Українським журналістам під час війни доводиться «наступати на горло власній пісні» та порушувати стандарти, щоб не нашкодити державі. Про це сказав ведучий «Радіо НВ», медіаексперт ГО «Фундація "Суспільність"», член Незалежної медійної ради Дмитро Тузов під час публічної онлайн-дискусії «Інформація про війну як зброя: помилки, які можуть коштувати життя».
За його словами, наразі іноземні медіа перехопили в українських першість у висвітленні війни, тому що мають менше обмежень. Водночас українським ЗМІ варто говорити з військовими і вдосконалювати регламент роботи журналістів на лінії фронту, щоб не ставати «вторинними». Про це Дмитро Тузов, зокрема, казав на прикладі контрнаступу Збройних сил України на Харківщині.
«Контрнаступ розвивався в умовах фактичної тиші в українських медіа. Ми більше отримували інформації від наших закордонних партнерів. В найкращому випадку це були європейські, американські видання, в найгіршому, на жаль, люди сканували телеграм-канали незрозумілого, часто російського походження», – нагадав він.
Тузов зазначив, що позиція військових у питанні «тиші» зрозуміла, але небезпеки такої ситуації також треба фіксувати і робити з них висновки.
«Іноземні медіа перехопили першість, що вони на фронті, на війні. Але в них немає якихось зобов’язуючих факторів, вони наперебій публікують інформацію, яку отримують часто від західних аналітичних центрів, робота яких також нас може дивувати. Тому що британська розвідка або Інститут вивчення війни – інколи може складатися враження, що вони дають підказки ворогу, як треба діяти тактично правильно.
Це робиться достатньо фахово насправді, тому що в цих аналітичних службах працюють справжні аналітики. Враховуючи інертність прийняття рішень в російській армії (досить часто генерали просто бояться доповідати реальну ситуацію найголовнішому), навіть якщо аналітики дають йому інформацію, де і як треба зосередитися і що робити з тиловою підтримкою, це виглядає досить дивно і ставить наші медіа в дуже незручне становище, коли в нас дуже багато обмежень, а у наших партнерів цих обмежень немає.
Нам потрібно продовжувати говорити з військовими, вдосконалювати регламент роботи [журналістів] на лінії фронту, таким чином забезпечувати взаємодію і уникнути неприємної історії – щоб ми не стали вторинними відносно наших партнерів із країн цивілізованого світу, які подають інформацію практично в режимі онлайн», – сказав медіаексперт.
Він зауважив, що українські медіа не можуть робити певну аналітику, щоб не зашкодити власній країні і не спричинити своєю роботою збільшення людських жертв. Наприклад, коли ширилася інформація про плани контрнаступу на Херсонщині, ЗМІ поширювали її і не могли, наприклад, за аналізом ситуації на фронті написати, що насправді контрнаступ буде на Харківщині.
«Ми також є стороною війни і беремо участь в тому, щоб збити ворога з пантелику. Це як підривати власні мости – це боляче, але іншого виходу немає, країна у війні. Нас навіть, медійників, журналістів, західні колеги так і сприймають – як солдатів, якщо хочете. І тому є рівень недовіри до того, що ми повідомляємо, на жаль, тому що вони розуміють, що ми не можемо бути нейтральними в цій історії.
"Наступаємо на горло власній пісні", всім стандартам довоєнного світу, який реально дуже змінився. Реальну журналістику будемо відновлювати після війни, мені здається», – додав Дмитро Тузов.
