detector.media
Наталя Стеблина
для «Детектора медіа»
29.12.2022 10:00
Медіахолдингу немає, джинса триває. Тепер Ріната Ахметова вихваляють у телеграмі
Медіахолдингу немає, джинса триває. Тепер Ріната Ахметова вихваляють у телеграмі
На прикладі одного з найпопулярніших телеграм-каналів — «Украина сейчас» — показуємо, як джинса переселяється в соцмережі і месенджери.

Особливу увагу одного з найпопулярніших українських телеграм-каналів — «Украина сейчас» — до бізнесмена Ріната Ахметова ми виявили, досліджуючи замовні матеріали в українських медіа. Моніторинг Інституту демократії імені Пилипа Орлика зафіксував, що після 24 лютого кількість матеріалів з ознаками замовності у традиційних медіа зменшилася майже вдвічі. Але останнім часом знов почала зростати. Водночас соціологічні дослідження свідчать, що українці дедалі частіше звертаються по новини до телеграм-каналів. Тож ми вирішили подивитися, яка ситуація з підозрілими матеріалами там, і побачили аномальний сплеск цікавості до Ахметова. Причому, як уже зазначали дослідники з «НотиЄнота», переважно в позитивному ключі. Щоби з’ясувати, чи справді це замовні матеріали, а не реальні новини із суспільно важливими інфоприводами, ми дослідили контент каналу з 24 лютого до 31 жовтня різними інструментами.

Одна з ознак джинси — нерівномірна увага до певних персонажів. Ми підрахували кількість згадок українських і зарубіжних політиків на каналі «Украина сейчас» і порівняли ці дані зі згадками політиків у заголовках «Української правди» та «Дзеркала тижня». Це видання, в яких ми практично не фіксуємо замовних матеріалів.

Ахметов на «Украине сейчас» — на одинадцятій позиції за кількістю згадок (про нього йдеться в 2,6 % повідомлень). Це трохи менше, ніж у голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, інтерес до якого виправданий бойовими діями на Луганщині; й більше, ніж у Державної служби з надзвичайних ситуацій, хоча рятувальники під час війни є постійними ньюзмейкерами. А загалом, як бачимо, Ахметов в «Украине сейчас» викликає приблизно стільки ж інтересу, скільки голови ОВА, міністр закордонних справ, американський президент та інші.

І, як ви вже, певно, здогадалися, до топу ньюзмейкерів «Української правди» і «Дзеркала тижня» Ахметов не ввійшов.

 

«Українська правда» протягом аналізованого періоду згадала його сорок разів — це близько 0,1 % новин. Дзеркало тижня — 18 разів, себто 0,06 % новин. Отже, суспільно важливі повідомлення, в яких фігурував Ахметов, були — але значно менше, ніж у новинному потоці «Украины сейчас».

Далі за допомогою програми, написаною мовою Python, ми проаналізували згадки Ахметова та інших імен у заголовках як джерела заяв. Виявилося, що Ахметова ані «Українська правда», ані «Дзеркало тижня», ані «Украина сейчас» майже не цитували.

«Українська правда» п’ять разів процитувала його ставлення до Путіна, повномасштабного вторгнення, заяви щодо активів у Росії і що маріупольські підприємства не працюватимуть в окупації. У «Дзеркалі тижня» — двічі, про роботу підприємства в Маріуполі й розрив контактів із Росією. Ці новини виходили на початку великої війни.

«Украина Сейчас», попри велику кількіст новин зі згадками про Ахметова, процитувала його лише один раз: «Бізнесмен Рінат Ахметов: я вкладатиму всі сили та всі гроші у відбудову України після перемоги!» (цитата з коментарів «Радіо Свобода»).

