«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.
Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV (Шепетівка, Хмельниччина), «ВІККА» та «Ільдана» (Черкаси), «ТБ Ізмаїл» (Одещина), «Віта ТБ» (Вінниця), «ТІМ» (Прилуки, Чернігівщина). Нині на огляді — матеріали від комунального підприємства «ТелеРадіоСтудія "Бориспіль"» з однойменного міста на Київщині.
«Телеканал твого міста»
Таке гасло нині має комунальне підприємство «Телерадіоcтудія "Бориспіль"». За даними YouControl, засноване медіа влітку 2007 року, а ліцензію на мовлення отримало в листопаді того ж року. Засновницею телеканалу є Бориспільська міська рада (вгадали — як і у випадках інших комунальних медіа, тут чимало піару місцевої влади).
«ТелеРадіоСтудія "Бориспіль" — це медіа для бориспільців і про Бориспіль. Ми щодня розповідаємо вам про життя нашої громади, знайомимося самі і ділимося з вами історіями про непересічних людей, які живуть поряд і творять своїми повсякденними справами наше спільне майбутнє. 31 травня 2007 року створено телеканал "Бориспіль", який транслюється в кабельній мережі. 24 серпня 2019 року з радіоприймачів на хвилі 94,9 залунало "Бориспіль ФМ"», — йдеться в описі ютуб-сторінки «Телерадіостудія "Бориспіль"», яка має трохи більше 1200 підписників. Створена вона в лютому 2021 року. Також медіа має сайт та фейсбук-сторінку телеканалу (майже 8,5 тисяч читачів) та радіостанції (2,8 тисяч).
Раніше комунальне ЗМІ вже фігурувало в матеріалах «Детектора медіа». Зокрема, у 2018 році представниця ТРС «Бориспіль» Христина Бельскіте перемогла в номінації «Журналістська премія регіональних ЗМІ за найкращий відеорепортаж» в межах національної премії Media etc. 2.0. Того ж року «Бориспіль FM» здобуло перемогу в конкурсі радіочастот, проведеному Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, вигравши частоту власне в Борисполі.
В цьому огляді традиційно йдеться про телевізійний контент. На ютуб-каналі «Телерадіостудія "Бориспіль"» по буднях викладають сюжети новин. Рідше публікують різноманітні проєкти (інтерв’ю фахівців, бліцопитування містян, історії з життя захисників України тощо). Для моніторингу я переглянув 20 сюжетів, опублікованих у проміжку між 19 грудня минулого та 9 січня 2023 року, а також супутні проєкти, розміщені на сторінці в останні місяці 2022-го та на початку нинішнього року.
Будь як Борисенко
Сюжети новин ТРС «Бориспіль» виходять із логічним титром «Новини», в якому також вказують тему відео. Автори матеріалів представляються в кінці. Теми, які порушують журналісти, різноманітні: від засідань сесій міськради та допомоги переселенцям до творчих акцій та спортивних подій.
Але є в матеріалах «Борисполя» те, що об’єднує чимало сюжетів: присутність у них представників Бориспільської міськради та особисто міського голови Володимира Борисенка. Він очолив місто після того, як його попередник Анатолій Федорчук помер від ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою. Борисенко фігурував у п’яти сюжетах із 20 переглянутих, його колеги — у дванадцяти. Як і годиться комунальному ЗМІ, у матеріалах ТРС «Бориспіль» про посадовців та обранців — або добре, або ніяк.
На вершині цієї «піраміди лідерства» у сюжетах стоїть, звісно ж, мер Борисполя. Володимир Борисенко з’являється як у сюжетах, де без його прямої мови не обійтися (на кшталт пленарного засідання сесії міськради або обговорення ідеї будівництва сміттєпереробного заводу), так і в матеріалах, спрямованих саме на його позитивні згадки. Наприклад, сюжет про нагородження Борисенком стипендіями (500 гривень на місяць) дванадцяти місцевих ліцеїстів. Тут, крім школярів, надали слово й самому «винуватцю події», і його підлеглим із міських управлінь молоді і спорту та освіти і науки.
Бориспільський міський голова Володимир Борисенко
Бувають на телеканалі й сюжети, де без присутності міського голови можна було б обійтися, але «не склалося». Наприклад, про вертеп на Європейській площі Борисполя. Автори подали лайв із піснею від присутніх, опитали юних гостей заходу, аж потім вставили у відео два синхрони Володимира Борисенка, який мовив «за все хороше».
Та по-справжньому «зірковий час» для мера міста настав 3 січня 2023 року, коли на ютуб-каналі «ТелеРадіоСтудія "Бориспіль"» з’явилося «перше велике інтерв’ю» посадовця. У двадцятихвилинній розмові Володимиру Борисенку журналістка ставила як цілком логічні запитання (як місто зустріло початок великої війни чи про економічну ситуацію та рух переселенців), так і радше спрямовані на піар героя (як міська влада допомагає внутрішньо переміщеним особам, що зробить Борисенко після перемоги та навіть… що відчуває зараз російський диктатор Путін).
Борисенко, обраний міським головою від «Європейської солідарності», під час інтерв’ю хвалив президента України Володимира Зеленського й говорив, що після перемоги у державі стартує справжнє «велике будівництво».
Одного разу медійниця, яка спілкувалася з мером міста, застосувала улесливу стилістику інтерв’ю «а-ля Дмитро Гордон», поставивши промовцю запитання: «Ви стали одним із найпопулярніших мерів — лідерів думок під час повномасштабної війни. Скільки зараз людей вас читає і як це впливає на ваше життя?» Як ця інформація мала допомогти пересічному глядачу бориспільського телеканалу — загадка. Вочевидь, так журналістка натякнула на те, що Борисенко на старті повномасштабного вторгнення став таким собі «локальним Арестовичем» для мешканців міста, оперативно повідомляючи новини й заспокоюючи земляків. До слова, нині фейсбук-сторінку мера Борисполя читають 119 тисяч користувачів, що справді чимало як для регіонального політика.
Слово надається депутату…
У матеріалах комунального медіа постійно з’являються й інші посадовці та депутати як Бориспільської міськради, так і українського парламенту. У лідерах у моніторинговий період — керівниця міського управління молоді і спорту, депутатка міськради від «Слуги народу» Вікторія Шевц, яка з’явилася у чотирьох сюжетах із двадцяти оглянутих. Активності цієї пані, як і мера Борисенка, можна позаздрити: вона бере участь у дитячому святі з нагоди Дня Святого Миколая, допомагає міському голові відзначати ліцеїстів, виїздить із містянами на навчання на полігоні. Паралельно звітуючи перед громадою за власну депутатську роботу.
В усіх цих сюжетах, як ви здогадалися, згадки пані Шевц лише позитивні. А в матеріалі про депутатську звітність, опублікованому 30 грудня, йдеться, що зустріч обраниці з громадою відбулася 23-го. Ймовірно, такий розрив між подією і появою сюжету зумовлений тим, що фінальне відео погоджували з героїнею. Хоча рекламного маркування ані цей, ані решта подібних сюжетів (принаймні, їхні ютуб-версії) не мали.
Для піару місцевих депутатів є в арсеналі ТРС «Бориспіль» і проєкт «Кава з депутатом», коли місцеву молодь запрошують на зустріч із представниками Бориспільської міськради. У моніторинговий період героєм сюжету став висуванець партії «Наш край» Микола Дженжебір. Відео побудовано за «класичною» схемою: спершу про здобутки розповідає депутат, далі подають пряму мову гостей заходу.
Подекуди присутність посадовців як головних персонажів сюжету недоречна. Показовим є матеріал про те, як бориспільська громада прощалася із загиблим воїном Костянтином Кравченком. Сюжет почали з кадрів церемонії прощання, а от синхрони йшли в такому порядку: керівниця управління культури міськради Ольга Борисенко, заступник міського голови Євгеній Грона, а вже потім — класна керівниця загиблого Валентина Свентицька. А краще би слова рідних і знайомих загиблого показали першими. Адже саме полеглий воїн, а не хтось із місцевих посадовців, був героєм матеріалу.
Свою «хвилину слави» на ТРС «Бориспіль» має і нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко. То він зустрічається з переселенцями задля вирішення нагальних питань, а то вітає батьків малюків, народжених на початку кожного місяця (!). Зверніть увагу на другий сюжет, де йшлося про хлопчика, який першим народився у Борисполі у 2023 році. Процитуємо авторку: «З подарунками до козачка традиційно приїхав народний депутат Олександр Федієнко, який вітає кожного першого народженого малюка місяця». А ми-то думали, що народні депутати в час війни мають турботи іншого штибу…
Іноді в новинах «Борисполя» розповідають і про здобутки місцевих бізнесменів. Зокрема, місцевого забудовника Василя Попа, який для потреб мешканців зведеного його компанією житлового комплексу придбав потужний генератор. За це в сюжеті його хвалила керівниця КП «Бориспільтепломережа». Рекламного маркування жоден із відзначених сюжетів теж не мав.
