У ніч з 2 на 3 січня на 75-му році пішов із життя головний редактор парламентської газети «Голос України» Анатолій Горлов. Про це повідомляє команда видання.

У некролозі щодо свого керівника його колеги підкреслюють: пан Горлов очолював редакцію понад 30 років і працював до останнього дня. «Зараз усі слова здаються недостатніми й неточними. Бо Горлов для нас був кимось більшим, аніж просто начальником. Він задавав стиль, темп і ритм редакційному організмові. По ньому ми звіряли свої годинники. Він — був, і цим визначалося все інше протягом останніх тридцяти з гаком років. І не уявлялося — інакше», — зазначають журналісти.

Як пише команда видання, пан Горлов зумів зберегти гідність «Голосу України» за складних для демократичної преси часів. Як керівник він не розділяв працівників на технічних і творчих:

«Він, у певних рисах і принципах, належав до певного типу людей, яких можна назвати радянськими — коли йшлося про рівність і справедливість в істинному, а не спекулятивному неспрофанованому значенні цих слів. Скажімо, коли йшлося про підвищення зарплат, він починав з технічних, а не з творчих працівників. Бо не вважав «творчих людей» (в тім числі й себе) в чомусь вищими за інших. Кожен робить потрібну роботу на своєму місці — чи прибиральниця, чи журналіст. Запам'яталась фраза Горлова: "Нас не буде, а газета буде!"».

Як відзначають колеги редактора, у молодості він був учасником бойових дій у Ефіопії і добре знав ціну війні. А ще пан Горлов був «пристрасним футболістом», востаннє він зіграв у футбол 2 січня. До участі у матчах часто запрошував і співробітників редакції. У них лишилися теплі спогади про керівника:

«В кінці літа чи восени він часто приходив на роботу з великим кошиком яблук з власного саду. Ставив того кошика в кімнаті секретаріату, щоб міг пригоститися кожен, хто туди заходив. Запах тих яблук стояв у секретаріаті ще якийсь час після того, як самих яблук уже не було. Царство небесне Вам, незабутній Анатолію Федоровичу».

Фото з архіву газети «Голос України»