Межі кримінальної відповідальності провайдерів передбачають:
- повну відповідальність для тих, хто пропонує матеріал кримінального змісту та провайдера-модератора;
- часткову відповідальність сервісного провайдера, якщо йому відомо про розповсюдження протиправної інформації;
- звільнення від відповідальності аксес-провайдера.
Тема злочинного зловживання новітніми інформаційними технологіями обговорювалася сьогодні в приміщенні „Спілки журналістів України” на зустрічі з головою Вищого земельного суду у відставці доктором Екхартом фон Бубноффим. Експерт спеціалізується у боротьбі зі злочинністю та тероризмом. Свого часу він очолював палату карних справ Землі Баден Люфтенберг у Німеччині, написав велику кількість праць – коментарів до Кримінального кодексу.
У той час, коли розвиток комунікаційних технологій набирає оберту, з’явилися необмежені можливості для зловживань системами передачі інформації, мережами та даними. За цих обставин постало питання про створення такої системи захисту інформації, яка б забезпечувала свободу ЗМІ та інформації, та при цьому захищала б конфіденційність особистих даних, а також не перешкоджала б обміну інформацією між країнами, коли йдеться про боротьбу з тероризмом. Адже Інтернет не є простором, вільним від правового регулювання. (У Німеччині на електронне видання, що розповсюджує неправомірну інформацію, або ображає честь та гідність людини, можна подати в суд ). Отже, встановлення мінімальних стандартів заборони розповсюдження інформації кримінального змісту обов’язкове. Досі головним документом, що регулює права при зіткненні інтересів у цій сфері, залишається „Європейська Хартія з основних прав” 2000 року. Також існують директиви ЄС стосовно електронної комерції, захисту інформації та приватного життя у сфері телекомунікації.
За словами доктора фон Бубноффа, регулятивним документом для кримінального переслідування злочинів у сфері телекомунікації стане Конвенція Ради Європи з електронної злочинності (Convention on Cyber Crime), яку розробляють спеціалісти з комітету Ради Європи. Конвенція, яка чекає остаточного схвалення членів Ради Європи, вступить в силу після її ратифікації в країнах – членах РЄ. Пан Бубнофф сподівається, що це станеться вже наступного року, в тому числі і в Україні.
Принципи боротьби з кримінальним зловживанням у сфері новітніх електронних ЗМІ зводяться до чотирьох основних напрямків:
1)запобігання несанкціонованому доступу, пошкодженню систем; 2)запобігання маніпуляції даними та розповсюдженню інформації злочинного змісту в Інтернеті;
3)боротьба з промисловим шпіонажем та нечесною конкуренцією;
4)протидія запускові комп’ютерних вірусів, „троянських коней”, блокування програм тощо.
У першу чергу, на думку експертів, зусилля мають бути спрямовані на такі прояви зловживань, як відслідковування потоків „брудних грошей”, расистська та екстремістська пропаганда, а також зображення сексуального насильства над дітьми та дитячої порнографії. Саме тому, на думку Екхарта фон Бубноффа, важливо встановити межі кримінальної відповідальності провайдерів. Ці межі передбачають: - повну відповідальність для тих, хто пропонує матеріал кримінального змісту та провайдера-модератора; - часткову відповідальність сервісного провайдера, якщо йому відомо про розповсюдження протиправної інформації; - звільнення від відповідальності аксес-провайдера. Проте, через жорстку конкуренцію між провайдерами практично неможливо їхнє самообмеження.
Екхарт фон Бубнофф висловив надію, що останні події у Америці (в тому числі, використання терористами сучасних комунікаційних технологій) спонукатимуть до вироблення більш чіткої стратегії боротьби з міжнародною злочинністю.
