24 лютого, коли Росія пішла в наступ на Україну, «Детектор медіа» мусив припинити свої постійні моніторингові проєкти, адже наповнення ефіру телеканалів повністю змінилося. Центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини #UAРазом». Однак і під час війни моніторинг і контроль якості телепродукту залишаються важливими. Тому ми запустили нове дослідження — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Додаткові пояснення щодо застосування стандартів журналістики під час війни є в матеріалі — відповіді на критику моніторингу.
Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.
Ефірний блок телеканалу «Інтер» виходив поза межами цієї доби.
Телеканал «1+1» (0:00–6:00)
Зміст ефіру. Цей нічний блок каналу не мав чіткої структури. Починався блок із єдиного прямоефірного 15-хвилинного випуску новин. Далі була майже годинна гостьова студія «Нічна варта», далі був повтор підсумкового випуску новин за 10 вересня. Потім був документальний фільм. Ще одна годинна гостьова і ще раз повтор підсумкового за 10 вересня. Повтори підсумкового випуску й гостьові студії починалися в «нерівний» час (наприклад, повтори підсумкового починалися о 1:09 і о 4:55). Всі новини вела Алла Мазур. Гостьові студії вели Євген Плінський і Марія Васильєва, до яких у другій студії «Нічної варти» доєднався Євген Куксін. У блоці каналу були такі сюжети:
Прямих ввімкнень не було (що мене здивувало, їх навіть не було в повторах підсумкового випуску новин за попередню добу. Якось не схоже на «ТСН»). Гостями блоку були:
Крім того, в ефірі були:
Порушення стандартів. Стандарт достовірності найбільше порушували узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Таке псевдопосилання було в сюжеті Якова Носкова (повтореному в ефірі двічі): «Юристи кажуть, відповідальність нестимуть усі ті, хто допомагатиме рашистам у проведенні фейкового референдуму». Узагальнені псевдопосилання були в сюжеті Ніни Грушецької: «Науковці пояснюють: найгірше те, що хімічна зброя може бути замаскована під звичайний снаряд». «Автомобіль, як кажуть експерти, теж можна перетворити на сховище». В сюжеті Інни Лебеденко: «А тому шукати гроші і їхати за кордон зовсім непотрібно, запевняють урядовці». І в сюжеті Анастасії Невірної: «Але юристи категоричні: за законом, у школі давно мали адаптувати програму». В одній підводці ведучої Алли Мазур також були надзвичайно розмитими псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «...В світі вже активно обговорюють, чи застосує Путін хімічну зброю на території України. Журналісти звернули увагу: окупанти поширюють інформацію, нібито це Україна виробляє хімічну зброю, а відтак можуть це використати як привід завдати удару». Багато узагальнених посилань було в сюжеті Марії Васильєвої: «У Міністерстві фінансів всі ці спокусливі ідеї, кажуть, будуть розглядати лише, коли побачать гарантовані компенсатори на недоотримані податки. На висновки Мінфіну покладаються і в профільному Комітеті парламенту». «Пояснити донорам, чому в такій ситуації Україна йде на скорочення податкових надходжень, буде непросто, прогнозують у Комітеті». «Також депутатів непокоїть запропоноване збільшення повноважень податкової». «Ініціатори податкових змін ці побоювання вважають перебільшеними».
Абстрактні посилання на джерело інформації були в сюжеті Антона Коцуконя: «Є повідомлення, що рашисти не витримали натиску ЗСУ і втекли з цих міст». І одного разу також абстрактно «посилався» ведучий Євген Плінський: «Тобто з’являється зараз інформація, що за кілька днів до вторгнення наші Збройні Сили вже були до цього готові».
В одному випадку — в сюжеті Антона Коцуконя — було й посилання на невідомі джерела в інтернеті: «В мережі з’являються відео, де окупанти спішно кивають п’ятами».
Порушень стандарту точності було небагато. Повідомлення про наслідки ворожих обстрілів на Харківщині і Дніпропетровщини «перекривалося» невідповідним відео (за географією і частково за змістом). Повідомлення про підсумки чергової зустрічі в форматі «Рамштайн» частково «перекривалося» архівним відео бойових дій, яке не відповідало тому, що говорила за кадром ведуча. І ще це відео не було позначене як архів.
Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Оцінки були в огляді Антона Коцуконя: «Та земля під ногами рашистів горить не лише на півдні і Харківщині. Наша далекобійна артилерія невтомно нищить окупантські командні пункти по всій лінії фронту». Оцінки робив у своєму сюжеті і Яків Носков: «Наступна дата для голосування на окупованих землях, яку оголосили росіяни, це 4 листопада. Ця «спроба номер три», з огляду на наступ, вже виглядає примарною». Оцінки робила Ірина Маркевич в сюжеті: «Нині фільтрація на усіх тимчасово окупованих територіях України має системний характер». «Росія відтворила систему фільтрації на окупованих територіях України за аналогом концтаборів фашистської Німеччини і це — наймасштабніший злочин з часів Другої світової війни».
Оцінки були в сюжеті Інни Лебеденко: «До того ж держава суттєво спростила і саму процедуру отримання протезів. Бюрократія краде трохи часу, але все ж не так багато, як раніше». «Зараз кількість порахувати складно, але вже зрозуміло: такої суми на наступний рік буде недостатньо». «Так, спеціалістів поки що не тисячі і навіть не сотні, але їх кількості на тепер достатньо для того, щоб проводити складне протезування».
Було й кілька безпідставних узагальнень. У сюжеті Якова Носкова: «А от чи відмовилися рашисти від планів голосування остаточно? Ні, вважають голови окупованих міст та територій». Далі були «на підтвердження» синхрони голови Пологівської РДА Артура Крупського і міського голови Мелітополя Івана Федорова. Але ж це точно не всі «голови окупованих міст та територій». Узагальнення було в сюжеті Дмитра Фурдака: «Найбільше оптимізму щодо харчів у холодну пору року вселяють опитані нами кияни. Послухавши їх, переконуєшся: ми будемо, може, й у холодних оселях, але зі щедрим столом».
Як позитивний момент не можу не відзначити, що протягом двох тривалих (годинних) гостьових студій «Нічної варти» всі ведучі жодного разу не порушили стандарт відокремлення фактів від думок, виразно авторизуючи всі власні міркування (я дивився прискіпливо, бо раніше такі порушення в «Нічній варті» траплялися часто).
В одному випадку було порушено стандарт балансу думок: у сюжеті Дмитра Фурдака опитування киян щодо їхніх прогнозів на доступність харчів було незбалансованим. Усі синхрони в сюжеті були оптимістичними. Зовсім не факт, що насправді цей «оптимізм» поширюється на всіх киян. Взагалі, спроби підмінити справжню соціологію бліцопитуваннями завжди приречені на неточність або часом на маніпулятивність. Тому подібні «опитування» в інформаційних сюжетах можна давати хіба що в якості ілюстрації повного спектру думок. Але тоді, зрозуміло, жодної «одностайності» бути не може апріорі. З будь-якого питання.
Інші зауваження. Обидва повтори підсумкового випуску за 10 вересня не були позначені титром, що це повтор (по-чесному їх слід позначати не лише як повтор, а й датою оригінального ефіру, наприклад: «Повтор випуску за 10 вересня»). Відсутність подібного маркування є, вважаю, категорично неправильною, бо вводить в оману частину аудиторії, яка сприймає новини як те, що відбувається сьогодні, а не вчора.
В новинах була дуже красива інфографіка (я не іронізую) про значне збільшення добових втрат ворога, але ж за короткий час кожного слайду на екрані (по 15-20 секунд) осягнути таку кількість числової інформації, боюся, більшість глядачів не могла.
Елементів політичного піару в ефірному блоці каналу цієї доби не було.
Резюме. Новинної складової не було геть. По-перше, навіть короткий оригінальний випуск новин на початку блоку містив лише повтори того, що вже показали напередодні ввечері. По-друге, на всі 6 годин ефіру не було жодного репортажного сюжету (з 10 сюжетів загалом), жодного ввімкнення. І жодного гостя-ньюзмейкера. З сюжетів я би відзначив якісний нарис Ірини Маркевич про людей, які пройшли російські «фільтраційні табори» і колонію в Оленівці.
Найбільше було порушені стандарту відокремлення фактів від думок, це переважно було власні оцінки кореспондентів у сюжетах і безпідставні узагальнення. Чимало було й порушень стандарту достовірності — різного штибу, але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Інші стандарти порушувалися значно рідше.
В ефірному блоці каналу 11 вересня не було ні проявів політичного піару, ні наративів російської пропаганди, ні токсичних медійних персонажів.
Телеканал «Рада» (6:00-12:00)
Зміст ефіру. Структура ефіру була звичною: короткі новини на початку кожної ефірної години і гостьові студії до кінця години. В гостьових студіях час від часу (несистемно, бо в різний час) гостьові ведучі роблять блок «оперативних новин» (що неправда, бо в цих «оперативних новинах» новини неоперативні, часто — ті, які вже були в «справжніх» новинах на початку години або в попередніх годинних блоках, а ще більше — піар-матеріалів про президента і діячів його офісу). Новини цієї доби вела Олена Морозова, гостьові студії — дві пари ведучих по черзі: Олеся Ніцевич з Вадимом Колодійчуком і Ольга Нємцева з Максимом Зборовським.
В ефірному блоці каналу був лише один сюжет і той нарисовий — Лілії Кочерги про відремонтований на Кіровоградщині багатоквартирний будинок для вимушених переселенців, і цей сюжет неодноразово повторювали в новинах. Були прямі ввімкнення:
Гостями ефірного блоку каналу були:
Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.
Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти каналу порушували цієї доби багато і в різні способи.
Чимало було посилань на соцмережі і телеграми. Наталія Якобсон у ввімкненні говорила: «Місцеві пабліки повідомляли про те, що вибухи лунали і у Вознесенську та Очакові, однак підтвердження цієї інформації від офіційних джерел поки що не було». Питання: а навіщо тоді без підтверджень цю інформацію подавати в ефір?
Ведучі Ніцевич і Нємцева казали в піар-матеріалі: «...написав Кирило Тимошенко в соцмережах». Ведучий Колодійчук посилався так: «Чому ж були суперечки серед депутатів, про що активно писали телеграмканали». І наостанок ведуча Нємцева зробила ще й таке посилання: «В медійному просторі з’явилося відео, на якому уламки російського літака СУ-34». Тут було показово, бо речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат сказав, що «це літак, збитий кілька місяців тому». З моєї точки зору, це мало б журналістів підвести до дуже простого, примітивного висновку, що в мережі або ж «в медійному просторі» (що майже одне й те саме, бо «медійний простір» сьогодні починається з «мережі», себто з телеграмів, фейсбуків і твітерів) цілком може з’являтися в якості «актуального» якесь відео, яке було знято насправді дуже давно (що, як мінімум, повністю руйнує стандарт оперативності подачі інформації і стандарт точності, бо в таких випадках журналісти подають подібне відео як «свіже», а це неправда). Але й не виключено, що якесь відео могло бути знято в зовсім іншій точці планети, тобто воно може геть не відповідати заявленим обставинам. Але, на жаль, не здатні на таку просту «аналітику» журналісти телемарафону, бо продовжують покладатися на фейсбуки-телеграми, як на якусь істину. І без жодних сумнівів продовжують ретранслювати всі ці фейсбуки-телеграми на загальнонаціональну (на секундочку!) аудиторію.
Була також велика кількість абсолютно абстрактних «посилань». Наталія Якобсон казала у прямому ввімкненні: «Щодо Миколаєва, то вже відомо про трьох постраждалих, про те, що постраждала багатоповерхівка та приватний будинок». От просто «відомо» і все. Ведучий Колодійчук казав: «Повідомляється також про те, що тепер окупаційні війська забороняють населенню наближатися до цих переправ, ба більше проводили обшуки в житлових будинках району Східний, з яких видно Антонівський міст». Або таке: «Повідомляється про те, що окупанти запровадили комендантську годину в Херсоні чи області навіть». От просто «повідомляється». Ким?
У прямому ввімкненні Валерія Холодова говорила: «Наразі відомо, що вдарили по житловому кварталу, постраждав 72-річний чоловік». Іще таке: «Відомо про трьох постраждалих людей». Просто «відомо». Нізвідки. А ведучий Зборовський казав так: «За деякими повідомленнями рашисти так стрімко намагаються покинути території України і полишають деякі «подарунки» для наших військовиків». Слово «деякі» мені особливо подобається. Бо за «деякими» повідомленнями кажуть одне, а за ще «деякими» можуть казати геть інше. Але ведучого загальнонаціонального марафону це не бентежить.
Тричі відповідальну інформацію подавали без посилань на джерела: в новинах казали, що наші військові на Харківщині захопили російські протитанкові міни і що в Миколаєві збільшилася кількість проривів водогонів. У ввімкненні з Дніпра кореспондентка Валерія Холодова розповідала про наслідки обстрілів Нікополя без посилань на джерела.
Двічі були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Ведучий Колодійчук: «Експерти кажуть, що у нас достатньо ресурсів для опалення і необхідність зменшувати рівень температури в столичних оселях немає такої потреби». І ведуча Нємцева: «Для цього нам потрібні аеродроми і, як кажуть деякі експерти, що в України вже є альтернатива, тобто завдяки тим дорогам, які відбудували, відремонтували, звели нові, ми тепер можемо навіть зганяти ці літаки, для цього навіть є платформа». Щоправда тут під «деякими експертами» мався на увазі неабиякий «експерт з авіації» — заступник керівника Офісу президента Тимошенко. Хоч би постидалися такі дурниці говорити!
Порушень стандарту точності цієї доби на каналі було відносно небагато. Кілька разів традиційно «перекривали» текст ведучих абиякою картинкою, яка тексту геть не відповідала. Так повідомлення про фіксацію на звільнених територіях злочинів росіян було «перекрито» невідповідною картинкою. Повідомлення про фіксовану ціну на газ для виробників тепла було «перекрито» відео газової плити. І я вважаю ненормальним, коли повідомлення про повне відключення Запорізької АЕС «ілюструють» архівними планами ЗАЕС ще з мирного життя, до початку великої війни. І хоч би позначили це як архів! У трьох випусках новин це було.
У двох випадках недолуго «ілюстрували» прямі ввімкнення своїх кореспондентів. Зокрема з Одеси. На відео — якісь вибухи і зруйновані будинки, хоча обстрілів Одеси цієї ночі не було. Або кореспондентка розповідає про хворих на коронавірусну хворобу на Житомирщині, а показують людей, які ходять вулицями Житомира. Очевидно, це і є хворі?
І знов «ілюстрування» слів гостей картинками. Розповідь заступника міністра фінансів Олександра Кави про пріоритети витрат бюджету «ілюстрували» відео зруйнованих будинків. Експерт Богдан Ференс розмірковував про причини, чому адміністрація Байдена не поспішає з наданням Росії статусу держави-спонсорки тероризму, а показували при цьому закільцьоване відео звільнення міст на Харківщині. Речник Одеської ОВА Братчук розповідав, що на морі шторм, який обмежує і маневри ворожих кораблів, і роботу «зернового коридору», а показували архівне відео моря і кораблів, де на картинці був повний штиль.
Абсурдним було й «ілюстрування» слів гостя - голови Херсонської облради, який розповідав, що чинять окупанти в Херсоні, а показували при цьому українських військових, які підіймали український прапор (невідомо де, ймовірно, в якомусь зі звільнених населених пунктів) і українських військових біля стели міста Ізюм (от вже точно — це не про Херсонщину). І розповідь речниці Сил оборони Півдня Наталії Гуменюк про ситуацію в Чорному морі і про залишки ракет різних типів у ворога теж «ілюстрували» відео звільнення Ізюма.
Стандарт відокремлення фактів від думок порушувала ведуча новин Олена Морозова. Власну оцінку давала в двох випусках: «Серед військ окупантів переважають панічні настрої». З третього випуску новин до останнього (тобто в чотирьох випусках) ще й посилила цю оцінку: «А особовий склад ворожих військ у панічному настрої».
Безпідставне узагальнення було у прямому ввімкненні Ірини Кирилович: «Житомиряни ж готуються до нової хвилі коронавірусу».
Ведучий Колодійчук давав неавторизовану оцінку ймовірному візиту в Україну нової британської прем’єрки Ліз Трасс: «Дуже символічним може бути цей візит». Він же двічі давав неавторизовану оцінку: «Особовий склад перебуває у панічному настрої».
Максим Зборовський не авторизував власний висновок, який озвучив у запитання гостю, про те, чим Німеччина допомагає Україні: «Акумулюють і збирають ту збройну допомогу, яку вони могли б надати зараз, для того, щоб дати її можливо в останній момент, коли вони відчують, що ситуація кардинально змінилася, причому не на користь Росії». Неавторизовану оцінку робила й ведуча Нємцева: «Цей знак обраний не випадково». Ще одна її оцінка з узагальненням: «Якщо говорити про попит українців на інвестиції, на вкладення, то зараз ми бачимо, що українці активно вкладаються в сільськогосподарські землі, для того, щоб зберегти свої заощадження, тому що власне землю неможливо зруйнувати».
Тричі було порушено і стандарт повноти інформації. Не досить було представляти Богдана Ференса лише як «експерта з міжнародних питань», слід було пояснювати його компетентність у цих питаннях. Експерт Сергій Цівкач був представлений як «виконавчий директор «Ukraine Invest». І не було жодного пояснення, що це за структура взагалі.
Інші зауваження. У блоках коротких новин посеред гостьових студій канал продовжує підкладати зайву музику. Явний неформат. Але він явно подобається керманичам каналу.
Я так і не розумію, в чому сенс постійних повторів одних і тих же інформацій (ще й з одними і тими ж порушеннями і помилками) в новинних випусках і в гостьових студіях, часом між цими повторами минає навіть менше п’яти хвилин. Більше нема про що повідомляти інформаційному (і «провідному»? за твердженням ведучого Сініцина) каналу?
Ведучий обговорював зі спікером парламенту Стефанчуком організаційні моменти з прийняття держбюджету на наступний рік. У цей момент на екран було виведено таку «інфографіку»:
Зрозуміло, що середньостатистичний глядач одночасно не може слухати про одне, а читати про інше. В чому сенс такого «ілюстрування», мені не зрозуміло.
І повне нехтування фемінітивів: «Віта Петрів, логопед», «Олена Малиновська, психолог», «Дана, начальник комерційного відділу», «Марія Місюрова, заступник Житомирського міського голови» (титри). «Лілія Пашина, член постійної комісії Київської міськради» (Колодійчук у представленні і в титрі). «Про це заявила міністр закордонних справ Анналена Бербок» (і в титрі, і ведучий Колодійчук, і ведучий Зборовський). «з міністром фінансів Сполучених Штатів Джанет Єллен» (ведуча Нємцева). «Санкцій щодо країни-агресора» (ведуча Олена Морозова). «Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок» (ведуча Нємцева). І далі: «відвідала вона і Держспецзв’язку». Чому було б не сказати: «відвідала він»? Бо ж «міністр» це «він», а не «вона»! А найпоказовішим було те, що гість, до якого Нємцева ставила своє запитання, називав у своїй відповіді Бербок «міністеркою»! Гість виявився грамотнішим за телеведучу.
І своїх кореспонденток канал узагалі не поважає, бо в титрах: «Наталія Якобсон, кореспондент», «Тетяна Беженар, кореспондент», «Ірина Кирилович, кореспондент», «Валерія Холодова, кореспондент», «Лілія Кочерга, кореспондент», «Вікторія Прокопчук, кореспондент каналу «Рада» (ведуча Нємцева і в титрі). Може, вже пора ведучих Нємцеву чи Ніцевич підписувати в титрах «ведучий»? Так буде чесно щодо кореспонденток каналу.
Елементи політичного піару. Цієї доби Офіс президента був представлений в ефірі «Ради» великою кількістю піар-матеріалів. Було повідомлення, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак сказав на форумі «Ялтинська європейська стратегія», що «героїзм українців має змінити ставлення НАТО до перспективи членства України» і тому подібне. Нічого принципово нового. Була ще одна заява пана Єрмака на зустрічі «Ялтинської європейської стратегії», що світ припустився помилки, не підтримавши Україну на початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому. Теж давно вже і не раз артикульована думка, тобто геть не новина. І ще одна цитата Єрмака з «Ялтинської стратегії» була з образністю щодо можливого визнання Росії державою-спонсоркою тероризму (назвав це «срібною кулею»). Теж нічого нового, крім власне цієї такої собі образності. Але ж повторили це повідомлення аж тричі. Була і ще одна цитата з Єрмака, що гарантії безпеки мають поширюватися на всю територію України. Теж, вважаю, нічого принципово нового в цій думці не було.
Крім того була купа «паркетів». Повідомлення про зустріч Єрмака з колишніми послами США Вільямом Тейлором і Джоном Гербстом. Повідомлення про зустріч Єрмака з представниками Центру Валленберга. І що Єрмак зустрівся з делегацією парламенту Великої Британії.
Ще було повідомлення, що заступник Єрмака Андрій Смирнов сказав про безальтернативність трибуналу для Росії. І повідомлення про висловлювання Михайла Подоляка про неготовність Росії до переговорів на умовах України. Що не є новиною. Було повідомлення, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль поговорив по відеозв’язку з міністеркою фінансів США Джанет Єллен. Було повідомлення про глузливий допис у соцмережі радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка про «справжні цілі Росії у війні». Двічі цитували допис в соцмережах заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка про доцільність будівництва доріг, бо їх використовує українська бойова авіація як посадкові смуги.
І ще таке повідомлення було: «Заробляти на захисниках України неприпустимо. Шахраї та злодії не можуть бути волонтерами. Про це заявив президент України. Глава держави провів зустріч з міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським і головою Нацполіції Ігорем Клименком щодо справи про продаж автівок для збройних сил. Володимир Зеленський наголосив: це злочин не лише з погляду закону, а і з погляду людської совісті. 8 вересня у Львові та Києві правоохоронці провели обшуки в справі щодо волонтерів, в якій фігурують троє осіб». Типовий «паркет», жодної новини в цьому нема. До того ж, тут є питання до балансу думок, бо саме ця згадана «справа волонтерів» викликає чимало запитань у волонтерської спільноти і у лідерів думок.
І ще одне. Цього дня редакція «Ради» порізала вечірнє відеозвернення президента Зеленського на окремі шматочки-цитати і ці шматочки протягом ефіру показувала десять разів. Плюс до того, ще шість разів давали фрагменти виступу президента на «Ялтинській європейській стратегії». Президент-головнокомандувач в час війни, безумовно, є чільним ньюзмейкером. І трансляція в марафоні його відеозвернень виправдана навіть тоді, коли вони є суто «мотиваційними», а не новинними. Але те, як це робив телеканал «Рада» 11 вересня, — явний перебір. Якщо редакція взяла це за постійний метод, то в майбутньому це можна вважати все ж піаром президента. Далеко не кожне речення з його відеозвернень або промов заслуговує на таке потужне тиражування. Хай навіть часто вони є яскравими (тут слід віддати належне президенту і його спічрайтерам).
Резюме. Новинна складова каналу цього разу складалася з прямих ввімкнень (яких було загалом 10, але з них репортажними були 8). Найкращим було останнє пряме ввімкнення Валерії Холодової з Дніпра про стан пораненого під час нічної атаки міста. Репортажних сюжетів не було взагалі, а загалом на шестигодинний блок був лише один нарисовий сюжет, який безкінечно крутили в випусках новин. У гостях було 8 ньюзмейкерів з 20 гостей загалом.
Порушень стандартів в ефірному блоці каналу було традиційно багато. Стандарт достовірності порушувався у різні способи. Стандарт точності порушувався головно некоректним використанням картинки. Крім того, журналісти каналу часто порушували стандарт відокремлення фактів від думок.
Проявів політичного піару було багато. Переважно це були «паркетні» матеріали, які не містили в собі новини: висловлювання, дописи в соцмережах або суто «паркетні» заходи Єрмака, Подоляка, Кирила Тимошенка, Зеленського. Проросійських наративів у блоці каналу не було, з токсичних медійних персонажів в ефірі був ведучий каналу Максим Зборовський.
Суспільне (12:00-18:00)
Зміст ефіру. Структура блоку була вже усталеною: 30-хвилинні випуски новин і 2,5 годинні гостьові студії. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії по черзі вели Ганна Чередниченко і Анатолій Єрема. У блоці каналу були такі сюжети:
(До речі, ця прикра нерозбірливість у представленні авторів сюжетів свого часу на Суспільному компенсувалася титрами, але цієї доби титрів, які б представляли авторів сюжетів, чомусь не було). Були прямі ввімкнення:
Гостями ефірного блоку були:
Крім того, в ефірі був невеличкий документальний фільм Андрія Стасюка про космічну війну Росії проти світу і України (до речі, дуже якісний фільм, як на мій смак).
Порушення стандартів. Найбільше журналісти Суспільного цього дня порушували стандарт достовірності. Ведучий Афутін робив надто розмите посилання: «А от піхота тікає, залишаючи навіть нижню білизну, розповідають українські бійці. Кажуть: ситуація під контролем». Було кілька повністю абстрактних «посилань». У прямому ввімкненні Анастасії Галасюк: «Як на зараз відомо, загиблих немає, є один травмований чоловік». У прямому ввімкненні Валентини Гурової: «Наразі відомо про дев’ятьох поранених». «Також відомо про чотирьох поранених». У прямому ввімкненні Тетяни Недбайло: «Нині відомо, що до Черкаської області прибуло понад 147 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них 23 тисяч пенсіонерів, 43 тисячі дітей та понад 5 тисяч людей з інвалідністю».
І було кілька узагальнених псевдопосилань на авторство думки. У прямому ввімкненні Аліни Домбровської: «Як кажуть самі продавці і самі покупці, сезон томатів завершується». «Вже за тиждень ціни будуть знову рости. Тому ті, хто хоче підготуватися до зими і законсервувати все-таки помідори, варто трошки поквапитися, кажуть самі продавчині». І у прямому ввімкненні Галини Марійчин: «Продавці кажуть, зараз ціни набагато знизилися в порівнянні з тим, що було в червні, липні та серпні».
Стандарт точності було порушено лише один раз із повтором у двох випусках новин. Ведучий Афутін повідомляв про звільнення Чкаловського, Козачої Лопані і Великої Комишувахи. І все це — під відео підняття українського прапору в якомусь одному населеному пункті.
Один раз був порушений стандарт відокремлення фактів від думок: ведучий Анатолій Єрема не авторизував власне судження: «І робота по поверненню депортованих українців додому вочевидь не буде простою, затягнеться у часі і роботи вистачатиме усім».
Три порушення стандарту повноти були пов’язані з недостатнім представленням гостей. Так, Ганна Чередниченко представляла Марка Фейгіна два рази як «політика і правозахисника». При цьому було б критично важливо згадувати, що Фейгін — російський «політик і правозахисник». Тим більше в контексті розмови про внутрішні настрої в оточенні Путіна, серед російських генералів і в російському суспільстві. Не досить було представляти Сергія Фурсу просто як «фінансового експерта». Слід було пояснити аудиторії його компетентність. І не досить було представляти Дениса Поповича просто як «військового оглядача» (в сенсі — воєнного). Слід було пояснювати аудиторії компетентність експерта.
Інші зауваження. Двічі ведуча Чередниченко забувала про фемінітиви: «держава-спонсор тероризму» і «будемо питати в Оксани Бондар, секретаря Балакліївської міської ради» (при тому другого разу сказала «секретарка»).
Проявів політичного піару не було.
Резюме. Новинна складова забезпечувалася переважно прямими ввімкненнями, яких було 11 репортажних і ще два не репортажні (про ціни на харчі в регіонах). Крім того, було 3 репортажні сюжети (один з них — виробництва Військового телебачення). У каналу цієї доби була рекордна кількість гостей — 33, з них 12 були ньюзмейкерами. Але, як здалося мені, кількість тут грала проти якості, бо цікавих гостей ведучі часто змушені були переривати на півслові, щоб «рухатися далі». Порушень стандартів було порівняно небагато. Найчастіше порушували стандарт достовірності в різні способи. Проявів політичного піару, ворожих наративів і токсичних персонажів в ефірі Суспільного цієї доби не було.
Телеканали ICTV та СТБ (18:00-24:00)
(оцінювалося 4 години 15 хвилин ефіру, бо з 21:00 до 22:45 було інтерв’ю з учасниками гурту KAZKA, яке брала журналістка телеканалу «Рада», і запис концерту групи)
Зміст ефіру. Структура ефіру медіагрупи була не такою, як зазвичай. Починався блок 15-хвилинним випуском новин, далі йшла умовна гостьова студія, з 20-ї був 45-хвилинний підсумковий випуск новин, далі — умовна гостьова з перервою на вже згаданий гурт KAZKA, о 23-й був 25-хвилинний випуск новин і далі до опівночі умовна гостьова. Гостьові студії я називаю умовними, бо гостей як таких не було, замість цього показували промови різних політиків і чиновників на саміті «Ялтинської європейської стратегії», що відбувся в Києві напередодні, а ведучий Вадим Карп’як просто коротко підводився до цих промов. Новини по черзі вели Оксана Гутцайт і Орест Дрималовський. У блоці каналу були такі сюжети:
Були прямі ввімкнення:
Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Зеленського. І ще в ефірі показували записані напередодні виступи політиків і чиновників на саміті «Ялтинської європейської стратегії», зокрема виступи:
Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти медіагрупи порушували в різні способи. Були новини, взяті без перевірки з інтернету. Ведуча Оксана Гутцайт казала: «Напередодні в мережі з’явилося повідомлення, що українська армія увійшла до Донецького аеропорту». В іншому повідомленні: «У соцмережах написали, що цей салют був на честь звільнення Ізюму, Куп’янська та інших міст українськими військовими». І ще в одному: «Водночас як повідомляють місцеві мешканці у соцмережах, зрадник Андрій Шевчик, який «керував» Енергодаром в окупаційній «владі», вже чкурнув разом із дружиною до Росії». Ще в одному випадку плани звільненого Ізюму були взяті з телеграмканалу.
Повідомлення про наслідки ворожого обстрілу Нікополя Гутцайт давала без посилань на джерело інформації. Так само без посилань повідомлялося і про наслідки обстрілу Миколаєва. Так само — про обстріли Березнегуватого. І так само — про обстріли селища Широке.
Були повністю абстрактні «посилання». Ведуча Гутцайт: «У Вознесенському районі, за попередньою інформацією, силами нашої ППО збиті дві ворожі ракети». І у прямому ввімкненні Тетяни Доцяк: «Стало відомо, що без світла вся область».
Кілька разів були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Таке робила ведуча Гутцайт: «Соціологи навіть придумали назву цьому феномену, нарекли українців «нацією впертих оптимістів». Такі псевдопосилання були в сюжеті Артема Кулі: «...Але експерти оцінювали ситуацію зі стриманим оптимізмом і підкреслювали: це лише початок шляху». «Найслабшою ланкою протистояння енергетичній загрозі Європі експерти називали Німеччину». «Поважні військові експерти відзначали, що в умілих руках українців західна зброя робить дивовижні речі». І в сюжеті Ольги Чайко: «В Офісі президента кажуть, попередні обмеження виконано на 70 відсотків».
Порушень стандарту точності цього разу було небагато. У двох випусках новин знову традиційно в одному повідомленні про ворожі обстріли ведуча перераховувала велику кількість населених пунктів (згадувалися Краматорськ, Слов’янськ, Миколаївка, Авдіївка і Покровськ) під відео якогось одного з них. Невідомо якого при тому.
Велике повідомлення про контрнаступ української армії з великим бекграундом попередніх досягнень було «перекрите» випадковим набором картинок, які наче спеціально геть не відповідали тому, що говорив за кадром ведучий. Наприклад, казав про звільнення Зміїного — показували Бучу, казав про Херсонщину — показували Зміїний тощо.
Результати соціологічного опитування фірми Gradus Research було «проілюстровано» абстрактним символічним відео, замість того, щоб зробити хоч яку інфографіку.
Традиційно було дуже багато порушень стандарту відокремлення фактів від думок, бо журналісти медіагрупи постійно висловлюють власні міркування. Тетяна Доцяк у прямому ввімкненні робила власні оцінки: «Ці обстріли схожі на агонію окупантів». «Та на звільнених територіях суцільний жах». Повторюся, я припускаю, що в прямих ввімкненнях з драматичних подій кореспондентам може бути важко стримувати власні емоції, але тоді, принаймні, слід авторизувати власні оцінки. Бо, на жаль, зовсім не факт, що саме ці обстріли Харкова є «агонією окупантів».
Велика кількість оцінок і висновків була в репортажі Ольги Чайко: «Потягом із Варшави для інтенсивної роботи у Києві лідери думок, до яких дослухається світ, шукають можливостей підтримати Україну і не допустити скасування санкцій проти Росії, особливо перед настанням зими, яку точно використає для шантажу Москва». «Зруйнована Київщина та знищена «Мрія» - тепер це обов’язкові пункти візиту високих гостей до столиці, через те, що українська війна не має лишатися просто картинкою в телевізорі». «Саміт YES відбувся за безпрецедентних заходів безпеки, але список гостей красномовний». «Та навіть сам факт проведення конференції під час війни грає на руку Україні». Сюжет був в ефірі двічі.
Власні оцінки робила ведуча Гутцайт: «Ще одне наше досягнення — кардинальний стрибок довіри до армії та президента. Не менш важливо, що українці стали більше довіряти одне одному. Попри все, населення вірить у відбудову економіки та інфраструктури, впевнені і у вступі до Євросоюзу. Нарешті зникли відмінності у різних регіонах щодо стану України та бачення її майбутнього. Це і є чи не найбільшим досягненням всієї історії незалежності України». І в іншому матеріалі: «Напередодні в мережі з’явилося повідомлення, що українська армія увійшла до Донецького аеропорту, і на тлі настільки стрімкого наступу це навіть не виглядало фейком чи фантастикою».
