В Криму українською мовою виходить 1 примірник газети на 100 українців
В середу В Сімферополі відбувся круглий стіл „Проблеми і перспективи розвитку україномовних засобів масової інформації в Криму”, організований Комітетом з моніторингу свободи преси в Криму. Учасники відзначили нерівність умов та обставин існування російськомовних та україномовних ЗМІ в республіці. Загальний сукупний тираж російськомовних газет, що видаються в Криму, становить приблизно 1,3 -1,5 мільйона примірників, що становить приблизно по 1 примірнику російськомовної газети на одного росіянина, що живе в Криму. Це значить, що кожна сім’я росіян фактично в середньому отримує по 3-4 примірники місцевих російськомовних газет. В той же час при наявності в Криму громади українців, чисельність якої лише за переписом перевищує 500 тисяч осіб, сукупний тираж двох-трьох газет, що видаються українською мовою не перевищує 5 тисяч примірників, тобто один примірник такої газети припадає на 100 кримських українців. В автономії встановлено надзвичайно нерівномірне фінансування видань. За умови, що на потреби місцевих засобів масової інформації з бюджету автономії виділяється понад 3 мільйони гривень, фактично всі вони витрачаються на потреби російськомовних видань, хоч півмільйона українців також є платниками податків до бюджету. Крим фінансує такі далеко не масові російськомовні видання як газета „Литературный Крым”, „Ералаш Таврический”, „Юридический вестник”, творчі організації, що не входять до національних спілок, проводить конкурси „Срібне перо” та телекінофоруми „Вместе”, які є виключно російськими. В той час, як доручення Президента Леоніда Кучми про налагодження нормального випуску газети „Кримська світлиця” не вирішені – редакції не надано, як це передбачав Президент, ні достатнього приміщення, ні транспорту, ні сталого фінансування, -- і газета знову перебуває на межі припинення випуску. Разом з тим, скорочено вихід в ефір українських програм на ДТРК „Крим”, та місцевому радіо. Українська телередакція колись налічувала 16 ставок , однак сьогодні скорочена до 6 штатних одиниць, що не може задовольнити потреби виробництва якісних програм українською мовою. На місцевому телебаченні так і не з’явились випуски новин українською мовою. Не виконується також власне рішення Верховної Ради Криму про випуск місцевої газети українською мовою. Заснована як додаток до „Кримских известий” газета „Кримський діалог” вийшла поки-що лише один раз в день 50-річчя входження Криму до складу України 19 лютого. З того часу випуск газети не відновлено, а виділені для неї з бюджету кошти понад 200 тисяч гривень редакція російськомовних „Кримских известий» використовує для своїх потреб.
Учасники круглого столу, в якому взяли участь і журналісти і громадські діячі Криму, прийшли до висновку, що органи влади автономії ігнорують завдання формування в Криму україномовного середовища, не ставлять завдання виховання кримчан в українському дусі, а фактично поглиблюють та продовжують русифікацію населення півострова. Учасники круглого столу звернулися до органів української і кримської влади з резолюцією, в якій відзначили відсутність у владних структур України й АРК належної уваги до розвитку в Криму україномовних ЗМІ, внаслідок чого вони переживають серйозні труднощі у своїй діяльності, що, на думку учасників круглого столу, негативно впливає на стабільність етнополітичної ситуації, на розвиток української мови в регіоні, на процеси задоволення прав українського населення в автономії.
Представники громадських організацій вітали рішення президії Верховної Ради АРК про створення україномовного додатка до парламентської газети "Кримские известия» "Кримський діалог". Однак учасники круглого столу стурбовані тим за останні 2 місяці вийшов лише один випуск цього видання, а також тим, що єдина в Криму україномовна суспільно-політична газета "Кримська світлиця" з початку року позбавлена фінансової підтримки з держбюджету, а також не включена й у перелік видань, що одержують фінансову підтримку з бюджету АРК.
Вони звернулися до Президента, Кабміну, Верховній раді України з проханням відновити державну підтримку "Кримської світлиці", надати їй організаційне і матеріальне сприяння в вирішенні проблем із приміщенням, телефонами, транспортом і кадрами. Учасники круглого столу звернулися до Верховної Ради і Ради міністрів АРК із проханням включити єдину в Криму україномовну дитячу газету "Джерельце" у перелік видань, що одержують фінансову допомогу з бюджету АРК, сприяти відкриттю при Таврійському національному університеті відділення журналістики Львівського державного університету для підготовки україномовних кадрів для кримських ЗМІ, а також забезпечити регулярний вихід "Кримського діалогу".
Крім цього, учасники круглого столу звернулися в Держкомітет по телебаченню і радіомовленню України, Національну телерадіокомпанію України, ДТРК "Крим" із проханням збільшити час україномовних теле- і радіопрограм на ДТРК "Крим", створити програму щоденних україномовних телевізійних новин, надати української редакції ДТРК "Крим" фінансову, матеріальну й організаційну допомогу для зміцнення її матеріально-технічної і кадрової бази.
Микола Семена, cпеціально для „Детектор медіа”, Сімферополь.