Ожеледь у Києві переплюнула за популярністю новини з Гааги та інші важливі події великої політики. У несесійний тиждень у випусках знову переважали соціальні теми, хоча політичних подій було чимало: активізація справи Януковича, річниця перебування Андрія Антоненка в СІЗО, висновок Венеційської комісії щодо подолання конституційної кризи в Україні, активізація місцевої політичної боротьби після виборів. Але найпопулярнішими темами в теленовинах стали поширення коронавірусу, перспективи отримання вакцини від нього, подробиці новорічного карантину, а також ожеледь у Києві та регіонах.
Як (не) піарити Зеленського
Вже котрий тиждень поспіль у новинах матеріалів з ознаками замовності виходить майже вдвічі менше, ніж було під час активної фази місцевих виборів. Найчастіше в таких матеріалах згадувався Рінат Ахметов, про благодійність якого щодня розповідають на його ж каналі «Україна». А також стабільно багато матеріалів від «Опозиційної платформи — За життя».
Серед гаданих замовників джинси є й Володимир Зеленський, хоча на початку його каденції «паркету» з ним практично не було. Авжеж, ми не маємо підстав стверджувати, що це Офіс президента спеціально замовляє позитивні матеріали про Зеленського. Найочевидніше, що для частини інформаційних служб формат «паркетної» подачі є зручним і зрозумілим, тож вони обирають його, йдучи, так би мовити, шляхом найменшого спротиву.
Так сталося у День сухопутних військ 12 грудня, коли президент відвідував армійський центр підготовки «Десна». Новини на ICTV, «Україні» та «112» зосередилися на президентові більше, ніж на самому приводі його візиту: «Володимир Зеленський ознайомився з роботою Центру підготовки Десна», «Глава держави оглянув тренажер», «Володимир Зеленський ознайомився з системою підготовки танкістів», «побачив заняття снайперів», «Президент привітав воїнів із професійним святом і заявив, сухопутні війська роблять чимало для захисту українських територій на сході», «Главі держави продемонстрували і навчання із невідкладної медичної допомоги на полі бою», «Зеленський вшанував загиблих воїнів-сухопутників». Тобто у професійний день військових у цих новинах більше говорили про президента, ніж про умови навчання військових. Інакшою була ситуація в новинах «1+1». Тут лише одним реченням та одним кадром відобразили присутність президента на урочистостях, а решту повідомлення присвятили військовим і врешті дали синхрон заступника командувача сухопутних військ Олександра Голоднюка. Візити президента можуть підсилювати увагу медіа до подій та проблем, а не ставати повноцінними новинами.
Лояльність медіа поширюється на президентів не лише чинних, а й попередніх. На ICTV та СТБ 8 грудня вирішили відзначити 16-ту річницю Конституційної реформи в Україні, якою були перерозподілені повноваження між президентом і парламентом: із президентсько-парламентської на парламентсько-президентську систему. «Це було результатом перемовин круглих столів, організованих другим президентом України Леонідом Кучмою за участю міжнародних посередників», — розповіли на ICTV, проанонсувавши документальний фільм «Помаранчева революція: гострі кути круглих столів». На СТБ внескові Кучми присвятили цілий сюжет, наголошуючи на його миротворчій ролі під час Помаранчевої революції та «забуваючи» про обставини, що привели до політичної кризи за попередні роки. Кучма є не надто частим, але постійним позитивним персонажем новин на СТБ та ICTV, які належать його зятю і доньці.
І якщо згадувати про колишніх, у новинах на «Україні» вже майже забули про Олега Ляшка після його поразки на виборах, але продовжують пам’ятати про Арсенія Яценюка, який не є активним учасником публічної політики вже більше чотирьох років. Цього тижня Яценюк роздавав поради, як мають працювати президент і парламент:
Вакцина для Шекспіра та «коронавірусний націоналізм»
Соціальні теми в новинах переважали завдяки обговоренню перспектив посилення карантину та вакцинації від коронавірусу. Йшлося про випадки повторного зараження, способи лікування, його вартість, забезпечення лікарень і нове обладнання. Зокрема, про мобільний шпиталь у Миколаєві на «112» розповіли сумнівними компліментами: «Як у китайському Ухані, тільки краще. У Миколаєві готують до відкриття перший в Україні модульний шпиталь для хворих на ковід». Попри унікальність цього госпіталю, в національних новинах про нього розповіли тільки два канали. І загалом важливі регіональні новини не завжди потрапляють до новин центральних каналів. Це меншою мірою стосується публічних подій, як-от рішення Апеляційного суду Дніпропетровщини, який підтвердив вирок генералу Назарову у справі про збитий проросійськими терористами Іл-76. І більшою мірою — новин, для отримання яких необхідно докласти зусиль. Наприклад, про обмеження подачі питної води у Ялті розповідали лише на 5 каналі та ICTV. І як систематично фіксують наші моніторинги, стежать за подіями у Криму новинарі дуже вибірково.
Другою за популярністю серед соціальних тем стало питання вакцинації від коронавірусу. Хоча тут більше включалася політика, ніж соціальна складова. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов анонсував появу вакцини в Україні вже в січні, Зеленський пообіцяв особисто контролювати цей процес, мер Києва Віталій Кличко вже готує місце для її зберігання і транспортування, а в Об’єднаному королівстві пройшли перші вакцинації. Кілька каналів навіть виокремили, що одним із перших вакцинованих став Вільям Шекспір — 81-річний тезка видатного драматурга. На СТБ розповідали про «вакцинний націоналізм»: «Багаті країни от-от розпочнуть масові щеплення. Тоді як бідні, серед яких і Україна, лише сподіваються на порятунок». Але в більшості випусків цією проблемою не переймалися і фокусувалися на оптимістичних прогнозах українських посадовців.
«112» та «Інтер» поширили заяви голови політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука, що він буцімто домовився про виготовлення російської вакцини Sputnik-V від коронавірусу на території України. Це фейк, про який «Детектор медіа» докладно розповідав.
На каналі «Україна» вийшов спецпроєкт під назвою «Село і COVID» про те, як мешканці сіл нехтують безпековими вимогами під час карантину:
Серед усіх окреслених проблем незастосовною до більших міст є хіба що віддаленість якісної медичної допомоги і побиті дороги між населеними пунктами. А решту страшилок можна віднайти не лише у селі, тож фокусування на селянах у цьому випадку сприяло їх стигматизації.
Драматично розповідали в теленовинах і про високі показники захворюваності чи смертності. Рекордсменами у вживанні слова «рекорд» у коронавірусній статистиці стали ICTV, СТБ та «112», також це формулювання вживали «Інтер», «UA: Перший» та 5 канал. Коректнішими були означення 5-го каналу, де називали високі показники «новим піком». Адже рекордами показники захворюваності медіа називають іще з квітня, коли кількість виявлених хворих була меншою за 400.
Рівень емоційності новин за останній тиждень дещо зріс порівняно з попереднім тижнем. Особливо помітно це на каналах «Україна», «1+1» та ICTV, які оздоблювали карантинні історії та розповіді про боротьбу киян із ожеледдю драматичними коментарями й навіть анекдотами. «Ось буквально за секунду до включення бачили, як одна жіночка послизнулася і впала на пішохідному переході. Тому сьогодні дійсно не до жартів. Хоча згадується і такий сивочолий анекдот про хлопчика, який просить у мами купити нові чоботи, а та каже, дитино, ти ще і ковзани не зносив», — гуморив Дмитро Фурдак під час свого включення на «1+1».
Забуті гарячі теми
У ситуації вибору між драматичними та важливими темами останні програють. Низка значущих подій цього тижня оминули випуски новин більшості телеканалів. Наприклад, колишнього президента-втікача Віктора Януковича згадали у новинах «UA: Першого», «України» та «Інтера». Епопея з обранням йому запобіжного заходу надто розтягнута в часі, тривалі судові засідання не дають майже ніякої нової інформації і це розхолоджує репортерів, демотивує стежити за розвитком подій. Тож лише три канали сповістили, що Янукович висловив бажання вийти на зв’язок із судом у форматі відеодопиту.
Недостатньо уважними новинарі були до того, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі фактично розпочав розгляд справи проти російської агресії на території України в Криму та на Донбасі. Звернули увагу на це «1+1», «Україна» та «UA: Перший».
Ще одна колись гаряча тема — криза в Конституційному Суді — виявилася не надто популярною для національних новин. Венеційська комісія оцінила рішення щодо скасування відповідальності за недостовірні дані в електронних деклараціях посадовців. Коротко про цей висновок розповіли на ICTV, Україні та «Інтері», а тлумачення від експерта додали до матеріалу тільки на Суспільному. З усіх ключових тез на «Інтері» зосередилися в підводці на найбільш неоднозначному: «Рішення погане, але виконувати його треба». Хоча головним у цих повідомленнях була саме критика рішення і необхідність відновити покарання за брехню в деклараціях.
Поки за зверненням президента України «Венеційка» давала рекомендації щодо зміни українського законодавства, «проти зовнішнього управління та співпраці з МВФ мітингували під Кабміном». Такі новини поширювали на «112» та «Інтері», а в головній ролі у цих матеріалах були політики від «ОПЗЖ» Завдяки критиці бюджету, зовнішнього курсу та пропаганді російської вакцини партія Бойка-Медведчука опинилася у лідерах тижня за кількістю згадок. А найбільш аполітичними цього тижня були новини «1+1». За весь тиждень тут згадували лише представників партії «За майбутнє»: нового голову Волинської обласної ради та політика, що повернувся у бізнес, — Олександра Шевченка. Він розповідав, що на лижному курорті «Буковель» (частково належить Коломойському) — безпечно, тому закривати його на локдаун не потрібно.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».
