Як вже повідомляла "Детектор медіа", предметом спору стала надрукована в газеті стаття Олександра Наймана "Такие старые слова…". У статті міститься таблиця в якій порівнюються вислови з книги Гітлера «Майн кампф» та цитати з працівників МАУП, взяті з видань академії (журнал “Персонал” та газета “Персонал Плюс”).

Чи принижує честь, гідність та ділову репутацію працівників МАУП порівняння їх цитат з книгою Адольфа Гітлера “Майн кампф”? Печерський райсуд Києва продовжив сьогодні пошук відповіді на це запитання у справі за позовом Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) та її працівників (Г. Щокін, Ю. Бондар, В. Лапікура, В. Яременко тощо) до газети “2000” та Олександра Наймана, головного вченого секретаря Української академії історії та культури євреїв імені Шимона Дубного.

Нагадаємо, що ця спава розглядається Печерським районним судом. Сторону позивачів представляє адвокат Веніамін Капельніков, а представником Приватного підприємства газетний комплекс “Інтернет-медіа” (до складу якого входить газета “2000”) є Валентин Волинець.

Судове засідання розпочалося поясненнями Олександра Наймана. У своїх поясненнях суду він ще раз наголосив на відмінності слів "аналогічні" та "тотожні". Щодо тверджень позивачів, що цитати вилучені з контесту Найман додав: “Цитати іншими не бувають. В сучасній Україні не має цензури і будь-хто має право порівнювати різні твори”.

Далі в поясненні він посилався на ряд статей в газетах “Столичные новости”, “Ходошот” та журналу “Кореспондент”, в яких дається негативна оцінка діяльності МАУП та її викладачів. Олександр Найман попросив долучити до матеріалів справи ці статті.

Позивачі заперечували проти приєднання статей, аргументуючи це тим, що більшість з цих публікацій розглядаються іншими судами. Представник відповідачів Валентин Волинець зазначив: “Ці статті необхідно долучити до справи, оскільки різні точки зору сприяють всебічності та об'єктивності. А суд у свою чергу може керуватися або не керуватися ними”. Однак суддя Андрій Мельник відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки воно не стосується суті справи.

Далі дійшла черга до запитань. На запитання представника позивачів Веніаміна Капельнікова “Яка мета написання статті?”, О.Найман відповів: “Стаття написана з метою надати читачам можливість проаналізувати фрагменти публікації авторів МАУП, з висловлюваннями Гітлера, що на мою думку мають певні аналогії. Тобто наявність аналогій в цитованих фрагментах є моїм оціночним судженням. А читачі на основі цієї таблиці можуть зробити компаративний аналіз для визначення гносеологічного коріння сучасних ідей авторів МАУП”. На прохання Капельнікова вказати, де саме міститься критична оцінка, тобто оціночне судження стосовно статей позивачів, Найман зазначив: “В таких словах: “рассмотрев предложенные аналогии можно понять, почему некоторые публикации МАУП вызвали возмущение ряда еврейских организаций Украины и не только их”.

Далі запитання Капельнікова стосувалися висловленої в цитатах ідеології фашизму, і того, що це не відповідає змісту статей його довірителів. У палкій дискусії Найман та Капельніков вже торкалися не лише публікації в газеті “2000”, а й інших статей в виданнях МАУП. На це суддя, який вже неодноразово підкреслював предмет спору даної справи наголосив: “Суд не оцінює зміст статей. Не зміст є предметом спору, а факт порівняння. Печерський суд також не буде розглядати багатогранні стосунки Наймана і МАУП; і це не є місцем, де сторони здобуватимуть докази для подальших цивільних та кримінальних справ”.

Далі запитання продовжував задавати юрист МАУП Ігор Омелян. Він попросив вказати яким чином книга потрапила до рук Наймана, і чи дійсно дані цитати є цитатами з “Майн кампф”.

Однак на заваді подальшому розгляду справи стало погіршення стану здоров'я Валентина Волинця. Суддя навіть був змушений викликати йому швидку. А судове засідання перенесли на 25 жовтня.

Наталія Данькова, студентка Інституту журналістики для “Детектор медіа”

Читайте також: Стаття 277 як універсальний аргумент у суді

Порівняння з гітлерівською «Майн кампф» виявилося образливим для МАУП