detector.media
Андрій Любарець
для «Детектора медіа»
30.09.2021 13:00
А чи був Шефір? Огляд політичних токшоу за 20–24 вересня 2021 року
А чи був Шефір? Огляд політичних токшоу за 20–24 вересня 2021 року
Батл Разумкова зі Стефанчуком у Шустера, черговий бенефіс Мураєва та нестримність ведучих на каналі «Наш», пародіювання голосу Коломойського в ефірі «1+1».

Замах на Сергія Шефіра та закон про олігархів витіснили з уваги політичних токшоу запровадження карантину. «Перший незалежний» закликав виходити на тарифні протести, а «1+1» піарив закон про олігархів.

«Свобода слова». ICTV. 20 вересня

В ефірі «Свободи слова» в понеділок обговорювали дві теми — ЛГБТ-прайд у Києві (менше 20 хвилин) і проблеми вакцинації в Україні (решта ефіру). Токшоу розпочалось із дещо сумбурної дискусії щодо Маршу рівності, який пройшов у Києві 19 вересня. Варто зауважити, що «Свобода» на ICTV була єдиним токшоу цього тижня, де обговорювали цю тему.

Прихильників проведення прайдів представляли керівник ГО «Точка Опори» Тимур Левчук та нардепка «Голосу» Інна Совсун. Противників — координатор громадянського руху «Всі разом» Руслан Кухарчук і нардеп від «Слуги народу» та координатор найбільшого міжфракційного об’єднання Ради «Цінності. Гідність. Родина» Святослав Юраш.

Кухарчук звинуватив владу в порушенні права на свободу слова та свободу пересування для противників «ЛГБТ-пропаганди». Зокрема, поскаржився, що «людей, які виходять на захист сімейних цінностей», в Україні б’ють на утискають. Як приклад розповів, що у 2018 році в Києві побили понад 70 людей, які «мирно протестували проти гей-параду». Це маніпуляція: противники прайду в Києві 2018 року не «мирно протестували», а намагалися зірвати Марш рівності. Зокрема, перекривали шляхи та робили спроби нападу на учасників акції.

Юраш поставив у приклад для України Польщу, яка змогла євроінтегруватись із «повагою до своєї ціннісної реальності». Ведучий Вадим Карп’як поставив під сумнів цю тезу, нагадавши про масові акції протесту проти заборони абортів у цій країні.

За результатами ефіру кількість респондентів «Свободи слова», що підтримує рівні права для ЛГБТ-спільноти, скоротилася на 3% (з 81 до 78%). Ці цифри можуть бути пов’язані з тим, що противники прайду мали більше часу. А Совсун і Левчук просто не встигли відповісти на більшу частину критики своїх опонентів.

Друга частина програми була радше інформативною. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький розповідали про політику влади щодо запровадження локдауну в Україні, темпи вакцинації та обговорювали іноземний досвід боротьби проти коронавірусної епідемії. Критиків дій уряду представляли двоє гостей — голова симпатичної телеканалу ICTV партії «Голос» Кіра Рудик та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Крім того, у студії було двоє медиків: Дмитро Шерембей, голова Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, Та Катерина Булавінова, лікарка-інфекціоністка, медична експертка ЮНІСЕФ. Загалом ефір відвідали десять гостей (сім чоловіків і три жінки).

 

На думку Гройсмана, збільшити темпи вакцинації в Україні здатна виплата кожному вакцинованому тисячі гривень. Політик упевнено заявив, що «ці кошти є у доступі», та зазначив, що гроші можуть бути витрачені із тримільярдної позики Міжнародного валютного фонду. Варто зазначити, що МВФ передав ці гроші уряду України перш за все для покриття дефіциту бюджету, наповнення золотовалютних резервів та стимулювання розвитку певних галузей економіки. Тому можна поставити під сумнів реалістичність даної тези експрем’єра.

Кіра Рудик критикувала уряд за пізні темпи підготовки до вакцинації та відсутність «легкого доступу» до вакцин. Експертка UNICEF Катерина Булавінова застерігала від переведення питання вакцинації у площину політики та критики уряду. Вона наголосили, що керівники установ мають брати на себе відповідальність за непопулярні рішення про недопуск невакцинованих працівників до роботи, а представники місцевої влади — забезпечувати доступність вакцин.

