detector.media
Наталія Данькова
Світлана Остапа
«Детектор медіа»
15.07.2022 12:00
«Страхування журналістів — це норма будь-якої медійної практики. Вона навіть не має обговорюватись»
«Страхування журналістів — це норма будь-якої медійної практики. Вона навіть не має обговорюватись»
Представники StarLightMedia, «Еспресо», Суспільного, «Інтера» та «1+1» коментують новий закон, що зобов’язує роботодавців страхувати журналістів, які працюватимуть на фронті або на окупованих територіях.

8 липня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють у зоні бойових дій. Документ вступить у силу, коли його підпише президент. За словами  народної депутатки, членкині комітету з питань свободи слова Тетяни Циби, після вторгнення Росії і загибелі багатьох медійників на фронті парламент вирішив захистити тих, хто, «ризикуючи власним життям, розповідає світу правду».

Документ формулює нові вимоги до медіа щодо роботи журналістів на фронті. ЗМІ зобов'язані забезпечувати своїх працівників засобами захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Положення про це пропонують додати до статті 15 закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

Крім того, законопроєкт передбачає обов'язкове страхування журналістів за рахунок роботодавця на випадок поранень під час висвітлення війни та подій на окупованих територіях. Доповнення про це пропонують додати до статті 7 закону «Про страхування».

Також у документі йдеться про обумовлену суму одноразової допомоги медійникам у разі поранення — 50 прожиткових мінімумів замість «до 50-ти», як зазначено у нинішньому варіанті закону. Зараз прожитковий мінімум — 2500 гривень, отже, йдеться про 125 тисяч гривень.

До другого читання у документ внесли доповнення в статтю 15: журналісти та інші працівники ЗМІ на період відрядження в зону бойових дій або на окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця «або у будь-який інший законний спосіб». Тобто ЗМІ зможуть страхувати журналістів, приміром, через благодійні фонди. Нагадаємо, в Україні створили Міжнародний фонд страхування журналістів.

Критики законопроекту казали, що редакції, які й до війни мали проблеми з грішми, під час кризи й поготів не знайдуть грошей на обов’язкове страхування журналістів. А це означатиме, що вони не зможуть отримати акредитацію в Міноборони і не поїдуть працювати в райони бойових дій. У результаті українці не отримають інформацію про війну. Та в комітеті свободи слова проєкт підтримали одноголосно, бо вважають, що таким чином хоч якось зможуть захистити журналістів.

Нагадаємо, на кінець червня 2022 року управління зв’язків із громадськістю української армії видало 10088 дозволів на роботу журналістів у зоні бойових дій, в тому числі акредитувало понад шість тисяч іноземних журналістів. Іноземні журналісти, як правило, всі застраховані. Українські медіа здебільшого не забезпечують страхуванням своїх працівників, які їдуть на фронт висвітлювати війну.

«Детектор медіа» поцікавився думкою представників телеканалів щодо цього закону та уточнив, чи зможуть вони страхувати своїх журналістів. На запитання відповіли представники каналів ICTV, «Еспресо», Суспільного, «Інтера» та «1+1». Ми готові опублікувати й інші думки щодо обов’язкового страхування журналістів.

 

Оксана Дихніч, керівниця виробничої служби Starlight News:

— Усе, що стосується безпеки людей, які захищають інформаційний фронт країни, — важливо. Особливо коли йде мова про журналістів, які висвітлюють події на фронті, перебуваючи безпосередньо у зоні бойових дій. І поза законодавчими вимогами для нас, як для роботодавця, це питання першого пріоритету, яким ми опікувались завжди. 

Ми маємо загальну систему страхування всіх працівників та забезпечуємо своїх журналістів усіма необхідними засобами захисту.

У нас також є корпоративний благодійний фонд, який зараз працює за спеціальною програмою допомоги працівникам, які постраждали внаслідок війни.

Якщо закон набере сили, ми, звісно, його виконаємо, і наші зусилля в цій сфері будуть приведені у відповідність до його вимог. Будемо шукати можливості, в тому числі фінансові, для його виконання. Всі ми розуміємо, що це складний час для медіаринку, і видатки значно перевищують доходи. Тому, якщо вдасться заручитись підтримкою міжнародних партнерів для посилення безпеки наших журналістів, ми, звісно, будемо дуже раді.

 

Катерина Єрмолович, директорка каналу «Еспресо»:

– Ми вважаємо правильною ініціативу законодавчо врегулювати питання обов’язкового страхування життя і здоров’я журналістів і інших працівників, які працюють в зоні бойових дій. Ми будемо дуже здивовані, якщо ЗМІ не роблять цього і зараз.

Телеканал «Еспресо» до прийняття законопроекту № 7367 забезпечував страхування колег, які виявляли бажання зробити репортажі зі Сходу. Разом з тим, ми стикалися з проблемою, що не всі страхові компанії були готові надати такі послуги. Маємо надію, що з ухваленням законопроекту ця проблема буде усунена. Робота журналіста під час війни є особливо важливою і не менш небезпечною, а тому повинні бути передбачені хоча б мінімальні гарантії їхнього захисту і безпеки.

 

Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом Суспільного мовлення:

— Кожен із нас сподівається, що страхові виплати ніколи не знадобляться, проте мати додаткові фінансові гарантії за умов підвищеного ризику в роботі неймовірно важливо.

Тому цей закон важливий, адже він не лише гарантує на рівні держави одноразову грошову допомогу у разі поранення, а й зобов’язує всіх медіароботодавців подбати про захист для своїх працівників — як індивідуальні засоби, так і страховку.

Ми і до ухвалення цього закону страхували наших колег, які їхали працювати в зону бойових дій. Ще до прийняття закону ми розпочали співпрацю з Міжнародним фондом страхування журналістів та скористались можливістю короткострокового страхування на період відряджень у зони бойових дій. Така можливість для українських журналістів стала доступною завдяки фінансовій підтримці від Всесвітньої газетної асоціації (WAN-IFRA), а саме страхування здійснює міжнародна страхова компанія Insurance for Local Media. Тобто за цю страховку сплачував не роботодавець, а фонд. На момент початку повномасштабної війни іншої можливості страхування просто не було, і мова навіть не про вартість страховок, а й про саму наявність пропозиції такого страхування від українських компаній.

Хотілось би, щоб на ринку страхових послуг в Україні з’явились довгострокові програми страхування для тих, хто працює у зоні бойових дій систематично, не лише журналістів, а й інших працівників. Сподіваюсь, ухвалення закону стимулює страхові компанії до розширення спектру таких послуг.

Ми однозначно продовжимо роботу з Міжнародним фондом страхування журналістів, а за появи пропозицій довгострокового страхування від страхових компаній в Україні — розглянемо також їх. Як роботодавець ми зацікавлені у максимальній захищеності наших працівників. Тож, якщо власних грошей для таких програм страхування не вистачатиме, звертатимемось по допомогу до наших партнерів та фондів.

 

Назім Бедіров, топменеджер новинного продакшну групи «Інтер» «Національні інформаційні системи»:

– Страхування журналістів  — це обов’язкова умова. Наш канал почав це робити ще з 2014 року. Всі наші знімальні групи, які працювали і працюють зараз у зоні бойових дій, застраховані. За ці роки їх кількість змінюється, у 2014 році у нас працювали 2—4 знімальні групи, зараз 1—2. Наприклад, зараз одна з них працює у Краматорську. Зараз ми страхуємо працівників власним коштом. Це медична страховка на випадок поранень і страхування життя на випадок, не дай Боже, загибелі. Я вважаю, що таке страхування — норма будь-якої медійної практики (телебачення, радіо, преси тощо). Вона навіть не має обговорюватись.

«Інтер» був флагманом у сфері воєнної журналістики ще з часів проєкту Андрія Цаплієнка «На лінії вогню». Ми були першими, хто займався страхуванням життя. Я завжди наполягав на страхуванні життя наших людей. Серед випадків, коли таке страхування знадобилось, можу згадати 2014 рік. Тоді дві наші знімальні групи постраждали у Криму. Їх затримали і серйозно побили (переломи, вибиті зуби). Страхова компанія оплатила все лікування. Слава Богу, з того часу подібних випадків не було.

Усі загальнонаціональні медіа мали б це робити. І будь-який загальнонаціональний канал може собі це дозволити. Якщо вони мають можливість відправити знімальну групу у тривале відрядження у зону бойових дій з відповідним екіпіруванням, то вони, безумовно, мають змогу і застрахувати життя і здоров’я своїх людей.

 

Пресслужба 1+1 media:

— Впровадження страхової медицини загалом є важливою темою, але питання, чи працює вона в умовах війни, які зазвичай розглядаються як форсмажор. І особливо на передовій, де постають питання з виплатами та наданням кваліфікованої медичної допомоги. Ми розуміємо, що є різні роботодавці, з різним рівнем відповідальності та готовності підтримувати своїх працівників, але у частині обов’язкового страхування, на нашу думку, цей пункт закону потрібно переглянути та надати конкретику, як можна на практиці організувати надання подібних страхових послуг.

Що ж до забезпечення журналістів засобами захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень тощо, то ще на початку війни, у 2014 році, ми забезпечили наших військових кореспондентів усім необхідним: аптечками, касками, бронежилетами тощо. Частково оновили та докупили необхідний спецодяг і засоби захисту з початком повномасштабного вторгнення у лютому-березні 2022 року. Також усі наші працівники, які служать  в армії або мають контракт із теробороною, отримують заробітну плату та інші виплати у повному обсязі.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY