Останні випуски новин минулого року виходили вже дещо скороченими, оскільки програми перекроювали під новорічні святкування. Також у випусках помітно побільшало матеріалів про надзвичайні події: найпомітнішою була пожежа в лікарні на Прикарпатті, але додали свого і хурделиці з ДТП, і нещасні випадки на ледь зледенілих водоймах. Ключовими героями маніпулятивних матеріалів стали політики з «ОПЗЖ», які скаржилися на утиски свободи слова, та з «Європейської солідарності», які критикували владу та нарікали на політичні репресії.
Пожежа у франківській лікарні
На друге місце після соціальних тем вийшов блок надзвичайних подій (попереднього тижня він був на четвертій позиції). А на Першому незалежному та СТБ цього разу вони взагалі становили найбільшу частку новин.
Найбільше говорили про наслідки хурделиць у різних регіонах. Але найпомітнішою надзвичайною подією стала пожежа в косівській реанімації на Івано-Франківщині. Найбільше інформації про цю подію вийшло 29 грудня. «Україна» та «1+1» провели прямі включення, повідомляючи найоперативнішу інформацію про деталі трагедії та стан здоров’я постраждалих. У половині матеріалів порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів, дозволяючи собі надмірну емоційність. Ось як причини трагедії описували ведучі та кореспонденти:
«За кілька годин слідчі оприлюднюють приголомшливу правду: в усьому винна запалена біля померлого від ковіду поминальна свічка» («Україна»);
«Те, що це грубе порушення правил безпеки, нікого не турбує. Якщо на момент запалювання ритуального вогню у реанімаційній палаті працювало 5 кисневих концентраторів і було 7 пацієнтів, нікого не зупинило» (ICTV);
«Заупокійна свічечка у реанімаційному відділенні косівської райлікарні відправила на той світ іще трьох людей. Необачність на межі з безглуздям» (5 канал);
«Поминальна свічка вбила трьох пацієнтів у Косівській лікарні на Прикарпатті» (СТБ).
Наступного дня новинарі вже повідомляли, що медсестра, яка отримала опіки, теж померла. Не повідомляли про розвиток подій та нові подробиці 30 грудня в головних випусках новин на Першому незалежному та СТБ. Трагедія привернула увагу до Прикарпаття. А от інші регіональні ексцеси за рівнем резонансу були менш значущими, тож суттєвих змін у географії новин цього тижня не відбулося.
Утиски «вільних ЗМІ»
У рейтингу каналів за кількістю матеріалів з ознаками замовності в лідери цього тижня вийшов Перший незалежний , який просував представників «Опозиційної платформи — За життя». Хоча попереднього тижня у праймових новинах каналу взагалі не було ні піару, ні згадок про «ОПЗЖ». Фонтан заяв із критикою влади через санкції щодо каналів «ОПЗЖ» вийшов 29 грудня.
«Українська влада в чергове довела, що бачить у вільних ЗМІ свого головного ворога і діятиме будь-якими методами для придушення свободи слова в Україні»;
«Режим президента Зеленського ненавидить свободу слова. Таку заяву зробив телеканал Перший незалежний»»;
«Влада Зеленського боїться правди, тому займається зачисткою ЗМІ» (підводка до заяви Нестора Шуфрича);
«Тремтяча влада боїться своєї тіні на телеекрані» (підводка до заяви Ганни Герман);
«Указ президента Зеленського щодо закриття телеканалів – це відкритий плювок в обличчя європейським політикам та журналістам, які заявляли про неприпустимість розправи над ЗМІ» (підводка до заяви «ОПЗЖ»).
Наступного дня у випуску новин Першого незалежного висвітлювали акцію протесту «проти запровадження цензури». Головні дійові особи сюжету – власник підсанкційних медіа нардеп Нестор Шуфрич, його колеги по фракції та працівники цих медіа. Коротко про цю акцію також лише з позиції «ОПЗЖ» розповіли і на «Інтері». Реальні причини санкцій у сюжеті не називали, а лише вчергове подавали це як утиски нібито незалежних ЗМІ. Навіть така реакція показала залежність Першого незалежного від власника та служіння його інтересам, а не аудиторії.
Крім дуже абстрактних відсилок до заяв західних політиків та організацій, які нібито виступають проти санкцій, 30 грудня на Першому незалежному окремою новиною подали реакцію речниці російського Міністерства закордонних справ: «Українська влада продовжує встановлювати тотальну цензуру. Про це заявив офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова». Чути звинувачення у цензурі від Росії, де буяють обмеження свободи слова та політичних свобод, досить смішно — хоч і не дивно, адже санкції проти медіа «ОПЗЖ» пов’язані з їхньою співпрацею з агресором.
Ще більше Порошенка
Найчастіше згадуваною партією після «ОПЗЖ» у новинах останнього тижня року була «Європейська солідарність». Це пов’язано і з важливими новинними приводами (29 грудня однопартійці Порошенка повідомили про обшуки у них) і з опором Порошенка та його команди кримінальним справам, де він фігурує. Найбільше уваги цій темі приділили на 5 каналі. Матеріали з дисбалансом на користь Порошенка виходили на «Україні» та Першому незалежному, а збалансовано про обшуки повідомляли на «1+1» та Суспільному. ICTV, СТБ та «Інтер» знехтували цими інфоприводами у своїх головних новинних випусках, та й взагалі «ЄС» не згадували.
На «1+1» 29 грудня повідомили про обшуки у представників «ЄС» і додали коментар Державного бюро розслідувань. А наступного дня незбалансовано розповіли про кримінальні справи щодо опозиційних політиків з погляду генпрокурорки Ірини Венедіктової. У новині згадується Медведчук і Порошенко, хоча Венедіктова «конкретних прізвищ не називала«. У повідомленні цитують її колонку на «Українській правді»: «Мовляв, всі думали, що, цитую: цей дракон нам не по зубах, але закон один для всіх». Також наводиться повна текстова цитата: «Мені по-людськи неприємно і десь навіть боляче, що лава підозрюваних збільшується, а особи, з якими доводиться мати справу люди з електоральною підтримкою. Втім електроральними симпатіями слід користуватися під час виборчих компаній, а не з метою порушення закону».
На каналі Шуфрича-Медведчука 29 грудня про обшуки у «ЄС» повідомили як про «політичні репресії над політичними опонентами» і дали лише коментар Олександра Турчинова без пояснень ДБР. Цю новину використали як фон для підсилення ефекту, повідомляючи вже про «репресії» щодо медіа «ОПЗЖ». На «Україні» так само незбалансовано — без позиції ДБР — подали коментар Ірини Геращенко щодо обшуків, додавши перед коментарем уточнення: «В “Європейській солідарності” ці обшуки назвали незаконними».
На 5 каналі про обшуки йшлося і з позиції «ЄС»? і з коментарями ДБР. Але весь тиждень новини про цю історію супроводжували додатковими заявами про політичні переслідування та незаконність слідчих дій. 28 грудня у новинах розповідали про процедурні невідоповідності у справі про держраду та про реакцію «ЄС»: «Нардепи від "Європейської солідарності" прийшли сьогодні до СБУ із заявою щодо державної зради та фінансування тероризму з боку Володимира Зеленського та його оточення». 29 грудня після новини про обшуки додатково дали коментар адвоката Порошенка Ігоря Голованя, що слідчі не відповідають на його клопотання із очікуваним висновком: «Адвокат називає справу політично вмотивованим переслідуванням».
Крім власне коментарів щодо кримінального провадження, у новинах додавали критику влади:
«Винні за зрив спецоперації з "вагнерівцями" обов'язково понесуть відповідальність, але це станеться не за каденції Володимира Зеленського. Таку думку висловив п'ятий президент, лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко в ексклюзивному інтерв'ю для програми "Дійові особи" на 5 каналі» (29 грудня);
«Разом із економічною та енергетичною кризою в Україні наростає ще й криза політична, а переслідування Петра Порошенка у так званій вугільній справі лише поглибить розкол у державі. Ініціативна група 1 грудня об'єднання відомих інтелектуалів країни та громадських діячів оприлюднила заяву щодо справи проти лідера "Європейської солідарності"» (30 грудня).
29 грудня включенням у студії 5 каналу з’явився міський голова Рівного, який був обраний як кандидат від «Європейської солідарності» Олександр Третяк. Інформаційних приводів для розмови з ним не було. Спілкування почали під приводом пожежі у Косівській лікарні, щоб з’ясувати «готовність місцевих влад протидіяти таким інцидентам». Третяк розповідав, як його команда дбає про інтереси містян, але уряд нібито заважає наповненню місцевих бюджетів та місцевому регулюванню комунальних тарифів.
Подвійне свято
Частина каналів пожертвувала першосічневими випусками заради розважальної святкової програми або ж просто увійшли у режим святкових вихідних. А святковий випуск ТСН був підсилений святкуванням 25-річчя програми. Зустріла глядачів Алла Мазур, перша ведуча ТСН — у новій студії, але з меблями та титрами, за якими вона вперше вітала глядачів 1 січня 1997 року. Випуск вийшов дуже ностальгійний та наповнений емоційними коментарями: як змінювалися обладнання, студії та їхній формат, стиль новин та їхні герої, уривки архівних випусків. Спогади команди час від часу перебивали реальними новинами 1 січня 2022 року, і хоча випуск скоріше перетворився з новин на телешоу, все ж це шоу про історію створення одного із найвпізнаваніших телевізійних продуктів, яку, напевно, цікаво буде згадати не лише постійним глядачам, а й колегам-телевізійникам.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».
