Bellingcat та The Insider оприлюднили другу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців». В ній йдеться зокрема про можливі причини відкладення операції українською стороною.
Опитані розслідувачами колишні співробітники Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України висловили припущення, що однією з причин зриву операції стало упереджене ставлення президента Володимира Зеленського та його апарату до ексочільника ГУР Василя Бурби, який тоді відповідав за спецоперацію. Його звільнили з посади 5 серпня 2020 року.
Мовляв, Офіс президента й раніше мав певні «тертя» з Бурбою, а тріумфальне завершення подібної спецоперації зробило б його героєм в очах широкої громадськості й додало б йому політичної ваги, чого начебто хотіли уникнути в апараті Зеленського.
Новий глава ГУР Кирило Буданов не став коментувати обставини відкладення спецоперації, але підтвердив, що під час проведення операцій такого масштабу ГУР завжди інформує президента про них на всіх етапах і погоджує з ним свої кроки.
Нагадаємо, що 17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців».
Cпецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію «перенесли».
За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року, однак рішення відкласти її проведення призвело до повного «провалу».
За день до планованого від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію про перебіг запланованої спецоперації.
Читайте також:
Бурба повідомив Bellingcat, що Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував відкласти операцію на тиждень.
Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними нею терористами про припинення вогню на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня.
У відповідь Бурба запропонував відкласти операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.
«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – говориться у розслідуванні.
Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли перевірити розмову в Офісі президента, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.
У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн. Згідно із текстом розслідування, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Також немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.
Що передувало розслідуванню
29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх до РФ.
Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.
ЗМІ підозрювали, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України заперечують цю інформацію.
9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».
6 березня 2021 року ZN.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців». У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова.
Фото: з вільних джерел
