detector.media
Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
03.01.2023 09:00
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 грудня 2022 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 грудня 2022 року
Серйозні порушення стандартів і помилки в ефірних блоках Суспільного, «Інтера», «Ми — Україна» та ICTV / СТБ.

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут.

Ефірні блоки телеканалів «Рада» і «1+1» виходили поза межами цієї доби.

Суспільне (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Ефірний блок Суспільного складався з одного 30-хвилинного випуску новин на початку, далі безсистемно і без прив’язки до годинних блоків і «рівних» годин ішли повтори: гостьових студій, документальних фільмів, записаних інтерв’ю, підсумкового випуску новин і спортивних новин попередньої доби. Випуски новин вів В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Дарина Кузнєцова, гостьові студії — Євген Агарков. У блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями ефірного блоку були:

Крім того, в ефірі були:

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти Суспільного порушили 30 разів. З них 9 разів подавали інформацію та відео з інтернету без перевірки. Причому як зі сторінок у соцмережах чи з телеграм-каналів посадовців, так і з анонімних телеграм-каналів, зокрема й російських. Ще більше було узагальнених розмитих псевдопосилань на структури та установи («такі попередні дані оприлюднили в Херсонській обласній військовій адміністрації», «повідомляє військова адміністрація», «у Київській міській військовій адміністрації повідомили», «за словами місцевої влади, з якою ми спілкуємося»), на невизначені медіа («світові ЗМІ назвали», «в низці іноземних ЗМІ з’явилися повідомлення») і на групи людей («жителі будинку розповіли»). В чотирьох випадках були абстрактні псевдопосилання («бачили напередодні інформацію», «як стало відомо сьогодні», «як відомо», «як повідомляється»). У трьох випадках фактичну інформацію подавали без посилань на джерела. Ще в чотирьох були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки («у військовій адміністрації твердять», «правозахисники вважають», «психологи закликають», «аналітики, зокрема британські, я бачив таку тезу»).

Стандарт точності: 7 порушень. Два з них були невідповідностями картинки і тексту в сюжеті і в БЗ. Двічі не до ладу «ілюстрували» прямі ввімкнення кореспондентів. В одному з цих двох випадків кореспондентка із Сум навіть намагалася прив’язати це відео до своєї розповіді. Але неузгодженість картинки, яку запускали зі студії, з тим, що вона розповідала, подолана не була.

Розповідь нацгвардійця Андрія Іллєнка про бої під Бахмутом «ілюстрували» відео зруйнованих будівель у самому Бахмуті, що точно не відповідало змісту слів гостя. Після розмови з гостем, до речі, ведучий сказав, що це відео каналу надали бійці 63-ї окремої механізованої бригади. Але насправді слід би було не намагатись цим закільцьованим відео «ілюструвати» розмову з гостем, а представити його в ефірі окремо і обов’язково з інтершумом.

Було дві фактичних неточності. Ведучий В’ячеслав Афутін казав про «законопроєкт про витрати на суму 1 і 7 трильйонів». 1 і 7 дорівнює 8. Усе ж ведучим слід грамотно називати числа в новинах, тут: «одна ціла і сім десятих трильйона».

Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти порушували найбільше — 35 разів. Із них 33 — це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Були припущення: «Ну, можливо, та частина, яка нічого не робить, насолоджується тишею і темрявою» (ведучий В’ячеслав Афутін). Або ж таке: «Щоб повністю розмінувати село, потрібно кілька років» (у сюжеті Анастасії Галасюк). Або: «Там найгарячішими точками залишається місто Бахмут, яке окупанти сьомий місяць штурмують, захопити не можуть і не захоплять завдяки героїзму Збройних сил України» і «Ми розуміємо, що все те, що пережив Маріуполь навесні, що люди загинули явно не своєю смертю» (у прямому ввімкненні Олександра Забродіна). Були емоційні оцінки: «Але насправді ці змагання величними роблять емоції, тріумфи та навіть вплив на людські долі» (ведуча Дарина Кузнєцова). «Футбол вже давно став своєрідною релігією для мільйонів людей, а після фіналу цьогорічного Мундіалю ця релігія ще й отримала одноосібного бога» (в огляді Віталія Похвали). Або таке: «Сьогоднішній графік, коли чотири години є світло, дві години немає, це можна сказати такий лайт-режим і досить неважко, наприклад мені його переносити, не знаю як іншим людям». Тут оцінка була навіть авторизована кореспондентом Андрієм Крамченковим, але ж у новинах її взагалі б не мало би бути.

Стандарт повноти. Було одне порушення: в бекґраунді щодо візиту Зеленського до США відео не було позначене датою події.

Стандарт доступності подачі інформації. У ввімкненні кореспондент Андрій Крамченков казав: «це, можна сказати, такий лайт-режим». Далеко не вся аудиторія знає англійську. Ще ведучий В’ячеслав Афутін казав: «зарядити свої ґаджети». Слово, якого частина аудиторії не розуміє.

Стандарт оперативності. Показували повтор стародавнього інтерв’ю з американським експертом Марком Канчіаном, у якому велика частина була «морально застарілою», бо експерт говорив про причини ненадання Україні систем протиповітряної оборони Patriot. Не врятувала ситуацію і пізніша врізка в це інтерв’ю такої інформації: «Уже після запису цього інтерв’ю в низці іноземних ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що США можуть надати Україні системи Patriot». При тому, що вже 21 грудня під час візиту Зеленського до США було офіційно підтверджено надання Patriot.

Інші зауваження. Кілька разів забували про фемінітиви: «Людмила Колосович, директорка-художній керівник театру» (титр у сюжеті Артема Зябкіна, тут якесь взагалі дивне поєднання фемінітива з чоловічим родом). «Олена Вихор, представник уповноваженого з прав дітей» (титр у сюжеті Людмили Павленко). «Про це повідомила прокурор французької столиці Лора Беко» (ведучий В’ячеслав Афутін і в титрі на синхроні).

Резюме. Новинна складова була такою: 6 репортажів і спецрепортажів, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях був лише один ньюзмейкер. Із сюжетів я би відзначив спецрепортажі Анастасії Галасюк про звільнене прифронтове село Богородниче на Донеччині і Валентини Гурової про звільнене село Посад-Покровське на Херсонщині.

Порушень стандартів було багато — 76. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 35 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 30 разів, найчастіше це були неперевірені інформації та відео із соцмереж і телеграм-каналів та узагальнені розмиті посилання. Стандарт точності порушували 7 разів, решту стандартів порушували небагато.

Проявів політичного піару, російських наративів в ефірному блоці Суспільного цієї доби не було.

Телеканал «Ми — Україна» (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура блоку була нерівномірною. Перші три години ефіру складалися з 15-хвилинних випусків новин на початку години і гостьових студій до кінця години. Далі о 9-й ранку йшов останній 30-хвилинний випуск новин (який насправді складався майже із суцільних повторів того, що було в попередніх випусках), а далі до кінця блоку о 12-й ішла суцільна гостьова студія. Таким чином, у найактивніший із подієвої точки зору час доби в ефірному блоці каналу взагалі не було випусків новин. Новини вів Ігор Пупков, а останній випуск він вів удвох із Мариною Кухар. Гостьові студії по черзі вели пари ведучих: Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм і Олена Цинтила з Микитою Міхальовим. У блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями ефірного блоку були:

Крім того, в ефірі був брифінг заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували 47 разів. 9 порушень — подання інформації зі сторінок у твітері і з телеграм-каналів. Найбільше (19 разів) робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела. Тут були як розмиті посилання на структури та установи («запевняють у нашій Держприкордонслужбі», «повідомили в Центрі національного спротиву», «розповіли в Офісі президента», «повідомляють у Мінфіні» тощо). З іще розмитіших частими були посилання на узагальнених енергетиків («енергетики повідомили», «повідомляють енергетики»). І ще таке: «місцеві жителі в Херсоні повідомляють».

Дуже багато (14) було абстрактних псевдопосилань. Тут були варіації з визначенням «відомо»: «наскільки нам відомо», «попередньо відомо» і «стало відомо згодом». І зі словом «інформація»: «йшла інформація», «шириться інформація» і зрештою просто «є інформація». Невідомо звідки щось «повідомлялося»: «повідомляють на даний момент», «повідомляється». І нарешті таке: «ми знаємо». От просто «знаємо» і все!

Двічі подавали інформацію без посилань і тричі — суб’єктивні думки з узагальненими псевдопосиланнями: «мешканці скаржаться» і «психологи радять».

Стандарт точності. З 33 порушень 24 були некоректною роботою з картинкою в БЗ і сюжетах. Так, наприклад, повідомлення про схвалення Палатою представників США допомоги майже 45 мільярдів доларів для України було «перекрито» випадковим набором планів засідання Палати. Ведучий говорив про Байдена — показували якогось сенатора тощо. І в такому вигляді це було в ефірі в чотирьох випусках новин і ще раз у гостьовій студії. Повідомлення про те, що в Києві припиняє роботу електротранспорт, у чотирьох випусках новин «перекривали» архівним відео, як вулицями їздять трамваї з пасажирами. Ну і цими ж трамваями було «перекрито» і текст ведучого про роботу метро. У сюжеті про реформу містобудування текст авторки було «перекрито» суто символічним відео різних будинків (бо ж про «містобудування»). Повідомлення про домовленість України з МВФ «перекривали» якимись архівними планами незрозумілого «паркету» «десь колись в МВФ». Повідомлення, що Німеччина може поставити Україні системи ППО, «перекривали» відео якихось — певно, німецьких — вулиць.

Як заведено, невдало «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, у двох прямих ввімкненнях про ситуацію на Дніпропетровщині кореспондентка розповідала про затримання навідника ворожих обстрілів, а показували зруйновані хати.

І так само невдало «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, експертка Марія Коваль-Гончар розповідала про громадську думку в Німеччині, а показували якісь танкові навчання. Вона казала про Анналену Бербок, а показували якогось невідомого мені політика, але явно чоловічої статі. У розмові з першим заступником голови Херсонської облради Юрієм Соболевським говорили про масований обстріл центру Херсона і показували фото з місця обстрілу, але згодом говорили вже про зовсім інші речі, наприклад, про відкриття в Херсоні ще за часів окупації офісу «Единой России», а продовжували це «ілюструвати» тими ж кількома фото з місця обстрілу центру Херсона.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Порушень цього стандарту було традиційно найбільше — 63. І з них 55 — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Найчастіше це були суто емоційні епітети. Різко негативні: «жахливий обстріл», «пекельні бої», «там зараз пекло», «вони наче саранча полізли звідусіль». Або позитивні: «пахнуть теплом і затишком», «святкова атмосфера панує і у Львові». Були припущення, як у ввімкненні Олени Каптюх: «Більше того, таке враження складається, що росіяни просто вирішили познущатися з наших людей». І мітингові сентенції, як у ведучої Марини Кухар: «Опустити руки і здатися — це не про українців. Ми всьому світові довели, що нашої енергії вистачить не тільки на оборону від агресора, але й на відбудову країни». І був «експертний» висновок у сюжеті Ганни Брикової: «Отож закон має унормувати сам процес містобудування, встановити правильний нагляд і мінімізувати корупційні ризики». Геть не факт, що саме цей закон 5655 це все «унормує», бо до нього є низка питань.

Натомість було небагато випадків, коли ведучі гостьових студій забували авторизувати власні думки — я зафіксував таких лише 7. І лише в одному випадку було безпідставне узагальнення.

Стандарт повноти інформації: загалом було 16 порушень. У чотирьох випадках ведучі не пояснювали реальну компетентність експертів, обмежуючись формальними визначеннями: Дмитра Левуся як «політолога-міжнародника», Ігоря Рейтеровича як «політолога і політичного консультанта», Євгена Добряка як «експерта-міжнародника». У представленні Сергія Грабського ведуча казала, що він полковник, але не казала, що полковник запасу. А від цього залежить статус гостя — учасник він подій чи експерт. Ще у 12 випадках на відео, якими «перекривали» тексти в БЗ, був відсутній інтершум. І це, повірте, виглядає дико, коли нам показують, наприклад, навчання військових на Київщині, а ми не чуємо звуків техніки і пострілів. Або ж нам показують, як грає оркестр, а музики при цьому нема.

Стандарт балансу думок. У сюжеті Ганни Брикової про реформу містобудування і новоухвалений закон 5655 слово надавалося лише прихильникам закону, якому багато хто насправді опонує. Зокрема, коментували заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм, голова профільного Комітету ВР Олена Шуляк і керівник Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань (це неурядова організація, свого часу створена для допомоги уряду у проведенні реформ). Жодному опоненту закону слово надано не було. Хоча би комусь із мерів міст, адже за новим законом місцеві громади втрачають контроль за забудовою у своїх містах. Або ж представникам організацій із захисту культурної спадщини, бо за новим законом зникають механізми захисту від знищення під забудову пам’яток історії і культури.

Стандарт доступності подачі інформації. Була важка і канцелярська мова в сюжеті Ганни Брикової, наприклад: «І так перевірятимуть не всі об’єкти. У сфері контролю винятково державної інспекції з питань архітектури та містобудування лишаються складна інфраструктура: мости, шляхопроводи, метро, а також об’єкти, замовлені держорганами, та культурна спадщина національного значення. А там, де контролери, є додатковий запобіжник у вигляді схеми прийняття об’єктів в експлуатацію». На слух щось зрозуміти можна, хіба що прослухавши це хоча би двічі, але в глядачів такої нагоди нема.

Ще журналісти використовують слова (найчастіше жаргонізми-запозичення), які є не зрозумілими частині аудиторії. У сюжеті Юлії Бабак: «у волонтерському штабі лайфхак оцінили». У сюжеті неназваної авторки: «можна зарядити гаджети». Ведучий Микита Міхальов запитував у гостя: «Мова йде просто рандомно. Я впевнений, що значення цього багато хто не знає.

Інші зауваження. Кореспонденти каналу роблять у різних випусках новин по два майже абсолютно ідентичних прямих ввімкнення (як це було з ввімкненнями з Дніпра і Запоріжжя цього дня). Тобто ситуація розвитку не мала, нової інформації не було; то навіщо тоді робити друге пряме ввімкнення? Щоб ефір чимось «заповнити»?

І навіщо редакція робить збільшений до 30 хвилин випуск новин о 9-й ранку, а в ньому майже все складається з суцільних повторів того, що було в трьох попередніх 15-хвилинних випусках. І навіть згадані вище ввімкнення є майже повними повторами. З нового був один нарисовий сюжет.

Чимало було випадків ігнорування фемінітивів: «Наталія Гуменюк, керівник пресцентру...». «Наталія Попова, радник голови Харківської обласної ради» (ведучий Богдан Машай). «Якщо речник МЗС вживає лайливі слова» (ведучий Богдан Машай про Марію Захарову). «Наталя за фахом кулінар-кондитер» (у сюжеті Юлії Бабак).

Елементи політичного піару. Був великий сюжет про «переваги» закону 5655 про реформу містобудування, ухваленого ВР і переданого на підпис президенту; всі спікери (народна депутатка Олена Шуляк, заступник міністра Мустафа Найєм і представник ГО, яке допомагає уряду в реформах) і авторка сюжету за кадром говорили про різні «переваги» нового закону. Авторка стверджувала, що «закон має унормувати сам процес містобудування, встановити правильний нагляд та мінімізувати корупційні ризики». І лише побіжно було згадано, що норма про приватних контролерів будівництва «викликала неабияке занепокоєння серед громадськості». Про головні ж аргументи опонентів закону (втрату контролю з боку місцевих громад над забудовами в їхніх громадах, загроза для пам’яток історії та культури тощо) згадано в сюжеті не було.

Чотири повтори в новинах «паркетного» БЗ про виступ президента Зеленського перед українськими послами були виправдані важливістю меседжів. Але робити ще й окреме БЗ про те, що «перед послами виступила і перша леді Олена Зеленська», по-моєму, було перебором.

І ще був симптоматитчний, як на мене, момент. В ефірі каналу цього дня навіть не показували повністю відеозвернення президента (давали лише короткі цитати з нього), натомість повністю показали брифінг заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Звісно, я не маю підстав відносити це до політичного піару, оскільки там була фактична інформація по регіонах, але виглядає це дивно. Цілком можна було просто з цього брифінгу коротко повідомити озвучену там фактичну інформацію.

Резюме. Новинна складова блоку каналу була такою: жодного репортажного сюжету, чотири прямих ввімкнення (насправді це були два «дубльованих» ввімкнення, бо обидві кореспондентки в повторних ввімкненнях майже дослівно дублювали ту ж інформацію, яку казали у своїх перших ввімкненнях). Щоправда, в гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів. Окремо хочу відзначити якісне ведення гостьових студій Оленою Цинтилою і Микитою Міхальовим. Зокрема, сильним, як на мій погляд, вийшло інтерв’ю з радником міського голови Маріуполя Петром Андрющенком. Ведучим вдалося розкрити суто людське ставлення гостя до того, що окупанти чинять із містом.

Загалом порушень стандартів в ефірному блоці каналу було цього дня 165. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 63 рази. Майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах, інших видів порушень стандарту було небагато. Стандарт достовірності порушували 47 разів, найбільше — розмитими або й взагалі абстрактними посиланнями на джерела. З 33 порушень стандарту точності майже всі були некоректною роботою з картинкою як у сюжетах і БЗ, так і в спробах «ілюструвати» прямі ввімкнення кореспондентів і розмови з гостями. З 16 порушень стандарту повноти інформації переважна більшість були повною відсутністю інтершуму в багатьох БЗ. Було одне порушення стандарту балансу думок — в явно піарному сюжеті. І 5 порушень стандарту доступності подачі інфи.

У блоці каналу було два прояви політичного піару: позитивний і незбалансований сюжет про закон про реформу містобудування і окреме БЗ, присвячене тому, що перша леді Олена Зеленська виступила перед українськими послами. Російських наративів у блоці цієї доби не було.

Телеканал «Інтер» (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура блоку каналу була звичною, інформаційною. Кожна ефірна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Просяник і Ірина Баглай. У блоці були такі сюжети:

Були прямі ввімкнення:

Гостями блоку були:

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували 63 рази. У 14 випадках це була інформація, взята / подана з посиланнями на джерела в інтернеті, в телекграм-каналах, у тому числі анонімних, зі сторінки президента Зеленського в неназваній соцмережі і в численнихх твітерах. Ще в 12 випадках давали розмиті посилання на джерела («повідомляє “Укренерго”», «повідомляють у Миколаївській обласній військовій адміністрації»,«ці дані дає Офіс президента», «заявили в компанії»Yasno» тощо). І були геть розмиті псевдопосилання («свідки кажуть», «розповідають переселенці», «згадують постраждалі»). Було багато найрізноманітніших повністю абстрактних псевдопосилань: »за останніми даними», «попередньо», «а от що відомо достеменно», «були також повідомлення», «є повідомлення», «називають», «така новина останнім часом з’явилася», «це останні офіційні дані», «відомо», «нам відомо», «згодом з’явилася неофіційна інформація» тощо.

У 5 випадках важливу фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань. У сюжеті Тетяна Логунова казала про затриманого російського шпигуна в Німеччині: «Утім від мав доступ до важливої інформації, яка становить державну таємницю, і передавав її росіянам». Разом із твердженнями, що німецька спецслужба нічого з цього приводу не повідомляє масмедіа, не зрозуміло було, звідки ж взялася така інформація. Насправді — з німецьких видань.

Але найбільше (19 випадків) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Тут було дуже різне: «у Лондоні кажуть», «за словами військових оглядачів», «за словами експертів», «про саму американську зброю Москва думки невисокої», «експерти зазначають», «за скромними підрахунками» (невідомо чиїми), «місцеві кажуть» і просто «люди кажуть», «кажуть поліцейські», «чиновники визнають», «вважають хмельничани», «зазначають у Генштабі». У сюжеті Романа Барашева: «наголошують посадовці», «посадовці переконують» і «посадовці обіцяють».

Стандарт точності журналісти каналу порушували цього дня 30 разів, із них 22 рази були некоректним «перекриванням» текстів картинкою. Так навіщось синхрон амбасадорки України у США Оксани Маркарової «перекрили» архівним відео візиту Зеленського до США, хоча вона говорила не про цей візит, а про зміст ухвалених Конгресом законів. Дивно виглядало, коли Маркарова говорила про переслідування російських воєнних злочинців, а показували президента Зеленського. Повідомлення про поїздку керівника МАГАТЕ Рафаеля Гроссі до Москви «перекривали» архівними планами Запорізької АЕС. Як мінімум, нелогічно, але в чотирьох випусках новин.

У сюжеті Сніжани Сидорук про роздачу гуманітарної допомоги переселенцям у Рівному в переказі спогадів самих переселенців показували абстрактні «ілюстрації» з архіву: наприклад, зруйновані обстрілами будинки на словах, що конкретна родина не може повернутись до свого житла, бо воно зруйноване. Це хибний підхід. Повідомлення, що британська розвідка каже про брак боєприпасів у військ Роcії, «перекривали» якимось нужденним (бо я ці кадри бачу постійно) архівом якихось російських військових. І навпаки: повідомлення про збільшення Великою Британією свого оборонного бюджету «перекривали» якимось архівним відео якихось (імовірно, британських?) вояків.

Текст у сюжеті Тетяни Логунової про затриманого в Німеччині російського шпигуна було просто і без витребеньок «перекрито» відео якихось німецьких вулиць і фасадів якихось установ. Певно, по тих вулицях і установах ходив той шпигун. У п’яти випусках і ще один раз у гостьовій студії повідомлення про отримання Росією нової партії іранських дронів «шахед» показували явно не «шахеди», а якісь дрони зовсім інакшої конфігурації.

Крім того, пряме ввімкнення кореспондентки про ворожі обстріли на Запоріжжі «ілюстрували» фотографіями різних зруйнованих будівель, які за змістом не відповідали словам. Не виключено, що й за географією, адже кореспондентка згадувала різні населені пункти.

І були фактичні неточності. У повідомленні про ворожі втрати ведуча казала про 4627 знищених автівок, а в інфографіці було 4505. Втім у наступному випуску цю помилку виправили.

У сюжеті Сніжани Сидорук про переселенців у Рівному показували (типу як «ілюстрацію» до їхніх історій про втрачені доміки) архівні кадри якихось зруйнованих будинків. На всіх цих кадрах руїн замість титру «архів» (хоча би!) висів геотитр «Рівне». То це в Рівному так поруйновано ворожими обстрілами будинки?!

Ярина Марків у своєму сюжеті казала: «А щоби відзначити соті роковини аварії на “Титаніку”, художник зі світла зробив проєкцію лайнера у його оригінальному розмірі на гігантському айсбергу у Арктиці, саме на тому місці, де затонув корабель». Насправді ж «Титанік» затонув не в Арктиці, а в Північній Атлантиці за сотні кілометрів від Арктики. І ще таке: це, звісно, наче дрібниця, але ж кореспондентка каналу із Хмельницького у прямому ввімкненні постійно називала ведучу Анастасію Лілією.

Стандарт відокремлення фактів від думок: 170 порушень. Із них 138 були найрізноманітнішими суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах. Причому цього дня стандарт ігнорували всі журналісти, які бодай щось робили для випусків новин. Найбільше, звісно, ведуча Анастасія Даугуле, яка щедро роздавала оцінки всьому, про що розповідала. Як «експертні» оцінки бойових дій («запеклі бої», «успішно відбивають атаки окупантів»), суто емоційні оцінки («на щастя», «шокуючі кадри», «святкова атмосфера панувала протягом всього дійства»), підміну фактів оцінками («велика пожежа», «людей Верещук заспокоїла», «газовий шантаж провалився»), також цілими сентенціями («здавалось, після деокупації Херсона у вас мало стати спокійніше, але бачимо: це не так»).

Але й репортери в кожному сюжеті і в кожному прямому ввімкненні не могли втриматися від власних оцінок і міркувань, які нікому з глядачів у новинах насправді не потрібні. «Якщо ще навесні у Вашингтоні холодно відмовляли, то нині, завдяки успіхам армії і українських дипломатів, крига скресла» (у сюжеті Ольги Жидецької). «Ця тендітна дівчина зі своєю бригадою пройшла через усі пекельні виклики тоді, коли рашисти невпинно гатили по Харкову» (у сюжеті Наталії Діденко). «На підтвердження цієї прописної істини ось ці кадри з передової» (у сюжеті Ольги Лучек). «І тут вже не обійтися допомогою самих лише держав-сусідів України. А старі заходи через такий масштаб проблем неефективні. Потрібні нові підходи» (у сюжеті Дмитра Анопченка). «Війна змусила підприємців шукати зовсім нові можливості» (у сюжеті Марії Тарасової). «Оборону ускладнює погана погода. Це сценарій, до якого наші захисники мають бути готовими» (у сюжеті Анатолія Журавльова). «Заняття не лише заспокоюють, але й допомагають соціалізуватися в чужому місті» (у сюжеті Марини Михайловської). «Прикордонники збільшили на КПП кількість персоналу, проте пропускна здатність пунктів пропуску не безмежна» (у сюжеті Євгена Соломіна).

На цьому тлі 12 зафіксованих мною випадків, коли ведучі гостьових студій не авторизували власних думок, виглядають дрібницею. Натомість було 20 безпідставних узагальнень на кшталт: «прийшлася до вподоби містянам», «місцеві жителі вже звикли до вибухів», «кожен з тутешніх мешканців не з чуток знає, що таке війна», «діти насправді задоволені», «містяни вже звикли», «люди радіють» і «діти радіють», а ще «діти розуміють». Прямо не журналісти, а соціологічні служби! Хоча все набагато простіше, бо коли журналісти кажуть, наприклад, таке: «самі люди кажуть: жити в таких умовах важко, але сил триматися додає віра у ЗСУ та перемогу». Це насправді на сотню жителів села приблизно таке сказала одна жінка в синхроні, а що кажуть решта людей з цього приводу, невідомо і журналістів не цікавить.

Стандарт повноти. Тут було лише 4 суттєвих порушення. Ведучий Олександр Просяник представляв гостя як «члена комітету з питань енергетики і житлово-комунальних послуг». І так само гість був представлений у титрі. Забули при цьому згадати, що це Комітет Верховної Ради. А без цього незрозумілим є статус гостя. Бо ж геть не зрозуміло, про який саме «комітет» ідеться. Не досить було представляти Івана Лозового як «юриста-міжнародника».

І двічі не позначали архівне відео в бекґраундах. У сюжеті Романа Барашева бекґраундове архівне відео бойових дій в Ірпені в лютому не було позначене ні датою, ні хоча би титром «Архів». У сюжеті Євгена Онопрієнка бекґраундове архівне відео про ракетну атаку на Вишгород 23 листопада не було позначене ні датою, ні навіть титром «Архів».

Стандарт доступності подачі інформації. Ведуча Ірина Баглай казала: «підзарядити ґаджети». І Юлія Зайцева у прямому ввімкненні казала: «тримати ґаджети зарядженими». Жаргонізм-запозичення, значення якого не знає частина аудиторії. У сюжеті Ярина Марків казала: «несе важливі меседжі». Запозичення, значення якого так само частина аудиторії не знає. І у цьому ж сюжеті вона казала вже повну абракадабру для більшості аудиторії: «Деякі проєкції безпосередньо на місці перетворюватимуть у формат NFT і продаватимуть на онлайн-платформі». Каюся, я й сам не знаю, що таке «формат NFT», але гадаю, я такий не один невіглас. Ще ведуча Ірина Баглай казала: «А зараз коротке прев’ю». Це професійний жарггонізм, значення якого майже вся аудиторія точно не знає.

Стандарт оперативності. Масований ворожий обстріл Херсона стався цього дня близько 11-ї ранку (принаймні в ефірі телемарафону канал «Ми — Україна» вперше про це повідомляв ще до 11). Натомість «Інтер» працював вкрай неоперативно, бо в першому випуску новин о 12-й і до кінця годинного ефірного блоку про цю подію взагалі не згадував. Перша згадка була лише у випуску новин о 13-й, тобто із запізненням на дві години. І це було лише повідомлення про допис і фото зі сторінки президента Зеленського у якійсь соцмережі.

Інші зауваження. Браво, «Інтер»! Те, що хронічно не вдається більшості каналів — це щоб у презентації ворожих втрат усі позиції збігалися в начитці ведучих і в зміні слайдів на екрані. Цього дня «Інтеру» це вдалося ідеально.

А з фемінітивами (точніше — з їх ігноруванням) цього дня в «Інтера» була біда. Дуже багато помилок: «Посол України в США Оксана Маркарова» (ведуча Анастасія Даугуле і титр на синхроні). «Емі Поуп, кандидат на посаду гендиректора Міжнародної організації з міграції від США» (титр у сюжеті Дмитра Анопченка). «Економіст за фахом Олена» (у сюжеті Наталії Гуменної). «Запорізькі волонтери щоранку збираються разом», «кажуть активісти» і так далі (а на картинках у сюжеті Інни Гогой при цьому бачимо винятково жінок). «Світлана Чупак, психолог-волонтер» (титр у сюжеті Марини Михайловської). «Наталія Сінченко, наш кореспондент» (ведуча Анастасія Даугуле). «Зазначила посол Сполучених Штатів Бріджит Брінк» (ведучу Анастасія Даугуле). «Емма Довгаленко, волонтер» (титр у сюжеті Євгена Онопрієнка). «Анна Ситник, шефкухар проєкту «Простір», «додає менеджер проєкту Юлія» (у сюжеті Світлани Прокопчук).

Елементи політичного піару. Мені здається, що зовсім не обов’язково було давати телетрибуну заступнику керівника Офісу президента Кирилові Тимошенку, щоби той в ефірі марафону наводив статистику по окремій Миколаївській області кількості «знищених об’єктів» (незрозуміло яких), ваги наданої гуманітарної допомоги і навіть того, що 453 домогосподарства отримали дрова для опалення. І така ще цитата з брифінгу пана заступника: «Органи влади всіх рівнів активно працюють над тим, щоб люди могли максимально комфортно, наскільки це можливо при сьогоднішніх умовах, прожити зиму». І було це неподобство у трьох випусках новин. А потім ще у трьох випусках був інший фрагмент цього брифінгу.

А ще було повідомлення про черговий допис радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка у твітері. З лексикою урочистого стилю: «Подоляк закликав міжнародних партнерів...». Це і правда настільки важливо, що радник керівника президентської канцелярії до чогось там «закликає» світових лідерів у твітері? Таке було аж у трьох випусках новин каналу. А в останньому випуску новин було ще й повідомлення про черговий допис у твітері того ж таки пана Подоляка вже з приводу обстрілу Херсона. Якийсь прямо чарівний твітер у цього Подоляка — із прямою трансляцією в загальнонаціональний телемарафон.

Резюме. Новинна складова каналу була цього дня такою: 7 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень (щоправда, два з них — не зовсім новинні). В гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкера (із 12 гостей загалом). Із сюжетів кращими були спецрепортаж Олени Мендалюк про те, як у Марганецькій громаді люди виживають під постійними обстрілами ворога, і нарис Інни Гогой про те, як живуть жителі прифронтового села Новоданилівка на Запоріжжі.

Порушень стандартів в ефірному блоці каналу було багато — цілих 273! 170 із них були різноманітні «розумування» журналістів, що було порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок. Найбільше — в новинах. 63 рази у всі можливі способи порушували стандарт достовірності інформації. Це, вибачайте, більш як по 10 разів на годину. Це відповідь на зухвалу заяву цього ж дня в ефірі ведучої Даугуле: «У нас завжди перевірена та актуальна інформація». 30 разів порушували стандарт точності — ну не вміють працювати коректно з картинкою. Та і фактичних помилок було чимало.

В ефірному блоці каналу було 10 проявів політичного піару. 6 із них піарили заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, ще 4 радника керівника ОП Михайла Подоляка. Перший піарився в марафоні у формі брифінгу, другий — у формі дописів у твітері.

Російських наративів в ефірному блоці каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Структура блоку була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак у наступному за ним годинному блоці (21:00–22:00) новин не було, натомість були сюжети тижневика «Факти тижня» і гостьова студія. Випуски новин вела спочатку Олена Фроляк, згодом Андрій Ковальський, гостьові студії вів Вадим Карп’як, тижневик — Оксана Соколова. У блоці були такі сюжети:

Було одне пряме ввімкнення про святкову службу у столичному Кафедральному соборі Святого Олександра.

Гостями блоку були:

Крім того, в ефірі були:

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушили 65 разів — забагато, як на мене, для претензії на «достовірні новини». В 13 випадках були посилання на сторінки в соцмережах і на телеграм-канали, зокрема ведуча Олена Фроляк у двох випусках новин казала: «телеграм-канали повідомили». А у сюжеті Ксенії Павлишин про обстріл центру Херсона частина відео була взята з анонімних телеграм-каналів. У двох випусках новин ведучий Андрій Ковальський казав: «У соцмережах артист зізнався, що вихід на сам міст суворо заборонено». Це було про концерт Вакарчука біля Антонівського мосту в Херсоні. Цікаво, як на мене, те, що сам же Вакарчук це розповідав ведучому Вадиму Карп’яку в ефірі марафону на дві години раніше, тож посилання на соцмережі тут виглядало дивно. І ще раз свідчило про погану координацію між гостьовими студіями й новинами.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 17. Як неконкретні посилання на когось у різних установах («повідомили у Харківській обласній військовій адміністрації», «обласна адміністрація щойно повідомила», «у Державному департаменті заявили», «повідомляють в Укренерго» тощо). Так і геть розмиті на невизначені групи людей («кажуть прикордонники», «за свідченнями очевидців», «мешканці кварталу твердять», «лікарі кажуть»). Було ще й таке: «за статистикою, кожній третій людині хоч раз у житті переливають кров». Або ж «за статистикою, більше 80 % українців зараховують себе до християн». У 8 випадках журналісти робили абстрактні псевдопосилання, найпопулярнішим з яких було «відомо». От просто «відомо» і все, а звідки воно «відомо»? І «за попередніми підрахунками». За чиїми підрахунками? «За останніми даними». За чиїми?

У 9 випадках інформацію подавали без будь-яких посилань. Зокрема, у прямому ввімкненні Наталія Кулик наводила дані якогось соціологічного дослідження щодо дати святкування Різдва, не називаючи навіть компанію, яка це дослідження проводила.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Тут уже було багато різного: «прикордонники радять», «правоохоронці наголошують», «артилеристи сподіваються», «обіцяють енергетики», «за даними західних аналітиків», «селяни кажуть» і навіть просто безособово «кажуть». Хтось. Ведуча Олена Фроляк казала: «Якщо раніше місцеві жартували, що Різдво в Криворівні скасують хіба що за ядерної загрози, то нині певні: попри будь-яку загрозу, Різдво в Криворівні таки відсвяткують». І була цікава, як на мене, градація міфологічних «експертів»: «експерти кажуть», «експерти певні», «експерти розтлумачують і «експерти наголошують». А в сюжеті Ольги Читайло було якесь свято однодумства: «експерти одностайно рекомендують». Я не стикався з такою одностайністю експертів. Зазвичай де два експерти, там три різні думки.

Стандарт точності порушували 26 разів, з них 18 були некоректною роботою з картинкою. Тут були всі традиційні хиби. Зведення Генштабу «перекривали» випадковим набором архівного відео бойових дій. Повідомлення, що в Чорному морі ворог вивів кораблі з 20 ракетами «Калібр», навіщось «перекривали» відео Одеського порту. А повідомлення, що енергетики ліквідовують наслідки попередніх ворожих обстрілів енергетичних об’єктів Одеської області, «перекривали» відео вулиць Одеси з автівками і пішоходами. Повідомлення про висновок британської розвідки про нестачу в Росії боєприпасів «перекривали» архівними краєвидами Лондона.

У багатьох сюжетах і БЗ, де йдеться про загальні і часткові проблеми з електрикою чи теплом, весь час текст «перекривають» одними і тими ж кадрами пошкоджених енергооб’єктів. Хоч би якось брали різні, а то в двох сюжетах поспіль у підсумковому випуску під різний текст показують одне й те саме відео, ще й не позначають його як архівне.

Повідомлення про ворожі обстріли кількох громад Харківщини «перекривали» відео зруйнованих будинків невідомо в якій зі згаданих громад. Так само «перекривали» і повідомлення про обстріли Дніпропетровщини. Повідомлення про передачу Україні Фінляндією військової техніки «перекривали» просто красивими краєвидами — очевидно, Фінляндії.

І були фактичні неточності. У сюжеті Ольги Чайко говорилося: «Відомо про десятьох загиблих, майже 55 поранених, багато у вкрай важкому стані». Тут питання і точності, і повноти інформації. Зокрема, не розумію, що означає «майже 55 поранених». Це скільки — 50, 52 чи 54? Так само незрозумілою є оцінка замість точної кількості: «багато у вкрай важкому стані». Тим більше, що посадовці у блоці цієї ж медіагрупи перед цим випуском новин називали точну кількість важких поранених.

У підсумковому випуску в сюжеті голову Херсонської ОВА Ярослава Янушевича титрували як «Михайло Осіпов, веловолонтер». Ведуча тижневика Оксана Соколова казала: «фахову підготовку пройшли 10 тисяч українських воїнів. І наступного року ця цифра буде подвоєна». 10 тисяч — це число, а не «цифра».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Традиційно порушень саме цього стандарту було найбільше — 212. Причому останніми тижнями кількість різноманітних суб’єктивних міркувань журналістів медіагрупи у новинах ще дужче зросла. Цього дня таких порушень було 131. «Рекордсменкою», як завжди, є ведуча Олена Фроляк. У мене таке враження, що вона сприймає новини як власну авторську програму, бо постійно щось оцінює, робить висновки й узагальнення. Наприклад: «Велика війна, вбивства, знущання і руйнування наших міст дедалі більше українців схиляють святкувати Різдво за західним обрядом, аби тільки не з росіянами, аби тільки з цивілізованим світом, де поважають життя і мир». Окремо наведу цілу підводку до явно піарного сюжету: «Київський картонно-паперовий комбінат від початку повномасштабного вторгнення попри все працює. Сплачує справно зарплати, податки, дбає про своїх мобілізованих на фронт працівників та інших українців, які потребують допомоги. А головне — бізнес стабільний, налагоджують нові лінії виробництва, інвестицій вистачає і для громади Київщини. Однак підприємство страждає від постійного тиску силовиків, тож шукає захисту в судах».

Ведучий Андрія Ковальського в одній із підводок казав таке: «На щастя, внаслідок цього обстрілу не постраждала жодна дитина». Це показовий приклад, чому не варто давати оцінку «на щастя». Ну про яке, вибачте, «щастя» взагалі може йтися, коли загинуло 10 людей, а більше 60 скалічено?

Оцінки, висновки та інші міркування були в усіх сюжетах кореспондентів, у кого менше, у кого більше. Переважно журналісти з легкістю роздають власні емоційні, а подеколи псевдоекспертні оцінки. Найбільше ж порушень цього стандарту було в двох піар-сюжетах — про Київський картонно-паперовий комбінат і про фонд Леоніда Кучми (тестя власника медіагрупи Пінчука).

Багато порушень стандарту (61) припадає на підводки і сюжети тижневика «Факти тижня». Тут, як на мене, невиліковна хвороба — і ведучі, і журналісти вважають себе «експертами» в різних темах, їхні тексти складаються з власних оцінок і висновків. При цьому вони їх жодним чином не авторизують, а подають як «істину». Хоча чимало й суто емоційних патетичних думок: «Від важких боїв і молитов за Київ в лютому ми пройшли шлях до обговорення запитання коли там ЗСУ рушать на Крим. Прірва між цима двома позиціями сповнена неймовірної відваги наших воїнів, велетенських втрат, крові, поту, залучення до боротьби, до допомоги армії практично кожного українця» (ведуча Оксана Соколова). Часом журналісти тижневика скочуються до суто пропагандистської мови. Наприклад: «Абсолютна більшість росіян і далі споживала маячню пропаганди. Зет-ейфорія по аналогії з нацистською Німеччиною набула шаленої популярності. Щоправда, деякі наративи були за межею здорового глузду, що проіснували недовго» (у сюжеті Оксани Дворецької, де весь текст був суцільним порушенням стандарту, бо складався із самих лише суб’єктивних думок, жодним чином не авторизованих).

З другого боку, ведучі гостьових студій медіагрупи Вадим Карп’як і Яна Брензей майже завжди дотримуються цього стандарту, порушують його дуже рідко. От і цього дня у Карп’яка я побачив лише одне таке порушення.

І дуже багато було цього дня безпідставних узагальнень. На різні — великі і малі — групи людей: «люди гуртуються», «і батьки, і діти були в захваті», «люди тішаться», «селяни знають», «жителям прикордоння спокійніше», «комунальники тішаться», «раді батьки з дітьми» тощо. «Найглобальніші» узагальнення робила ведуча Олена Фроляк: «З думками про Україну цього року зустрічають Святий Вечір у світі». «В унісон з українцями європейці і американці цього року загадають одне бажання якнайшвидшого миру». І навіть таке: «Віримо в ЗСУ, просимо бога. Христос народився, славімо його. Такими словами нині вітають одне одного майже два мільярди християн на всіх континентах і на всіх мовах світу». Тут вийшло, що майже два мільярди християн висловлюють віру в армю: надто сміливе узагальнення.

Стандарт повноти інформації. Порушень було небагато. У сюжеті про Київський картонно-паперовий комбінат постійно йшлося про якісь кримінальні справи проти компанії, але жодним словом не пояснили суть цих справ. І ще ведуча Олена Фроляк у підводці до сюжету говорила про село Криворівня, але жодного разу не згадала, що це на Прикарпатті, чи що це в Івано-Франківській області. Навряд чи вся аудиторія телемарафону знає, де саме це село.

Стандарт балансу думок. Піар-сюжет Оксани Михайлової про Київський картонно-паперовий комбінат був незбалансований. Хай і абстрактно, але в ньому звинувачували «силовиків» у «тиску» на компанію. Слова цим неназваним «силовикам» не дали і їхні аргументи озвучені не були.

Стандарт доступності подачі інформації. У сюжеті Христини Венгеляускайте: «ось фудкорт одного із них». Запозичення, якого не знає значна частина аудиторії.

Важка для сприйняття канцелярська мова часом з’являлася в сюжеті Данила Снісаря, наприклад: «У тих же будинках, в яких немає таких приладів, нарахування тепла відбувається за формулою, яка передбачає три фактори: теплове навантаження будинку, середньомісячну температуру і фактичну кількість часу надання тепла».

І в сюжеті Ганни Боль: «Від 24 лютого, Єврокомісія виділила понад 485 млн євро на програми гуманітарної допомоги в Україні, які реалізують гуманітарні партнери на місцях, водночас понад 76 тисяч тон натуральної допомоги на суму 490 мільйонів євро доправлено в Україну державами-членами ЄС та країн-партнерів через механізм цивільного захисту ЄС». Це нереально для сприйняття на слух: і велика кількість складних чисел, і складні словесні конструкції (одне «через механізм» чого варте! Люди ж так не говорять). І ще таке: «Допомога Україні включала екстрені запаси медичного та спеціалізованого обладнання на суму майже 36 мільйонів євро для запобігання ризикам для здоров’я населення — хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним через механізм Рес ІЮ» (п’ять разів прослухав, але не впевнений, що розшифрував це правильно, а що воно може означати, оце «Рес ІЮ» навіть не маю здогадки, жодних аналогій не викликає, гадаю, не лише в мене).

Стандарт оперативності. У версії сюжету Ольги Чайко, яка була у випуску о 23:00, йшлося: «Відомо про десятьох загиблих». У випуску в 23:30 вже було: «Відомо про семеро загиблих». У підводці до сюжету ведучий Андрій Ковальський говорив про 10 загиблих. Тобто кількість загиблих у пізнішому сюжеті зменшилася (чого бути, звісно ж, не могло, це просто була застаріла інформація).

Інші зауваження. У блоці протягом тривалого часу висіло вікно, в якому йшла трансляція богослужінь спочатку в Києві, потім у Ватикані. Але повісили це вікно вкрай невдало, ось так:

Часто цим вікном перекривалися обличчя людей в синхронах, важливі титри або важливі деталі картинок. Мені здається, це була й загалом не найкраща ідея, адже дивитися богослужіння без звуку жодного сенсу нема. Натомість це вікно заважало нормально дивитися основний контент.

Медіагрупа додала до промоції ютуб-каналу «Фактів тижня» ще й промоцію власного токшоу «ДНК свої». Не знаю, як це узгоджується з тим, що всі ці промоції йдуть в ефірах інших учасників телемарафону, але виглядає дивно.

Так і не представляють ведучу тижневика Оксану Соколову — ні словом, ні титром.

Таки тричі забули про фемінітиви: «посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк відреагувала» (ведуча Олена Фроляк). «Віра Моїсеєнко, командир відділення». «каже інструктор з аеророзвідки Віра Моїсеєнко» (у сюжеті Сергія Костежа).

Елементи політичного піару. Сюжет про Київський картонно-паперовий комбінат явно виглядав як піарний. Він складався з двох тем. Перша — розповідь про численні чесноти цього підприємства з різноманітними позитивними оцінками авторки сюжету. Друга ж тема — про «тиск силовиків» на підприємство, при тому суті цих кримінальних справ у сюжеті не розкривали, слова силовикам не надавали.

Сюжет про нагородження студентів Фондом Леоніда Кучми. Чесно кажучи, власне «новина» була озвучена в підводці: «Війна не зупинила діяльність президентського Фонду Леоніда Кучми». Другий президент України Леонід Кучма є тестем власника медіагрупи Віктора Пінчука.

Резюме. Новинна складова блоку медіагрупи складалася із 6 репортажних сюжетів і одного прямого ввімкнення. В гостьовій студії побували 4 ньюзмейкери. Із сюжетів як найкращі я би відзначив репортаж Олега Корнієнка про бої на Бахмутському напрямку, нарис-реконструкцію Тетяни Доцяк про розстріл цивільних людей росіянами на харківській кільцевій дорозі 24 лютого і Христини Величанської про реабілітацію поранених воїнів у Головному шпиталі Міністерства внутрішніх справ України.

Загалом журналісти медіагрупи цієї доби порушували стандарти 313 разів (це більш як 52 порушення на ефірну годину в середньому!). І це поганий «рекорд». Уже традиційно найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (212), більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Але чимало було й неавторизованих журналістських думок у трьох матеріалах тижневика, і чимало було безпідставних узагальнень і в новинах, і в тижневику. Із 65 порушень стандарту достовірності найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, розмитих посилань і посилань на соцмережі й телеграм-канали. Із 26 порушень стандарту точності дві третини були невідповідностями між картинкою і текстом, решта — фактичні помилки. Інші стандарти порушували менше.

У блоці медіагрупи було два прояви піару. Бізнесового — сюжет про Київський картонно-паперовий комбінат, який «бореться з тиском силовиків». І політичного — про захід Фонду другого президента України Леоніда Кучми. Російських наративів у блоці медіагрупи теж традиційно (і це вже про хороші традиції) не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 24 грудня

Загалом цсі найважливіші теми цього дня були висвітлені в ефірі телемарафону, не повідомляли хіба що таке:

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Ефірний блок Суспільного починався з оригінального 30-хвилинного випуску новин, а далі йшли суцільні повтори. Як я вже не раз писав, явно у Суспільного (як і у більшості редакцій) не вистачає ресурсу або вміння планувати, щоб якісно заповнювати нічні блоки в цьому дивному графіку роботи, коли канал, який працює в ефірі телемарафону з 18-ї до опівночі, продовжує працювати шість нічних годин.

Але є дуже серйозна хиба — більшість повторів Суспільне не позначає як повтори. До чого це призводить? Ну, наприклад, до такого. Кореспондентка в «прямому» ввімкненні (в лапках, бо справді прямим воно було напередодні) каже: «Також як стало відомо сьогодні, вчора російські військові, вірніше диверсійно-розвідувальна група росіян намагалася зайти на територію Сумщини». Для глядача, який сприймає це ввімкнення як пряме, це означає, що подія сталася нібито «вчора». Насправді ж вона сталася позавчора. І відомо про неї стало не «сьогодні», а вчора. І так само неправдою стають слова ведучого на кшталт «Катерина Гладенко повідомила про ситуацію за цей день, а також розповіла, як напередодні група ДРГ окупанта намагалася перетнути державний кордон». Бо на момент цього повтору в ефірі «цей день» уже був учорашнім днем, а «напередодні» було днем позавчорашнім. Коли ведучий о другій ночі каже гостям «вечір вам добрий», це теж не дуже нормально виглядає. Мені здається, що редакція це мала би розуміти і все ж таки писати на повторі студії титр «повтор ефіру 23 грудня». Так було би правдиво і коректно. Принаймні добре, що хоч повтор підсумкового випуску новин за 23 грудня був титрований як «повтор». Хоча проблема поганого графіку роботи каналів, а отже і проблема повторів як явища в телемарафоні нікуди не зникає. Але це вже питання до «генералів марафону», які явно не вміють до ладу щось планувати.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була нерівномірною. Перші три години ефіру складалися з 15-хвилинних випусків новин на початку години і гостьових студій до кінця години. Далі о 9-й ранку йшов останній 30-хвилинний випуск новин (який насправді складався майже із суцільних повторів того, що було в попередніх випусках), а далі до кінця блоку о 12-й годині ішла суцільна гостьова студія. Таким чином, у найактивніший з подієвої точки зору час доби, в ефірному блоці каналу взагалі не було випусків новин.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною, інформаційною. Кожна ефірна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. В 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак у наступному за ним годинному блоці (21:00–22:00) новин не було, натомість були сюжети тижневика «Факти тижня» і гостьова студія.

Новинна складова. Новинна складова блоку Суспільного була такою: 6 репортажів і спецрепортажів, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях був лише один ньюзмейкер.

Новинна складова ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: жодного репортажного сюжету, чотири прямі ввімкнення (насправді це були два «дубльовані» ввімкнення, бо обидві кореспондентки в повторних ввімкненнях просто майже дослівно дублювали ту ж інформацію, яку казали у перших ввімкненнях). Щоправда, в гостьових студіях побувало семеро ньюзмейкерів.

Новинна складова блоку «Інтера» була цього дня такою: 7 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень (щоправда, два з них — не зовсім новинні). В гостьових студіях побувало всього 4 ньюзмейкера (з 12 гостей загалом).

Новинна складова ефірного блоку каналів ICTV та СТБ складалася із 6 репортажних сюжетів і одного прямого ввімкнення. В гостьовій студії побували 4 ньюзмейкера.

Гостьові студії. У блоці Суспільного всі гостьові студії і записані інтерв’ю були повторами (деякі — з ефіру попередньої доби, деякі — взагалі тижневої давнини). Загалом було 7 гостей, із яких один був ньюзмейкером, один — речником. Ще було два експерта і троє учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» цього дня побував 21 гість. Із них 7 були ньюзмейкерами, 3 речники, 2 радники і 9 експертів.

У гостях у «Інтера» цього дня побувало загалом 12 гостей, із них 4 були ньюзмейкерами, було також 2 речника, один радник, 4 експерта і один учасник подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ цієї доби побувало 13 гостей. Із них 4 були ньюзмейкерами, 2 речники, 4 експерта і 3 учасника різних подій.

Порушення стандартів. Порушень стандартів у блоці Суспільного було дуже багато — 76. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 35 разів, у більшості випадків це були різноманітні суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 30 разів, найчастіше це були неперевірені інформації та відео з соцмереж і телеграм-каналів і узагальнені розмиті посилання. Стандарт точності порушували 7 разів, решту стандартів — небагато.

Загалом порушень стандартів в ефірному блоці каналу «Ми — Україна» було цього дня 165. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 63 рази. Майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах, інших видів порушень стандарту було небагато. Стандарт достовірності порушували 47 разів, найбільше — розмитими або й взагалі абстрактними посиланнями на джерела інформації. З 33 порушень стандарту точності майже всі були некоректною роботою з картинкою, як в сюжетах та БЗ, так і в спробах «ілюструвати» ввімкнення кореспондентів і розмови з гостями. Із 16 порушень стандарту повноти інформації більшість були відсутністю інтершуму в багатьох БЗ. Було одне порушення стандарту балансу думок — в явно піарному сюжеті. І 5 порушень стандарту доступності подачі інфи.

Порушень стандартів у блоці каналу «Інтер» було багато — цілих 273! 170 із них були різноманітні суб’єктивні думки журналістів у новинах, неавторизовані думки гостьовиз ведучих і безпідставні узагальнення, що було порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок. 63 рази у всі можливі способи порушували стандарт достовірності інформації. Тобто більш як по 10 разів на годину. При цьому ведуча новин Даугуле у цьому ж ефірному блоці стверджувала: «У нас завжди перевірена та актуальна інформація». Ось така «перевірена». 30 разів порушували стандарт точності, найбільше некоректно використовуючи картинку. Але й фактичних помилок було чимало.

Загалом журналісти каналів ICTV та СТБ цієї доби порушували стандарти 313 разів (для розуміння це більш як 52 порушення на ефірну годину в середньому!). І це поганий «рекорд». Уже традиційно найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (212), більшість із них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Але чимало було й неавторизованих думок у трьох матеріалах тижневика, і чимало було безпідставних узагальнень і в новинах, і в тижневику. З 65 порушень стандарту достовірності найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, узагальнених розмитих посилань і посилань на соцмережі й телеграм-канали. Із 26 порушень стандарту точності дві третини були невідповідностями між картинкою і текстом, решта — фактичні помилки. Інші стандарти порушували менше.

Прояви політичного піару. Проявів політичного піару у блоці Суспільного не було.

У блоці каналу «Ми — Україна» було два прояви політичного піару: позитивний і незбалансований сюжет про закон про реформу містобудування й окреме БЗ, присвячене тому, що перша леді Олена Зеленська виступила перед українськими послами.

У блоці каналу «Інтер» цього дня було 10 проявів політичного піару. 6 із них піарили заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, ще 4 радника керівника ОП Михайла Подоляка. Перший піарився в марафоні у формі брифінгу, другий — у формі дописів у твітері.

У блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби було два прояви піару. Бізнесового — сюжет про Київський картонно-паперовий комбінат, який «бореться з тиском силовиків». І політичного — про захід Фонду тестя власника каналу Леоніда Кучми.

Російські наративи. Російських наративів у ефірних блоках Суспільного, «Ми — Україна» і ICTV та СТБ, «Інтеру» цієї доби не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY