На агітацію, яка підриває територіальну цілісність, по суті, ніхто не зважав. Спецслужби сприймали це як звичне явище. Критика могла бути з боку ЗМІ, громадського сектору чи суспільства.
Так, Інна Богословська могла балотуватися в Криму і писати на бордах: "Дадим Севастополю статус украино-российской территории".
А кандидат у президенти Криму Юрій Мєшков ішов на вибори з гаслом "Воссоединение с Россией".
Мєшков ввів на півострові російський час і почав підготовку до референдуму щодо приєднання українського Криму до росії. Щоправда, тоді парламент України зібрався в екстреному порядку, скасував у 1995 році Конституцію Криму, а разом з нею — посаду президента. На півострові з’явився український спецназ, чого не сталося у 2014 році. Але політики і далі балотувалися з проросійськими гаслами.
Після нашої перемоги у російсько-українській війні будуть призначені парламентські, а можливо, і президентські вибори. Це залежить від того, як довго триватиме війна.
Задля захисту суверенітету і територіальної цілісності держава має не лише працювати над тим, щоб державні зрадники не могли балотуватися, а й не допустити створення нових проросійських партій. Російські спецслужби можуть знайти нових кандидатів, які й далі множитимуть шкідливі для України наративи.
Ці та інші прогалини в нашому законодавстві може виправити законопроєкт "Про медіа", який готується до другого читання. Текст проєкту було створено ще до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а тепер він допрацьовується з урахуванням нових обставин.
Рух ЧЕСНО проаналізував деякі зміни щодо правил агітації, які пропонують народні депутати в новій редакції.
Жоден кандидат не зможе більше використовувати заклики, що загрожують територіальній цілісності країни чи суверенітету. Саме такі зразки наша організація зібрала у Музеї агітації та політичного трешу, зокрема на онлайн-виставці "Як Крим агітували. Політична джинса, пропаганда та чорний PR".
Ті політики, які своєю агітацією шкодили територіальній цілісності країни, вносяться в Реєстр держзрадників.
Так само не можна буде використовувати матеріали, що містять зображення осіб, які створюють загрозу національному медіапростору України, їхній перелік є на сайті Міністерства культури. Більше того, не можна буде згадувати комуністичний/радянський режими й поширювати символіку та наративи окупантів.
До прикладу, ось такі листівки Компартії наша організація знаходить на звільнених територіях Харківщини. Десятиліттями проросійські партії намагалися вплинути на свідомість наших виборців і блокували вступ у НАТО.
Також законотворці пропонують затвердити у Виборчому кодексі заборону використовувати в агітації дітей без згоди батьків.
Раніше така заборона вже була в законодавстві про освіту, проте політики дозволяють собі використовувати в постах фото оголених дітей з інтернатів, коли перед виборами напоказ стають їхніми хрещеними батьками. Або проти Нового року приходять і жбурляють дітям цукерки, думаючи, що це весело. В Музеї агітації та політичного трешу є ціла виставка такої агітації "Чому ми дозволяємо робити це з нашими дітьми".
Використання неповнолітніх в якості фотозони — це частина політичної культури, яка прийшла до нас із радянського часу. Ось, до прикладу, фото зустрічі з дітьми держзрадника Віктора Януковича з Партії регіонів і владіміра путіна.
Але тут варто додати, що парламентарі наразі залишають суттєву прогалину в законодавстві. Так, на фото нижче є реклама, яка була на вулицях у міжвиборчий період. Новий закон чи правки до Виборчого кодексу жодним чином на неї не впливають. Відповідно, така реклама буде заборонена лише за кілька місяців до виборів, які є офіційним періодом агітації.
Окрім цього, в політичній рекламі заборонять сексизм. Як правило, він використовувався в чорному піарі, як і ейджизм.
Згідно із текстом проєкту, Національна рада, яка в подальшому створюватиме Експертну раду, складатиметься з восьми осіб, призначених Верховною Радою та президентом України.
Відбір і призначення кандидатів на посаду члена ради відбуватиметься на конкурсних засадах і за умови дотримання кандидатами певних вимог.
Експертна рада впродовж трьох робочих днів має надавати висновки на запит суб’єктів у сфері медіа, які мають підстави вважати, що ті чи інші матеріали передвиборної агітації порушують вимоги законодавства. Якщо ж порушення зафіксовані, то суб’єкт у сфері медіа зобов’язаний відмовити у розповсюдженні такої агітації.
Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО та низка інших громадських організацій та ЗМІ звернулася до парламенту з вимогою напрацювати єдину загальнонаціональну політику щодо політиків, які балотувалися від проросійських партій.
Вікторія Олійник, парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО