«Платформа прав людини» опублікувала результати моніторингу «Війна у цифровому вимірі та права людини» за листопад 2022 року. Занепокоєння організації викликає зростання статистики спрямованих на Україну кібератак, фішингових атак, поширення дезінформації, перешкоджання доступу до інформації.
Зокрема, у листопаді було зафіксовано 150 випадків поширення дезінформації. Основними темами неправдивих повідомлень були:
− ситуація, що склалась в листопаді з енергопостачанням в Україні;
− звинувачення Збройних сил України в обстрілах мирного населення, використання гуманітарних коридорів для ведення боїв та інших злочинах;
− звільнення Херсона;
− відносини між Україною та Польщею;
− звинувачення української влади у небажанні йти на переговори;
− Україна — це нацистська країна;
− західні країни почали відмовляти Україні в зброї;
− дискредитація українських волонтерів;
− обстріли Запорізької АЕС;
− звинувачення США та країн Європи у війні проти Росії;
− війська США та країн Європи воюють в Україні;
− створення ядерної бомби в Україні;
− продовольча криза в Європі;
− біолабораторії в Україні;
− українські втрати.
У листопаді, як ідеться у звіті, українці знову масово піддавалися цифровим атакам. Серед них: кібер- (хакерські) атаки на державний сектор – їх було 402 009. При цьому у відкритих джерелах зафіксовано два повідомлення про кібератаки – на миколаївське інтернет-видання «НикВести» та на сайт «Детектор медіа».
Також проти України велися фішингові атаки – їх зафіксували 1 172 572; поширення дезінформації – нараховано 150 випадків; шахрайство в мережі – виявлено 5 схем. В цей період українська ІТ-армія призупинила роботу понад 900 ворожих сайтів.
Українці продовжують зазнавати перешкоджань у доступі до інтернету. Через російські обстріли енергетичної інфраструктури України і пошкодження електромереж проблеми зі зв’язком виникають у цілих регіонах країни.
Також експерти «Платформи прав людини» виявили 6 вироків про притягнення до кримінальної відповідальності за поширення забороненої інформації, передбачених новими статтями Кримінального кодексу України.
Згідно зі звітом, в Україні триває практика перешкоджання доступу до інформації. Розпорядники продовжують відмовляти у наданні публічної інформації, причому третина таких відмов є неправомірною, зазначають представники організації.