Аналіз трьох графіків із кількістю згадок також дає доволі очевидний результат. Так, якщо будемо порівнювати присутність призвища «Ахметов» у заголовках «Української правди» і «Дзеркала тижня», побачимо незначний інтерес на початку вторгнення (більший для «Української правди»), потім сплеск уваги в липні (пов’язаний здебільшого із продажем медіабізнесу) — і затихання інтересу. А в текстах каналу «Украина Сейчас» навпаки: з березня увага зростає і сягає сотні згадок у вересні та жовтні.

Отже, що менш цікавим для звичайних медіа ставав Ахметов, то більше уваги йому приділяли на каналі «Украина Сейчас». Про що ж писали? Ми з’ясували це за допомогою семантичного аналізу й візуалізували результат у форматі хмари слів. На жаль, модуль spacy не працює з українськомовними текстами, тож довелося використати архів російської версії «Української правди» для порівняння:

Росія, бізнес, медіа, компанія, Маріуполь, втратити, Новинський — найчастіше вживані слова в новинах про Ахметова, які публікувала «Українська правда». Бо йшлося про втрати бізнесу Ахметова (зокрема в Маріуполі), його ставлення до Росії, а також вихід із медіабізнесу. І ось для порівнння — хмарка «Украины Сейчас»:

Тут ключові слова — світло й допомога. Згадуючи про компанію ДТЕК, яка забезпечує електронергією значну частину споживачів України, канал обов’язково згадує Ахметова як її власника. Якщо пише, що жителям (теж популярне слово) певного регіону повернули (популярне дієслово) світло чи електропостачання, то вказує, що це зробила компанія Ахметова. Деякі дописи майже ідентичні, й у них кілька героїв: енергетики, армія і «ДТЕК Ахметова»: «За сутки энергетики, при поддержке военных ВСУ, восстановили электроснабжение более 20 населенных пунктов на Донбассе, которые были обесточены после вражеских обстрелов», «Аварийные бригады ДТЭК Ахметова в итоге вернули свет для более чем 12 тысяч потребителей в непосредственной близости к линии фронта». Отже, читачам наголошують, що світло повертають «енергетики Ахметова», співпрацюючи з армією — найпопулярнішою зараз в Україні структурою. А оскільки світло часто відновлюють «тисячам споживачів», то слово «тисяча» теж популярне. Як і словосполучення «продуктові набори». Також промовистими є популярні дієслова «передати» і «отримати».

Усе це — картина, добре знайома дослідникам медіа, які фіксують джинсу. Фонд Ріната Ахметова, допомога, продуктові набори і тому подібне — все це щодня лунало й публікувалося в медіа, які належали самому Ахметову, і в регіональних медіа Донеччини та інших регіонів, де зосереджений його бізнес.

«До 24 лютого ми досліджували газету “Приазовский рабочий”, — розповідає експертка Інституту Пилипа Орлика Олена Самойленко. — Там “Метінвест” домінував: у кожному числі газети, яка виходила двічі на тиждень, була принаймні одна шпальта, присвячена роботі підприємства».

Улітку бізнесмен закрив свій медіахолдинг, а багато локальних медіа Донеччини, Луганщини й Запорізької області опинилися в окупації або закрилися через війну. І якраз у цей час Ахметовим «зацікавилися» телеграм-канали. Тактика та сама, що була в локальних медіа: якомога більше позитивних згадок, зокрема розповідей про допомогу простим людям, зокрема найвразливішим верствам суспільства. А також електропостачання, якого мільйони українців позбавлені через російську агресію, тоді як Ахметов і «його енергетики» повертають світло в домівки. Навіть без власного медіахолдингу, на який Ахметов витрачав десятки мільйонів доларів щороку, його просування в українських медіа (а телеграм — найпопулярніший в Україні месенджер і одне з головних джерел новин) триває. І можна припустити, що надалі замовні матеріали не лише в інтересах Ахметова, а й інших замовників поступово переповзатимуть із традиційних медіа в соцмережі й месенджери.

Джинса не зникає, а просто змінює адресу. Щоправда, за допомогою сучасних інструментів аналізу її досить легко шукати й викривати.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Фото: Фонд Ріната Ахметова/Fасebook

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY