Просто вирішила трохи накинути на вентилятор вам у цей чудовий день :) Тому вибачайте.
Просто це правда. Вже кілька разів були у мене такі діалоги:
– Якого чорта ви дивитеся російський тєлік?
– Бо я люблю такі шоу. Про зірок, про письменників різних, про акторів. Он Галкін запрошує до себе якихось визначних російських культурних діячів, їхніх друзів. Усі сидять у великій красивій студії, регочуть, згадують молодість, фільми, пісні, концерти, епохи. Купа програм із зірками саме не шоубізу, а культури. У новинах завжди є хороші сюжети як не про театр Додіна, так про хуйодіна. А де у нас такі програмки, Лєна? Де? Де? Де їх подивитися? Ніде! То і отстань.
Ну десь орієнтовно така риторика.
Я точно знала, що займатимуся культурною журналістикою, ще у школі. Спочатку просто тому що подобалося, а на старших курсах стало зрозуміло, що у нас проблеми, товариші та панове. Серйознєйші. Практично у кожній редакції ти зустрічаєшся із позицією, що тема культури — це для бідних. Особливо на тєліку. На зйомку в, приміром, театр завжди відправляли найслабших журналістів, які і працювали відповідно. Запитайте режисерів про їхні фейспалми від питань.
Коротше, я триста разів уже про це писала. Про ці всі «культурки» та «бантіки». Взагалі не розумію, як мені вдавалося знаходити роботу і знаходити адекватні у цьому сенсі медіа.
А тепер ми всі говоримо про бойкот російської культури. І правильно. Але чи переосмислили телевізійники свою позицію щодо ігнору культури української?
Нам просто критично необхідно хоча б два-три шоу. Ось таких, простих, душевних, без срачу. Якісь суперечливі теми можна винести в інший формат. А тут — лише позитивне. І хай лише почнуть говорити, що рейтинги будуть низькі. Можу побитися об заклад, що така програма пам‘яті Руслани Писанки зібрала б огого. Так само, якби до ювілею Ади Роговцевої ії запросили б як головну героїню, у неї ж безліч неймовірних історій у загашнику. Інші теж хай згадують, говорять про ролі. Он вона у Дзідзя знялася в образі такої крутої багатійки, це ж мімімі. Про Богдана Ступку, Квітку Цісик, Станіслава Боклана, Наталю Сумську, Богдана Бенюка — та дофіга всього.
А «Шоу довгоносиків»! Ви уявляєте таку програмку зі спогадами про цей геніальний витвір? Те саме про «СВ Шоу». А про Володимира Івасюка. Та ви шо.
Це має бути просто хороше, розважальне миле шоу. Під яке можна буде в‘язати шкарпетки чи прасувати білизну. Без нудятини державних каналів та такої ж нудятини наших інтелектуалів.
Але я дуже здивуюся, якщо крупні канали таке забацають. Єдина надія на Суспільне. Без такого контенту на тєліку розмови про падлючого Толстоєвського можна запхати собі у портмоне.
