25 – 26 березня спільна місія Київської незалежної медіа-профспілки та Інституту масової інформації провела у Мелітополі журналістське розслідування обставин загибелі журналіста Володимира Карачевцева. Мета роботи місії – об‘єктивне висвітлення цієї справи, співпраця з правоохоронними органами та захист інтересів сім‘ї загиблого журналіста. Серед результатів розслідування – низка висновків, яких дійшли представники КНМП та юрист ІМІ.

47-річний Володимир Карачевцев, підполковник запасу, голова Незалежної регіональної спілки журналістів Мелітополя, в.о. головного редактора газети “Кур‘єр”, журналіст сайту Vlasti.net. Працював генеральним директором ЗАО “Теленеделя” (Мелітопольський випуск), кореспондентом радіо “Южный простор”, власним коштом випускав газету “Право вибора”.

Брав активну участь у висвітленні виборів Президента України, виборів до Верховної Ради, місцевих рад та міського голови Мелітополя (1998 - 2002 рр. ).

14 грудня журналіст загинув за нез’ясованих обставин. Судово-медичною експертизою встановлено, що причиною смерті стала механічна асфіксія.

Останні публікації Карачевцева містили критику місцевих політичних лідерів та керівництва Мелітополя, торкалися проблем розпродажу державного майна за заниженими цінами, банкрутства державного заводу „Старт”. Але при дослідженні цих публікацій місія дійшла висновку, що вони безпосередньо не могли стати причиною переслідування журналіста.

Під час місії було проведено зустрічі із в.о. прокурора м. Мелітополя Олександром Коноплянком, першим заступником міського УМВС Андрієм Куртєвим, начальником карного розшуку Мелітопольського міського відділу міліції Олегом Букачем, слідчим прокуратури Ігорем Калініним.

Офіційна версія правоохоронних органів – нещасний випадок. За фактом загибелі В.Карачевцева кримінальну справу не порушено. На даний час триває перевірка обставин загибелі В.Карачевцева.

Колеги, а зокрема, журналісти газети „Кур’єр”, вважають, що вчинення самогубства виключено, а нещасний випадок – дуже сумнівно. За словами головного редактора видання Ігоря Єніна, редакція проводить власне розслідування, результати якого після винесення остаточного рішення прокуратурою головний редактор має намір передати до прокуратури та оприлюднити.

Родичі загиблого також вважають, що загибель Володимира носить не випадковий характер. Дружина та сестра журналіста висловлюють незадоволення проведенням перевірки факту загибелі Володимира. Правоохоронними органами залишаються без уваги їх повідомлення про факти та обставини, що, на їх думку, можуть мати суттєве значення для повного та всебічного з`ясування обставин загибелі В.Карачевцева. А саме, поза належної уваги правоохоронців залишилась особа чоловіка якого вони бачили двічі за день до загибелі В.Карачевцева на сходинковій клітині біля квартири, де сталася трагедія, та ще одного його давнього знайомого, з яким Володимир спілкувався незадовго до загибелі.

Аналізуючи інформацію, отриману від правоохоронців, членів родини загиблого, колег та з розмов з деякими особами – героями його публікацій, а також дослідивши місце трагедії, члени місії дійшли висновку, що є всі підстави для порушення за цим фактом кримінальної справи.

У членів місії після з`ясування обставин загибелі В.Карачевцева виникли питання, які потребують відповіді:

1. За словами дружини, вона легко зняла з ручки холодильника надірвану петлю При цьому тіло знаходилось на підлозі в непідвішеному стані.

2. Ручка холодильника має напівокруглу форму, а не форму гачка, за який можливо було б випадково зачепитися, як припускає слідство.

3. При проведенні експерименту членам місії так і не вдалось зачепитися за ручку холодильника. Працівники правоохоронних органів, твердо відстоюючи версію нещасного випадку, так і не змогли пояснити, як взагалі людина могла зачепитися за ручку та прийняти положення, в якому покійного знайшла дружина.

4. Відбитки пальців були відібрані лише на третій день, коли обстановка квартири була порушена.

Якби за фактом загибелі В.Карацевцева при досі невстановлених обставинах відразу було порушено кримінальну справу, слідчі мали би більш широкі процесуальні можливості, розробляли всі можливі версії нарівні, аргументовано відхиляючи з них неспроможні. Притримуючись версії нещасного випадку, правоохоронні органи свідомо відхиляють інші версії, ухиляючись від відповідальності за нерозкриття можливого злочину.

Адже поки працівники правоохоронних органів Мелітополя впевнено не пояснять механізм можливого нещасного випадку, версія насильницької смерті буде мати право на існування.

Повну версію звіту можна прочитати тут.

За інф. КНМП

Читайте також:

Спільна місія ІМІ та КНМП розслідує причину загибелі мелітопольського журналіста