Кожна четверта-п’ята новина цього тижня була присвячена посиленню карантину, зростанню захворюваності, переповненим лікарням у «червоних» регіонах і темпам просування вакцинації в Україні та світі. Найбільшу увагу з-поміж регіонів отримало Прикарпаття, де запрацював спеціальний мобільний госпіталь і перестав працювати найбільший гірськолижний курорт.
Політичні теми у випусках новин цього тижня були не надто популярними. Навіть з’їзд президентської політичної сили «Слуга народу» не викликав ажіотажу. Про політичну зірку минулого тижня — дружину Віктора Медведчука Оксану Марченко — говорили тільки двічі в новинах медіа її чоловіка. І аналізували її похід у політику тільки на 5 каналі та «UA: Першому».
Скандал на «Буковелі»
Про закриття гірськолижного курорту «Буковель» на 5 каналі почали говорити ще 9 березня. У повідомленні про запровадження червоної зони на Прикарпатті нарікали, що курорт усе одно працює, а фракція «Європейської солідарності» вимагала закрити його на карантин. «Ми з вами теж розуміємо і за оцінками експертів, що якраз обслуговуючий персонал “Буковеля” приносить до дому COVID, і тому так швидко розповсюджується така кількість захворювань саме в Івано-Франківській області», — йшлося в коментарі народної депутатки партії Порошенка Марії Іонової. Хоча експертних оцінок щодо впливу «Буковелю» на захворюваність у матеріалі все ж не навели. А 12 березня, повідомивши про закриття курорту, ведучий Ігор Татарчук натякнув, кому треба подякувати: «Нагадаю, що раніше парламентська опозиція з партії “Європейська солідарність” закликала до повного закриття “Буковелю”, який із обмеженнями, але все ж таки продовжував працювати попри перебування у червоній зоні карантину».
Іншого ініціатора закриття курорту назвали в сюжеті на «1+1» 13 березня. Загалом сюжет каналу, що має з «Буковелем» спільного власника, почався з розповіді про розгублених і спантеличених туристів, яких ніхто ні про що завчасно не попереджав. Коли ж дійшло до рішення обласної комісії з надзвичайних ситуацій, то в синхроні голови облдержадміністрації Андрія Бойчука не показали причини закриття «Буковелю», а закцентували на «винуватці» переполоху: «Завдяки позиції президента України Володимира Зеленського вдалося консолідувати суспільство, консолідувати уряд, консолідувати силовий блок. І було прийнято рішення про припинення діяльності курорту “Буковель”». Далі сюжет розповідає, як «Буковель» сумлінно дотримувався карантинних заходів, а його адміністрація вважає закриття політичним рішенням. Не згадується про пів сотні протоколів, які, за словами Бойчука, склали правоохоронці за порушення вимог карантину на «Буковелі». Натомість наголошують, що Держпродспоживслужба претензій до курорту не має. І взагалі, мовляв, подивіться на Закарпаття, там теж червона зона, а курорти працюють, тож що це, як не політика, — наголошують у «ТСН».
Також 13 березня дуже емоційно, але різнобічно ситуацію описали на «Інтері». «Місцева влада запевняє, це не лише головний курорт, а й головний розплідник коронавірусу», — йдеться в підводці до сюжету. Але конкретних цитат щодо «розплідника коронавірусу» в сюжеті немає. Аналіз згадок у медіа та соцмережах за допомогою системи «Семантрум» показує, що «розплідник» поруч зі словом «Буковель» від початку березня вживали тільки журналісти в новинах «Інтера» та громадські активісти, які вимагали закриття курорту. Тож у цьому випадку є питання до точності. Також у сюжеті є той самий коментар, що й на «1+1», від представника туристичного комплексу, який називає закриття «Буковелю» політично мотивованим. Втім у сюжеті також згадують не надто вигідний для власників курорту факт: туристів виселили, але гроші їм не повернули.
На «UA: Першому» акцент зробили на інтересах туристів, які, зокрема, говорять про нерозуміння логіки запровадження карантину. «Ну, взагалі розуміємо ситуацію, яка склалася. Але, коли по всій країні був локдаун, то чомусь не удосужились закрити», — каже одна з туристок. Також у матеріалі зазначили, що поки що курорт не може повернути гроші за оплачені наперед і не використані дні відпочинку. Але зв’язатися із представниками курорту на Суспільному чомусь не змогли. Що цікаво, синхрони представника курорту Володимира Юзюка на «Інтері» та «1+1» виглядають однаково, в сюжетах використані ті самі фрази з коментаря. Можливо, це просто розісланий піарниками відеокоментар, до якого журналісти не мали змоги поставити свої уточнювальні питання. Сторінка ж Володимира Юзюка у фейсбуку виглядає як піар-сторінка політика з партії «За майбутнє» та кандидата в народні депутати Олександра Шевченка.
З’їзд «Слуги народу» та «плівки Медведчука»
13 березня відбувся з’їзд президентської партії «Слуга народу». У теленовинах це виглядало почасти як бенефіс Володимира Зеленського. На «Україні» та «Інтері» передали лише позитивні тези й обіцянки президента. «“Слуга народу” поступово очищується від засланих козачків — це цитата президента під час з'їзду партії. Зеленський наголосив, що у партії починається новий період», — йшлося на «Україні». Про жодні конкретні рішення, зокрема в кадрових питаннях, не йшлося. Також без конкретики обійшлося повідомлення на «Інтері». Тут назвали позитивними результатами владної команди земельну реформу та децентралізацію, але зосередились на майбутньому: «Зеленський назвав головні цілі нинішньої влади, зробив це на з'їзді партії "Слуга народу". Вважає, що за останні два роки влада добилася успіхів у багатьох питаннях, але основна частина роботи попереду».
На «1+1» ключовим повідомленням вибрали бажання партійців висувати Зеленського на другий президентський строк. Також на «1+1» та «UA: Першому» повідомили про кадрові рішення. На «1+1» зазначили, що до одного з керівних органів партії увійшов і Олександр Дубінський. Тут же нагадали, що він перебуває під санкціями США. На «UA: Першому» зазначили, що до політради партії увійшли міністри Олександр Ткаченко, Ольга Стефанішина, Михайло Федоров і Денис Малюська.
Розлогий сюжет вийшов на 5 каналі. У підводці сказали про очищення від «засланих козачків» і нагадали, що підсанкційний Дубінський лишився в керівних органах. Про це ж сповіщав і рухомий рядок на екрані: «Нардеп Дубінський, якого пов’язують із Коломойським, увійшов до складу керівництва партії "Слуга народу"». У синхроні Дубінський пояснив, що лишається лідером партії на Київщині, бо його підтримала більшість тамтешніх осередків. Також у сюжеті йшлося, що партійці проситимуть Зеленського «порушити свою передвиборну обіцянку» — балотуватися на другий термін. Згадали і про голову парламенту Дмитра Разумкова, про президентські амбіції якого вже ширяться чутки і якому не знайшлося місця в керівних органах партії.
Решта каналів, що входять до вибірки «Детектора медіа», цю подію в суботніх випусках новин проігнорували. Попри те, що партія влади природно генерує більше інформаційних приводів, лідерами за згадками цього тижня виявилися представники «Опозиційної платформи — За життя». Щоправда, найбільше уваги їм приділяє навіть не ефірний «Інтер», а ютуб-канал на основі медіа Медведчука Перший незалежний.
Найчастіше про «ОПЗЖ» говорили нейтрально чи збалансовано на 5 каналі. Тут аналізували вихід на політичну сцену Оксани Марченко, згадували про допит Віктора Медведчука через нібито його розмови з експомічником президента Росії Владиславом Сурковим. На решті каналів про Медведчука згадували в контексті заяв президента, що санкції проти каналів, які поширюють дезінформацію, триватимуть.
Попри вагомі приводи, зовсім ігнорували «ОПЗЖ» на каналі «Україна».
Олігархічні розборки: Ахметов проти Пінчука
Чергова серія протистояння олігархів відчувалася в подачі теленовин на їхніх телеканалах. 11 березня на ICTV вийшов сюжет про штрафи трьом енергокомпаніям ДТЕК за критично низькі запаси вугілля, в чому Нацкомісія з регулювання енергетики бачить загрозу нацбезпеці. Жодних пояснень для сюжету про причини у представників компанії Ахметова ДТЕК не запитали.
На «Україні», де щотижня згадують про підприємства ДТЕК лише з позитивних приводів, про проблеми із запасами вугілля змовчали. Але, наприклад, цього тижня розповідали, як компанія намагається подолати гендерно зумовлені стереотипи в компанії та розрив у зарплатах жінок і чоловіків. Натомість на компанію Пінчука «Інтерпайп» тут знайшли компромат. 11 березня на «Україні» поширили коментар нардепа від «Батьківщини» Олексія Кучеренка, колишнього міністра житлово-комунального господарства, який часто коментує питання енергоринку і, за дивним збігом обставин, переважно в інтересах Ахметова. Кучеренко сказав, що звернувся до антимонопольного комітету зі скаргою на «Інтерпайп»: «Компанія "Інтерпайп" на вільготних умовах торгувала трубами, заявляє нардеп Олексій Кучеренко. Парламентар звернувся до антимонопольного комітету, аби там розібралися. Чому були усунені конкуренти на ринку і компанія "Укргазвидобування" задорого накупила продукції українського монополіста». Як і на ICTV щодо ДТЕК, тут не намагалися отримати пояснень від представників «Інтерпайпу» з цього приводу.
Доволі нетиповим було, що одразу на двох каналах Пінчука — ICTV та СТБ — похвалили «Укрзалізницю» за героїчне нарощування темпів продажу квитків попри пандемію. На каналі ж «Україна» по «Укрзалізницю» нині говорять найчастіше в негативному контексті. Наприклад, цього тижня йшлося про поганий стан вагонів і недореформовану залізницю. Тільки «Україна» та ICTV поширили новину про звільнення директора з комерційної роботи та логістики «Укрзалізниці» Іраклі Езугбая. Він пояснив це політичним тиском. В аналітиці Liga.net наводять аргументи щодо зв’язків Езугбаї з бізнес-інтересами Ахметова, компанія «Метінвест» якого має значну частку інфраструктури вантажних перевезень на «Укрзалізниці».
Тюльпани проти зарплат: як висвітлювали 8 березня
Про те, як готувалися до Міжнародного жіночого дня, в новинах почали розповідати ще попереднього тижня. Адже дилема «вітати чи не вітати» в українському суспільстві справді існує, а ставлення до того, як варто проводити цей день, не є однорідним навіть у феміністичних середовищах. Тож на ICTV, «Україні» й «1+1» також давали в ефірі роз’яснювальні сюжети щодо змістів цього дня. Не оминали увагою й черги до квіткових магазинів, але якщо трендами попередніх років ставали сюжети про нетипові жіночі професії, то тепер новинарі чимдалі більше звертають увагу на проблеми домашнього насильства, рівних економічних та політичних можливостей для жінок та чоловіків. Хоча на СТБ сюжет про вимоги ратифікувати Стамбульську конвенцію зайняв дві хвилини ефіру, а сюжет про черги за тюльпанами — майже три. На «1+1» протиставили в сюжеті жінок, які вважають 8 березня своїм святом, учасницям Жіночого маршу, які вийшли відстоювати рівні права для жінок.
На ICTV та «UA: Першому» в сюжетах зі столичного жіночого маршу акцентували на темі «У пандемії жіноче обличчя», що привертала увагу до проблем домашнього насильства, захисту медиків, проблем самотніх матерів. Також згадали, що до маршу долучилися білоруські учасники, щоб нагадати про політичні репресії у їхній країні.
«Запровадити шведську модель боротьби з проституцією. Зокрема під такими гаслами у столиці відбулася акція за справедливе та рівне ставлення до жінок», — такий меседж зробили чільним у репортажі 5 каналу. Також на 5-му розповіли про акції в Запоріжжі та Краматорську, ключовим посилом яких були вимоги щодо захисту жінок, які потерпають від домашнього насильства.
На СТБ та Першому незалежному акцентували, що акції відбувалися під посиленою охороною, оскільки паралельно на акцію вийшли противники фемінізму. Про тих, через кого жінки й досі не почуваються безпечно, аби виходити на марші, також згадували у репортажах:
Банального піару з вітаннями для жінок у новинах практично не було. 8 березня тільки «Україна» та СТБ поширили вітання для жінок від Володимира Зеленського окремим коротким повідомленням. Протягом тижня жіночу тему також експлуатувала «ОПЗЖ»: 12 та 13 березня Наталія Королевська на «Інтері» та Першому незалежному виступала з тезами про миротворчу роль жінки в політиці. До речі, про такий же образ політикині мріє Оксана Марченко.
Тільки на «UA: Першому» 12 березня розповіли про ухвалення в першому читанні законопроєкту про протидію сексизму. Тож хоч як рясніли випуски новин сюжетами про марші до 8 березня, тема подолання стереотипів щодо жінок лишається радше «святковою» для мейнстримних ЗМІ.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».