Життєві історії = хороші сюжети
Традиційно для будь-яких медіа, хороші сюжети ТРС «Бориспіль» траплялися там, де журналісти спиралися на життєві історії героїв і де не фігурували притягнуті за вуха посадовці.
Зокрема, довгий матеріал про допомогу від ООН переселенцям, які мешкають у Борисполі, розпочали із синхрону мешканки Маріуполя, яка втекла від російської окупації на Київщину. Авторка сюжету, у свою чергу, детально розповіла, яку допомогу отримали від благодійників переселенці. Присутність у матеріалі керівниці міського управління соцполітики ніяк не псувала сюжет, адже в цьому випадку поява посадовиці була цілком доречною.
Дуже детально розповідала про можливий розвиток подій і авторка сюжету про будівництво у Борисполі сміттєпереробного заводу. Тут були синхрони і мера Борисенка, і радника міністра охорони довкілля Довгалюка, але й це був не піар, а змістовні коментарі.
Окремо відзначимо матеріал про навчання поводження зі зброєю, що пройшли на одному з місцевих полігонів. Журналістка Олена Гринюк мало того, що зробила ґрунтовний сюжет про подію, так ще й «побалувала» глядачів стендапом (пряма мова журналіста у кадрі), яких у сюжетах регіональних телеканалів останнім часом не надто багато.
Так само до скарбнички позитиву заносимо і сюжет про здобутки бориспільських пауерліфтерів (із синхронами юних спортсменів та цікавинками з їхніх тренувань), а також відео про те, як убезпечитися на дорозі в темну пору доби, до якого журналісти долучили і представників патрульної поліції, і продавців світловідбивних елементів, і місцевих посадовців (куди ж без них).
Про героїв війни, комунальні негаразди та братів наших менших
Окрім сюжетів новин, на ютуб-каналі «ТелеРадіоСтудія "Бориспіль"» є чимало інших проєктів. Про інтерв’ю міського голови вже йшлося, а ще канал публікує розмови з профільними фахівцями. Наприклад, психологинею, яка розповідала, чому попри війну не варто відкладати життя «на потім». Такі розмови, без сумніву, на користь глядачам у часи щоденних стресів.
В іншому проєкті «Вільний мікрофон», що виходить приблизно один раз на місяць, виговоритися мають змогу вже самі містяни. Журналісти запитують про наболіле: як ті переживають відсутність світла, чи ставили цього року ялинку тощо.
Є і великі сюжети (чи радше мініфільми) про роботу місцевих підприємств та закладів. Я переглянув відео про роботу КП «Центр стерилізації та адопції тварин». За майже пів години представники притулку детально розповіли, скільки тварин живе в закладі, як вони там опинилися, як харчуються та отримують щеплення, хто і як може їх забрати тощо. Цікавий матеріал був доповнений відеорядом собак та котів, який є виграшним для будь-якого медіа.
Такого відео багато не буває
Втім, під час війни особливої уваги заслуговують проєкти, пов’язані з історіями захисників України. ТРС «Бориспіль» має такі як про живих, так і про полеглих героїв. У першому випадку воїни самі розповідають, як зустріли велику війну та як потрапили до війська. Героями відео, зокрема, стали прикордонниця на позивний «Говерла» та прикордонник «Гриня».
Ще детальнішими є історії в рамках проєкту «Наші. Герої», де йдеться про загиблих на війні бориспільців. В одному з переглянутих нами відео йшлося про подвиг бійця Михайла Жала, який повернувся до України, працюючи у Фінляндії, та влітку поліг на Харківщині. У другому розповіли історію молодого «азовця» Микити Белименка. Про героїв розповідали їхні рідні, друзі, побратими. Проєкт також можна відзначити за хорошу операторську роботу та добре підібрану музику. І за це команді «Борисполя» — вдячність і повага.
Зрештою, «ТелеРадіоСтудія "Бориспіль"» радує глядачів змістовними та важливими проєктами, які цікаво дивитися. І могла би зробити такими ж і власні новини, якби не «синдром комунального медіа»: вихваляти посадовців-власників та окремих політиків і з приводу, і без. Позбувшись якого, контент телеканалу тільки виграє. А рекламні сюжети завжди можна маркувати.
