detector.media
Олександр Крумін
«Детектор медіа»
14.01.2023 12:00
Прилуцький телеканал ТІМ під час війни: ніжно — про Ніжин, суворо — про Прилуки
Прилуцький телеканал ТІМ під час війни: ніжно — про Ніжин, суворо — про Прилуки
На телеканалі грішать суб’єктивними судженнями та неприховано нахвалюють окремих посадовців, подекуди гостро критикуючи інших. А от сюжети про волонтерів і культурно-мистецькі події регіону журналістам удається робити добре.

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV (Шепетівка, Хмельниччина), «ВІККА» та «Ільдана» (Черкаси), «ТБ Ізмаїл» (Одещина), «Віта ТБ» (Вінниця). Сьогодні оглядаємо контент прилуцького телеканалу ТІМ, що мовить в окремих районах Чернігівщини.

У «цифрі», але без власного сайта

Прилуцька ТОВ «ТРК "ТІМ"» зареєстрована в червні 2001 року. За даними сайта Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ліцензію «на право користування каналами мовлення в кабельній телемережі міста Прилуки» телеканал отримав у липні 2002 року.

Зміни в роботі мовника були й після початку великої війни: у листопаді 2021 року команда телеканалу ТІМ виграла конкурс на FM-мовлення в Чернігові, а 1 червня 2022 року розпочала трансляцію своїх програм на 102,4 FM. У серпні минулого року ТІМ розпочав мовлення у цифровому форматі Т2. На сайті регулятора йдеться, що медіа має «16 годин власного мовлення (з 6:00 до 22:00 години), 8 годин щодня триває трансляція марафону "Єдині новини"».

Власниками ТРК, за даними сайта Нацради, є Андрій Заєць (частка статутного капіталу — 19%), Сергій Мончуляк (51%) та Олександр Поломарчук (30%). Останній очолює канал.

Телекомпанія не має власного сайта: її сюжети викладають на місцевому інформаційному порталі prk.city. Зате в телеканалу є ютуб-канал, зареєстрований у травні 2018 року. Зараз він має понад шість тисяч підписників. В описі йдеться, що «телеканал ТІМ працює в кабельних мережах Прилук, Ніжина та Чернігова. Має аудиторію близько 300000 глядачів».

На ютуб-каналі по буднях викладають сюжети новин під титром «Події», а також подкаст музичних новин «Тімкаст». У передноворічний період на сторінці також з’являлися привітання від однієї з місцевих громад та відеозапис вистави, що відбулася у прилуцькому Центрі творчості дітей та юнацтва. Для перегляду обрали 35 сюжетів новин, опублікованих із 26 грудня 2022-го по третє січня 2023 року, а також три випуски програми «Тімкаст».

Про хороших і поганих політичних діячів

Сюжети новин із титром «Події», розміщені на ютуб-каналі «Телеканал ТІМ», мають різну тривалість: від півтори до 10+ хвилин. У титрі, крім назви проєкту, вказують авторів сюжету, а також його тему, що доволі зручно для глядачів.

Сюжети телеканалу зачіпають різні теми: волонтерство, життя переселенців, житлово-комунальні питання тощо. Причому не лише у Прилуках, але й у Ніжині та прилеглих територіальних громадах. Але в багатьох сюжетах, що потрапили до огляду, помітні ознаки прихованого політичного або комерційного піару.

Переважають матеріали з першої категорії. Наприклад, якщо дивитися винятково новини від ТІМа, можна дійти думки, що мер Ніжина Олександр Кодола — найкращий міський голова не лише на теренах Чернігівщини, але й загалом в Україні. Судіть самі: в моніторинговий період ніжинського мера згадали десять разів у виключно позитивному сенсі. То він відкриває після ремонту місцеву вулицю Гоголя, то зустрічається з переможцем благодійного аукціону, то від ніжинської громади передає авто захисникам України.

У всіх випадках Олександр Кодола позиціонується як прогресивний керівник, який навіть попри війну розвиває місто і дбає про добробут його мешканців. Це передається як через пряму мову мера (на відновленій вулиці Гоголя він каже, що «це — найбільший інфраструктурний проєкт нашої команди»), так і завдяки суб’єктивним судженням журналістів. У відео про благодійний аукціон «Лоти проти сволоти», переможець одного з лотів якого виграв зустріч із керівником Ніжина, Кодолу хвалить як його гість, так і авторка сюжету. Вона повідомляє глядачам, що візитер «зустрівся з прогресивним очільником, який став рушійною силою цих перетворень». Того ж дня, 28 грудня, на ютуб-каналі ТІМ опубліковано й сюжет, де представники міської влади Ніжина вітають дітлахів із Новим роком. Тут журналістка наголосила, що «міська влада Ніжина приділяє дітям дуже велику увагу».

Ніжинський міський голова Олександр Кодола

У новому 2023 році колектив телеканалу не зійшов зі стежки вихваляння Олександра Кодоли. Другого січня на ютубі з’явився сюжет про ще один інфраструктурний здобуток Ніжина — реконструкцію алеї Шевченка. У ньому авторка не забула нагадати, що «команда міського голови намагається показати тренд відновлення Ніжина навіть у такий складний час». Ймовірно, така улесливість пов’язана з тим, що виконком Ніжинської міськради замовляє на телеканалі платні послуги. Проте ніщо не заважає медійникам бодай якось маркувати такі піар-сюжети.

Ще одні часті гості у відео ТІМа — посадовці Ладанської територіальної громади, що у Прилуцькому районі. Про них тут теж або добре, або ніяк. У моніторинговий період (із 26 грудня минулого по 3 січня нинішнього року) очільник селищної ради Роман Ювченко та його підлеглі фігурували у відео тричі. Двічі це були сюжети про життя громади: про святкування Нового року та роботу пунктів незламності. А 30 грудня на ютуб-каналі ТІМ вийшло новорічне привітання від керівників Ладанської громади, де, крім селищного голови, глядачів віншували й керівники структурних підрозділів та місцевих закладів. Позначок про комерційну співпрацю відео теж не мали.

А от прилуцьке керівництво й депутати міськради такою тотальною любов’ю місцевих медійників похвалитися не можуть. У сюжетах про засідання Прилуцької міської ради журналісти телеканалу радо дають слово одним та гостро критикують інших. У сюжеті про засідання бюджетної комісії авторка дала змогу вільно висловитися голові комісії з питань ЖКГ Валентині Трохименко (представниці партії «Рідний дім» — політсили, від якої, так само як і від «Батьківщини», до міськради зайшли найбільше депутатів — по сім). Натомість про голову міста, обрану від партії «Батьківщина», журналістка згадувала так: «Міський голова Ольга Попенко наводила безліч аргументів, аби кошти не виділялись» (ішлося про підтримку одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків). Показали сценку, як пані Попенко сперечається з обранцями. У цьому ж відео журналістка говорила, що «зусиллями так званої опозиції (!) запропонована сума на закупівлю буржуйок знизилася майже у три рази». Занадто суб’єктивно, чи не так?

Непереливки очільникам Прилук було і в сюжеті про сесію міськради, що так і не відбулася. Тут знов були синхрони представників партії «Рідний дім»: уже згадуваної Валентини Трохименко, а також Віктора Карпенка. Вони критикували владу за те, що на розгляд сесії окремі рішення виносяться без обговорення. Не відставала й авторка матеріалу, кажучи, що «через бездіяльність міської влади місто входить у новий рік з неприйнятим бюджетом». Що на це відповіли керівники міста, невідомо: в сюжеті немає ані їхніх синхронів, ані бодай згадок про позицію.

З’являвся в етері мовника й голова Прилуцької районної військової адміністрації Володимир Чернов. Його в короткому інтерв’ю розпитували, чи готова громада до можливого тривалого вимкнення світла? Розмова не була ані гострою, ані улесливою, тож вважати її такою, що містить ознаки прихованого піару, навряд чи можна. Ще був сюжет про новосілля постраждалих від окупантів у Прилуцькому районі, та про нього далі. Примітно, що на сайті Нацради з питань телебачення і радіомовлення, у новині про вихід команди ТІМа в «цифру», на світлині поруч із медійниками стоїть якраз Володимир Чернов.

 

Колектив телеканалу (фото із сайта nrada.gov.ua)

Гарні компанії і похвалити не гріх

Помітні були в матеріалах ТРК «ТІМ» і сюжети з ознаками комерційної замовності. Яскравий приклад — сюжет про те, як у Ніжині дітлахів, котрі втратили батьків на війні, вітали зі святами працівники місцевої фабрики м’яких іграшок «Копиця». Те, що в центрі подій — не діти, а саме підприємство, помітно за будовою сюжету. Тут надали синхрони речниці фабрики, директорки та працівниці, а вже потім — присутніх батьків і дітей. Цю ж фабрику в одному з «іменних» сюжетів згадував і ніжинський міський голова Олександр Кодола.

Було і два сюжети про те, як багатодітна родина із села Крупичполе Прилуцького району отримала від благодійників новий модульний будинок замість знищеної окупантами оселі. У першому автори детально пройшлися по людях, завдяки яким сталося новосілля: за словами журналістки, «над втіленням мрії працювала велика команда Ічнянської міськради та благодійного фонду Rotary Club» (фонд надав грант — 25 тисяч доларів).

У відео була і пряма мова представниці фонду, і синхрон керівниці компанії-забудовниці «Тера Монада» (назву в сюжеті теж згадували), і слова очільників Прилуцької РВА та Ічнянської міськради. Такий прийом (коли в центрі уваги — благодійники, а не родина, яка отримала допомогу) ми вже бачили в новинах від телеканалу «Погляд» з Київщини. Другий сюжет про новоселів із Крупичполя був не таким багатим на пряму мову благодійників та посадовців. Хоча староста села згадувала, що родина отримала допомогу «дякуючи співпраці з міськрадою», а журналістка зазначила, що «зусиллями благодійників і місцевої влади родину вдалося забезпечити житлом». Як сюжет про фабрику в Ніжині, так і матеріал про благодійників у Крупичполі рекламних позначок не мали.

Згадували в сюжетах й інші благодійні організації. Зокрема, фонд «Вільна країна», представники якого розвозять допомогу мешканцям обпеченого війною Бахмута, та волонтерську організацію «Балсанка», яка передала в Ніжин генератор.

Сюжети в новини чи онлайн-трансляції засідань?

Є ще кілька моментів, над якими команді прилуцького ТІМа варто попрацювати. Наприклад, над довжиною синхронів, взятих у сюжети. Нагадаємо, оптимальною вважається пряма мова, що триває до 20 секунд, адже вона не втомлює глядача та дозволяє спікеру бодай частково передати суть ситуації. Натомість у сюжетах про засідання бюджетної комісії у Прилуцькій міськраді використовували довжелезні синхрони посадовців. У першому відео про засідання комісії від 26 грудня журналістка спершу використала недовгі синхрони депутатів. Але потім, коли обранці сварилися щодо ухвалення одного з рішень, просто подала суперечку як лайв тривалістю три хвилини. Було схоже, що на екрані — не журналістський сюжет, а онлайн-трансляція засідання міськради. Напевно, тільки затяті знавці депутатської роботи змогли розібратися в позиціях сторін та рішенні, до якого ті зрештою дійшли.

Довгими синхронами «грішила» журналістка й у другому сюжеті про бюджетну комісію (вийшов того ж дня). Суперечки посадовців щодо власного преміювання авторка ілюструвала прямими мовами тривалістю від однієї до двох з половиною хвилин кожна. Повторюємо: це дуже довго, і такі виступи авторам варто різати, беручи частину сказаного спікерами на себе.

Довгі синхрони були й у «житлово-комунальному» сюжеті, в якому мешканці однієї з багатоповерхівок Прилук скаржаться на незадовільну роботу КП «Прилукижитлобуд». Здавалося, журналістка хотіла через пряму мову передати всі поневіряння містян, яким комунальники неякісно надають послуги. Тому й сам сюжет тривав майже 11 хвилин. Втім авторка не забула про баланс думок. І після кількох невдалих спроб таки заскочила на місці керівницю підприємства, організувавши їй «очну ставку» з обуреними мешканцями.

Традиційно журналісти прилуцького каналу, як і їхні колеги з інших регіональних медіа, несміливо використовують фемінітиви. Тож у сюжетах, де обидві героїні — жінки, йдеться то про «головного лікаря», то про «речницю».

Траплялись і дрібні механічні помилки. Наприклад, у розмові з керівником Прилуцької районної військової адміністрації Володимиром Черновим у титрі йшлося про «графіки відключень електроенергії на прилуччині» (з малої букви).

Звісно ж, були у прилуцьких телевізійників і хороші сюжети. Здебільшого ті, що стосувалися культурно-мистецьких подій (на які посадовці зазвичай ходити не поспішають). Наприклад, про випуск амбасадорів у Прилуцькому краєзнавчому музеї, де була пряма мова і слухачок курсу, і менторок, і представниць музейного закладу.

Динамічним був і згадуваний вище сюжет про волонтерів фонду «Вільна-Країна», котрі відвезли чергову партію допомоги у фронтовий Бахмут. Голова фонду, який і сам бере участь у поїздках, розповів не лише про передану гуманітарку, але й про ставлення місцевих мешканців до волонтерів та українського війська.

Цікаво було дивитися і сюжет про візит до Прилук актора та співака Михайла Кукуюка, який дав концерт в артпросторі Arsenal Art Space. Хіба що синхронів самого винуватця події можна було дати трохи більше. А ще до хороших матеріалів можна віднести сюжет про те, як на гостини до журналістів ТІМа прийшли студенти місцевого педагогічного коледжу.

Непоганим проєктом є і «Тімкаст» — програма, присвячена новинам зі світу шоубізнесу. Вона виходить щобудня і триває до 10 хвилин. У подкасті ведуча розповідає авдиторії, чим порадували слухача різні виконавці. Зокрема, в моніторинговий період героями випусків ставали Павло Зібров, Макс Барських, Альона Альона та інші. Для ілюстрації творчості використовуються уривки з виступів або відеокліпів із титром «відео з Youtube».

Загалом «роботу над помилками» авторам прилуцького телеканалу ТІМ варто розпочати з найпростішого: маркування сюжетів, що мають ознаки комерційного або політичного піару. У скрутні воєнні часи відмовлятися від такого заробітку навряд чи варто, а от повідомити глядачу, що сюжет є результатом платної співпраці сторін, — необхідно. Інакше довіру не збережеш.

Точно не треба нехтувати й такими стандартами, як відокремлення фактів від коментарів і баланс думок. Журналістам варто уникати суб’єктивних суджень та завжди давати слово всім сторонам подій. Добре буде і попрацювати над тривалістю синхронів: пряма мова не може йти безперервно 1—3 хвилини, бо це втомлює глядача і не дозволяє розібратися в суті проблеми. Ну, й фемінітиви ще нікому не зашкодили, тож вживати їх у сюжетах варто скрізь, де вони доречні.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY