detector.media
Незалежна медійна рада
04.10.2022 16:00
Рекомендація №17: Як журналістам поводитися у соцмережах
Рекомендація №17: Як журналістам поводитися у соцмережах
Журналісти регулярно використовують соцмережі для збільшення охоплення своїх матеріалів, побудови особистої репутації, комунікації з джерелами інформації та пошуку новин.

Соцопитування показують, що платформи й месенджери радше негативно впливають на якість журналістики й інформаційний простір, адже надають менш верифіковані матеріали та менше можливостей для якісних спростувань, а також сприяють підміні справжніх медіа приватними ініціативами, які жодним чином не дотримуються журналістських стандартів. Однак журналісти регулярно використовують соцмережі для збільшення охоплення своїх матеріалів, побудови особистої репутації (незалежної від репутації медіа, де вони працюють), комунікації з джерелами інформації, пошуку новин на сторінках відомих людей або державних органів тощо. Проте використання соцмереж становить і певні ризики: звинувачення в політичній упередженості (яке веде до втрати роботи), порушення етичних стандартів через іронію, сарказм і сатиру та навіть отримання погроз через журналістські розслідування (особливо це загрожує жінкам, представникам меншин та інших вразливих груп). 

З юридичного ж погляду важлива відсутність редакційного контролю чи будь-якого іншого фільтра інформації. Тобто журналісти комунікують безпосередньо з аудиторією і, як наслідок, особисто відповідають за зміст матеріалів, які вони публікують. Наприклад, Twitter вважається мережею, де поширюють сенсаційні новини (і пріоритет віддають не перевірці, а швидкості публікації), що часто впливає на якість матеріалів. З одного боку, це означає, що необ’єктивні дописи не є підставою для відповідальності медіа, в якому журналіст працює. З іншого — журналіст усе ж має дотримуватися стандартів та обмежень, щоб зберегти власну репутацію та репутацію медіа від скандалів та інших неприємних ситуацій. 

Незалежна медійна рада рекомендує журналістам враховувати такі аспекти під час роботи на особистих сторінках (не акаунтах медіа) у соцмережах та месенджерах:

  1. приватний акаунт, де власник публікує лише особисті думки;
  2. робоча сторінка, де людина діє як журналіст з усіма релевантними вимогами щодо етики та дотримання стандарту об’єктивності (необов’язково водночас вказувати афіліацію з конкретним медіа, статус визначається типом активності особи на сторінці). 

Статус сторінки варто позначати в описі профайлу. На професійній сторінці слід поширювати менше контенту, що може свідчити про упередженість чи прихильність до політичних сил, партій, організацій і суспільних рухів. Аналогічне правило стосується і підписок на інші сторінки: вподобання чи репости політичних кампаній (дописів політиків, сторінок політичних партій тощо) сприймаються як толерування чи підтримка певного кандидата, політичної сили або ідеології. Хоча на персональній сторінці необов’язково дотримуватися правил нейтралітету, вона не має містити посилань на діяльність особи як журналіста, інсайдової інформації щодо журналістських розслідувань чи «внутрішньої кухні» медіа, де журналіст працює, оцінювання певних ситуацій тощо.

І, хоча модераційні політики часто не враховують локального контексту, а тому часто мають прогалини й неправильно кваліфікують контент, загалом соцмережі забороняють поширення такої інформації:

  1. Матеріали, що зображують статеві органи чи є порнографічними (крім випадків зображення оголених жіночих грудей як частини мистецьких проєктів чи для інформування про хвороби).
  2. Залякування та переслідування (у візуальній або текстовій формі).
  3. Матеріали, що загрожують дітям: оголеність, фізичне насильство і сексуальна експлуатація.
  4. Матеріали, що пропагують чи популяризують небезпечні організації (переважно це стосується терористичних та екстремістських організацій, але часто туди потрапляють і адекватні організації, наприклад Meta блокує за згадку чи поширення зображення полку «Азов»).
  5. Фейкові акаунти (акаунти фан-клубів чи сторінки з псевдонімами дозволені, але мають спеціально позначатися як сторінки, що не належать реальній людині).
  6. Мова ворожнечі (безперечно, існує проблема з регіональною кваліфікацією висловлювань як мови ворожнечі, тому варто стежити за оновленнями політик та дискусіями довкола місцевих модераційних політик).
  7. Товари, обмежені в обігу: наркотики та вогнепальна зброя (лише в контексті продажу таких товарів. Так, дискусії щодо регулювання зброї чи зображення зброї як такої не блокуються).
  8. Спам.
  9. Самогубство та заклики до заподіяння шкоди собі чи іншим людям.
  10. Насильство, підбурювання до насильства, важкий для сприйняття контент (наприклад, повідомлення про злочини, геноцид, порушення прав людини, природні катаклізми без супроводу інформації зображеннями).

Незалежна медійна рада рекомендує медіа для покращення роботи журналістів у соцмережах та месенджерах:

Доповнити редакційну політику. Медіа варто доповнити власні редакційні політики розділом щодо активностей у соцмережах журналістів, які у своєму професійному профайлі зазначають афіліацію з відповідним медіа. Це спростить процедуру погодження інформації щодо внутрішніх процесів медіа, яку можна розголошувати, полегшить співпрацю між медіа та журналістом, а також убезпечить медіа від скандальних історій, коли журналіст публікує інформацію без погодження редакції. Застосовність цієї частини редакційної політики до особи має залежати від того, чи є сторінка в соцмережі професійною. До особистих сторінок така політика застосовуватися не має.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY