detector.media
Анастасія Романюк, Ольга Снопок
«Детектор медіа»
23.10.2021 15:00
Добкін проти Терехова: передчасна агітація, мережа сторінок і боти
Добкін проти Терехова: передчасна агітація, мережа сторінок і боти
«Опора» знайшла групу фейсбук-сторінок, яка поширює чорний піар проти конкурентів Михайла Добкіна на виборах мера Харкова. Третину коментарів на цих сторінках пишуть боти.

Ще задовго до старту офіційної кампанії було зрозуміло, що вибори мера Харкова будуть запеклим протистоянням. «Опора» ще влітку не раз фіксувала дочасну агітацію за різних кандидатів, використання адміністративного ресурсу, збір персональних даних і навіть імовірний непрямий підкуп виборців. Штаб кандидата Михайла Добкіна опублікував заяву, в якій звинуватив політичного опонента Ігоря Терехова в керуванні дискредитаційною кампанією проти Добкіна в соціальних мережах. Однак моніторинг соціальних мереж, який провела «Опора», свідчить, що й сам Добкін відплачує Терехову тією ж монетою.

Спершу кілька слів про офіційну кампанію. Михайло Добкін агітує за себе із фейсбук-сторінки «Наш Дом — Харьков. Команда Михаила Добкина». З 11 червня до 11 вересня 2021 року (за три місяці до старту виборчого процесу, що означає, що ця агітація була дочасною) на рекламу дописів цієї сторінки витратили понад 7 тисяч доларів (майже 197 тисяч гривень). У цих дописах кандидат закликає підтримати його на виборах, розповідає про свої ініціативи, роздає обіцянки, виголошує різні гасла та спілкується з виборцями.

Ще три фейсбук-сторінки — «ОбнажёнKha», «Дичь Харькова» та «Цена вопроса» — завзято критикують головного політичного конкурента Добкіна — Ігоря Терехова. За три місяці моніторингу ці сторінки витратили понад 5,5 тисяч доларів (майже 150 тисяч гривень) на 44 рекламні дописи.

На перший погляд, окрім критики Терехова та подекуди інших кандидатів, між цими сторінками нічого спільного. Однак дані дисклеймерів до реклами, яку транслюють ці сторінки, цікаві. По-перше, на координованість цих сторінок вказує схожий патерн, за яким створено електронну адресу, вказану як контакт для зв’язку з рекламодавцем:

  1. 1@tsenavoprosa.site;
  2. 1@dichkharkova.site;
  3. 1@obnazhenkha.site;
  4. 1@nashdom-kharkov.online.

Схожа ситуація і з сайтами, вказаними у дисклеймері: tsenavoprosa.site, dichkharkova.site, obnazhenkha.site, nashdom-kharkov.online. Усі вони розташовані на ресурсі для дизайну та хостингу сайтів Tilda і зараз недоступні, адже у власників (або власника?) закінчилася підписка. По-друге, як значиться на ресурсі who.is, усі сайти створені у проміжку між травнем та липнем 2021 року (а сайти dichkharkova.site та obnazhenkha.site створені в один день — 23 травня, із різницею у дві години). Ці факти дозволяють припустити, що сайти, зазначені у дисклеймерах реклам, а отже й самі рекламні дописи всіх чотирьох сторінок керуються однією людиною. Зважаючи на такий зв’язок, можна припустити, що й керування сторінками, які поширюють  негативні повідомлення про різних кандидатів на мера Харкова (особливо Ігоря Терехова), напряму пов’язане з виборчим штабом Михайла Добкіна.

А чи не використовували ці сторінки ботів для підвищення популярності дописів та створення штучної дискусії в коментарях? «Опора» проаналізувала 1092 коментарі під 28 дописами з усіх 4 сторінок (повний список коментарів можна знайти за посиланням) і виявила, що близько 27 % усіх коментарів під проаналізованими дописами залишили фейкові акаунти.

Боти вихваляють Михайла Добкіна та критикують його опонентів. Показово, що багато ботів роблять окремий наголос на тому, що вони особисто голосуватимуть саме за цього кандидата. Така собі спроба створити ефект спіралі мовчання, аби кожен читач, який має іншу думку, почувався в меншості.

