Ніхто не оголошував відкриту війну, проте репортери продовжують гинути, виконуючи свої професійні обов”язки. З 1 січня 2004 року, як повідомляють “Репортери без кордонів”, уже 10 журналістів пішли з життя через професією, а разом з ними й 5 їхніх помічників або перекладачів. Бангладеш, Перу, Колумбія, Гаїті, Ірак, Пакистан, Палестинська автономія та Філіппіни – такий перелік країн, де за перші 3 місяці загинули журналісти. Першою жертвою професії став стрингер бенгальської служби Бі-бі-сі та кореспондент щоденника “New Age” Манік Саха. 15 січня 2004 року в місті Кульна в мото-таксі, на якому Саха, невідомі кинули саморобну бомбу. Журналіст помер одразу. Поліція не сповістила про жодну можливу версію.

20 січня в Палестині загинув журналіст щоденної газети мовою урду “Shumaal” Саджід Танолі.

4 лютого в Колумбії загинув журналіст “CNC Noticias” Оскар Херрера. 11 лютого на Філіппінах загинув кореспондент з радіо “DZRC” Оруел Ендрінел. Наступного дня в Перу вбили журналіста радіо “Оrbita” Антоніо делла Торре Ечандія. 2 березня в Палестині вбили журналіста “An Nashra” Халі ля Аль-Зебіна. 7 березня в розпал події на Гаїті був убитий журналіст іспанського телебачення “Аntenna 3” Рікардо Ортега. ІМІ повідомляв раніше, що Ортега був застрелений під час маніфестації в Порт-о-Пренс. Разом з ним був поранений його американський колега Майкл Логлін. Він розповів, що Ортега, навіть смертельно поранений продовжував знімати на камеру. І помер у шпиталі час потому. Ортега починав свою кар’єру репортера у Москві та став свідком розпаду СРСР, не раз їздив до Чечні під час війни, знімав теракт 11 вересня в Нью-Йорку, був військовим репортером в Афганістані та Іраку. На Гаїті Ортега опинився випадково, редакція надала йому відпустку, проте, коли конфлікт став набирати обертів, Ортега сам попросився, щоб його відправити в Порт-о-пренс.

18 березня в Іраку загинули три журналісти, репортер телебачення “Diyala Television” та два кореспонденти газети “Аль Арабія”.

imi