввімкненні Валентини Гурової про ситуацію з водою в Миколаєві: «Миколаївці вже звикли до такої ситуації, але скажімо так, мріють про покращення».

Стандарт доступності подачі інформації. Два порушення. Ведуча Ліза Цареградська казала в запитанні до гості «цей формат смолтоків». Не всі глядачі знають англійську, та й це жаргонний термін. Ведучий Андрій Діхтяренко: «Поговоримо і сьогодні, і в понеділок в слоті Першого каналу Суспільного мовника». Термін, не зрозумілий аудиторії.

Інші стандарти грубо не порушувалися.

Інші зауваження

Навіщось знову почали під нарисові сюжети підкладати музику: абсолютно зайвий, як на мене, елемент для інформаційних сюжетів. Тим більше, що музика забиває інтершум, важливий для сприйняття.

Інфографіка. Тут усе, як завжди. Забагато числової інфомації на кожний слайд, мало часу на її сприйняття глядачем. Невідповідність між даними на екрані і в начитці ведучого тощо.

Я не розумію, у чому сенс прямих ввімкнень, як було, наприклад, зі Львова і з Києва — про ціни в секондхендах, і про те, чи користуються люди секондхендами. Плюс оці маніпулятивні опитування на вулиці. Це щоб констатувати, що одні користуються, а інші не користуються? Нульова інформаційна цінність.

Резюме

Новинна складова Суспільного була такою: 4 репортажних сюжети, 6 репортажних прямих ввімкнень (ще 2 були нерепортажними) і 6 ньюзмейкерів у студії. Із сюжетів я би виділив спецрепортаж Вікторії Колосової про волонтерську спільноту «Годуємо патріотів» у Кропивницькому, хоча зіпсували сюжет підкладеною музикою, і ще була дуже якісна операторська робота, але оператора не назвали, на жаль. І був якісний нарис Тетяни Реви і Олега Кураша про черкаську журналістку-волонтерку. Не можу не віддати також належне ведучому Євгенію Агаркову, який коментував відео, що мало «ілюструвати» розмови з гостями. Якщо це правдиве і коментоване відео, це насправді якісно працює (додає розуміння глядачу точно). В інших випадках — не працює. І ще цього дня обидва ведучі гостьової студії Суспільного — й Андрій Діхтяренко, і Євгеній Агарков — працювали якісно. Причому Агарков працював у надскладних умовах: по-перше, якось було сплановано, що в нього в ефірі одночасно було і по троє гостей, причому непростих, а по-друге, він при цьому встигав висвітлювати поточні події з наслідками ракетних обстрілів України, і по-третє, ще відстежував постійно (попри паралельні розмови з гостями) ситуацію з повітряними тривогами. Вважаю, це була якісна робота.

Порушень стандартів у ефірному блоці Суспільного було менше, ніж у попередні місяці, загалом 69. Найбільше порушували стандарт достовірності інформації (45 порушень), переважно неперевіреною інформацією зі сторінок у соцмережах та телеграм-каналах і розмитими псевдопосиланнями на джерело інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 17 разів, більшість — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Ще було 5 порушень стандарту точності — головно «ілюстрування» невідповідною картинкою прямих ввімкнень і розмов із гостями. Двічі порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в ефірному блоці Суспільного цієї доби не було. Не було і російських наративів чи токсичних медійних персонажів.

Телеканал «1+1» (12:00–18:00)

Зміст ефіру

Структура блоку каналу була такою: 30-хвилинний випуск новин і 30-хвилинна гостьова студія, потім двічі були годинні випуски новин і годинні гостьові, в останню годину — знову 30-хвилинні новини і 30-хвилинна гостьова. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії Марічка Падалко і Руслан Шаріпов. У блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями ефірного блоку були:

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації — 102 порушення «на будь-який смак». У 22 виипадках подавали інформацію з телеграм-каналів чи з соцмереж посадовців. Перший випуск новин взагалі починався з цілого «огляду телеграм-каналів» (5 повідомлень підряд). Ще й «перекрили» це все скріншотами (навіщо?). Якось це несерйозно, навіщо тоді працює ціла редакція, коли можна про все це без телемарафону довідатися в телеграмах Кличка, Кулеби, Тимошенка та інших?

