Першу частину серпневого звіту — про матеріли з ознаками замовності — читайте тут.
Баланс думок та повнота були стандартами, яких українські регіональні ЗМІ дотримувалися в серпні найгірше. За якість публікацій як друковані, так і онлайн-ЗМІ отримали приблизно однакові бали (10,1 та 10,2 із 12 можливих). Що ж до регіонів, то найкраща ситуація на Львівщині, найгірша — на Сумщині.
Стандарти, які порушуються найчастіше, та загальні оцінки майже не змінилися, якщо порівнювати з попереднім моніторингом, — у червні 2022-го. І повномасштабне вторгнення Росії не вплинуло на розподіл балів. І в січні баланс думок та повнота були найпроблемнішими.
Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який із 1 серпня по 7 серпня 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження проводилось у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом на стандарти оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.
Газети
Загальна оцінка друкованих ЗМІ — 10,1. Такий саме результат газети отримали й у червні 2022-го.
Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) — цей стандарт отримав найнижчі оцінки. Найгірший результат у видань Сумщини — 0,3.
Експерти з регіону повідомили, що така ситуація з недотриманням стандарту балансу думок традиційна. Вкрай низькими були показники в газет «Ворскла» та «Білопільщина» (0 та 0,06 відповідно). Найвищий у газеті «Перемога» — 0,75, оцінка якої краща порівняно з попереднім моніторингом.
Не всі видання відображали весь спектр думок у публікаціях, що й вплинуло на оцінку. Але окрім цього на ситуацію впливала й практика деяких газет розміщувати на одній шпальті й немарковану рекламу, і привітання, і офіційні повідомлення, і журналістські матеріали.
Таку ситуацію зауважили експерти, які моніторили видання Полтавщини. Газета «Зоря Полтавщини» не використовувала належне маркування, яке б дозволило чітко відмежувати рекламний та редакційний контент. Повідомлення компаній без відповідних плашок можуть цілком сприйматися як журналістські матеріали. Але ж малоймовірно, що вони відповідали професійним журналістським стандартам, а надто відображали всю палітру думок із теми.
Повнота (1,6 балів) — найгірша ситуація з його дотриманням на сайтах Сумщини (1,2) та Житомирщини (1,4).
У деяких регіонах стандарт повноти порушувався через публікацію матеріалів із ознаками замовності. Наприклад, у виданні «Лубенщина» (Полтавщина) в одному з текстів ідеться про асфальтування території біля магазину. У самому тексті — позитивні відгуки про магазин, про водіїв та майстрів, але ширшого контексту немає. Фактично текст написалаи, щоби похвалити два підприємства і прорекламувати їх: «Мережа “Хвилинка”, здійснюючи асфальтування території, а отже, і її благоустрій, працює і для людей, і для себе»; «водії Олексій Пилипенко, Юрій Іващенко на автомобілях КамАЗ і КрАЗ своєчасно доставили необхідну кількість якісного асфальтобетону. За його температурою, фракційністю та складом уважно слідкують на асфальтовому заводі, який є виробничим підрозділом підприємства».
Відокремлення фактів та коментарів, достовірність — 1,7.
На Хмельниччині проблеми з достовірністю виникали через те, що видання нечітко посилалися на джерела, наприклад, «повідомили в пресслужбі організації», «як зазначили урядовці» тощо. На Полтавщині газета «Зоря Полтавщини» опублікувала в одному номері значну кількість порад, більшість взагалі без посилань на джерела.
Відокремлення фактів від коментарів порушувалося здебільшого через те, що видання вдавалися до публіцистичного викладу матеріалів навіть в інформаційних жанрах. Також ситуацію погіршувало розміщення матеріалів з ознаками замовності або ж висвітлення політичного протистояння. Львівські експерти знайшли приклади порушення стандарту у виданні «Високий замок» у публікаціях, що описували скандал із висловлюваннями Василя Базіва, фотосесію Олени Зеленської, протистояння вірян московської церкви в Україні та репортаж із подорожі на озеро, яка стала можливою завдяки туристичній фірмі.
Найкраще друковані видання дотримувалися стандартів відсутності мови ворожнечі — 2, доступності — 2.
Сайти
Середні оцінки за дотримання стандартів на сайтах приблизно такі ж, як і в газетах, — 10,2. Це трохи вище, ніж у червні (9,8).
Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум). Найгірша ситуація на Сумщині — 0,2. Також доволі низькі оцінки на Хмельниччині та Донеччині (0,6 та 0,7 балів відповідно).
Що ж до сайтів Донеччини, то варто все ж зауважити, що редакції працювали віддалено, тому й отримали низькі оцінки як за стандарт балансу думок, так і повноти.
Експерти, які оцінювали контент сайтів на Хмельниччині, зауважили, що журналісти інтернет-видань рідко бували на місці події, тому не збирали інформацію власноруч, а частіше використовували повідомлення і фото пресслужб. Це впливало на порушення інших стандартів: не тільки балансу думок, але й повноти, достовірності.
Передруки, які не оброблялися або оброблялися частково, також стали причиною порушень. Так, експерти з Дніпра зауважили, що практично всі матеріали на сайтах «Павлоград.dp.ua» і «49000.com.ua» — частково переписані повідомлення інших медіа. Саме тому оцінки видань за показником балансу думок — 0,44 і 0,56 бала відповідно.
Проте експерти наводять і приклад якісного журналістського матеріалу: публікація «Смітник на дитячому майданчику та розруха в будинках: знайти управу на “Оселю” вимагають жителі Черемушок у Кам’янському». Журналіст сайта «Событие» описав проблему, навів коментарі мешканців, доповнив публікацію фоторепортажем, посиланням на пам’ятку щодо того, як діяти в такій ситуації, а також зазначив, що редакція стежитиме за розв’язанням проблеми.
Повнота — 1,6.
На дотримання стандарту також впливала практика деяких онлайн-видань публікувати необроблену інформацію. Наприклад, на Полтавщині найнижчу оцінку за стандарт повноти отримав сайт «Новини Полтавщини». Подекуди тут траплялися просто передруки з інших джерел, які обривалися на цитаті. Видання писало про готовність до опалювального сезону й цитувало тільки голову Полтавської ОВА. Текст закінчувався його цитатою: «Рухаємося за планом. Показник готовності області наразі становить 60 %. Все буде Україна». Проте інші видання регіону, висвітлюючи цю тему, давали й позиції інших сторін, додавали контекст, що є важливим для висвітлення теми.
Стандарти відокремлення фактів від коментарів та достовірності — 1,8.
Експертна група, що досліджувала контент ЗМІ Донеччини, звернула увагу на нечіткі посилання на джерела. Деякі видання не згадували, звідки взялася інформація: чи її повідомив кореспондент, чи хтось інший. Так само у випадку деяких інтерв’ю не було зрозуміло, хто саме спілкувався з респондентом, чи було це саме інтерв’ю чи передрук пресрелізу.
Один із прикладів матеріалів: «Сегодня, во вторник, 2 августа, машины с технической водой начали развозить ее в 9:00. Автомобили курсируют по районам, в которых отсутствует водоснабжение» — і список адрес. Проте вказівки, звідки походить ця інформація, немає. Сайт «Знамя индустрии», роз’яснюючи ситуацію щодо обміну валют, опублікував новину «Нацбанк представил кардинальне изменения в процес се обмены валюты» (помилка редакційна), у якому ані преамбули, ані підпису. Не зрозуміло, як саме аудиторія має сприймати текст, адже невідомо, звідки він походить, хто надав інформацію, чи можна їй вірити.
Найкраща ситуація зі стандартами доступності — 1,9 та відсутності мови ворожнечі — 2.
Проте все ж на сайті міста Донецька експерти знайшли мову ворожнечі. Видання, розповідаючи про перебіг подій на фронті, зокрема реакцію росіян, цитувало або публікувало скрини з телеграм-каналів (де за відсутності цензури нерідко траплялася ненормативна лексика): «Ху*рят на раз-два, я тебе говорю. У нас полк там въ*бали. Батальоны ложатся...». Також нецензурні вислови траплялися і в заголовку: «“Вибл**ки дєда Вови”: в Києві провели акцію, щоб показати ставлення до путінських вояк, — ФОТО».
Проте були видання, які отримали високі оцінки за дотримання стандартів:
За часів воєнного стану українським виданням важко дотримуватися стандартів. Особливо це стосується тих ЗМІ, які вимушені були переїхати через ворожі обстріли, адже всі розуміють, що незалежна журналістика — це ворог Кремля, а отже й може бути мішенню у війні, незважаючи на міжнародне гуманітарне право.
Проте аналіз результатів досліджень показує, що в цілому ЗМІ дотримуються стандартів на тому ж рівні, що й до повномасштабного вторгнення Росії. Найгірше з балансом думок та повнотою. Причини недотримання — це засилля передруків у деяких виданнях, а також матеріали з ознаками замовності чи нежурналістські тексти (оголошення, реклама), які не позначаються відповідним маркуванням. Стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності видання дотримувалися краще, проте все ж траплялися прикрі випадки нечітких посилань або ж і взагалі їхньої відсутності. Експерти ІДПО наголошують, що за часів повномасштабної війни, важливою складовою якої є й інформаційна агресія Росії, це може призвести до прикрих наслідків. Щоб ухвалювати рішення, особливо на прифронтових територіях або ж тих регіонах, які обстрілюють росіяни, інформація з надійних джерел, які недвозначно вказані в публікаціях, життєво необхідна.
Традиційно найкраще видання дотримувалися стандартів доступності викладу та відсутності мови ворожнечі. Хіба що інколи в публікаціях траплялися нецензурні вислови або ж необ’єктивне висвітлення політичних протистоянь.
Проте все ж варто відзначити й ті медіа, які попри повномасштабну війну отримали високі оцінки — 11 і більше балів за дотримання стандартів. Це свідчить, що серед українських регіональних видань є такі, які знайшли оптимальну модель існування в умовах війни, інформаційної агресії, недофінансування, нестачі кадрів. А отже і на цьому фронті наближають перемогу України.
Видання з вибірки ІДПО:
Донецька область: «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».
Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».
Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».
Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, Украинская служба информации.
Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі — Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».
Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); електронна версія газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».
Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «1zt.ua», «Ріа Бердичів», «Новоград Сіті», «Житомир.інфо».
Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), Gorod.dp.ua (Дніпро), «49000.com.ua» (Дніпро), «Событие» (Кам’янське), KRIVBASS.CITY (Кривий Ріг).
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
