Довіра до національних радіо та газет зросла

У 2021 році зросла довіра аудиторії до загальнонаціональних медіа, особливо – до радіо та газет. Попри це, найбільший рівень довіри мають інтернет-видання та телебачення. Про це свідчать результати опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа»*, презентованого 17 листопада.

Інтернет-виданням довіряють близько 50% опитаних, телебаченню – близько 40%. Натомість новинам з радіо та друкованих медіа довіряють майже вдвічі менше – трохи більше 20% респондентів. Водночас у 2021 році довіра найбільше зросла саме до радіо: йому довіряють 24% респондентів, тоді як у 2020-му – 21%. До друкованих видань довіра зросла з 19% до 22%. На тому ж рівні залишилася довіра до національних інтернет-медіа (48% проти 47%) та телебачення (41% проти 40%) (у межах статистичної похибки).

Водночас до регіональних медіа довіра впала, зокрема до інтернет-видань (у 2020-му було 48%, у 2021-му – 44%). Головні причини цього падіння, як свідчить дослідження, – ненадійність та упередженість новин.

Завантажити всі результати дослідження можна тут

«Учасники фокус-груп надали опис того, що вони вважають погіршенням якості новин. Причинами погіршення якості є: залежність ТБ-каналів від їхніх власників, необ'єктивність і однобокість подання інформації (не відображається альтернативна точка зору), – йдеться в повідомленні. – Як позитивний момент аудиторія відзначає різноманітність і великий вибір ТБ-каналів, що дає можливість подивитися на одну і ту саму подію з різних ракурсів (різні інтерпретації, інші відеоматеріали тощо)».

Ознаками якісної/ достовірної інформації вважають:

надійність / авторитетність / репутація / довіра до джерела або ведучого /ведучої новин (не був / не була помічений/а у неправдивих новинах);
підтвердження фактами;
стрім (пряме включення з місця подій);
кілька точок зору на одну і ту саму подію;
аргументи обох сторін конфлікту;
відсутність пропаганди.

Основними факторами, що впливають на недовіру до медіа є:

велика кількість необ'єктивної інформації, що вимагає перевірки;
політизованість інформації, яка подається на догоду якійсь одній політичній силі / партії;
залежність медіа від олігархів;
заангажованість журналістів, що виконують замовлення однієї політичної сили / партії.

*Дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році» було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У липні-серпні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у 12 областях

України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Нагадаємо, дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2020 році» показало зниження довіри до всіх традиційних загальнонаціональних медіа. Найбільше довіри втратило національне телебачення: у 2020 році йому довіряв 41% респондентів, тоді як у 2019-му довіряли 49%. Довіра до національних інтернет-медіа знизилася з 51% до 48%, до національного радіо – з 22% до 21% (у межах статистичної похибки), до національних друкованих видань залишилася на тому ж рівні (19%). Натомість регіональні медіа переважно зміцнили свої позиції в рейтингу довіри українців. Довіра до регіональних інтернет-медіа зросла із 44% до 48%, до регіонального радіо – з 19% до 22%, регіональних друкованих ЗМІ – з 20% до 22%. Водночас знизилася довіра до регіонального телебачення – із 41% до 38%.

Фото: Pinterest, USAID-Internews