Лауреатки Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич (Білорусь), Ельфріде Єлінек (Австрія), Герта Мюллер (Німеччина) та Ольга Токарчук (Польща) написали до Європейської Ради та Європейського парламенту відкритого листа, в якому вони кажуть про «гуманітарну катастрофу, яка відбувається на східному кордоні ЄС (кордоні між Польщею і Білоруссю)».
Лист опублікувала Токарчук у фейсбуці 8 листопада. Переклад українською опублікував координатор проєкту «No Borders Project / Проєкт Без Кордонів» Максим Буткевич у фейсбуці.
Лауреатки пишуть у листі, що режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка заманює в Мінськ «біженців, які перебувають у розпачі», обіцяючи їм «транзит до Євросоюзу за високу ціну». Потім Білорусь організовано транспортує біженців до лісів на кордоні, де їх «намагаються силою випхати на територію Польщі».
Це створює гуманітарну кризу, оскільки білоруська сторона також не приймає біженців назад. «Ми знаємо, що людей, які перебувають там, піддають безжалісній процедурі пуш-беку (виштовхування на інший бік кордону), прирікаючи їх на переохолодження, голод і виснаження у лісах та болотах… Ми маємо усвідомлювати той факт, що цих людей використовують як заручників», йдеться у листі.
Письменниці закликають до «якнайшвидшого та найефективнішого вирішення цієї гуманітарної кризи, до дотримання норм Женевської Конвенції, а передовсім – до початку біженської процедури для всіх, хто просять про це, і кого зараз утримувано на цій частині східного кордону Європейського Союзу».
Також вони вимагають дипломатичної ініціативи для спростування дезінформації білоруського режиму, яка спрямована на заманювання біженців, і вільного доступу медіа до районів прикордонної зони.
Повний переклад тексту:
«Польський уряд запровадив надзвичайний стан у зоні кордону між Польщею та Білоруссю, в результаті чого тим, хто хворіють та помирають на кордоні, не дозволено доправляти жодну медичну допомогу, а медіям заблоковано доступ до трагедії, яка там розгортається. Однак навіть та неповна, фрагментарна інформація, яка надходить, дає уявлення про величезні масштаби гуманітарної катастрофи, яка відбувається на кордоні Європейського Союзу: ми знаємо, що людей, які перебувають там, піддають безжалісній процедурі пуш-беку (виштовхування на інший бік кордону), прирікаючи їх на переохолодження, голод і виснаження у лісах та болотах.
Білоруські туристичні агенції, контрольовані режимом Лукашенка, обіцяють біженцям, які перебувають у розпачі, транзит до Євросоюзу за високу ціну. Заманивши таким чином до Мінська, їх потім організовано транспортують до лісів на кордоні. Там їх намагаються силою випхати на територію Польщі, тоді як польські прикордонники та військові теж застосовують силу, аби повернути їх назад до Білорусі. У найгірших випадках це закінчується смертю. Декого з померлих ми знаємо на ім’я, інші помирають анонімно.
Як громадянки та мешканки Європейського Союзу, ми звертаємося до вас як демократично обраних представників Європи – не відводьмо погляду від цієї трагедії.
Ми маємо усвідомлювати той факт, що цих людей використовують як заручників. Ці диявольські практики увійдуть до історії як приклад сучасного різновиду звірства. Надто часто в історії Європи ми дозволяли собі залишатися у невіданні. Ми заплющували очі й затуляли вуха. Ми мовчали. По досвідові ХХ століття ми знаємо, що існує незручне і виснажливе знання. Аби захистити власне відчуття добробуту, більшість людей відмовлялася помічати його. Сьогодні ця ситуація повторюється.
Для нас Європейський Союз є передовсім моральною надкордонною спільнотою, заснованою на принципах солідарности між людьми. Це надає нам право закликати вас зайняти недвозначну позицію щодо цієї ситуації. Ми розуміємо, що давати раду тискові відчаю на кордонах Європи – непросто. Однак те, чому ми дозволяємо відбуватися на цих кордонах, є несумісним із нашими засадничими європейськими цінностями.
Ми закликаємо до якнайшвидшого та найефективнішого вирішення цієї гуманітарної кризи, до дотримання норм Женевської Конвенції, а передовсім – до початку біженської процедури для всіх, хто просять про це, і кого зараз утримувано на цій частині східного кордону Європейського Союзу.
Ми вимагаємо широкомасштабної дипломатичної ініціативи у країнах Близького Сходу для спростування брехливих оповідок білоруського режиму, спрямованих на заманювання якомога більшої кількости біженців у відчаї до польсько-білоруського кордону, і таким чином – на погіршення та дестабілізацію політичної ситуації у Польщі та по всьому Євросоюзові.
Передовсім ми закликаємо допустити до прикордонної зони гуманітарні організації, аби вони надали медичну та юридичну допомогу.
Ми також вимагаємо доступу для акредитованих журналістів та медій до районів прикордонної зони, в яких проголошено надзвичайний стан. Це є необхідним для отримання громадськістю повної та достовірної інформації.
Сьогодні ми почуваємося болісно безпомічними, але знати факти – означає усвідомлювати зло, яке чиниться. Це знання має призводити до дії.
Світлана Алексієвич
Ельфріде Єлінек
Герта Мюллер
Ольга Токарчук
Лауреатки Нобелівської премії з літератури»
Фото: Getty Images