«Підозрілою» була поведінка 36 користувачів, які лишили на цих чотирьох сторінках 290 коментарів. Любов до суперечок під дописами — не єдине, що їх об’єднує. Перша цікава знахідка на їхніх сторінках — дата публікації першого допису. Із 36 облікових записів 27 розмістили свій перший допис у 2021 році, при цьому 23 дописи вперше проявили активність у період із березня по червень. Вже в цьому помітні прояви скоординованої поведінки. До прикладу, три сторінки (Александра Князева, Вера Дмитрук, Анжелика Романова) вперше опублікували допис 7 березня, ще три сторінки (Юлия Гончарова, Вика Бушуева, Арина Перепичка) — 12 квітня, інші три сторінки (Виктор Штельмах, Олег Кожухарь, Костя Мушинский) — 11 червня тощо. На сторінках ботів спостерігається також інша цікава особливість: щонайменше чотири з них вказали, що навчались у харківській гімназії №1 (Левина Мария, Вита Гуревич, Юлия Гончарова, Вика Мишина), ще троє «ходили» до гімназії №14 (Катерина Довбуш, Арина Перепичка, Олег Кожухарь). П’ятеро (Тарас Гординский, Александра Князева, Света Милох, Костя Мушинский, Людмила Богун) навчались у Харківському політехнічному інституті.

Загалом сторінки ботів доволі пусті. Більшість має небагато друзів (кількість фоловерів різниться від 4 до 316). При цьому що більше друзів у якогось із ботів, то більше серед них помітні арабські й турецькі користувачі. Окрім цього, більшість цих фейкових акаунтів використовують обкладинку, пов’язану з Харковом. Так, у Игорь Бондаренко та Лев Неронов як фон використовувалась ось ця фотографія Харкова:

А у Саша Фролов та Максим Немировский — ось ця:

Ще одним підтвердженням несправжності виявлених акаунтів стала перевірка фотографій аватарів, які використовувалися у фейсбуку. Перевіривши фотографії ботів на сервісі search4faces.com, ми виявили, що щонайменше 16 фейкових сторінок «позичили» фото у російських та українських користувачів забороненої в Україні соціальної мережі вконтакте. До прикладу, фотографія Жанни Бобрової з Казані, вперше опублікована 29 листопада 2017 року, отримала нове життя на сторінці Левиної Марії — також 29 листопада, але вже 2019 року. Так само і фотографія Інни Тимченко (вперше опублікована у жовтні 2016 року), що тепер стала основною фотографією бота на ім’я Анна Гайдай. За схожим принципом фотографія Юлії Лукошкиної із Краснодара від жовтня 2013 року стала першою світлиною, яку опублікувала Александра Князева 7 березня 2021 року.

На сторінках ботів трапляються також однакові дописи, як-от у випадку сторінок Рогова Полина, Володимир Сергієнко та Лев Неронов:

Кожен із ботів підписаний на низку харківських (переважно новинних) сторінок. Серед них четвірка сторінок, які наведені вище в цьому матеріалі. Ця мережа сторінок відображена на інфографіці нижче (що більша «бульбашка», то більше ботів стежать за сторінкою) або ж за посиланням.

До цієї мережі входять сторінки, за якими стежать хоча б двоє з виявлених ботів. Це 43 сторінки, більшість яких присвячена політичному та соціальному життю Харкова. Сторінки охоплюють різну за масштабом аудиторію — від 15 підписників (Lilac) до понад двох мільйонів («ТСН»). Окрім місцевих медіасторінок, боти також стежать за сторінками Харківської міської ради, Михайла Добкіна, Ігоря Терехова, Олександра Фельдмана, «ТСН» та телеканалу «Україна». Найпопулярнішими серед цих фальшивих користувачів виявилися сторінки «Хроники Харькова», KHARKIV Today, «Харьков Full», «Мой Харьков», «Резонансные новости Украины», RegioNews.ua, «Престол 1-й столицы» та «Харьков. Комментарии — Новости и события» — за кожною з них стежать понад десять фейкових акаунтів. До прикладу, Игорь Бондаренко систематично залишав у коментарях до дописів сторінок «Первый Свободный», «OpenNews — Харьков» та KHARKIV Today власні коментарі з дискредитацією Ігоря Терехова (навіть якщо інших коментарів під дописами не було).

Звісно, на всіх сторінках були й реальні користувачі, котрі щиро підтримували позицію Михайла Добкіна та критикували Ігоря Терехова. Однак поруч із реальними дописувачами приблизно 30 % — коментарі ботів.

Нагадаємо, соціальна мережа Facebook із 2017 року звертає особливу увагу на моніторинг та блокування акаунтів, сторінок та груп, що мають ознаки координованої неавтентичної поведінки. Створення фейкових акаунтів та коментарі від ботів можуть вводити в оману користувачів та маніпулювати суспільною думкою для досягнення певної політичної мети. Для прикладу: торік на місцевих виборах ботів полюбляв використовувати Андрій Пальчевський. Попри це, українське виборче та медійне законодавство не передбачає жодних покарань для власників або замовників послуг ботоферм.

Анастасія Романюк, Ольга Снопок, Громадянська мережа «Опора»

Фото: скріншот з YouTube

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY