30 вересня 2022 року Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» та Міністерство культури та інформаційної політики України провели вебінар «Цифрова безпека журналістів, які працюють у зонах бойових дій».
Мета вебінару – підвищити рівень знань журналістів про безпеку комунікацій у прифронтовій зоні та на окупованих територіях, а також про підготовку пристроїв до поїздки на небезпечні території.
Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, у своєму вступному слові зазначив про важливість отримання знань про цифрову безпеку.
«Безпека журналістів сьогодні стає однією з найприорітетніших задач, оскільки це як питання якісного висвітлення всього, що відбувається на війні, так і гарантування життя кожної людини, що є найвищою цінністю для нашої держави. Сподіваюся, що учасники та учасниці цього вебінару після його завершення матимуть більше знань та відчуття, що вони краще розуміють питання безпеки і є більш захищеними. Бажаю всім залишатися в безпеці, виконувати свої обов’язки та приносити користь суспільству», – сказав він.
Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, зазначив, що Рада Європи продовжує підтримувати національних партнерів та українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків війни. Він нагадав, що, відповідно до стандартів Ради Європи, обов’язки держав під час агресії включають гарантування безпеки національних та іноземних журналістів, свободу пересування та доступу до інформації, надання інформації ЗМІ та гарантії від необґрунтованих обмежень свободи слова. До обов'язків журналістів входить дотримання професійних та етичних стандартів та протидія поширенню пропаганди й дезінформації.
«На жаль, журналісти та медіа продовжують бути мішенями для фізичних і цифрових атак, які можуть наражати їх на дискримінацію, небезпеку та навіть смерть під час їхньої роботи. Регулярний моніторинг порушень прав журналістів в Україні свідчить про значне зростання онлайн-погроз, онлайн-цькування, втручання в приватне життя та інших форм порушення прав людини в Інтернеті щодо журналістів, блогерів та громадських активістів через публічний характер їхньої діяльності. Крім того, журналісти щоденно стикаються з ризиками зламу електронної пошти, акаунтів у соціальних мережах, зокрема з метою поширення дезінформації. Найчастішим ризиком нехтування основами цифрової безпеки є втрата важливої інформації. Для журналіста це часто набагато серйозніше, ніж для звичайного інтернет-користувача.
Окрім зобов’язань держави захищати журналістів та інших медіаучасників, самі журналісти можуть зробити важливі кроки до більш безпечного онлайн-життя», – сказав Стен Ньорлов.
Спікерами вебінару виступили експерти Лабораторії цифрової безпеки, консультанти Ради Європи Ірина Чулівська та Максим Луночкін.
Ірина Чулівська, консультантка Ради Європи, співзасновниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки» назвала найвразливіші способи комунікації – телефонні дзвінки та смс, адже мобільний оператор має доступ до інформації про приблизне місце розташування абонента, коли телефон увімкнений, інформацію про дзвінки та повідомлення, і може їх прослуховувати та записувати (наприклад, за запитом правоохоронців).
Порада:
Щодо інтернет-провайдерів та власників wi-fi мереж, то вони теж мають доступ до месенджерів, а також до сайтів, якими користуються власники гаджетів. А в Російській Федерації (і в тому числі на тимчасово окупованих українських територіях) спецслужби автоматично моніторять інтернет-трафік.
Поради:
У зоні бойових дій можна опинитися в ситуації, коли ґаджети потраплять до рук російських військових або спецслужб, а разом із ними інформація про українських військових.
Поради:
Сьогодні журналісти не часто використовують електронну пошту як засіб комунікації, але слід пам’ятати, що на електронній пошті зберігаються паролі до акаунтів на інших сайтах, інформація на гугл-диску тощо. Тобто якщо зловмисник зламає вашу пошту, може отримати дані до вашої інформації в мережі.
Порада:
Максим Луночкін, експерт ГО «Лабораторія цифрової безпеки», докладно розповів те, як підготувати пристрої для поїздки на небезпечні території. За його словами, серед основних проблем, з якими стикаються журналісти: забуто пароль до пристрою чи акаунту, втрачено пристрій, пристрій зламався, відсутній зв’язок, відсутні джерела живлення тощо.
Поради:
У вебінарі взяли участь близько 50 слухачів і слухачок.
Нагадаємо, у серпні 2022 року Проєкт спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України провели вебінар «Цифрова безпека журналістів в умовах війни», спікерами якого теж стали Ірина Чулівська та Максим Луночкін.
Раніше Проєкт Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», запустив курс «Цифрова безпека журналістів та інших представників медіа» на освітній платформі Prometheus. Курс спрямований на навчання медіапрофесіоналів і всіх, хто використовує мобільні пристрої, соціальні мережі, інтернет і хмарні сервіси. Він розповідає, як захищати акаунти, пристрої, запобігати фішингу, хакерству та кібератакам.
Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» має на меті підтримати українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні.