Оцінки були в прямому ввімкненні Марії Малевської: «Маємо відео з Ізюму, багатостраждального і та стратегічно важливого населеного пункту». І в сюжеті Поліни Спасенко: «Поки що набирає оберти цей російський танк, тікаючи від української армії і скидає, як висловився диктатор, «все непотрібне», тобто своїх же солдатів. Фінал втечі красномовний». «Зараз окупанти декларують цілі куди скромніші, вийти на адмінкордони Донеччини та Луганщини, втім уже котрий місяць із цими цілями не складається».
Гутцайт робила власні оцінки: «Тим часом ситуація у місті-супутнику ЗАЕС Енергодарі лишається вкрай складною. Тривають постійні обстріли росіян та гуманітарна криза».
Чимало оцінок робив і ведучий Орест Дрималовський: «Окупанти біснуються через поразки на полі бою». Або: «Зазначу, що в російських телеграмканалах вже декілька днів паніка і зневіра, натомість наш Генштаб повідомляє новини стримано і без зайвого поспіху». Нагадаю принагідно, що, звісно, добре, коли ведучий авторизує власні думки, але в новинах ведучий їх не повинен висловлювати за визначенням. Бо новини — не авторська програма.
Ще Дрималовський казав: «Загалом за 200 днів великої війни бравада Кремля неодноразово розбивалася об реальність». І таке: «Від початку повномасштабного вторгнення ворога танкісти швидко та непохитно відбивали ворожі наступи. Обороняють позиції, діють сміливо і рішуче, а нині, прикриваючи своєю бронею піхоту, майстерно відсувають ворога геть з нашої землі». Все це правильно, але не справа ведучого новин роздавати оцінки.
Були також неавторизовані думки в авторських матеріалах. Одного разу ведучий розмовної студії Вадим Карп’як не авторизував власних оцінок: «Одним з найбільших ньюзмейкерів і спікерів, до якого дослухалися і до якого прислухалися, був міністр оборони Олексій Резніков».
Численні неавторизовані оцінки і висновки були в сюжеті Артема Кулі («Факти тижня»): «Вони не раз бачили це на фото, але наскільки вражає реальне місце воєнного злочину, читається по їхніх очах. На місці важких боїв у Гостомелі та Ірпені — потужний європейський десант. Провідні експерти та дипломати...». «Росія підштовхує Європу до вибору між цінами та цінностями, між незалежністю та спокоєм, але такого вибору просто не існує» (тут журналіст цитував без посилання думку президента, зрештою подаючи її як власну). «На щастя, це добре розуміють найбільші європейські друзі України». «Ситуація на фронті — в центрі уваги. Те що Україна пішла в контрнаступ — вже ніхто не ставив під сумнів». «Позиція міністра оборони України однозначна і категорична». «По суті Україна бореться проти імперії, яка знаходиться в процесі занепаду». «Остаточним вироком імперії може стати нинішня зима, якщо Європа таки вистоїть проти спроб газового шантажу. Цікаво, що допомогти в цьому їй може сама Україна, почавши експорт електроенергії». «Україна до такої угоди цілком готова». «Найслабшою ланкою протистояння енергетичній загрозі Європі експерти називали Німеччину, тому приїзд на YES міністерки закордонних справ Анналени Бербок мав особливе значення».
І ще були безпідставні узагальнення. Таке робила одного разу ведуча Гутцайт: «На нього не побоялися приїхати учасники з усього світу. Адже вірять, що Україна після війни буде найсильнішою європейською державою з відбудованою найновішою інфраструктурою». І узагальнення було в сюжеті Артема Кулі: «На саміті обговорювались різні варіанти, але всі сходились на тому, що головним гарантом нашої безпеки є розбудова власної потужної армії». «Те, що вона буде за Україною, не поставив під сумнів жоден з учасників форуму».
Стандарт повноти порушили один раз. Результати соціологічного опитування фірми Gradus Research подали без всіх належних у таких випадках даних: якою була репрезентативна група і кількість опитаних, метод опитування і коли воно проводилося, основні позиції відповідей, статистична похибка тощо. Не зайвим у таких випадках було б і пояснювати, що це за соціологічна служба, тим більше, що вона явно «не на слуху» у телеаудиторії і йдеться не про класичну соціологію, а про опитування за допомогою смартфонів.
Інші зауваження. У прямому ввімкненні кореспондентки з Харкова про відімкнення електрики через влучання ворожих ракет в ТЕЦ, вона в тому числі й цитувала реакцію президента Зеленського на цей обстріл. Так, неначе Зеленський казав їй це в Харкові.
Одного разу ведучий Вадим Карп’як таки забув про фемінітив: «Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини» .
Елементи політичного піару. Загалом елементів політичного піару в чистому вигляді не було. Крім того, що, як на мій погляд, якось медіагрупа приділила неадекватно багато уваги саміту «Ялтинської європейської стратегії»: і два великих репортажі з розлогим цитуванням панів Пінчука, Єрмака тощо. І повні промови ще й з відповідями на запитання. Знову-таки і того ж Пінчука, і Єрмака, і Шмигаля тощо.
Резюме. Новинна складова медіагрупи цього дня була представлена чотирма репортажними сюжетами і трьома прямими ввімкненнями. З репортажів найкращим був сюжет Марії Малевської про звільнене село Гракове на Харківщині. В гостях у каналу цього дня був лише один ньюзмейкер. Умовно можна було вважати, що чимало ньюзмейкерів було представлено в промовах з саміту «Ялтинської стратегії», але там далеко не все було реальними новинами.
Проявів політичного піару в чистому вигляді не було, хоча широке цитування саміту «Ялтинської європейської стратегії» було, чесно скажу, на межі. Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці медіагрупи цього дня не було.
Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 11 вересня
Майже всі важливі події і теми цього дня в марафоні були хоч побіжно озвучені, крім хіба таких:
Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)
Блок каналу «1+1» починався з єдиного прямоефірного короткого випуску новин. Далі була майже годинна гостьова студія, далі був повтор підсумкового випуску новин за 10 вересня. Потім — документальний фільм, ще одна годинна гостьова і ще раз повтор підсумкового за 10 вересня.
Структура блоку телеканалу «Рада» була звичною: короткі новини на початку кожної ефірної години і гостьові студії до кінця години. В гостьових студіях час від часу (несистемно, бо в різний час) гостьові ведучі робили блок «оперативних новин» (в цих «оперативних новинах» були переважно новини не оперативні, часто — ті, які вже були в новинах на початку години або в попередніх блоках, а ще більше — піар-матеріалів про президента і діячів його Офісу).
Структура блоку Суспільного була вже усталеною: 30-хвилинні випуски новин і 2,5 годинні гостьові студії.
Структура блоку каналів ICTV та СТБ була не такою, як зазвичай. Лише три випуски новин: короткі — о 18-й і 23-й, і підсумковий випуск дня — о 20-й. Решту ефіру заповнювали записаними напередодні виступами політиків і чиновників на саміті «Ялтинської європейської стратегії».
Новинної складової у блоці каналу «1+1» цієї доби не було взагалі. Жодного репортажного сюжету (з 10 сюжетів загалом — це були огляди і нариси), жодного прямого ввімкнення.
Новинна складова каналу «Рада» цього разу складалася з 8 прямих репортажних ввімкнень (ще два ввімкнення були нерепортажними). Репортажних сюжетів не було взагалі, був лише один нарис на 6 годин ефіру.
Новинна складова блоку Суспільного забезпечувалася переважно прямими ввімкненнями, яких було 11 репортажних і ще два нерепортажних (про ціни на харчі в регіонах). Крім того, було 3 репортажних сюжети (один з них — виробництва Військового телебачення).
Новинна складова у блоці каналів ICTV та СТБ цього дня була представлена лише 4 репортажними сюжетами і 3 прямими ввімкненнями.
У блоці «1+1» цієї доби було троє гостей: один експерт і два учасники подій. Ньюзмейкерів не було.
В гостях у телеканалу «Рада» цієї доби побувало 20 людей, з них 8 були ньюзмейкерами, решта — речниками, радниками і експертами.
У блоці Суспільного цієї доби була рекордна кількість гостей — 33, з них 12 були ньюзмейкерами.
У блоці телеканалів ICTV та СТБ був лише один гість. Все інше — записи виступів політиків і чиновників напередодні на саміті «Ялтинської європейської стратегії».
У блоці телеканалу «1+1» грубих порушень стандартів цієї доби було загалом 47. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно власними оцінками, але й чимало було безпідставних узагальнень. Серед порушень стандарту достовірності домінували узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Інші стандарти порушувалися значно рідше.
У блоці телеканалу «Рада» загалом було 67 грубих порушень стандартів. Найбільше було порушень стандарту достовірності, в різні способи. Велика кількість інформації з соцмереж і телеграмканалів, розмиті і узагальнені, або взагалі абстрактні посилання на джерела. Ведучі і кореспонденти часто порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Порушення стандарту точності переважно стосувалися некоректної роботи з картинкою.
У блоці Суспільного загалом було 16 порушень стандартів, з них 10 — стандарту достовірності.
У блоці каналів ICTV та СТБ порушень стандартів було 61, це менше, ніж зазвичай (більше сотні), певно тому, що випусків новин було на порядок менше, ніж зазвичай, і не було гостьових студій як таких. Втім журналісти часто порушували стандарт відокремлення фактів від думок (41 раз), висловлюючи власні міркування. Стандарт достовірності порушували в різні способи. Порушень стандартів точності і повноти було небагато.
Проявів політичного піару у блоках «1+1» і Суспільного цієї доби не було.
У блоці каналу «Рада» цієї доби було 17 проявів політичного піару. Більшість із них були повідомленнями про «паркетні» заходи або про якісь думки представників Офісу президента. Найбільше керівника ОП Андрія Єрмака, а також його заступників Кирила Тимошенка і Андрія Смирнова, його радника Михайла Подоляка. Всі ці матеріали не містили в собі реальних новин. Крім того, «Рада» почала подавати в якості новин велику кількість фрагментів відеозвернення президента (цього дня було 10 таких подач, до яких додалося ще й 6 фрагментів з виступу президента на саміті «Ялтинської європейської стратегії»). Президент-головнокомандувач в воюючій країні, безумовно, є чільним ньюзмейкером. Але насправді далеко не кожний фрагмент його промов містить реальну новину. Якщо канал зробить таку практику постійною, то синхрони президента без новини я зараховуватиму як піар.
Проявів політичного піару у блоці ICTV та СТБ формально не було, але забагато уваги було приділено саміту «Ялтинської європейської стратегії». Повні покази промов на саміті Пінчука, Єрмака, Шмигаля та інших були, як на мене, зайвими. Цілком можна було обмежитися лише добіркою «ньюзів» (яких, чесно кажучи, не було в більшості промов).
У блоках «1+1», Суспільного і каналів ICTV та СТБ цієї доби не було ні проросійських наративів, ні токсичних медійних персонажів.
У блоці каналу «Рада» цієї доби не було проросійських наративів, а з токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу був ведучий Максим Зборовський.
Скріншот відео: ТСН/YouTube