Дискусія у студії змогла на 4% підняти кількість прихильників примусової вакцинації серед респондентів «Свободи слова» (з 73 до 77%).

«Пульс», Перший незалежний, 22 вересня

Ефір програми «Пульс» нічим не здивував нечисленних глядачів Першого незалежного. Вже котрий тиждень на каналі обговорюють енергетичну кризу, недоліки бюджету та законодавчих ініціатив парламенту, проблеми вакцинації, конфлікт Зеленського та Разумкова. П’ятигодинний ефір токшоу нагадує ходіння по колу (утримаємося від відсилок до творчості Данте). Ті ж самі тези повторюють протягом десятки разів під схвалення майже всіх гостей студії.

Гостями першої частини шоу, яка передбачає «сольні» виступи, стали два спікери.

Першим із них традиційно був нардеп «ОПЗЖ», цього разу — Олександр Колтунович. Другим — експрем’єр-міністр Юрій Єхануров, якого ведучі представили як людину, «яких зараз мало у парламенті». Промова експрем’єра дещо випадала зі звичного формату шоу. Замість нищівної критики дій уряду та закликів до миру із Росією, близько години він розмірковував про світові тенденції в економіці та проблеми української регіональної політики.

У другій частині ефіру зібралися представники «ОПЗЖ» в компанії політиків і коментаторів із пулу Медведчука. Анатолій Бурміч, народний депутат з «Опозиційної платформи — За життя», член політради «Опозиційної платформи — За життя» Андрій Спаський, джинсовик Дмитро Корнійчук, колишній координатор «Українського вибору» Сергій Годний, екссуддя Денис Невядомський, який у минулому «відмазав» соратника Медведчука Андрія Лесика, прихована піарниця «ОПЗЖ» Олександра Решмеділова, постійний політичний коментатор каналів Медведчука Віктор Суслов. Відносну незалежність демонстрував лише економіст Олексій Дорошенко, який інколи вступав у дискусії. Загалом програму відвідали десять гостей (дев’ять чоловіків та одна жінка).

 

Ведучі пропонували гостям позмагатися в обзиванні бюджету на наступний рік. Із запропонованих гостями варіантів, окрім тривіального «бюджету проїдання», також звучали «бюджет фінансового плінтусу», «бюджет обдирання», «злуплялово», «плювок в обличчя громадянам із мінімальними доходами», «бюджет дальнейшего обнищания», «бюджет нищеты», «бюджет бедности», «антисоціальний бюджет», «бюджет силовиків та державного апарату».

У гротескній критиці уряду у студії проскакували нотки кремлівського дискурсу про Україну як failed state. Так Сергій Годний сказав, що вже два роки влада в Україні «демонтує державу», а Корнійчук зазначив, що «економіки в країні немає і по суті нічого не працює». Але перевершив їх Денис Невядомський, який трагічним голосом повідомив, що «держава, побудована у 1991 році, прогнозовано та логічно приходить до свого фіналу і зараз час задуматись про будівництво нової». Ведуча токшоу Євгенія Скорина відразу після цієї промови уточнила, що ніхто у студії не ставить під сумнів територіальну цілісність України.

Не обійшлося й без традиційних розвінчань диктатури Зеленського: впровадження карантинних зон, на думку Корнійчука, є «технологіями, щоб боротись проти народних протестів». Корнійчук із маніакальною послідовністю закликав українців виходити на тарифні протести. Цією тезою він закінчував фактично кожен свій виступ. Організувати ці протести, на думку спікера, мали би мери міст. У той же час Невядомський стверджував, що будь-яка форма протесту в Україні завершиться «розстрілами якщо не від поліції, то від радикалів».

Важко в цьому контексті не згадати, що канал Медведчука, який так переймається свободою протестів в Україні, жодним чином не засудив реальні репресії проти протестувальників у Білорусі, а ведуча телеканалу Діана Панченко навіть вела «Слов’янський базар» у Вітебську.

Втомившись напряму цитувати кума Путіна, ведучі двічі протягом ефіру наводили тезу з блогу політтехнолога на сайті «112», що «Медведчук домовився з Росією про ціну на газ у 175 доларів, але Зеленський купуватиме в Європі по 900». Навіть нардеп з «ОПЗЖ» Олександр Колтунович обережно натякнув на маніпуляцію у цьому твердженні: «Я не думаю, що там буде 900».

Інший нардеп «ОПЗЖ» Анатолій Бурміч неочікувано заявив, що війну в Україні почав «не Порошенко і не Зеленський», а якийсь «умный дядька». Цей же «дядька» відповідальний за всі політичні та економічні проблеми в Україні останніх років. Недосвідчений глядач Першого незалежного міг подумати, що на нардепа «ОПЗЖ» зійшло одкровення і він нарешті визнає відповідальність Путіна за війну та анексію. Втім більш досвідчений глядач впізнає тут старий «трюк» проросійських політиків і журналістів — збирати аргументи, які в Україні використовують для критики Росії, та «рикошетити» їх у бік Вашингтона. Вже хвилину по тому Бурміч уточнив, що йдеться про «дядьку, который печатает доллары». І цей же дядько, на його думку, відповідальний за суд проти «нового лідера» — Віктора Медведчука.

Також студія «Пульсу» обговорювала конфлікт президента зі спікером парламенту. Представники «Опозиційної платформи» знову надсилали промені підтримки Разумкову у випадку переходу конфлікту в гостру стадію. Олександр Колтунович заявив, що Разумков у своїй роботі на посаді «дотримувався букви закону», а його позиція щодо рішень про санкції в РНБО відповідає «здоровому глузду». Бурміч навіть припустив, що міг би проголосувати за Разумкова.

Зовсім анекдотично на цьому фоні виглядає коментар Дмитра Корнійчука, що в ефірі «олігархічних телеканалів» обговорюють конфлікт Зеленського із Разумковим, щоб відвернути увагу від «антисоціального бюджету». От тільки токшоу Першого незалежного приділяло цьому конфлікту чи не найбільше уваги. Можливо, коментатор хотів прозоро натякнути на те, що Перший незалежний також належить якомусь олігарху?

«Токшоу №1», «Україна 24», 23 вересня

Ведучий токшоу Василь Голованов повідомив, що замах на Сергія Шефіра повністю змінив плани на ефір. Значна частина шоу була присвячена обговоренню цього інциденту. Програма розпочалась із коментарів Генпрокурорки Ірини Венедиктової та першого заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна щодо встановлених обставин замаху та його розслідування.

Далі про замах говорили переважно політики, які мають певний досвід роботи у силових структурах. Але дискусія все одно вийшла політизованою. Адже майже кожен використовував справу для просування порядку денного своєї партії або свого оточення. Для голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка замах на соратника став приводом іще раз поговорити про досягнення уряду: «стріляли в людей, які обрали два роки назад нову владу, стріляли в реформи, які ми робимо, в відкриття ринку землі, … стріляли в надії людей, в найбільший рівень зарплатні за все життя». Пізніше ексгенпрокурор Святослав Піскун доречно пожартував, що промова Корнієнка нагадала йому промови більшовиків після замаху на Леніна. До речі, те, що сказав Корнієнко, практично дослівно повторив Андрій Єрмак.

Втім і сам Піскун не оминув можливості поскаржитися на реформу прокуратури та звільнення 2,5 тисяч прокурорів. Саме тому, на його думку, в Україні виросла злочинність. Для колишнього радника Авакова Зоряна Шкіряка замах став приводом поговорити про досягнення свого патрона й теперішнє стрімке їх нівелювання. Для нардепа від «ЄС» Артура Герасимова — нагадати про справу Шеремета та припустити, що замах на Шефіра пов’язаний із «розборками всередині команди Зеленського». Підсумовувати першу частину дискусії чомусь довірили блогерці і дружині Дмитра Гордона Олесі Бацман. Також у цій частині розмови брали участь Валентин Наливайченко, народний депутат від «Батьківщини», та Ігор Смешко, лідер партії «Сила і честь».

Коли тебе просять підсумувати дискусію з теми, в якій ти не є експерткою

У другій частині токшоу обговорювали досягнення монобільшості у зв’язку з екватором каденції чинної влади. Представники «Слуги народу» (до Корнієнка додалися Олена Мошенець та Олена Шуляк) апелювали до найвищого рівня середньої зарплати в незалежній Україні, позитивних темпів розвитку економіки, будування доріг і цифровізації. Опозиція натомість критикували владу за втручання в роботу незалежних інституцій і високі ціни (Іванна Климпуш-Цинцадзе з «ЄС»), погані умови ведення бізнесу (Кіра Рудик, «Голос»), «тарифний геноцид» (Сергій Шахов, група «Довіра») та жалілися, що «реформи завели нас у глухий кут» (Олексій Кучеренко, «Батьківщина»). Загалом в ефірі взяли участь 15 гостей (дев’ять чоловіків та шість жінок).

 

Олександр Корнієнко запам’ятався принциповою відмовою відповідати на коментарі представників партії «ЄС». Також політик заявив, що його партія не боїться виборів і всі «дострокові вибори у країні оголошуються і відбуваються». Втім, політик ігнорує той факт, що як минулий, так і чинний склад Верховної Ради зволікав із призначенням позачергових виборів міського голови в Луцьку, де мер загинув ще 2017 року. Нового очільника міста обрали лише на чергових виборах у жовтні 2020 року.

Дискусія вийшла обірваною, оскільки останні 20 хвилин ефірного часу програми використали на трансляцію виступу президента на Генасамблеї ООН.

«Право на владу», «1+1», 23 вересня

У випуску «Права на владу» під назвою «Закон і порядок» обговорювали замах на Сергія Шефіра, закон про олігархів, нове податкове законодавство та зненацька — податкову політику та законодавство в Німеччині. Гостями ефіру стали: Денис Малюська, міністр юстиції. Давид Арахамія, лідер фракції «Слуга народу». Данило Гетманцев, народний депутат, «Слуга народу». Леся Забуранна, народна депутатка, «Слуга народу». Сергій Соболєв, народний депутат, «Батьківщина». Ярослав Железняк, народний депутат, «Голос». Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ. Тимофій Милованов, радник керівника Офісу президента. Валерій Кур, криміналіст. Микола Голомша, перший заступник генерального прокурора (2014). Василь Вовк, генерал-майор СБУ. Сергій Доротич, лідер руху «SaveФОП». Геннадій Друзенко, політичний коментатор. Загалом 13 гостей (дванадцять чоловіків та одна жінка).

 

Першим спікером у студії став радник голови МВС Антон Геращенко. Детально позиції міністерства щодо версій замаху, висловлені на шоу, можете дізнатись із новини «Детектора медіа». Якщо коротко, то Геращенко вважає, що у водія стріляли, аби потім убити всіх у машині. А метою замаху називає залякування президента.

МВС доволі швидко встигло узгодити стратегію комунікування своєї позиції щодо справи. Промови Геращенка у студії «Права на владу» та заступника міністра Євгенія Єніна, який виступав на «Токшоу № 1» у середу, збігались в усіх ключових позиціях. Зокрема спікери використовували однаковий візуал, щоб довести, що не всі замахи професійних кілерів є успішними. Як Геращенко, так і Єнін зробили саркастичний коментар, що міністерство запрошує всіх прихильників версії про інспірування взяти участь в експерименті й сісти в автомобіль, у який буде випущено 20 куль.

Дискусія у студії «1+1» була менш політизованою, ніж в ефірі «Токшоу № 1». Експерти переважно ставили питання Геращенку про хід розслідування. Примітно, що радник міністра не зміг відповісти на запитання експерта Василя Вовка, звідки висновок про причину замаху.

Вирізнявся на фоні інших промовців колишній керівник УБОЗа Валерій Кур. Він почав свою промову зі слів, що є аполітичним і представляє протестний електорат, а закінчив похвалами на адресу президента: Зеленський «заявив себе сильніше, ніж інші наші лідери» і до того ж має «стільки противників, скільки не було ні в кого».

Наталя Мосейчук говорила у студії, що замах та ухвалення антиолігархічного закону пов’язані між собою. Тобто фактично схиляла глядачів у бік однієї з версій причин замаху.

Законопроєкт щодо олігархів у студії критикували Сергій Соболєв («Батьківщина») та Ярослав Железняк («Голос»). Серед зауважень — порушення процедури голосування та юридична абсурдність тексту документа. Железняк запам’ятався твердженням, що його однопартійців, які проголосували за закон, «купили представники офісу президента», давши грошей на округи.

Представники уряду та партії «Слуга народу», яких у студії було майже вдвічі більше, ніж представників опозиції, з гордістю говорили про відсутність аналогів цього законопроєкту у світі. А у відповідь на більшість критичних зауважень казали, що недоліки скоригуються подальшими правками та новими законопроєктами. Давид Арахамія заявив, що це лише перший закон із «пакету боротьби зі впливом олігархів». Під час обговорення закону в ролі типового олігарха зазвичай згадували Петра Порошенка. Єдиний виняток — спроба міністра юстиції Дениса Малюськи спародіювати голос Ігоря Коломойського. На пряме запитання ведучої про те, як закон вплине на спілкування Петра Порошенка із представниками його фракції, Денис Малюська відповів, що перебування з олігархом в одній фракції «повинно бути незручним і не комфортним».

Автори шоу ще кілька разів зверталися до прийому м’якого схилення глядача до певної точки зору. Зокрема, ведуча навела позицію лише одного дипломата — посла Великої Британії в Україні Мелінди Сіммонс, яка виступила на підтримку закону. Хоча не всі дипломати й міжнародні організації підтримали цей законопроєкт. Наприклад, критично щодо нього висловилася посол Канади в Україні Лариса Ґаладза. Пізніше, під час обговорення нових податкових норм, у студію підключили директора агрофірми, який висловився на їхню підтримку. Автори програми не зрівноважили цей виступ протилежною точкою зору.

Дискусію щодо закону про олігархів перервали на двадцятихвилинну розмову про німецькі закони щодо податків, штрафів та про правову свідомість німців. Ведуча акцентувала увагу на неординарних податкових зборах і штрафах, які є в цій державі. Можливо, таким чином автори програми намагалися стимулювати лояльніше ставитися до поки що непопулярних законодавчих ініціатив чинної влади, пов’язаних із податками.

«П'ятниця. Вечір», «Наш», 24 вересня

Токшоу почалось із бенефісу шоумена Андрія Пальчевського. Він прийшов у студію у звичній для себе ролі експерта з усіх тем, щоб обговорити замах на Сергія Шефіра та політику уряду. Пальчевський, який до місцевих виборів був гостем №1 проросійських каналів, а потім майже на рік зник із радарів, був у своєму репертуарі. Цитував Івана Грозного, Радзинського, Жириновського, Пушкіна, Платона, Альбера Камю, маловідомі «народні мудрості». Постійно звертався до залу, немов шкільний учитель, та не завжди доречно намагався жартувати. Шоумен радив президенту «очистится от кадровой скверны» та проводити референдуми з усіх болючих питань (зокрема щодо деолігархізації та війни на Донбасі).

На основну частину розмови зібралися: Євгеній Мураєв, власник каналу «Наш». Людмила Буймістер та Георгій Мазурашу, народні депутати, «Слуга народу». Олександр Качний, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Олексій Кучеренко та Андрій Ніколаєнко, народні депутати, «Батьківщина». Сергій Шахов, народний депутат, група «Довіра». Вікторія Гриб, народна депутатка, «Опозиційний блок». Олеся Яхно, Валерій Димов, Денис Ярославський, Валентин Гладких, політичні коментатори. Загалом 12 гостей (дев’ять чоловіків і три жінки).

 

Спочатку «Наш» обговорював закон про олігархів, зібравши у студії лише противників його ухвалення. Навіть партію влади представляла Людмила Буймістр, яка голосувала «проти». Ведучі хвалили її за сміливість, називали однією із представниць монобільшості, від слів якої «не тіпається око», та жартували, що скоро вона буде представляти іншу фракцію.

Вже у третьому токшоу протягом тижня взяв участь нардеп «Батьківщини» Олексій Кучеренко. У вівторок він виходив на зв’язок телефоном на Першому незалежному, а в середу був у студії «Токшоу №1». Політик в усьому погоджувався з Євгенієм Мураєвим та нардепом від «ОПЗЖ» Олександром Качним. Гості зійшлися на тому, що «олігархат кращий за зовнішнє управління» (Качний), «Нафтогаз» контролюють іноземці (Мураєв), а для виходу з газової кризи Україні доведеться починати переговори з Росією (Кучеренко).

Найгарячіша дискусія розпочалась, коли Буймістер наважилася сказати, що низька ціна на газ для Білорусі пов’язана з тим, що ця держава здала свій суверенітет Росії. У відповідь на це Євгеній Мураєв звинуватив гостю в тому, що вона «продала батьківщину Великій Британії та США».

«Колишній» власник каналу Євген Мураєв традиційно був головною зіркою шоу та «найрівнішим серед рівних» у студії. Його виступи могли тривати до п’яти хвилин, а ведучі ставали на підтримку шефа у всіх дискусіях із гостями. Перш ніж піти зі студії, політик відповідав на питання ведучих про геополітику, стоячи поряд із ними. Певно, таким чином канал натякав, що Мураєв важливіший за інших присутніх. Що ж до самої зовнішньополітичної візії політика, то завдання України, на його думку, — «об’єднати всі країни Євразії в один великий економічний і військовий блок« (включно із Китаєм). Зробити це потрібно, щоби протистояти новому блоку, який «буде дуже агресивним і прагнутиме до однополярності світу». Іншими словами, саме США, а не Росія, є головною загрозою як для світу, так і для України.

Ще більш явні проросійські меседжі Мураєву допомагав транслювати ведучий та одне з облич каналу Макс Назаров. Зокрема, стверджував, що «вашингтонський обком гірший за олігархів»; в унісон з Олексієм Кучеренком сміявся з тези Людмили Буймістер, що олігархи не фінансували майдани в Україні; називав контракт із Росією про поставку газу «спасінням від зубожіння».

У другій частині токшоу «Наш» узявся за тему замаху на Сергія Шефіра. Також говорили про зовнішню політику та виступ Зеленського в ООН. У цій частині було значно більше дискусій між коментаторами. Втім побільшало й галасу у студії та втручання ведучих у дискусії.

Модератори дозволяли собі репліки на кшталт «та невже» або саркастичне «конечно», коли спікери висловлювали не близьку до ідеології телеканалу думку. Ведучий Антон Довлатов висловлював свою суб’єктивну точку зору частіше, ніж чимало із запрошених гостей. Та не забував давати саркастичні коментарі, коли хтось із коментаторів, як йому здавалося, казав щось на підтримку Зеленського або Порошенка.

Твоє обличчя, коли в ефірі каналу «Наш» хвалять Порошенка

Під час обговорення замаху на Шефіра часто звучала версія інсценування. Ведучі звертали увагу, що поранений водій проїхав більше, ніж було необхідно, щоб утекти від кілера. Антон Довлатов пожартував, що згадка про напад, яку президент Зеленський озвучив із трибуни Генасамблеї ООН, могла бути вписана у промову заздалегідь. Політичний пенсіонер Геннадій Москаль, із яким зв’язалися телефоном, засумнівався, чи був Шефір в авто в момент замаху. Аби дискредитувати промову Зеленського на радбезі ООН, «Наш» не погребував процитувати речницю російського МЗС Марію Захарову. Хоча сама ООН, на думку ведучих, і так виглядає «не прототипом світового уряду, а радше безсилою та проблемною організацією, як колись Ліга Націй».

«Свобода слова Савіка Шустера», «Україна», 24 вересня

Гості «Свободи слова Савіка Шустера» обговорювали ті ж теми, що й на інших ефірах цього тижня — замах на Сергія Шефіра та ухвалення закону про олігархів. Втім, як зауважив сам Шустер, у другій половині шоу кожен із гостей уже почав говорити про те, що хвилює особисто його.

Гостями вечора стали: Дмитро Разумков, голова Верховної Ради. Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради. Євгеній Єнін, перший заступник міністра внутрішніх справ. Олександр Корнієнко та Андрій Костін, народні депутати, «Слуга народу». Юлія Тимошенко, народна депутатка, «Батьківщина». Олексій Гончаренко, народний депутат, «Європейська солідарність». Михеїл Саакашвілі, голова Виконавчого комітету реформ. Руслан Рябошапка, колишній генеральний прокурор. Георгій Учайкін, голова Української асоціації власників зброї. Олександр Мартиненко, генеральний директор «Інтерфакс-Україна». Дмитро Гордон, блогер. Загалом 12 гостей (11 чоловіків та одна жінка).

 

На початку програми публіці задали абстрактне питання — «Чи вважаєте ви, що напад на Сергія Шефіра був замахом на реформи Зеленського?» (Нагадаємо, саме цю тезу просувають останнім часом голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко та керівник Офісу президента Андрій Єрмак.) Не дивно, що протягом ефіру різні гості трактували результати голосування по-різному. На першому голосуванні 58% респондентів відповіли «так», але наприкінці програми їхня кількість упала до 49%.

«Свобода» стала єдиним токшоу, на якому під час обговорення замаху слово надали не лише політикам і представникам спецслужб, але також і експертам зі зброї. Проте лише на кілька хвилин. Далі представники влади та опозиції стали звинувачувати одне одного в політизації трагедії. Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка пригадав справу Катерини Гандзюк та висловив надію, що слідство не буде шукати «стрілочника». Юлія Тимошенко жалілася на «вакханалію в силових структурах». Голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко продовжував захищати версію «замаху на реформи», а також навів доволі суперечливу тезу, що чимало з представників нинішньої влади не мають охорони, кортежів і живуть так, як жили до того, як стати політиками.

Певно, зіткнення у студії спікера Дмитра Разумкова (підключився до дискусії через відеозв’язок) із його заступником Русланом Стефанчуком стало найгарячішою частиною вечора. Нагадаємо, саме Руслан Стефанчук головував на засіданні парламенту, на якому Рада ухвалила закон про олігархів. Разумков перебував на ізоляції через коронавірусну хворобу. Голосування відбулося за суперечливою процедурою, до якої опозиція має багато претензій.

Спікер, який критикував законопроєкт №5599 у теперішній редакції, звинуватив Стефанчука в умисному «створенні для опозиції можливості звернутись до Конституційного суду для подальшого блокування процесу деолігархізації». У відповідь Стефанчук лише скаржився на поправковий спам та апелював до політичної доцільності. Пізніше у студії торкнулися питання можливого звільнення Разумкова та призначення на його місце Стефанчука. Спікер не заперечив і не підтвердив, що наступного тижня парламент розглядатиме його відставку. Та сказав, що він «не тримається за місце» і не буде йти «на угоди з совістю».

Двобій чинного та наступного голів Верховної Ради?

Також дискусія щодо закону про олігархів запам’яталася твердженням Юлії Тимошенко, що його ухвалення є лише спробою відволікти суспільство від важливої інформації. Йдеться про заяву колишнього виконавчого директора «Нафтогазу» Отто Ватерландера, який сказав, що собівартість видобутку українського газу — 1 гривня за кубометр за мінімальної вартості продажу 7,5 гривень за кубометр. Цю тему також обговорювали в ефірі телеканалів Перший незалежний і «Наш». Варто зауважити, що Тимошенко не озвучила позиції інших сторін. Інформацію Ватерландера заперечили як у «Нафтогазі», так і журналісти профільного видання OilPoint.

Токшоу, які не потрапили в моніторинг цього тижня:

«Український формат». Перший незалежний. 22 вересня

Гості: Олег Волошин, Володимир Мороз, Олександр Качний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Анна Скороход, народна депутатка, «За майбутнє». Павло Розенко, ексвіцепрем’єр-міністр. Руслан Коцаба, пропагандист, політичний коментатор. Андрій Теліженко, Андрій Гнатуш, Микола Голомша, Юрій Дудкін, Дмитро Марунич, Сергій Кравченко, Олександр Лазарев, Олексій Калініченко, Василь Голян, політичні коментатори. Загалом 15 гостей (чотирнадцять чоловіків та одна жінка).

«Моя Україна». Прямий. 24 вересня

Гості: Олексій Гончаренко, народний депутат, «Європейська Солідарність». Інна Совсун, народна депутатка, «Голос». Гео Лерос, народний депутат, позафракційний. Ігор Мірошниченко, колишній народний депутат, «Свобода». Борислав Береза, колишній народний депутат. Віталій Ярема, колишній генеральний прокурор. Ілля Новіков, адвокат Петра Порошенка. Віктор Уколов та Борис Тізенгаузен, політичні коментатори. Загалом дев’ять гостей (вісім чоловіків та одна жінка).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY