detector.media
Єгор Брайлян
для «Детектора медіа»
10.06.2021 15:00
Як Китай протистоїть Британії на інформаційному фронті
Як Китай протистоїть Британії на інформаційному фронті
Як Україні, борючись із російською пропагандою, не йти шляхом Китаю, який той обрав на інформаційному фронті із Заходом та, зокрема, Британією.

Сучасна світова політика сконцентрована на питанні дієвості міжнародних відносин, де лідерство — за євроатлантичним світом. Комуністичний Китай намагається запропонувати власну альтернативу західним аналогам — від товарів масового споживання до глобальної моделі співіснування держав. Період зими-весни 2021 року у відносинах між Заходом та Китаєм позначився зростанням напруженості, а в інформаційному аспекті головною подією була заборона Пекіном роботи Бі-бі-сі на китайській території. Цю подію слід розглядати в ширшому контексті, де є місце медіадипломатії, пропаганді та формуванню іміджу держави за кордоном.

Головною подією, яка продемонструвала загострення відносин між Пекіном та Лондоном, було відкликання Британією ліцензії на мовлення китайського державного телеканалу CGTV 4 лютого. У відповідь на ці дії китайська влада 12 лютого вирішила заблокувати трансляцію Бі-бі-сі. Формальним приводом було висвітлення репресій щодо уйгурів на заході Китаю.

На думку історика-сходознавця, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Макара Тарана, «китайська влада використала зручну підставу для видалення з медіапростору, напевно, найбільш критичного каналу інформації. Бі-бі-сі, зокрема, ретранслювала проблему етнічних меншин у Китаї, насамперед уйгурів, яких змушують до праці. Практично всі засоби масової інформації Китаю (а вони всі державні) в унісон почали кампанію звинувачень Бі-бі-сі у фейкових новинах та політичній заангажованості».

Керівниця групи з вивчення гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська каже: попри те, що «офіційно Пекін пояснював заборону Бі-бі-сі нібито серйозними порушеннями стандартів теле- і радіомовлення на території Китаю, причина полягає в  підтриманні позитивного іміджу країни за кордоном. Питання до дій влади під час епідемії коронавірусної хвороби та репресії щодо уйгурської національної меншини — значні репутаційні ризики для КНР, інформаційна стратегія якої полягає, в тому числі, у максимальному відбілюванні власного іміджу та замовчуванні проблем як усередині країни, так і закордоном».

Багато що залежить і від способу комунікації зі світом. На Заході вміння знаходити інсайдерську інформацію, яка може йти всупереч офіційній позиції держави / компанії / групи, може кардинально змінити уявлення про певну тему, а в Китаї — стати причиною політичних переслідувань.

Макар Таран каже, що в Китаї державна пропаганда — традиційний засіб комунікації і з суспільством, і з зовнішнім світом, де офіційна точка зору є відправним пунктом для формування картини подій. «Пекін хоче продемонструвати, що висвітлення тих чи інших подій, пов’язаних із Китаєм, має відбуватися з обов’язковим урахуванням насамперед китайської офіційної точки зору, — каже експерт. — У цьому також проглядається досить загострене ставлення до інфопростору як до елементу державного суверенітету».

Пекін має великий досвід блокування західних месенджерів. «Списки заблокованих ресурсів розширюються стабільно — якщо фейсбук не працює з 2009 року, то WhatsApp, наприклад, із 2017-го. Це у штучний спосіб збільшує аудиторію питомо китайських каналів комунікації, таких як популярна платформа WeChat, де надзвичайно легко відстежувати небажані меседжі, чим уряд і займається. Тому заборона Бі-бі-сі цілком вкладається у звичну логіку дій китайського уряду», — каже Олександра Цехановська.

На відміну від основної частини Китаю, територія колишньої британської колонії Гонконгу ще зберігає в публічній сфері плюралізм думок. Історик Макар Таран каже, що засоби масової інформації цього спеціального адміністративного району, які майже повністю належать місцевим олігархам, повно й детально висвітлювали масові протести, які тривають із 2019 року. «Зверніть увагу, наприклад, на інформаційне наповнення топової гонконзької газети South-Chinа Morning Post. Характер її матеріалів цілком відображає позицію економічних еліт Гонконга щодо “м’якого наступу” Китаю задля більшої уніфікації цієї території з процесами в КНР», — каже він.

Погіршилося становище єдиного незалежного медіа в Гонконгу — Радіо-Телебачення Гонконгу (RTHK), створеного 1928 року британцями. Тепер медіа переживає не найкращі часи, адже Пекін втручається в його редакційну політику. Свідченням цього є численні звільнення журналістів та нещодавня зміна керівництва. 1 березня ЗМІ очолив Патрік Лі, зручніший для керівниці Гонконгу Керрі Лем. Лі запровадив «новий механізм редакторського менеджменту», сутність якого полягає в контролі кожного випуску новин і, якщо треба, знятті програм з ефіру.

27 травня затверджено закон про виборчу реформу Гонконгу, який зменшить вплив «не патріотів» на політичне життя регіону (на материку його запровадили в березні). Відтепер, щоби стати депутатом Законодавчої ради, треба пройти попереднє затвердження Виборчого комітету. Раніше цей комітет затверджував лише керівника Гонконгу. Також зменшили кількість депутатів, які обираються прямим голосуванням, з 35 до 20, і збільшили кількість місць у законодавчому органі з 70 до 90.

Окрім суто медійного виміру, в березні 2021 року настала черга санкцій. 22 березня Євросоюз, США, Канада та Велика Британія запровадили санкції щодо КНР через порушення прав уйгурської меншини. Такого не було з 1989 року, коли танками придушили акції студентського протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні. У відповідь 25 березня Пекін запровадив санкції щодо 10 британських офіційних осіб, зокрема лідера Консервативної партії у 2001–2003 роках Ієна Дункана Сміта.

У новій глобальній стратегії Великої Британії, оприлюдненій у березні 2021 року, Китай назвали головною геополітичною загрозою. Саме тому не дивно, що Лондон прагне посилити свій військово-політичний вплив в Індо-Тихоокеанському регіоні. Свідчення — пересування британського флоту у травні. А також посилення британської присутності в Чорному морі: 18 травня до Одеси прибув корабель HMS Trent, який два тижні брав участь у спільних з українським флотом навчаннях.

Останньою важливою подією британо-китайських відносин була телефонна розмова міністрів закордонних справ Домініка Рааба та Ванг Ї 27 травня. Рааб наголосив, що важливо допустити експертів ООН на територію Сіньцзяну, аби перевірити факти порушення прав уйгурів.

Наступні Зимові Олімпійські Ігри мають відбутися 4–20 лютого 2022 року в Пекіні. США вже запропонували бойкотувати ігри, але поки що немає консолідованого рішення як Держдепартаменту, так і політиків Заходу загалом. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у лютому 2021 року заявив, що бойкот цієї події не входить до пріоритетів британського уряду.

Чи може ця ситуація навчити чогось Україну? Адже в нас теж припиняють мовлення каналів, які займаються пропагандою та дезінформацією. На думку Олександри Цехановської, «мало сказати, що ви обмежуєте роботу певних каналів комунікації для протидії фейкам, а треба ще й пояснити необхідність цього рішення. Держави, які розповсюджують дезінформацію, включно з Росією та Китаєм, пояснюють обмеження свободи слова боротьбою з дезінформацією (яку самі й виробляють). Нам же треба швидко, чітко і прозоро комунікувати неспростовні докази про поширення дезінформації як для української, так і для зовнішньої аудиторії — аби уникнути некоректних порівнянь, що можуть мати негативні наслідки для України». Аналізуючи дії Пекіна щодо західних ЗМІ, Україна має виробити коректнішу модель поведінки, ніж Кітай, в нашій боротьбі з проросійською пропагандою.

detector.media
DMCA.com Protection Status