Ведуча Соломія Вітвіцька робила таке «посилання»: «В мережі з’явилося відео з українським прапором в західній частині Соледара». Де гарантія, що це відео відповідає реальним обставинам? Повідомлення про влучання ракети в житловий будинок у Дніпрі «ілюстрували» відео з анонімних телеграм-каналів (зокрема, «ХД Днепр» і «Реальный Днепр»).

Також було 26 розмитих узагальнених псевдопосилань на структури («за даними Сумської ОВА», «в оперативному командуванні "Пвідень" повідомили», «повідомляє "Укренерго"», «за інформацією Офісу президента» тощо). 9 посилань на кшталт: «пишуть одразу кілька британських видань з посиланням на джерела на Даунінг-стріт», «повідомили одразу кілька німецьких видань, посилаючись на джерела в уряді», «пишуть одразу декілька міжнародних ЗМІ», «західна преса сповіщає», «пишуть фактично всі великі німецькі ЗМІ», «і одночасно британські ЗМІ пишуть». І були повністю розмиті псевдопосилання («моніторингові групи повідомляють», «є вже й заява від наших військових», «за даними рятувальників», «місцева влада вже повідомила», «кияни відзначають».

Так само 26 було й цілковито абстрактних «посилань», з яких найпопулярнішим було «відомо», або ж «"ТСН" стало відомо». Чимало було того, що «з’ясувалося». Або ж просто «знаємо». Ну і «вершиною достовірності» було цього разу «посилання» «подейкують».

У 14 випадках фактичну інформацію подавали без жодних посилань. І також у 14 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «експерти кажуть», «люди кажуть», «кажуть наші армійці», «кияни скражаться», «у професійних організаціях кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації. Стандарт порушували загалом 22 рази, і переважно це була некоректна робота з картинкою, її невідповідність тому, про що йшлося в цей момент. Так, у 7 випадках некоректно «перекривали» картинкою, переважно архівною, короткі повідомлення. Наприклад, «гібридне» повідомлення про обстріли і Харківщини, і Сумщини, і Дніпропетровщини (три в одному) «перекривали» якимись фото з невідомо яких сіл, міст і областей. Або в повідомленні про засідання Радбезу ООН «перекривали» так, що коли казали про постпреда України в ООН Сергія Кислицю, то показували Еміне Джепарову тощо.

Ще у 8 випадках це було некоректне «ілюстрування» прямих ввімкнень. При цьому в «1+1» є якась невиліковна хвороба — показувати архівне або явно раніше відзняте відео, при цьому титром стверджуючи, що це «наживо». В одному випадку кореспондентка в прямому ввімкненні розповідала про дебати в ЄС щодо десятого пакету санкцій проти Росії, показували при цьому архівного Лукашенка і архівного Путіна. А при цьому був титр «наживо» та ще й геотитр «Бельгія». Тобто подвійна брехня. І так було у двох випусках новин. Або ж при прямому ввімкненні з Харкова, яке кореспондентка робила вже в темноті, денні зйомки були позначені як «наживо». Ще тричі невідповідним відео намагалися «ілюструвати» розмови з гостями.

Були і кілька фактичних неточностей. Зокрема, у прямому ввімкненні Наталія Фібріг називала міністерку оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт «головнокомандувачкою». В Німеччині верховним головнокомандувачем є федеральний канцлер. Або ще таке: ведуча новин Соломія Вітвіцька казала: «сирени чутно по всій Україні». А при цьому показували карту повітряних тривог, де частина заходу України не була позначена.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Цей стандарт порушували найбільше — 123 рази. З них 117 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Від просто емоційних оцінок різного штибу до «експертних» висновків, як наприклад: «Основні бої зараз змістились у район траси з боку Соледара, яка веде до Бахмута. Вона стратегічна і саме її окупанти намагаються взяти під контроль. Це дасть їм змогу перерізати транспортне сполучення для наших військ» (ведуча Соломія Вітвіцька). Або «Здається, на цій ділянці фронту росіяни намагаються застосувати весь свій мобілізаційний ресурс» (у прямому ввімкненні Юлії Кирієнко). І до цілих міркувань, як-от у прямому ввімкненні Дмитра Фурдака: «Я собі дозволю приєднатися до цих колядок і процитувати Вєрку Сердючку, яка зробила цю фразу знаменитою, ще одна колядка стане відомою Україні "Путін, щоб ти здох". І я ще побажаю, щоб це побажання якомога швидше перетворилося на доконаний факт, і "ТСН", звичайно, про це повідомила першою». Або: «Чекати якихось кардинальних змін через оці перестановки в німецькому уряді не варто, оскільки на місце міністерки оборони прийде ще одна представниця Соціал-демократичної партії Німеччини, яка доволі неохоче підтримує Україну зброєю». (у прямому ввімкненні Наталії Фібріг).

При цьому ведучі гостьової студії Марічка Падалко і Руслан Шаріпов цього дня жодного разу стандарт не порушували, власні думки авторизували.

Решта порушень стандарту — безпідставні узагальнення («мешканці сильно перелякані», «місцеві теж збагнути не можуть», «діти упевнені», «ніхто не злякався ні вибухів, ні знеструмлення» тощо).

Стандарт повноти інформації. Майже не порушували. В одному випадку не пояснили компетентність експерта Петра Черника, не було титрів на деяких синхронах у сюжеті про гастрономічну крамницю української традиційної кухні, відкриту в Німеччині українськими біженцями. І ще одного разу не позначили ні датою, ні хоча би як «архів» бекграундове відео зустрічі Зеленського з Байденом.

Стандарт балансу думок. Грубе, та ще й подвійне порушення стандарту балансу думок було в сюжеті Дмитра Святненка про гральний бізнес. Народного депутата Данила Гетманцева в сюжеті автор не раз звинувачував у лобізмі інтересів грального бізнесу і в тому, що держава не отримує від грального бізнесу вагомих податків. І не надав тому слова у відповідь. І звинувачував Петра Порошенка в тому, що той був пов’язаний з нелегальним гральним бізнесом у той час, коли він був законодавчо заборонений в Україні. І теж не надав слова у відповідь.

Стандарт доступності подачі інформації. Ведуча Соломія Вітвіцька казала: «Стартап уже на стадії виготовлення». Не всі глядачі розуміють значення цього терміну. Вона ж казала: «плани на останні пів години нашого слоту в марафоні». Професійний термін, не зрозумілий аудиторії.

Хоч як намагалися (а чесно намагалися, я бачив!) ведучі Марічка Падалко і Руслан Шаріпов у розмові з членом Ради Нацбанку Василем Фурманом пояснити глядачам, що таке «електронна гривня», до впровадження якої йде НБУ, в мене ця розмова залишила більше питань, ніж відповідей. Гадаю, не лише в мене. Складна тема, багато не до кінця зрозумілої термінології.

Інші зауваження

У новині про ворожі втрати Соломія Вітвіцька наводила дані у відповідності до того, як вони з’являлися на інфографіці. Тож «1+1» довів, що це можливо. Браво!

Одного разу таки забули про фемінітив: «говорила і народний депутат Ольга Белькова» (у сюжеті Дмитра Святненка).

Елементи політичного піару

Був матеріал про те, що Фонд братів Суркісів збудував амбулаторію в селі Гурівщина на Київщині, з синхроном Ігоря Суркіса.

Великий і ґрунтовний сюжет про гральний бізнес насправді був незбалансованим звинуваченням народного депутата Данила Гетманцева в лобізмі. І принагідно було також незбалансоване звинувачення Петра Порошенка в зв’язках із нелегальними ігровими бізнесами. Плюс численні оцінки і висновки автора. Сюжет виглядав як чорний піар.

Резюме

Новинна складова на каналі цієї доби забезпечувалася переважно прямими ввімкненнями, яких було аж 18, причому і з місць влучання ракети на Київщині й падіння уламків у Пирогові, і з Дніпра (але не з місця події). Із сюжетів був лише один «чистий» репортаж і два спецрепортажі (з 12 сюжетів загалом). У гостьових студіях побувало 15 гостей, із них лише 4 були ньюзмейкерами, решта — речники, експерти та учасники подій. Із сюжетів я б відзначив як кращі репортаж Юлії Кирієнко про бої під Вугледаром (оператори Сергій Трачевський і Олег Мостовий), обидва спецрепортажі — Анастасії Невірної про звільнене селище Велика Олександрівка на Херсонщині (оператор Владислав Комишин) і Івана Петричака про життя прифронтової Антонівки під Херсоном (оператори Сергій Бориско, Сергій Панфілов — останнє прізвище нерозбірливо) і два нарисові сюжети Наталії Нагорної — про бійців підрозділу «Браво» і про Героя України, сержанта на псевдо «Сармат» (оператори Володимир Парохонський і Олег Мостовий). Ще б відзначив якісне ведення гостьових студій Марічкою Падалко та Русланом Шаріповим.

Порушень стандартів було загалом 255. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (123 рази) і майже всі ці порушення були суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах (ведучі гостьової студії цей стандарт не порушували). Стандарт достовірності порушували 102 рази в усі можливі способи. Стандарт точності — було 22 порушення, майже всі стосувалися невідповідності картинки і тексту за кадром, картинки і слів кореспондентів у прямих ввімкненнях, і картинки, якою намагалися «ілюструвати» розмови з гостями. Інші стандарти порушували небагато. Було грубе подвійне порушення стандарту балансу думок в імовірно піарному сюжеті.

Я зафіксував два випадки проявів піару: матеріал про відкриття амбулаторії Фондом братів Суркісів і сюжет, присвячений проблемам малих податків від грального бізнесу. В сюжеті однобічно звинувачували народного депутата Данила Гетманцева і експрезидента Петра Порошенка. Російських наративів і токсичних медійних персонажів у блоці каналу не було.

Телеканал «Рада» (18:00–24:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: щогодини відкривали блок новини (перший випуск був 20-хвилинним, далі — 10-хвилинними), продовжували гостьові студії. О 20-й був годинний підсумковий випуск, відповідно, наступний годинний блок був повністю гостьовим. Але блок 23:00–24:00 був повністю відведений під показ пленарного засідання Верховної Ради, де не відбувалось нічого особливого. І це в той момент, коли в Дніпрі тривала рятувальна операція! Новини цього дня вели чергою Антон Страшко і Олена Морозова, підсумковий випуск вони вели разом. Гостьові студії вели по чергі пари ведучих: Ольга Нємцева і Максим Зборовський, Тетяна Гончарова і Назар Довгий. В ефірному блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями блоку були:

Крім того, в ефірі двічі показували відеозвернення президента Володимира Зеленського.

І з 23-ї години до опівночі показували відеозапис пленарного засідання Верховної Ради.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушили 82 рази. З них 24 — це була інформація, яку подавали без первірки з телеграм-каналів і з соцмереж. І звідти ж подавали неверифіковане відео, зокрема, й з анонімних телеграм-каналів. І посилання були відповідними, наприклад: «на відео, які ширяться мережею, видно», «на підтвердження в мережі опублікували свіже відео».

29 разів були узагальнені розмиті псевдопосилання. Як на структури чи установи («у районній військовій адміністрації пояснюють», «у Генштабі розповідають», «в Офісі президента заявили», «у фракції "Слуга народу" наголошують» тощо), так і ще більш розмиті («за даними ЗМІ», «очевидці розповідають», «попереджає місцева влада», «кажуть рятувальники», «представники поліції просять» тощо).

16 абстрактних псевдопосилань. Тут теж найпопулярнішим було слівце «відомо». Також чимало було «за попередньою інформацією» чи «за попередніми даними». А ще «було повідомлення», «як стало пізніше відомо». І взагалі екзотичне: «сьогодні курсувала інформація». Курсувала!

У 5 випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань, а ще у 8 — узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «були припущення», «пояснюють адвокати», «рятувальники зазначають», «застерігають демографи» і навіть «нагадують дослідники людського потенціалу».

Стандарт точності інформації порушували порівняно небагато, я зафіксував лише 13 випадків, з них 8 були невідповідностями картинки (переважно архівної) і тексту в коротких повідомленнях. В одному випадку розмову з гостем — речником Східного угруповання армії Сергієм Череватим — про бої під Соледаром і Бахмутом «ілюстрували» якимось кліповим відео якихось, схоже, навчань (ще й зі спецефектом уповільнення). Під час розмов з іншими гостями у полівікні йшла пряма трансляція з Дніпра, де тривали рятувальні роботи і розбір завалів. У цьому випадку подібне було цілком виправданим.

Було кілька фактичних неточностей. У випуску о 19-й ведучий Антон Страшко казав: «За даними Повітряних сил, росіяни використали балістичні ракети». За півгодини до цього в гостьовій студії каналу речник Повітряних Сил Юрій Ігнат казав, що це були зенітні ракети С-300 і С-400, а не балістичні. Ведуча Тетяна Гончарова казала: «голова Криворізької обласної адміністрації Олександр Вілкул». Кривий Ріг — не обласний центр, адміністрація — міська. У бекґраунді ведучий Назар Довгий казав: «така сама ракета влучила по торговельному центру в місті Кривий Ріг». Насправді така сама ракета влучила по торговельному центру в місті Кременчук.

У піарному огляді «Парламентський тиждень» анонімний автор стверджував, що «народні депутати унормували систему народовладдя на місцевому рівні». При тому законопроєкт, про який ішлося, був ухвалений лише в першому читанні, так що нічого народні депутати поки що не «унормували». До речі, кому-кому, а авторам телеканалу «Рада» вже варто було би за багато років розібратись у парламентській процедурі.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Стандарт порушували 84 рази, з них найбільше (69) — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно це були емоційні оцінки (частину з яких суто теоретично можна було виправдати шоковими новинами з Дніпра). Втім траплялися й псевдоекспертні міркування, наприклад: «Суд може бути реалізований у форматі Нюрнберзького процесу, за допомогою якого свого часу притягнули до відповідальності вище керівництво Німеччини нацистської» (ведуча Олена Морозова). Або ж «Демографічна ситуація в Україні погіршувалася рік від року, але після початку війни показники досягли критичної відмітки» (у сюжеті Артема Деркачова).

Рясно псевдоекспертних оцінок і міркувань було в анонімному огляді «Парламентський тиждень». Від «безневинних»: «Міжпарламентська дипломатія набирає обертів у цьому році». До таких тверджень: «А місцеві мешканці, особливо молодь, отримають право брати участь у житті своєї громади». (А то вони не мали такого «права»?!). Або ж: «Сьогодні Верховна Рада позбавила мандатів 5 депутатів, які були обрані до парламенту за списками забороненої в Україні партії "Опозиційна платформа — За життя". Така процедура відбулася в конституційний спосіб». Я теж підтримую позбавлення цих депутатів мандатів, але, на жаль, саме «конституційність» способу їх позбавлення мандатів є дуже хисткою. Тому твердження аноніма з телеканалу «Рада» жодної «конституційності» саме цьому рішенню парламенту не додає. Втім, він також стверджував, що «своїм переконливим голосуванням народні депутати підтвердили суспільний запит на очищення парламенту від колаборантів».

У 13 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. Ще й так казала ведуча Тетяна Гончарова: «Ви правильно сказали, що Х-22 влучила в цей житловий будинок». Я перепрошую, звісно, але не ведучій роздавати оцінки, чи правильно він сказав, міністру внутршніх справ. Або ж ведучий Назар Довгий казав таке: «Про що це свідчить, ну напевне про те, що в росіян вже просто паніка і вони не знають що робити, тому що на поліі бою неймовірних якихось звитяг або скажімо так переваг продемонструвати не можуть». Чи не занадто оптимістичний «експертний» висновок?

Безпідставне узагальнення було лише одне «Сюди буквально з’їхалося все місто для того, щоб допомогти людям». Ще в одному випадку були нечітко позначені межі цитати в сюжеті Владислава Дворецького: «У Генштабі розповідають: ворог після марних спроб взяти Бахмут, переключився на Соледар. Росіяни регуляярно змінюють тактику ведення бою. Тому запорукою успішних дій стала універсальність українських армійців». Тут не зрозуміло, чи з другого речення продовжувалася цитата Генштабу, чи це вже були власні оцінки журналіста.

Стандарт повноти інформації. Тут було лише три порушення. Двох депутатів (Ахтема Чийгоза і Павла Бакунця) в «Парламентському тижні» не титрували в синхронах. А в сюжеті Інни Гуріненко бекграундове відео не було позначене ні датою, ні як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації. У прямому ввімкненні Катерина Кусмарова казала: «куди можна прийти, щоб зігрітись, випити гарячих напоїв та підзарядити свої ґаджети». Жаргонізм, який не всій аудиторії є зрозумілим.

Часом заскладною для сприйняття була мова «Парламентського тижня», який генерує телеканал «Рада»: «Верховна Рада України ухвалила закон, що вдосконалює порядок укладання договорів про співробітництво громад. Документ номер 5742 розширює можливості для співпраці ОТГ у зв’язку зі змінами адмінтерустрою в 2020 році та реорганізацію самоврядних органів та змін бюджетного законодавства виникла необхідність удосконалити процедуру укладення договорів про міжмунціципальне співробітництво. Ідеться про можливість територіальних громад приєднуватись до вже організованого співробітництва за спрощеною процедурою, укладати змішаний договір, а також проводити засідання комісій з підготовки проєкту договору в дистанційній формі». Я був би вдячний тому добродію, який би мені пояснив бодай щось із цього канцелярського тексту. Навіщо це треба в ефірі, я не знаю. Хочеться, як зазначив автор цієї абракадабри, якоїсь «спрощеної процедури». І тут навіть не допоміг синхрон народної депутатки Галини Васильченко, бо вона говорила тією ж канцелярською мовою.

Інші зауваження

Традиційно забували про фемінітиви: «Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської Комісії» (титр у сюжеті Олега Зінченка). «посол США Бріджит Брінк зазначила» (ведучий Назар Довгий). «Олена Небеська, керівник офісу гуманітарної місії» (титр у синхроні). «Бріджит Брінк, посол США в Україні» (ведучий Назар Довгий). «Тетяну Бідняк, волонтера» (ведучий Назар Довгий). «Тетяна Бідняк, волонтерка і керівник благодійного фонду», «Тетяна є волонтером» (ведуча Тетяна Гончарова, тут, що називається через раз). А в титрі уже все було «усталено»: «Тетяна Бідняк, волонтер, керівник благодійного фонду».

Елементи політичного піару

Повідомлення про допис у соцмережах радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка щодо ракетного обстрілу Дніпра. Повідомлення про роботу робочої групи «Єрмака-Макфола» і про те, що «зауважив» і «додав» керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Втім ніякої принципової новини він насправді не «додав».

Повідомлення про черговий допис Подоляка в твітері. «Подоляк заявив», «Подоляк наголосив», ще раз «Подоляк наголосив» і далі за текстом. Причому «заявляв» і «наголошував» Подоляк явно не в межах своєї компетенції радника керівника президентської канцелярії.

І був «Парламентський тиждень» від «Ради» — явний неформат для телемарафону. «Головні герої» огляду — це незмінно керівники парламенту Руслан Стефанчук і Олена Кондратюк. Це і синхрони, і крупні плани на «шпалерах», якими «перекрито» текст анонімного автора огляду. А навіть тоді, коли в закадровому тексті йдеться про «позитивні рішення» парламенту (я беру це в лапки, тому що будь-яке рішення парламенту не є однозначно «позитивним» чи «негативним»), це «перекривається» картинкою або вже згаданих персонажів, або й іншими. Наприклад, коли говорили, що «вітчизняна промисловість та бізнес у період воєнного стану отримають додаткову підтримку від держави», показували Данила Гетманцева, ідеолога посилення податкового пресу на бізнес. Ну і, звичайно, було два (!) його синхрони, де він казав не про посилення, а про якісь часткові послаблення податкового тиску. Крім того, в огляді з’явилися нові «герої» — зокрема, нардеп від «Слуги народу» (про що запопадливо повідомили в титрі) Дмитро Нальотов і депутатка Ірина Борзова теж від «слуг» (про що також в титрі було сказано). І дуже, звісно, позитивно, що, як стверджує анонім-автор, «народні депутати унормували систему народовладдя на місцевому рівні». І, безумовно, «переконливий» синхрон Олени Шуляк, але насправді варто було розібратися, як саме вони там «унормували». У «сухому підсумку» «Парламентський тиждень» є суцільним піаром, бо з нього можна зробити кілька висновків: що парламент складається зі «слуг народу» і трішечки з фракції «Голос», депгруп «За майбутнє» та «Довіра» (цього разу до цього «тижня» потрапили ще синхрони представниці фракції «Голос» Галини Васильченко, нардепа від депгрупи «За майбутнє» Тараса Батенка і Павла Бакунця з групи «Довіра»). Що «слуги народу» дбають про громадян різних категорій у всіх складних ситуаціях. І що головною людиною в цьому парламенті є його спікер, пан Стефанчук, якого крупними планами примудрилися показати (увага!) 21 раз (це мінімум, я в прискореному режимі підраховував, — можливо,більше).

Наративи російської пропаганди і токсичні медіаперсонажі

Ведуча Тетяна Гончарова в запитанні до гостя студії навіщось озвучила в ефірі російський наратив. Ось її питання до речника Нацгвардії України Руслана Музичука: «Останнє маленьке питання. Довжелезний будинок в Дніпрі, вам зрозуміло навіщо вгатили по центру? Це випадковість, чи це «краса»для російської картинки. Хоча всі російські пабліки кажуть, що це просто вибух газу, і заперечують свою ракету, яка влучила в цей будинок». Навіщо треба було повідомляти в українському ефірі в телемарафоні, що там «розганяють» якісь «російські пабліки» з цього приводу? З пропагандистської ж точки зору головне — «закинути» в інфопростір «альтернативну версію». Що, власне кажучи, токсична ведуча Тетяна Гончарова в цьому випадку і зробила. І вже далеко не вперше таке робить. Але цього разу її вкид про «вибух побутового газу», коли внаслідок масованої ракетної атаки ворога вбито і поранено десятки цивільних людей, — це якось взагалі за межею.

Ефір вели четверо ведучих, які раніше працювали на проросійських пропагандистських каналах: Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Резюме

Новинна складова каналу цієї доби була забезпечена насамперед прямими ввімкненнями з місця влучання ворожої ракети в житлову багатоповерхівку в Дніпрі. Кореспондентка Валерія Холодова відпрацювала дуже добре (оцінки в прямих ввімкненнях можна виправдати емоційним навантаженням). Протягом 6 годин ефіру вона зробила 8 (!) прямих ввімкнень з постійними оновленнями інформації. Крім того, у блоці каналу було ще два прямі ввімкнення з інших міст, один репортажний сюжет, у гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів (а загалом 22 гостя).

Грубих порушень стандартів у блоці каналу цієї доби було загалом 184. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (84 рази), з них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, найбільше — узагальненими розмитими псевдопосиланнями і поданням інформації і відео без перевірок з телеграм-каналів і соцмереж. Порушень стандарту точності цього разу було менше, ніж зазвичай, — лише 13. Небагато було і порушень інших стандартів.

У блоці каналу токсична ведуча Тетяна Гончарова озвучила російський наратив, що буцімто руйнування російською ракетою житлової багатоповерхівки в Дніпрі було «вибухом побутового газу». Крім Гончарової ефіри також вели ще три токсичних ведучих: Ольга Нємцева, Максим Зборовський та Назар Довгий.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 14 січня

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Структура блоку каналу «Ми — Україна» була такою ж, як зазвичай. Раз на дві години були новини (опівночі 30-хвилинні, а о 2-й і 4-й ночі — по 15 хвилин). Решту часу займали гостьові студії. На відміну від багатьох інших каналів, «Ми — Україна» в нічному блоці не відбувався повторами, всі ефіри були повноцінними.

Структура блоку Суспільного була знову ж такою. З 6-ї до 9-ї ранку були 15–20-хвилинні випуски новин. Потім новин не було взагалі. Очевидно, це копіюється ефірна сітка ранку мирних часів: погане рішення для новинного каналу. Тим більше, що саме після 9-ї ранку цього дня почалися ракетні атаки по Києву і по Україні.

Структура блоку каналу «1+1» була такою: 30-хвилинний випуск новин і 30-хвилинна гостьова студія, потім двічі були годинні випуски новин і годинні гостьові, в останню годину — знову 30-хвилинні новини і 30-хвилинна гостьова.

Структура блоку каналу «Рада» спочатку була звичною: щогодини відкривали блок новини (перший випуск був 20-хвилинним, далі — 10-хвилинними), продовжували гостьові студії. О 20-й був годинний підсумковий випуск, відповідно — наступний годинний блок був повністю гостьовим. Але блок із 23-ї до 24-ї був повністю відведений під показ нічим не примітного пленарного засідання Верховної Ради. І це в той час, коли в Дніпрі тривала рятувальна операція!

Новинна складова. Новинної складової у блоці телеканалу «Ми — Україна» майже взагалі не було. Один репортажний сюжет (із 11 сюжетів загалом), жодного прямого ввімкнення, жодного гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова блоку Суспільного була такою: 4 репортажні сюжети, 6 репортажних прямих ввімкнень (ще 2 були не репортажними) і 6 ньюзмейкерів у студії. Цього дня обидва ведучих гостьової студії Суспільного й Андрій Діхтяренко, і Євгеній Агарков працювали дуже якісно, причому Агарков — у надскладних умовах — у нього в ефірі одночасно було троє гостей, причому непростих, і він при цьому встигав висвітлювати поточні події з наслідками ракетних обстрілів, та ще й відстежував постійно (попри паралельні розмови з гостями) ситуацію з повітряними тривогами.

Новинна складова блоку «1+1» цієї доби забезпечувалася переважно прямими ввімкненнями, яких було аж 18, причому і з місць влучання ракети на Київщині і падіння уламків у Пирогові, і з Дніпра (але не з місця події). Із сюжетів був лише один «чистий» репортаж і два спецрепортажі (з 12 сюжетів загалом).

Новинна складова блоку каналу «Рада» цієї доби була забезпечена насамперед прямими ввімкненнями з місця влучання ворожої ракети в житлову багатоповерхівку в Дніпрі. Кореспондентка Валерія Холодова протягом шести годин ефіру зробила 8 (!) прямих ввімкнень із постійними оновленнями інформації. Крім того, у блоці каналу було ще два прямі ввімкнення з інших міст, один репортажний сюжет, у гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії. У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» цієї доби побувало 14 гостей, з них 11 були експертами, а ще одна речниця, один радник і один учасник подій.

У гостьових студях Суспільного дня побував 21 гість, із них — 6 були ньюзмейкерами, двічі був речник Юрій Ігнат (другий раз — оперативно через ракетний обстріл), було також 6 експертів і 7 учасників подій.

У гостьових студіях «1+1» побувало 15 гостей, із них лише 4 були ньюзмейкерами, решта — речники, експерти та учасники подій.

У блцоі телеканалу «Рада» загалом цієї доби побувало 22 гостя. Із них 6 були ньюзмейкерами, 10 речниками, 2 радники, 3 експерти і один учасник подій.

Порушення стандартів. Порушень стандартів в ефірному блоці каналу «Ми — Україна» було загалом 183 (це більш як по 30 порушень на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (78 разів), і це були переважно оцінки і висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 53 рази, найбільше це були розмиті псевдопосилання і узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 31 раз, переважно некоректним використанням картинки, її невідповідністю тексту.

Порушень стандартів у блоці Суспільного було менше, ніж у попередні місяці, загалом 69. Найбільше порушували стандарт достовірності інформації (45 порушень), переважно неперевіреною інформацією зі сторінок в соцмережах та телеграм-каналах і розмитими псевдопосиланнями на джерело. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 17 разів, більшість — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Ще було 5 порушень стандарту точності — головно «ілюстрування» невідповідною картинкою прямих ввімкнень і розмов з гостями. Двічі порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Порушень стандартів у блоці каналу «1+1» було загалом 255. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (123 рази) і майже всі ці порушення були суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах (ведучі гостьової студії цей стандарт не порушували). Стандарт достовірності порушували 102 рази в усі можливі способи. Стандарт точності — було 22 порушення, майже всі стосувалися невідповідності картинки і тексту. Інші стандарти порушували небагато. Було грубе подвійне порушення стандарту балансу думок у піар-сюжеті.

Грубих порушень стандартів у блоці каналу «Рада» цієї доби було загалом 184. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (84 рази), з них найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, найбільше — узагальненими розмитими псевдопосиланнями і поданням інформації і відео без перевірок з телеграм-каналів і соцмереж. Порушень стандарту точності цього разу було менше, ніж зазвичай, — лише 13. Небагато було і порушень інших стандартів.

Прояви політичного піару. У блоці «Ми — Україна» було 5 проявів політичного піару: тричі показували «паркетне» повідомлення про прем’єра Дениса Шмигаля. Також цитували дописи в мережі керівника Офісу президента Андрія Єрмака і його радника Михайла Подоляка.

Проявів політичного піару у блоці Суспільного цієї доби не було.

Загалом я зафіксував два випадки піару у блоці каналу «1+1»: матеріал про відкриття амбулаторії фондом братів Суркісів і сюжет, присвячений проблемам малих податків від грального бізнесу. В сюжеті однобічно звинувачували народного депутата Данила Гетманцева і колишнього президента Петра Порошенка.

У блоці каналу «Рада» формально було 4 прояви політичного піару, три з них були цитуванням неінформативних дописів у соцмережах керівника Офісу президента Андрія Єрмака та його радника Михайла Подоляка. І був великий блок під назвою «Парламетський тиждень», у якому в однозначно позитивному контексті (навіть і з дискусійних питань) і з грубими порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок подавали як фракцію «Слуга народу» в цілому, так і окремих народних депутатів, а також керівників парламенту.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі. Російських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірних блоках каналу «Ми — Україна», Суспільного і «1+1» цієї доби не було.

У блоці телеканалу «Рада» був озвучений російський наратив, що буцімто руйнування російською ракетою житлової багатоповерхівки в Дніпрі було «вибухом побутового газу». Цю «альтернативну версію» озвучила токсична ведуча Тетяна Гончарова. Крім неї ефіри вели ще три токсичних ведучих: Ольга Нємцева, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY